Рішення

від 05.07.2019 по справі 140/902/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/902/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Савчук О.І.,

за участю представника позивача Степанюка С.Є. ,

представника відповідача Нівчика А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Транспортно-Експедиторський центр до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Транспортно-Експедиторський центр (далі - позивач, ПП ТЕЦ ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі -відповідач, ГУ ДФС у Волинській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0016011408, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 3033026,25 грн, та №00116021408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться на територію України, на загальну суму 982190,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Волинській області у період з 05.11.2018 по 30.11.2018 проведено документальну невиїзну перевірку ПП ТЕЦ з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митними деклараціями №100270001/2016/267747 від 31.08.2016; №100270001/2016/271031 від 28.09.2016 та №100270001/2016/274397 від 31.10.2016. За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Позивач вважає, що викладені в акті перевірки відомості не відповідають дійсності і є помилковими, як наслідок прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

ПП ТЕЦ співпрацює з компанією Allemand & Karlton LP , з якою укладено кілька договорів на поставку годинників та запчастин до них в асортиментів, зокрема: №02/2016/AT від 01.08.2016, №03/2016/АТ від 11.10.2016.

Відповідно до отриманого інвойсу на суму 68637,36 доларів США за договором №02/2016/AT від 01.08.2016 відправлення товару повинно було здійснюватися зі складу CW UAB REM LEZ. у м. Клайпеда, Литва на умовах СРТ Київ, що передбачає повну відповідальність продавця за здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару та доставку вантажу за рахунок продавця до вказаного місця призначення (згідно ІНКОТЕРМС). Після підтвердження наміру поставки і відвантаження товару у домовлені раніше терміни, ПП ТЕЦ отримало від компанії Allemand & Karlton LP дані по ТЗ (ДРН СВ6827ВС/ НОМЕР_1 ), а також скан-копії товаросупровідних документів: інвойс №19/08/16 від 19.08.2016., CMR №031818 від 26.08.2016, прайс-лист №19/08/16 від 19.08.2016. Оригінали вищевказаних документів відправником товару були передані разом із вантажем. 29.08.2016 декларантом ПП ТЕЦ ОСОБА_2 було оформлено попередню митну декларацію №100000000/2016/851342 із зазначенням усіх необхідних даних згідно наявних у нього скан-копій товаросупровідних документів.

31.08.2016 до митного поста Столичний ПП ТЕЦ подано МД №100270001/2016/267747 в режимі ІМ40ДЕ з долученими документами: контракт №02/2016/АТ від 01.08.2016 (копія), інвойс №19/08/16 від 19.08.2016, CMR №031818 від 26.08.2016 з відмітками про проходження необхідних видів контролю (оригінал), книжка МДП №РХ.79735005 від 29.08.2016 (оригінал), прайс-лист №19/08/16 від 19.08.2016. Після здійснення усіх необхідних митних формальностей, в тому числі перевірки товаросупровідних документів і правильності визначення митної вартості, та списання з ПП ТЕЦ у повному обсязі усіх митних платежів, інспектором митного поста Столичний Київської міської митниці ДФС було завершено процедуру випуску товарів у вільний обіг на митній території України, а декларантом ПП ТЕЦ ОСОБА_2 отримано примірник оформленої МД та інші товаросупровідні документи.

Позивач звертає увагу, що ПП ТЕЦ не має і не мало жодних господарських стосунків із відправниками та/чи отримувачами товарів згідно експортних декларацій 16LTLR1000152E9BD9 та 16LTLR1000EK059130, що зазначені в акті перевірки. Відомості, зазначені у вказаних експортних деклараціях невідомі. Не відповідає принципам законності підхід контролюючого органу при ідентифікації товарів при їх порівнянні з вищевказаними експортними деклараціями. Порівняння товару з експортними деклараціями проведено вибірково, зокрема, із 40 товарних позицій, які задекларовані ПП ТЕЦ порівнювались лише 20 товарних позицій. Із 20 товарних позицій, які порівнювались контролюючим органом не підтверджено співпадіння товару у 67 випадках. Крім того, у 37 випадках контролюючий орган дійшов висновку про завищення податкового зобов`язання. Вказані розбіжності вказують про вибірковий підхід контролюючого органу при здійсненні перевірки і в своїй сукупності свідчать про невідповідність висновків акту перевірки та відповідно незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

