Рішення

від 08.07.2019 по справі 922/1379/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1379/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи", м.Харків про та зустрічним позовом до про стягнення коштів в сумі 957000,00 грн. Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи", м.Харків Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ стягнення коштів в сумі 233547,89 грн. за участю представників :

позивача за первісним позовом - Севастьянової І.А., довіреність №01/01/07-268/д

від 02.04.2019 року;

відповідача за первісним позовом - Костирі Г.А., ордер від 17.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" про стягнення штрафу в сумі 957000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем за первісним позовом строків поставки товару за договором купівлі-продажу №04.3/1319-МТР від 21.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.06.2019 року на 10:30 год.

19.06.2019 року ПрАТ "Стабільні Системи" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до ПуАТ "Укрнафта" про стягнення коштів в сумі 233547,89 грн. (вх.№ 14900 від 19.06.2019 року), обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків оплати товару за договором купівлі-продажу № 04.3/1319-МТР від 21.12.2017 року.

19.06.2019 року відповідач за первісним позовом подав відзив (вх.№ 14904), в якому проти задоволення первісних позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що поставка товару відбулася в строки встановлені сторонами у п. 5 Додатку №1 до Договору для її виготовлення (не більше 12-ти місяців). Він також зазначив про відсутність письмового повідомлення позивача за первісним позовом про готовність до прийняття товару, що позбавило можливості поставити товар. Крім того, відповідач за первісним позовом вказав на безпідставність посилань позивача за первісним позовом про те, що факт порушення строку поставки відповідач за первісним позовом нібито не заперечує, що підтверджується листами від 19.06.2018року № 067 від 17.12.2018року та №140, оскільки згадана переписка була лиш спробою досудового врегулювання спору, що виник між сторонами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.06.2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ПрАТ "Стабільні Системи" до ПуАТ "Укрнафта" про стягнення коштів в сумі 233547,89 грн. (вх.№ 14900 від 19.06.2019 року).

У судовому засіданні 24.06.2019 року оголошено перерву до 08.07.2019 року до 10:30 год.

01.07.2019 року позивач за первісним позовом подав відповідь на відзив (вх.№15783), в якій вказав, що товар мав бути поставлений відповідачем протягом 150 днів. При цьому товар мав відповідати певним характеристикам, однією з яких є наступна - товар повинен бути виготовлений не більше ніж за 12 місяців до дати поставки. Крім того, повідомив, що ним були отримані листи, у яких відповідач за первісним позовом вказував про дату поставки товару, відповідно відповідачу за первісним позовом були у відповідь направлені листи-повідомлення про готовність прийняти товар.

01.07.2019 року відповідач за зустрічним позовом подав відзив (вх.№ 15769), в якому проти факту порушення строків оплати товари не заперечував та навів свій контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

05.07.2019 року відповідач за первісним позовом подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 16220), в яких зазначив, що будь-який товар виготовлений в період дії договору не буде перевищувати 12- ти місячного терміну з дати його виготовлення, а тому сторони не мали навіть гіпотетичної необхідності узгоджувати подібні характеристики товару. Він також вказав, що позивач за первісним позовом, разом із відповіддю на відзив, надав суду до матеріалів справи копії власних повідомлень "про готовність товару до відвантаження": від 24.07.2018 року, від 18.10.2018 року, від 27.11.2018 року, від 30.11.2018 року, без жодних доказів їх направлення або вручення відповідачу за первісним позовом, а тому зазначені докази не є належними та допустимими.

В підготовчому засідання 08.07.2019 року представники сторін надали письмову згоду на розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Оскільки у підготовчому судовому засіданні 08.07.2019 року вирішено питання, визначені у частині другій статті 182 ГПК України, враховуючи письмову згоду всіх учасників справи, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 08.07.2019 року підтримав первісні позовні вимоги та свій контрозрахунок зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 08.07.2019 року проти задоволення первісних позовних вимог заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними докази, суд встановив наступне.

21.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (позивач за первісним позовом, покупець) та Приватним акціонерним товариством "Стабільні Системи" (відповідач за первісним позовом, продавець) укладено договір купівлі-продажу № 04.3/1319-МТР (надалі - Договір), за умовами якого, продавець зобов`язався передати у власність покупця продукцію - лабораторії для гідродинамічних досліджень свердловин ЛСГ - 10 на шасі КрАЗ-5233НЕ, колісна формула 4x4 в кількості 4 шт. (надалі - товар). Покупець, в свою чергу, зобов`язувався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк та умови поставки товару сторони визначили у додатку № 1 до Договору.