З таких же підстав позивач вважає неправомірними висновки контролюючого органу при здійсненні перевірки МД від 28.09.2016 №100270001/2016/271031, від 31.10.2016 №100270001/2016/274397. У позовній заяві вказує, що при співставленні відомостей наявні розбіжності щодо продавця та отримувача товару, кількості товарних позицій в розрізі класифікації товарів згідно УКТЗЕД, умов поставки тощо.

У зв`язку з наведеним, просить оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати як протиправні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с.1-1а).

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (т.2, а.с.160-161) вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної перевірки, якою встановлено порушення платником податку вимог податкового законодавства.

Вказує, що документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ПП ТЕЦ п.1 ст.49, пп.2 п.2, п.1 ст.257, п.1 ст.295 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, у результаті чого занижені податкові зобов`язання при оформленні товарів за митними деклараціями №100270001/2016/267747 від 31.08.2016, №100270001/2016/271031 від 28.09.2016, №100270001/2016/274397 від 31.10.2016 на загальну суму 2676811,08 грн, в тому числі ввізне мито - 654793,58 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 2022017,50 грн; встановлено завищення податкових зобов`язань при митному оформленні товарів за вказаними митними деклараціями на загальну суму 31165,53 грн, в тому числі по ввізному миту - 8229,52 грн, податку на додану вартість із ввезених на територію України на суму - 25 936,01 грн.

Відповідач зазначає, що документальну невиїзну перевірку проведено відповідно до п.2 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України у зв`язку з отриманням інформації та документів митного органу Литовської Республіки від 09.01.2018.

Зокрема, митними органами Литовської Республіки надано копії експортних митних декларацій №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130 від 26.08.2016, №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83 від 23.09.2016, №16LTLR10001544А454 від 24.10.2016.

За результатами порівняння отриманих даних з відповідними даними, що зазначені у митних деклараціях та документах, на підставі яких здійснено митне оформлення товарів на митній території України, встановлено відповідність відомостей про найменування товарів, їх вагу та кількість, транспортний засіб та невідповідність даних про відправника та отримувача. При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в Литовській Республіці та імпорту товару в Україні встановлено, що ці події відбувалися одночасно.

Враховуючи те, що отримана від митних органів Литовській Республіці інформація не підтверджує відомості, заявлені декларантом, ГУ ДФС у Волинській області з урахуванням фактичних відомостей зроблено висновки, викладені у акті перевірки, щодо заниження митної вартості та прийнято відповідне рішення про правильність визначення митної вартості.

Згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, викладеними у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ) та відповідних додатках до ГАТТ, митна вартість - це оцінка ввезеного товару в країні імпорту, яка здійснюється на підставі нормальної ціни в країні експорту, тобто ціни на такий аналогічний товар, який продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції (пункт 2 (б) статті VII ГАТТ).

Документи, отримані від митної адміністрації Литовської Республіки у відповідності до Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони від 27.06.2014, свідчать про те, що заявлені позивачем відомості при митному оформленні товару містять неправдиві дані щодо вартості товару.

При цьому, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно зі ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовуються для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України відомості про визначення товарів повинні базуватися на об`єктивних документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

З врахуванням вищевикладеного, ГУ ДФС у Волинській області вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог приватного підприємства.

У додаткових поясненнях від 14.05.2019 (т.3, а.с.29-31) контролюючий орган навів співставлення отриманої від митних органів Республіки Литва інформації з даними митного оформлення товарів в Україні за митними деклараціями №100270001/2016/267747 від 31.08.2016, №100270001/2016/271031 від 28.09.2016, № 100270001/2016/274397 від 31.10.2016, в ході якого встановлено відповідність ваги (у двох випадках), кількості найменувань товарів, номерів транспортних засобів, якими ввезено товари в Україну, за номером TIR встановлено номер МД типу ІМ40 ДЕ, за якими товари оформлено в Україні. Крім того, зазначив, що митним органом Республіки Польща підтверджено митні процедури вивозу до України товарів в адресу ПП ТЕЦ , в підтвердження чого надано транзитні ноти по книжках МДП, що відкриті в Республіці Польща, за даними яких вказано номери митних декларацій, згідно з якими товари оформлені в країнах Євросоюзу - країнах відправлення товарів до України (в тому числі МД Литовської Республіки) та оформлені митним органом Республіки Польща в транзитній процедурі на підставі книжок МДП.

У відповіді на відзив від 20.05.2019 (т.3, а.с.33-35) ПП ТЕЦ вважає наведені у відзиві контролюючого органу доводи необґрунтованими та вказує, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч положенням Митного кодексу України, оскільки контролюючий орган не провів коригування митної вартості товарів відповідно до порядку, визначеного ст.55 Митного кодексу України (з урахуванням положень ч.6 ст.54 цього Кодексу) із обов`язковим зазначенням у акті відомостей, передбачених ч.2 ст.55 Митного кодексу України щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, зазначає, що відповідачем для визначення скоригованої митної вартості імпортованих позивачем товарів прийнято за основу вартість ідентичних товарів згідно з експортними деклараціями Литовської Республіки №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130 від 26.08.2016, №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83 від 23.09.2016, №16LTLR10001544А454 від 24.10.2016, які стосуються поставок товарів в треті країни - Республіка Польща та Гонконг.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою суду від 22.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3, а.с.73-74).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області відповідно до п.7 ст.336, п.1 ч.3 ст.345, п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, наказу ГУ ДФС у Волинській області №3802 від 25.10.2018 проведено документальну невиїзну перевірку ПП ТЕЦ з питань дотримання вимог митного законодавства України в частині правильності визначення бази оподаткування, повноти нарахування і сплати митних платежів при оформленні товарів за митними деклараціями (далі - МД) №100270001/2016/267747 від 31.08.2016, №100270001/2016/271031 від 28.09.2016, №100270001/2016/274397 від 31.10.2016, за результатами якої складено акт №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018 (т.1, а.с.26-85).

Згідно з висновками акта перевірки №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018, позивачем, зокрема, порушено:

- п.1 ст.49, пп.2 п.2 ст.52, п.1 ст.257, п.1 ст.295 Митного кодексу України;

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, у результаті чого занижені податкові зобов`язання при оформленні товарів за МД №100270001/2016/267747 від 31.08.2016, №100270001/2016/271031 від 28.09.2016, №100270001/2016/274397 від 31.10.2016, в загальній сумі 2676811,08 грн, в тому числі ввізне мито - 654793,58 грн, податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 2022017,5 грн;

- встановлено завищення податкових зобов`язань при митному оформленні товарів за МД №100270001/2016/267747 від 31.08.2016, №100270001/2016/271031 від 28.09.2016, №100270001/2016/274397 від 31.10.2016 на загальну суму 34165,53 грн, в тому числі по ввізному миту на загальну суму 8229,52 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 29936,01 грн.

На підставі згаданого акту перевірки контролюючим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0016011408, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на загальну суму 3033026,25 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 2022017,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1011008,75 грн, та №00116021408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться на територію України, на загальну суму 982190,37 грн, в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 654793,58 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 327396,79 грн (т.1, а.с.21-24).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями №0016011408 та №0016021408 від 20.12.2018, подавши до ДФС України скаргу (т.1 а.с.14-16), за результатами розгляду якої рішенням ДФС України №2066616/99-99-11-06-03-25 від 25/03/2019 останні залишені в силі, а скарга - без задоволення (т.1, а.с.17-19).

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд приходить до таких висновків.

Як свідчать матеріали справи, між компанією Allemand & Karlton LP (Сполучене Королівство) як продавцем та ПП ТЕЦ як покупцем укладений Договір №02/2016/АТ від 01.08.2016 (т.1, а.с.86-90), предметом якого є поставка побутової електричної техніки, комп`ютерної, цифрової, теле-, аудіо-, відеотехніки, кліматичної техніки, комплектуючих та аксесуарів до них; промислових товарів; товарів народного вжитку; запчастин до автомобілів в асортименті; дитячих товарів. Пунктом 2.1 Договору визначено, що кількість товарів у кожній окремій поставці визначається відповідно до рахунку-фактури. Загальна вартість контракту встановлюється у розмірі всієї партії товарів, які поставляються за цим контрактом (п.3.3 Договору).

Згідно з інвойсом №19/08/16 від 19.06.2016 вартість товарів за даним Договором, що переміщувались через митний кордон України, погоджена між відправником та покупцем товарів, становила 68637,35 доларів США, відправлення товару здійснювалось зі складу CW UAB AD REM LEZ. у м.Клайпеда, Литва на умовах СРТ Київ (т.1, а.с.161-173).

На митну територію України 29.08.2016 з Республіки Литва через пункт пропуску Ягодин-Дорогуск митного посту Ягодин Волинської митниці ДФС у вантажному автомобілі д.н.з НОМЕР_2 / НОМЕР_3 на адресу позивача ввезено товари годинники наручні, електромузичні синтезатори та ін. загальною вагою брутто - 3368,70 кг (т.1, а.с.159).

Після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС 31.08.2016 до митного поста Столичний декларантом ПП ТЕЦ було подано МД від 31.08.2016 №100270001/2016/267747 (т.1, а.с.108-158). На підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу разом з МД подано контракт №02/2016/АТ від 01.08.2016, інвойс від 19.08.2016 №19/08/16 (т.1, а.с.161-173), СMR від 26.08.2016 № 031818 (т.1, а.с.159), книжку МДП №PX.79735005 від 29.08.2016 (оригінал), прайс-лист з 01.08.2016 по 31.08.2016 (т.1, а.с.91-107).

На підставі вищевказаних документів митним органом проведено митне оформлення товару за МД від 31.08.2016 №100270001/2016/267747 за основним методом.

Крім того, відповідно до інвойсу №12/09/16 від 12.09.2016 за Договором №02/2016/АТ від 01.08.2016 вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України, погоджена між відправником та покупцем товарів, становить 82322,77 доларів США, відправлення товару здійснювалось зі складу CW UAB AD REM LEZ. у м.Клайпеда, Литва на умовах СРТ Київ (т.1, а.с.227-255).

На митну територію України 26.09.2016 з Республіки Литва через пункт пропуску Ягодин-Дорогуск митного посту Ягодин Волинської митниці ДФС у вантажному автомобілі д.н.з НОМЕР_4 / НОМЕР_5 на адресу позивача ввезено товари годинники наручні, електромузичні синтезатори та ін. загальною вагою брутто - 2352 кг (т.1, а.с.226).

Після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС 28.09.2016 до митного поста Столичний декларантом ПП ТЕЦ було подано МД від 28.09.2016 №100270001/2016/271031 (т.1, а.с.188-225). На підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу разом з МД подано контракт №02/2016/АТ від 01.08.2016, інвойс від 12.09.2016 №12/09/16 (т.1, а.с. 227-255), СMR від 26.09.2016 № 0836018 (т.1, а.с. 226), книжку МДП №UX.77361260 від 26.09.2016 (оригінал), прайс-лист з 01.09.2016 по 30.09.2016 (т.1, а.с.174-187).

На підставі вищевказаних документів митним органом проведено митне оформлення товару за МД від 28.09.2016 №100270001/2016/271031 за основним методом.

Також матеріалами справи підтверджується та обставина, що між компанією Allemand & Karlton LP (Сполучене Королівство) як продавцем та ПП ТЕЦ як покупцем укладений Договір №03/2016/АТ від 11.10.2016 (т.2, а.с.1-4), предметом якого є поставка побутової електричної техніки, комп`ютерної, цифрової, теле-, аудіо-, відеотехніки, кліматичної техніки, комплектуючих та аксесуарів до них; промислових товарів; товарів народного вжитку; запчастин до автомобілів в асортименті; дитячих товарів. Пунктом 2.1 Договору визначено, що кількість товарів у кожній окремій поставці визначається відповідно до рахунку-фактури. Загальна вартість контракту встановлюється у розмірі всієї партії товарів, які поставляються за цим контрактом (п.3.3 Договору).

Згідно з інвойсом №12/10/16 від 12.10.2016 вартість товарів, що переміщувались через митний кордон України, погоджена між відправником та покупцем товарів, становила 136664,15 ЄВРО, відправлення товару здійснювалось зі складу CW UAB AD REM LEZ. у м.Клайпеда, Литва на умовах СРТ Київ (т.2, а.с.54-72).

На митну територію України 29.10.2016 з Республіки Литва через пункт пропуску Ягодин-Дорогуск митного посту Ягодин Волинської митниці ДФС у вантажному автомобілі д.н.з НОМЕР_6 на адресу позивача ввезено товари годинники наручні, електромузичні синтезатори та ін. загальною вагою брутто - 4652,175 кг (т.2, а.с. 53).

Після прибуття у зону діяльності Київської міської митниці ДФС 31.10.2016 до митного поста Столичний декларантом ПП ТЕЦ було подано МД від 31.10.2016 №100270001/2016/274397 (т.2, а.с.22-52). На підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу разом з МД подано контракт №03/2016/АТ від 11.10.2016, інвойс від №12/10/16 від 12.10.2016 (т.2, а.с.54-72), СMR від 24.10.2016 №313681 (т.2, а.с.53), книжку МДП №UX.77226503 від 28.10.2016, прайс-лист з 01.10.2016 по 31.10.2016 (т.2, а.с.5-21).

На підставі вищевказаних документів митним органом проведено митне оформлення товару за МД від 31.10.2016 №100270001/2016/274397 за резервним методом.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що імпортований позивачем товар був реалізований на митній території України відповідно до договору купівлі-продажу №0416-01 від 31.08.2016, укладеного із ТзОВ Оксент , підтвердженням чого є видаткові та податкові накладні від 31.10.2016, 28.09.2016, 31.08.2016 (т.2, а.с.74-141), виписки по особовому рахунку ПП ТЕЦ (т.2, а.с.149-154).

Разом з тим, як свідчить акт перевірки ПП ТЕЦ №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018, підставою для проведення перевірки позивача стала інформація та відомості, викладені в листі митного органу Литовської Республіки від 09.01.2018 №(20.3/15)3В-204 (т.2, а.с.198). Відповідно до даного листа митними органами Литовської Республіки було надано копії експортних митних декларацій від 26.08.2016 №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130, від 23.09.2016 №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83, від 24.10.2016 №16LTLR10001544A454.

Під час співставлення контролюючим органом відомостей, зазначених у МД від 31.08.2016 №100270001/2016/267747 та експортних деклараціях від 26.08.2016 №16LTLR1000152E9BD9, №16LTLR1000EK059130 (т.2, а.с.164-190), встановлено завищення позивачем податкового зобов`язання за товарами №№ 1, 4, 12, 14, 17, 21, 36 за окремими артикулами, ввезеними позивачем згідно з вказаною МД, на загальну суму 9915,93 грн., в тому числі по ввізному миту на загальну суму 2422,16 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 7493,77 грн, та заниження податкового зобов`язання в розрізі товарів №№ 1,10,11, 12, 13, 14,15, 17, 18, 19, 20, 21, 35, 36, 37, 40 за окремими артикулами на загальну суму 723 335,98 грн., в тому числі по ввізному миту на загальну суму 185250, 21 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України на загальну суму 538085,77 грн.

Під час співставлення відповідачем відомостей, зазначених у МД від 28.09.2016 №100270001/2016/271031 та експортних деклараціях від 23.09.2016 №16LTLR1000EK065785, №16LTLR10001538FC83 (т.2, а.с.199-241), встановлено завищення позивачем податкового зобов`язання за товарами №№ 1, 11, 13, 16, 17, 24 за окремими артикулами, ввезеними згідно з вказаною МД, на загальну суму 8855,42 грн, в тому числі по ввізному миту на загальну суму 2269,02 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 6586,40 грн, та заниження податкового зобов`язання в розрізі товарів №№ 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 за окремими артикулами на загальну суму 987448,62 грн, в тому числі по ввізному миту на загальну суму 237874,10 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України на загальну суму 749574,00 грн.

Під час співставлення ГУ ДФС у Волинській області відомостей, зазначених у МД від 31.10.2016 №100270001/2016/274397 та експортній декларації від 24.10.2016 №16LTLR10001544A454 (т.2, а.с.242-250, т.3, а.с.1-24), встановлено завищення ПП ТЕЦ податкового зобов`язання за товарами №№ 1, 22, 24, 30, 32, 38, 40, 42, 44, 47, 50, 54, 56 за окремими артикулами, ввезеними згідно з вказаною МД, на загальну суму 15394,18 грн, в тому числі по ввізному миту на загальну суму 3538,34 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на загальну суму 11855,84 грн, та заниження податкового зобов`язання в розрізі товарів №№ 1, 6, 7, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 48, 50, 51, 52, 58, 60, 61 за окремими артикулами на загальну суму 966026,48 грн, в тому числі по ввізному миту на загальну суму 231669,27 грн, по податку на додану вартість із ввезених на територію України на загальну суму 734357,21 грн.

У акті перевірки №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018 податковий орган зазначив, що за результатами порівняння отриманих даних від митної адміністрації Литовської Республіки з відповідними даними, що зазначені у митних деклараціях та документах, на підставі яких ПП ТЕЦ здійснено митне оформлення товарів на митній території України, встановлено відповідність відомостей про найменування товарів, їх вагу та кількість, транспортний засіб та невідповідність даних про відправника та отримувача. При хронологічному порівнянні подій продажу, оформлення експорту в Литовській Республіці та імпорту товару в Україні встановлено, що ці події відбувались одночасно.

На підставі документально підтверджених даних митного оформлення товарів, задекларованих у країні відправлення Литовській Республіці, контролюючим органом встановлено, що при митному оформленні ПП ТЕЦ заявлено недостовірні відомості щодо митної вартості товарів, внаслідок чого відповідачем визначено митну вартість товарів в розрізі артикулів на рівні, вказаному у додатках 3.1, 3.2, 3.3 до акта перевірки (т.1, а.с.65-85).

Однак, суд не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у акті перевірки ПП ТЕЦ №25646/14-08/38272913 від 04.12.2018, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23 та 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини першої статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Пунктом 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Частиною третьої вказаної статті предбачено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі.

Положеннями статті 272 Митного кодексу України, підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування митними платежами - ввізним митом та податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що митну вартість імпортованого товару, вказану позивачем у митних деклараціях від 31.08.2016 №100270001/2016/267747, від 28.09.2016 №100270001/2016/271031 визначено за основним методом, у митній декларації від 31.10.2016 №100270001/2016/274397 - за резервним методом; до митних декларацій позивачем подано всі документи, необхідні для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного ним для здійснення митного оформлення товару.

Частиною другою статті 351 Митного кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані, зокрема, отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення (пункт 5 частини першої статті 352 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Таким чином, підставою для висновку про заниження суб`єктом господарювання податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України може слугувати лише офіційна документально-підтверджена інформація від уповноважених органів іноземних держав щодо, зокрема, вартості ввезених товарів. Крім того, така інформація повинна підтверджувати або не підтверджувати автентичність поданих документів щодо ввезених товарів і стосуватись зовнішньоекономічних операцій, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Разом з тим, як встановлено судом, отримана відповідачем від Литовської Республіки інформація, а саме: експортні митні декларації від 26.08.2016 №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130, від 23.09.2016 №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83, від 24.10.2016 №16LTLR10001544A454, інвойси до них, стосуються інших зовнішньоекономічних контрактів, по яких позивач не є стороною правовідносин, що свідчить про безпідставність тверджень податкового органу про порушення ПП ТЕЦ положень митного та податкового законодавства.

Так, по експортних деклараціях від 26.08.2016 №16LTLR1000EK059130, від 23.09.2016 №16LTLR1000EK065785 товар поставлявся від компанії Condor Group LTD, Великобританія, до компанії Astron Computer LTD, Гонконг (т.2, а.с.164, 203), по експортних деклараціях від 26.08.2016 №16LTLR1000152E9BD9, від 23.09.2016 №16LTLR10001538FC83 - від компанії Laisvoji Ter. AD REM LEZ Totus, Литва, до компанії POL-CEL SP.Z.O/O, Польща (т.2, а.с.167, 199), по експортній декларації від 24.10.2016 №16LTLR10001544A454 - від компанії UAB AD REM LEZ, Литва, до компанії POL-CEL SP.Z.O/O, Польща (т.2, а.с.242).

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 цього Кодексу).

Судом встановлено, що під час митного контролю уповноважені митні органи, з урахуванням поданих декларантом документів, не мали зауважень до заявленої митної вартості товарів, що імортувались ПП ТЕЦ . Доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, відповідачем не надано.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини друга та третя статті 57 Митного кодексу України).

В силу вимог частини чотирнадцятої статті 354 Митного кодексу України в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов`язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

Як свідчить акт перевірки, контролюючий орган самостійно визначив митну вартість товару, що імпортувався позивачем, прийнявши за основу вартість ідентичних товарів, які зазначені в експортних деклараціях Литовської Республіки від 26.08.2016 №16LTLR1000152E9BD9 та №16LTLR1000EK059130, від 23.09.2016 №16LTLR1000EK065785 та №16LTLR10001538FC83, від 24.10.2016 №16LTLR10001544A454.

Разом з тим, жодних обґрунтувань щодо застосованого відповідачем методу визначення митної вартості товару акт перевірки не містить.

Крім того, слід зауважити, що в силу приписів пункту 5 частини третьої статті 64 Митного кодексу України ціна товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн, не може бути підставою для визначення митної вартості імпортних товарів.

Таким чином, вартість товару, що зазначена в експортних деклараціях, за якими поставки здійснювались в Гонконг та Польщу, не може слугувати підставою для визначення митної вартості імпортованого ПП ТЕЦ товару.

Водночас, суд зазначає, що подані відповідачем на підтвердження своїх доводів документи не містять офіційного перекладу з іноземної мови, а проведений аналіз товару, що поставлявся позивачем, із товаром, зазначеним в експортних деклараціях Литовської Республіки, свідчить про те, що контролюючий орган встановив лише часткове співпадіння найменування окремих позицій товару, за якими було здійснено коригування митної вартості. Тобто, твердження податкового органу про відповідність відомостей про найменування товару, їх вагу та кількість у поданих позивачем до митного оформлення МД та наданих Литовською Республікою експортних деклараціях не відповідає фактичним обставинам справи.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення ПП ТЕЦ вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов`язань під час ввезення товарів на митну територію України, з огляду на що прийняті за наслідками перевірки позивача податкові повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0016011408, №0016021408 слід визнати протиправними та скасувати.

При вирішенні даної справи судом враховано правову позицію в аналогічних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №820/305/17.

Крім того, приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує ту обставину, що за наслідками розгляду протоколів про порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 Митного кодексу України, складених Київською регіональною митницею відносно директора ПП ТЕЦ ОСОБА_2 , Солом`янським районним судом м.Києва прийнято постанови від 04.01.2019 у справах №760/21116/18, №760/21115/18, №760/21113/18, якими закрито провадження у даних справах у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В даних постановах суд зазначив про відсутність доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії керівника ПП ТЕЦ ОСОБА_2 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України за МД від 31.08.2016 №100270001/2016/267747, від 28.09.2016 №100270001/2016/271031, від 31.10.2016 №100270001/2016/274397 з приховуванням від митного контролю та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця та відправника (т.3, а.с.84-96).

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача користь ПП ТЕЦ слід стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 19210 грн, що сплачений відповідно до платіжного доручення від 22.03.2019 №65 (а.с.2).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 20 грудня 2018 №№0016011408, 0016021408.

Стягнути на користь Приватного підприємства Транспортно-Експедиторський центр (43018, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Станіславського, 2Б, код ЄДРПОУ 38272913) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати у розмірі 19210 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 15 липня 2019 року.