Додатком № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, передбачено:

- умови поставки товару - DDP (склад вантажоотримувача);

- термін поставки товару - протягом 150 календарних днів з моменту 50% передоплати, умови оплати - 50% передоплата, 50% по факту поставки кожної одиниці товару протягом 30 календарних днів;

- загальна вартість товару - 9570000 грн.

Згідно з п. 5.3. Договору, датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до Договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

У п. 5.4. Договору вказано, що продавець зобов`язаний не менше ніж за 3 (три) робочих дні до запланованої дати відвантаження товару у письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення, якщо інше не вказано у додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору, відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару.

26.01.2018 року покупцем здійснено передоплату на суму 4785000 грн. за Договором, що підтверджується платіжним дорученням № 718-П18 на суму 4785000 грн.

Поставка товару за Договором відбулась за наступними актами:

- акт приймання передачі № 203 від 26.07.2018 року;

- акт приймання передачі № 710 від 23.10.2018 року;

- акт приймання передачі № 141 від 29.11.2018 року;

- акт приймання передачі № 152 від 10.12.2018 року.

Покупець, в свою чергу, розрахувався за товар здійснивши наступні оплати:

- 30.11.2018 року у сумі 2392500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №16927-П18 від 30.11.2018 року;

- 21.03.2019 року у сумі 1196250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3725-П19 від 21.03.2019 року;

- 24.05.2019 року у сумі 1196250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7153-П19 від 24.05.2019 року.

Умовами п. 6.9. Договору передбачено, що за порушення строку постачання товару продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на порушення відповідачем за первісним позовом строків поставки товару, звернувся з позовом про стягнення з останнього штрафу в сумі 957000,00 грн., що становить 10% від договірної ціни.

Натомість позивач за зустрічним позовом, посилаючись на порушення відповідачем за зустрічним позовом строків оплати товару, звернувся з позовом про стягнення з останнього 3% річних в сумі 33449,54 грн. та інфляційних втрат в сумі 200098,35 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк та умови поставки товару сторони визначили у додатку № 1 до Договору.

Додатком № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, передбачено термін поставки товару: протягом 150 календарних днів з моменту 50% передоплати.

Передоплата здійснена покупцем 26.01.2018 року, тому продавець мав поставити товар до 26.06.2018 року.

Однак, поставка товару відбулася з порушенням узгодженого сторонами строку, що підтверджується актами приймання передачі, які містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

В силу ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.9. Договору передбачено, що за порушення строку постачання товару продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем за первісним позовом, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 957000,00 грн. штрафу законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача за первісним позовом про своєчасну поставку товару з посиланням на п. 5 додатку № 1 до Договору, суд зазначає наступне.

Так, у п. 5 додатку № 1 до Договору вказано термін виготовлення товару: не більше 12 місяців до дати поставки.

Таким чином, пунктом 5 додатку № 1 до Договору передбачено умову щодо строку виготовлення товару, який має бути не більше 12 місяців на дату поставки. Тобто продавець має поставити "свіжий" товар, строк виготовлення якого, станом на дату поставки, не має перевищувати 12 місяців.

Враховуючи викладене, відповідач за первісним позовом необґрунтовано ототожнює умову Договору щодо строку поставки товару та умову щодо строку виготовлення товару, які є різними за суттю.

Стосовно посилань відповідача за первісним позовом на відсутність повідомлення з боку позивача за первісним позовом про готовність до прийняття товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.5. Договору, відвантаження товару проводиться лише після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до прийняття товару.

Водночас, за умовами п. 5.4. Договору продавець зобов`язаний не менше ніж за 3 (три) робочих дні до запланованої дати відвантаження товару у письмовій формі попередити покупця про точну дату постачання товару до місця призначення, якщо інше не вказано у додатку до цього Договору.

Таким чином, обов`язку покупця повідомити продавця про готовність до прийняття товару передує обов`язок останнього повідомити покупця про дату постачання товару.

Сторони домовились (п. 10.1. Договору), що всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим Договором, виконується в письмовій формі українською мовою та доставляється кур`єром або поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися електронним (факсимільним) зв`язком відповідній стороні.

До матеріалів справи позивачем за первісним позовом надано листи відповідача за первісним позовом, в яких останній вказував про дату поставки товару.

Крім того, позивачем за первісним позовом надано копії листів, в яких він повідомляв про готовність до прийняття товару, втім відповідач за первісним позовом заперечує про отримання вказаних листів, а матеріали справи не містять доказів направлення / вручення цих листів відповідачу за первісним позовом. За таких обставин вказані листи не можуть бути доказом виконання позивачем за первісним позовом п. 5.5. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Проте частина перша вказаної статті ЦК України надає поняття прострочення кредитора.

Так, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Отже, треба встановити, чи виникли у відповідача за первісним позовом труднощі у виконанні ним свого зобов`язання з поставки товару внаслідок ненадання йому позивачем за первісним позовом обумовленого Договором повідомлення про готовність до прийняття товару.

Як вбачається із матеріалів справи, у додатку № 1 до Договору зазначені умови поставки товару (Інкотермс 2010) DDP - склад вантажоотримувача та вказані адреси вантажоотримувачей:

- ОНГ - НГВУ "Охтирканафтогаз": м. Охтирка, Сумської обл., вул. Київська, 119; адреса складу: м. Охтирка, Сумської обл., вул. Заозерна, 139;

- ИНГ - НГВУ "Полтаванафтогаз": м. Полтава, вул. Монастирська, 12; адреса складу: м. Полтава, Супрунівський промвузол, вул. Буровиків, 14, склад Полтавської дільниці БМТЗ НГВУ "Полтаванафтогаз".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом мав у своєму розпорядженні всю необхідну для здійснення поставки інформацію і відсутність повідомлення не заважала йому це зробити.

За таких обставин, ненадання позивачем за первісним позовом повідомлення про готовність до прийняття товару не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність повідомлення не звільняє відповідача за первісним позовом від обов`язку поставити товар в обумовлений у Договорі сторонами строк.

Отже, заперечення відповідача за первісним позовом позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

Щодо вимог зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Додатком № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, передбачено умови оплати - 50% передоплата, 50% по факту поставки кожної одиниці товару протягом 30 календарних днів.

Поставка товару за Договором відбулась за наступними актами:

- акт приймання передачі № 203 від 26.07.2018 року;

- акт приймання передачі № 710 від 23.10.2018 року;

- акт приймання передачі № 141 від 29.11.2018 року;

- акт приймання передачі № 152 від 10.12.2018 року.

Таким чином, покупець мав оплатити товар:

- до 26.08.2018 року за актом приймання передачі № 203 від 26.07.2018 року;

- до 23.11.2018 року за актом приймання передачі № 710 від 23.10.2018 року;

- до 30.12.2018 року за актом приймання передачі № 141 від 29.11.2018 року;

- до 10.01.2019 року за актом приймання передачі № 152 від 10.12.2018 року.

Проте, покупець розрахувався за товар з простроченням здійснивши наступні оплати:

- 30.11.2018 року у сумі 2392500,00 грн.;

- 21.03.2019 року у сумі 1196250,00 грн.;

- 24.05.2019 року у сумі 1196250,00 грн.

За таких обставин, існують наступні періоди прострочення відповідача за зустрічним позовом:

- з 26.08.2018 року по 29.11.2018 року за актом приймання передачі № 203 від 26.07.2018 року;

- з 23.11.2018 року по 29.11.2018 року за актом приймання передачі № 710 від 23.10.2018 року;

- з 30.12.2018 року по 20.03.2019 року за актом приймання передачі № 141 від 29.11.2018 року;

- з 10.01.2019 року по 23.03.2019 року за актом приймання передачі № 152 від 10.12.2018 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача за зустрічним позовом, зазначає, що він не відповідає вимогам закону, оскільки в ньому здійснюється нарахування інфляційних втрат на суму боргу з урахуванням індексу інфляції, тобто йде подвійне нарахування інфляційних втрат. Отже, задоволенню підлягають вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за вищезазначені судом періоди.

Враховуючи викладене зустрічні позовні вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 31266,37 грн. та в сумі 139584,75 грн. відповідно.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог. Водночас, у зв`язку із задоволенням первісного позову в повному обсязі, витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, код ЄДРПОУ 22679989) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) штраф в сумі 957000,00 грн. та судовий збір в сумі 14355,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зустрічний позов задовольнити часткового.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, код ЄДРПОУ 22679989) інфляційні втрати в сумі 139584,75 грн., 3% річних в сумі 31266,37 грн. та судовий збір в сумі 2562,77 грн.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. В задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.07.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова