Рішення

від 10.07.2019 по справі 540/764/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/764/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Кермача А.І.,

представників відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Транс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 26 грудня 2018 року,

встановив:

12 квітня 2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Оптимум Транс (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень - рішень від 26 грудня 2018 року за №№ 0004641422, 0004651422.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 07 травня 2019 року.

В судовому засіданні 07 травня 2019 року відкладено розгляд справи на 30 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27 червня 2019 року.

В судовому засіданні 27 червня 2019 року оголошено перерву для надання додаткових пояснень до 03 липня 2019 року.

В судовому засіданні 03 липня 2019 року суд видалився до нарадчої кімнати до 04 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 04 липня 2019 року для з`ясування додаткових обставин справи поновлено судовий розгляд справи та призначено судове засідання на 10 липня 2019 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що в період з 01 жовтня 2018 року по 22 жовтня 2018 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Оптимум Транс , за результатами якої складено акт перевірки № 207/21-22-14-01/38823296 від 29 жовтня 2018 року. Висновки акта перевірки стали підставою для винесення 26 грудня 2018 року податкових повідомлень - рішень: №0004651422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3119101,00 грн.; №0004641422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3453000,00 грн. Позивач вважає, що висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а при перевірці первинної документації представники відповідача не звернули увагу на докази реальності господарських операцій, натомість побудували висновки акта перевірки на припущеннях та на власних інформаційних базах. Товариство наголошує, що ним дотримано вимоги податкового законодавства під час господарських операцій з контрагентами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Відповідач 03 травня 2019 року подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнає з таких підстав. Товариство при документуванні господарських зобов`язань з контрагентами допустило порушення податкового обліку, оскільки документувало нереальні господарські операції, які не підтверджені належними первинними документами. Відповідач зазначає, що контрагенти - постачальники послуг для позивача не мали ні матеріальних ні технічних ресурсів для виконання задокументованих послуг, а стосовно контрагента ПП Лагуна - Біч судовим рішенням встановлено неможливість надання послуг за червень 2015 року. Надані позивачем первинні документи не спростовують позицію контролюючого органу оскільки їх недостатньо для підтвердження реального виконання задокументованих операцій. В сукупності всі ці недоліки дали відповідачу підстави для висновку про неможливість надання контрагентами послуг транспортного експедирування на адресу ТОВ Оптимум Транс за перевіряємий період. Відповідач вважає, що кошти сплачені на адресу контрагентів є коштами, які спрямовані на уникнення від оподаткування, а тому відсутні підстави вважати їх належними витратами в розумінні ПК України. З посиланням на висновки акта перевірки обґрунтовує помилковість позиції позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та на письмові заперечення.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено.

ТОВ "Оптимум Транс" зареєстроване Херсонською міською радою Херсонської області 01 серпня 2013 року за № 14991020000016223, як платник податків перебуває на податковому обліку в Херсонській ОДПІ з 01 серпня 2013 року, є платником податку на додану вартість.

В період з 01 жовтня 2018 року по 22 жовтня 2018 року посадовими особами відповідача на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.77.1, 77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 3 квартал 2018 року, на підставі наказів ГУ ДФС у Херсонській області № 961 від 13 вересня 2018 року, № 1094 від 12 жовтня 2018 року, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Оптимум Транс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018р.р., валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018р.р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018р.р., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 29.10.2018 року № 207/21-22-14-01/38823296.

У висновках акта, які стали підставою для винесення спірних в цій справі податкових повідомлень - рішень, зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- пп.44.1, пп.44.2, пп.44.3 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248; п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІV, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2560015 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 323671 грн., за І квартал 2016 року в сумі 59369 грн., за І півріччя 2016 року в сумі 332 449 грн., за три квартали 2016 року в сумі 525461 грн., за 2016 рік в сумі 904018 грн., за І квартал 2017 року в сумі 255535 грн., за І півріччя 2017 року в сумі 757648 грн., за три квартали 2017 року в сумі 1033373 грн., за 2017 рік в сумі 1254065 грн., за І квартал 2018 року в сумі 73906 грн., за І півріччя 2018 року в сумі 78261 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 302 000 грн., у тому числі: за лютий 2016 року в сумі - 65965 грн.; за квітень 2016 року в сумі - 159563 грн.; за травень 2016 року в сумі - 12443 грн.; за червень 2016 року в сумі - 131416 грн.; за серпень 2016 року в сумі - 91572 грн.; за вересень 2016 року в сумі - 122886 грн.; за жовтень 2016 року в сумі - 147594 грн.; за листопад 2016 року в сумі - 167342 грн.; за грудень 2016 року в сумі - 105683 грн.; за січень 2017 року в сумі - 110273 грн.; за лютий 2017 року в сумі -20545 грн.; за березень 2017 року в сумі - 153110 грн.; за квітень 2017 року в сумі - 132311 грн.; за травень 2017 року в сумі - 85704 грн.; за червень 2017 року в сумі - 219902 грн.; за липень 2017 року в сумі - 49720 грн.; за серпень 2017 року в сумі - 4002 грн.; за вересень 2017 року в сумі - 194639 грн.; за жовтень 2017 року в сумі - 53907 грн.; за грудень 2017 року в сумі - 191306 грн.; за січень 2018 року в сумі - 15758 грн.; за лютий 2018 року в сумі 60419 грн.; за березень 2018 року в сумі 5940 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі винесено податкові повідомлення - рішення від 26 грудня 2018 року: № 0004651422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 3119101,00 грн.; №0004641422 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 3453000,00 грн.

Відповідно до акта перевірки, відповідачем встановлено, що позивач податковий кредит з податку на додану вартість та витрати з податку на прибуток за перевіряємий період сформував за наслідками господарських відносин з контрагентами, які не могли створити послуги, що в подальшому реалізовувались позивачу, з цими контрагентами здійснювалося лише документальне оформлення на придбання послуг з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість та формування витрат з податку на прибуток приватних підприємств. Оскільки здійснені господарські операції, на думку посадових осіб відповідача, є нереальними, то відсутні правові підстави враховувати їх вплив на податковий облік.

Запити до контрагентів позивача не направлялись, зустрічні перевірки таких контрагентів не проводились, вся інформація стосовно придбання та реалізації контрагентами товарів та послуг отримана податковим органом з власних інформаційних баз.

Відповідач вважає, що позивач декларував взаємовідносини з контрагентами з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Позивач заперечує проти позиції податкового органу та вказує, що надані ним первинні документи є достатніми для формування витрат.

Позивач вважає таку позицію відповідача неправомірною, а винесенні за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану - графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 77.6 ст. 77 ПК України).

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пп. 77.5 ст. 77 ПК України).

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу (п. 77.8 ст. 77 ПК України).

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (п. 81.1 ст. 81 ПК України).

З аналізу даних норм, суд робить висновок, що наказ на проведення документальної планової виїзної перевірки повинен бути вручений платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Стосовно направлення на перевірку, то воно повинно містити такі реквізити: дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки.

Перевірка позивача проведена на підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Про проведення документальної планової виїзної перевірки № 961 від 13.09.2018 року, яким передбачено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптимум Транс з 24.09.2018 року тривалістю 10 календарних днів.

14.09.2018 року керівнику товариства нарочно вручено повідомлення № 560/21-22-14-01 від 13.09.2018 року про проведення з 24.09.2018 року планової документальної виїзної перевірки та вручено копію наказу № 961 від 13.09.2018 року.

27.09.2018 року відповідачем оформлено наказ Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптимум Транс № 1013 (про який не зазначено в акті перевірки № 207/21-22-14-01/38823296 від 29.10.2018 року), яким перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки тривалістю 10 календарних днів з 24.09.2018 року на 01.10.2018 року.

Підставою для перенесення термінів проведення документальної планової перевірки позивача в наказі зазначено доповідну записку від управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №528/21-22-14-01 від 24.09.2018 року.

Наказ Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптимум Транс № 1013 від 27.09.2018 року вручено нарочно керівнику ТОВ Оптимум Транс 01.10.2018 року (копія наказу надана представником відповідача до суду 05.07.2019 року № 8670/19), що є днем початку проведення передбаченої в ньому перевірки.

За рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, терміни проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків можуть бути перенесені у випадках та на строк, які визначені пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу. Про перенесення термінів проведення перевірки видається відповідний наказ із зазначенням строку та обставин, що спричинили таке перенесення, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) під підпис або надсилається у порядку, передбаченому статтею 42 Кодексу.

Такий наказ видається на підставі складеного посадовими особами органу ДФС акта довільної форми, в якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у направленні та наказі.

При цьому орган ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, забезпечує оформлення документів та вжиття заходів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій (пп.1.2.6 п.1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені Наказом ДФС від 31.07.2014 року № 22 (у редакції наказу ДФС від 23.06.2018 року № 398)).

В матеріалах справи відсутній акт, складений посадовими особами органу ДФС, в якому зафіксовано документально підтверджені факти, що призвели до неможливості проведення перевірки у терміни, вказані у наказі № 961 від 13.09.2018 року.

Разом з цим, контролюючим органом не надано суду доказів наявності у відповідача обставин, визначених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу, які унеможливлювали проведення перевірки у визначений наказом від 13.09.2018 № 961 строк, та не наведено обставин, які б давали повноваження контролюючому органу щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки.

Такими обставинами є втрата, пошкодження або дострокове знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті (п.44.5 ст.44 ПК України); коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами (п. 85.9 ст. 85 ПК України).

Суд не встановив наявність визначених пунктом 44.5 статті 44 та пунктом 85.9 статті 85 Кодексу підстав для перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки.

У разі якщо після видання наказу про проведення перевірки платника податків виникли або виявлені обставини, які унеможливлюють її проведення на підставі цього наказу, керівником структурного підрозділу, що повинен здійснювати (очолювати) таку перевірку, готується доповідна (службова) записка на ім`я керівника (заступника керівника, уповноваженої особи) органу ДФС, який видавав цей наказ, з наведенням обставин, що унеможливлюють його реалізацію та проведення перевірки. У цьому випадку на підставі зазначеної доповідної записки видається відповідний наказ про скасування наказу на проведення перевірки, як такого, що нереалізований (пп. 1.2.7 п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені Наказом ДФС від 31 липня 2014 року № 22 (у редакції наказу ДФС від 23.06.2018 року № 398)).

Суд встановив, що на підставі доповідної записки від управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №528/21-22-14-01 від 24.09.2018 року перенесено терміни проведення документальної планової виїзної перевірки, але наказ № 961 від 13.09.2018 року, як такий, що не реалізований, скасовано не було. Відповідний наказ не видавався.

Абзац 8 пп. 1.4.1 п. 1.4 розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків передбачає, що норми пункту 77.4 статті 77 Кодексу, не передбачають обов`язку контролюючого органу щодо повторного надсилання платнику податків повідомлення про проведення планової документальної перевірки після усунення причин, визначених підпунктами 1.4.5 - 1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не було розпочато наведену перевірку.

Такими обставинами є неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (пп.1.4.5 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій); відмова в допуску платником податків до проведення перевірки або відмова від її проведення (пп.1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій); ненадання платником податків під час перевірки документів для їх здійснення (пп.1.4.7 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій).

Відповідач не вказав жодної із зазначених причин, через які своєчасно не було розпочато документальну планову виїзну перевірку.

Фактично, відповідач переніс терміни проведення перевірки без скасування попереднього наказу про проведення перевірки та без внесення змін до нього.

В подальшому, наказом ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптимум Транс №1094 від 12.10.2018 року строк проведення документальної планової виїзної перевірки з 16.10.2018 року терміном на 5 робочих днів.

Суд вказує, що незважаючи на те, що зміну дати початку проведення перевірки законодавчо не врегульовано, проте це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення неможливе. Наявність рішення контролюючого органу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, прийнятого на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, зумовлює необхідність його реалізації у спосіб, не заборонений законом, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк.

Втім, з наданих сторонами доказів не встановлено обставин, які унеможливлювали проведення перевірки з 24.09.2018 року, а в разі наявності таких підстав, останні не задокументовані відповідачем в належний спосіб, як того вимагає спеціальне законодавство.

Окремо суд звертає увагу сторін, що на підставі наказів ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 13.09.2018 року № 961 та від 26.09.2018 року № 1013 на посадову особу відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі виписано направлення на перевірку № 642 від 08.10.2018 року на проведення документальної планової виїзної перевірки з 08.10.2018 року строком на 5 робочих днів.

Суд дослідив направлення № 642 від 08.10.2018 року та зазначає, що в ньому не заповнено графи Строк проведення перевірки продовжено , тобто за вказаними в направленні наказами строк проведення перевірки не продовжувався. Направлення вручене керівнику товариства 10.10.2018 року нарочно разом з копією наказу № 961 від 13.09.2018 року.

При цьому в наказ № 961 від 13.09.2018 року не вносились зміни, а тому він передбачав проведення перевірки з 24.09.2018 року по 05.10.2018 року (10 робочих днів), як наслідок, на його підставі не можливо видати направлення на проведення перевірки з датою початку 08.10.2018 року.

Як встановлено судом наказу відповідача № 1013 від 26.09.2018 року, який стосується документальної планової виїзної перевірки позивача та на підставі якого виписане направлення не існує, натомість існує наказ № 1013 від 27.09.2018 року.

Стосовно наказу відповідача № 1013 від 27.09.2018 року, то він не вносив змін до наказу №961 від 13.09.2018 року, не скасовував його та не зазначений в акті перевірки в якості підстави для проведення документальної планової виїзної перевірки або в якості підстави для перенесення термінів проведення перевірки.

Позиція відповідача щодо перенесення термінів проведення перевірки була б правомірною в разі скасування попереднього наказу або внесення в нього змін, направлення на адресу платнику податків не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки копії цього наказу та видання на підставі цього наказу (як основного) направлень на проведення перевірки. Жодної з перелічених дій відповідачем вчинено не було.

Таким чином, не зважаючи на оформлення наказу ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 27.09.2018 року № 1013, направлення на проведення перевірки виписувались на підставі наказу № 961 від 13.09.2018 року.

Тобто податковий орган спрямував свої дії на реалізацію наказу № 961 від 13.09.2018 року, доказом чого є самостійне зазначення відповідачем в акті перевірки (т.с.1 а.с. 18 (на звороті) аркуш акта перевірки 2) серед підстав проведення документальної планової виїзної перевірки позивача лише двох наказів ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, а саме: № 961 від 13.09.2018 року та № 1094 від 12.10.2018 року (яким продовжено термін проведення перевірки з 16.10.2018 року по 22.10.2018 року).

З урахуванням викладеного, строк проведення перевірки сплив 05.10.2018 року та міг бути продовжений на 5 робочих днів з 08.10.2018 року по 12.10.2018 року, однак в установлені ПК України строки цього зроблено не було, а тому суд встановив порушення термінів проведення документальної планової перевірки, передбаченої наказом № 961 від 13.09.2018 року, належних доказів протилежного сторони суду не надали.

Стосовно порядку формування витрат з податку на прибуток приватних підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість суд враховує наступне.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПК України).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПК України).

Об`єктом оподаткування податковим на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат (п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16)).

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань (п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16)).

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16)).

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16)).

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій з наданні послуг, а тому й обґрунтованість визначення позивачу його податкових зобов`язань.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, натомість суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми витрат та/або податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення операцій з надання транспортного експедирування, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, зокрема і ті, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.

Враховуючи позиції сторін, суд повинен з`ясувати якими саме доказами, наданими під час перевірки та розгляду справи, підтверджується реальне виконання зазначених послуг.

Перевірка господарських відносин між позивачем та його контрагентами проводилась податковим органом через призму заздалегідь встановленої, для перевіряючих осіб, нереальності виконаних зобов`язань.

Оскільки у всіх контрагентів-постачальників, за винятком ТОВ ІК Плазма-Плюс , податковий орган знайшов абсолютно ідентичні порушення, а перелік первинних документів по ним є ідентичним, то суд надає оцінку реальності вчинених цими контрагентами господарських операцій в сукупності.

Підстави для визнання господарських зобов`язань нереальними та такими, що направлені лише на формування витрат з податку на прибуток приватних підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість є наступними:

1. За умовами договорів про надання транспортно-експедиційних послуг не врегульовані взаємовідносини сторін у частині калькуляції вартості послуг з транспортно- експедиційного обслуговування вантажів.

2. За умовами укладених договорів між ТОВ Оптимум Транс (замовник) та контрагентами (виконавцями) передбачалась активна та щільна взаємодія, яка полягала в регулярному наданні замовником інструкцій по про обсяги запланованих поставок, наданні повної, точної, достовірної інформації про назву, кількість, якість та інші характеристики вантажу, його властивості, умови транспортування, іншої інформації, наданні доручень по взаємовідносинам з Портом, перевізниками, Регіональною торгово-промисловою палатою та іншими організаціями в частині організації та здійснення транспортно-експедиційного обслуговування вантажу Замовника при його відвантаженні через Порт, наданні доручень щодо оформлення пакету документів, який направляють на адресу Замовника та його іноземних партнерів та інше. Однак, згідно наданих до перевірки документів відсутні документи, які б підтверджували зазначену співпрацю з виконавцями.

3. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкрита сама суть господарської операції, а саме яка дія була здійснена чи яка подія відбувалася, тобто вказані акти не розкривають змісту наданих послуг, оскільки не містять деталізованої інформації щодо фактично наданих послуг, відсутня розшифровка комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, яким чином здійснювався облік вантажу, який надходить в Порт, як здійснювалось відвантаження вантажу, хто оформлював коносаменти і маніфести, сертифікати і декларації на вантаж, які консультації були надані замовнику.

4. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) відсутня інформація щодо залучення до виконання робіт трудових або матеріальних ресурсів, що надаються виконавцям, відсутні відомості щодо субекспедиторів або постачальників контрагентів-постачальників позивача.

5. За даними АС Податковий блок встановлено, що працівники контрагентів-постачальників одночасно працювали на інших підприємствах за ознакою основне місце роботи ; неможливо підтвердити дані про кваліфікацію та можливість виконання цими працівниками господарських операцій; із наданих до ДФС звітів встановлено, що основні засоби у підприємств відсутні; згідно бази даних ЄРПН контрагенти-постачальники позивача не мали взаємовідносин із сторонніми організаціями з отримання послуг транспортно- експедиційного обслуговування вантажів від контрагентів-постачальників та не платників ПДВ.

6. Контрагенти-постачальники документують надання різноманітних послуг для суб`єктів господарювання, які знаходяться в різних регіонах України.

Це основні підстави з яких податковий орган не визнає реальність вчинених господарських операцій, відповідач не зазначає про відсутність конкретних первинних документів, або про їх недостатність, як не наводить й перелік необхідних первинних документів, натомість вищевикладена позиція податкового органу стала підставою для корегування витрат з податку на прибуток приватних підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Оскільки відповідач не заперечує проти наявності належним чином оформлених сторонами первинних документів податкового обліку по виконанню договорів про надання транспортно-експедиційних послуг та договору про проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація), не заперечує проти проведення операцій через бухгалтерський облік, не заперечує оплату послуг, то суд не вбачає підстав для перенесення цієї описової частини акту перевірки в судове рішення.

Стосовно доводів відповідача суд зазначає наступне.

Операції з ПП Лагуна - Біч за квітень-вересень 2015 року.

Суд звертає увагу, що відповідач дослідив правовідносини, частина з яких вже була предметом документальної позапланової невиїзної перевірки (за червень 2015 року) та висновки якої оформлено актом перевірки № 8/21-22-22-04/28823296 від 30 грудня 2015 року. За висновками акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення форми Р №0000062222 від 21 січня 2016 року про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 182593,50 грн.

Таким чином у податкового органу відсутні правові підстави для повторної перевірки одного й того ж періоду.

При відборі платника податків до плану-графіка відповідно до вимог статті 77 розділу II Кодексу необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу II Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов`язання платника податків, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу II Кодексу в частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами (п.4 Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків).

Оскільки проведення документальної планової виїзної перевірки відбулось з 01 жовтня 2018 року, то податковий орган був позбавлений можливості корегувати витрати з податку на прибуток приватних підприємств та податковий кредит з податку на додану вартість за період квітень-вересень 2015 року.

Додатковим доказом такої позиції є не відображення податковим органом у висновках акту перевірки порушень податкового законодавства за операціями з ПП Лагуна - Біч .

Операції з ПП А-Оптторгсервіс за листопад-грудень 2016, січень-червень, вересень-жовтень 2017 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП А-Оптторгсервіс (код 40821214) за період листопад - грудень 2016 року, січень - червень, вересень - жовтень 2017 року на загальну суму 5338031,71 грн., в т.ч. ПДВ 889671,95 грн., у тому числі по періодам: Листопад 2016 року на суму 163368,0 грн. в т.ч. ПДВ - 27228,0 грн.; Грудень 2016 року на суму 634095,40 грн. в т.ч. ПДВ - 105682,57 грн.; Січень 2017 року на суму 406920,0 грн. в т.ч. ПДВ - 67820,0 грн.; Лютий 2017 року на суму 123268,56 грн. в т.ч. ПДВ - 20544,76 грн.; Березень 2017 року на суму 918660,0 грн. в т.ч. ПДВ -153110,0 грн.; Квітень 2017 року на суму 894810,34 грн. в т.ч. ПДВ - 149135,0 грн.; Травень 2017 року на суму 942390,83 грн. в т.ч. ПДВ - 157065,14 грн.; Червень 2017 року на суму 650893,99 грн. в т.ч. ПДВ - 108482,33 грн.; Вересень 2017 року на суму 527984,75 грн. в т.ч. ПДВ - 87997,46 грн.; Жовтень 2017 року на суму 75639,84грн. в т.ч. ПДВ - 12606,64 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є договір про надання транспортно-експедиційних послуг № СКО-2016 від 14 листопада 2016 року (порт ДП Стивідорна компанія Ольвія м. Миколаїв), договір про надання транспортно- експедиційних послуг №ТИС-2017 від 03 квітня 2017 року (ТОВ ТИС-Контейнерний термінал ), договір про надання транспортно-експедиційних послуг № НГЗ-2017 від 03 квітня 2017 року (Дніпро-Бузький морський порт ТОВ МГЗ м. Миколаїв).

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеними договорами, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даними договорами зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг за листопад-грудень 2016, січень-червень, вересень-жовтень 2017 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договорів є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як шамот, шлак та глина.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.1, а.с. 159) містить дані про складання 65 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Згідно з ч.3 ст.8 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитори за дорученням клієнтів:

забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідач вказує на порушення контрагентом даних приписів законодавства, але не вказує в чому відбулось порушення даної норми.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента-постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Операції з ТОВ Торгопт - Ника за лютий 2016, квітень-листопад 2016 року, січень, липень 2017 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ Торгопт - Ника (код 39925144) за лютий 2016, квітень - листопад 2016, січень, липень 2017 року на загальну суму 4560692,90 грн., в т.ч. ПДВ 711 782,16 грн., у тому числі по періодам: Лютий 2016 року на суму 395790, 72 грн. в т.ч. ПДВ - 65965,12 грн.; Квітень 2016 року на суму 957380,76 грн. в т.ч. ПДВ - 159563,46 грн.; Травень 2016 року на суму 74659,68грн. в т.ч. ПДВ -12443,28грн.; Червень 2016 року на суму 788494,02 грн. в т.ч. ПДВ -131415,67грн.; Липень 2016 року на суму 362289,60 грн. в т.ч. ПДВ - 60381,60грн.; Серпень 2016 року на суму 187140,0 грн. в т.ч. ПДВ - 31190,0грн.; Вересень 2016 року на суму 431316,18 грн. в т.ч. ПДВ - 71886,03 грн.; Жовтень 2016 року на суму 397446,9 грн. в т.ч. ПДВ - 66241,15грн.; Листопад 2016 року на суму 421454,44 грн. в т.ч. ПДВ - 70242,40грн.; Січень 2017 року на суму 254720,7 грн. в т.ч. ПДВ - 42453,45грн. Липень 2017 року на суму 290000,0 грн. без ПДВ.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиційних послуг № СМПО-2016 від 01 лютого 2016 року (порт ДП Спеціалізований морський порт Октябрськ м. Миколаїв), додаткова угода №1 від 01 серпня 2016 року до договору № СМПО-2016 від 01 лютого 2016 року, договір про надання транспортно-експедиційних послуг № НГЗ-2016 від 14 березня 2016 року (Дніпро-Бузький морський порт ТОВ МГЗ м. Миколаїв), договір № 03/07 від 03 липня 2017 року (ТОВ ТИС-Контейнерний термінал ).

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеними договорами, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даними договорами зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг за лютий 2016, квітень-листопад 2016 року, січень, липень 2017 року.

Перевіркою (за допомогою інформаційних баз даних) встановлено, що за рішенням платника 22 березня 2017 року анульовано статус платника ПДВ, що зумовило відсутність ПДВ в складовій вартості послуг за липень 2017 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договорів є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глин, шлак та каолін.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.1, а.с. 244) містить дані про складання 18 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента- постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіти виконавця до актів здачі-приймання послуг та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ПП Херсонбудстар за червень-жовтень 2017 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Херсонбудстар (код 40957703) за червень - жовтень 2017 року на загальну суму 1 724 420,0 грн., крім того ПДВ 344 884,0 грн., у тому числі по періодам: Червень 2017 року на суму 716100,0 грн., крім того ПДВ -143220,0 грн.; Липень 2017 року на суму 248600,0 грн., крім того ПДВ - 49720,0 грн.; Серпень 2017 року на суму 20010,0 грн., крім того ПДВ - 4002,0 грн.; вересень 2017 року на суму 533210,0 грн., крім того ПДВ - 106642,0 грн.; жовтень 2017 року на суму 206500,0 грн., крім того ПДВ - 41300,0 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 06.2017-СКО від 01 червня 2017 року (порт ДП Стивідорна компанія Ольвія м. Миколаїв).

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеним договором, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даними договорами зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг за червень-жовтень 2017 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договору є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глина та каолін.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.2, а.с. 79) містить дані про складання 25 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента- постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіти виконавця до актів здачі-приймання послуг та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ТОВ Транзит Про за грудень 2017 року, березень 2018 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ Транзит Про (код 40812388) за грудень 2017 року, березень 2018 року на загальну суму 787320 грн., крім того ПДВ 131220 грн., у тому числі по періодам: грудень 2017 року на суму 751680 грн., в т.ч. ПДВ 125280 грн.; березень 2018 року на суму 35640 грн., в т.ч. ПДВ 5940 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 11.2017-СКО від 20 листопада 2017 року (порт ДП Стивідорна компанія Ольвія м. Миколаїв), договір № 06/03 від 06 березня 2018 року про надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація) перед навантаженням вантажу зі складу ТОВ МСП Ніка - Терра м. Миколаїв у залізничні вагони.

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеним договорами, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даними договорами зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг та за операціями з надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація) перед навантаженням вантажу за грудень 2017, березень 2018 року.

Предметом договору № 06/03 від 06 березня 2018 року є надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація) перед навантаженням вантажу зі складу ТОВ МСП Ніка - Терра м. Миколаїв у залізничні вагони.

31 березня 2018 року контрагент склав рахунок-фактуру № СФ-0000038 про сплату 35640 грн. в т.ч. ПДВ за проведення підготовчих робіт стосовно 27 вантажних вагонів; 31 березня 2018 року складено акт № ОУ-0000010 здачі-приймання робіт (надання послуг); оплата послуг підтверджується платіжним дорученням № 241 від 11 квітня 2018 року, відповідна операція відображена в податковій накладній № 4 від 31 березня 2018 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договору № 11.2017-СКО від 20 листопада 2017 року є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глина та каолін.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.2, а.с. 118) містить дані про складання 24 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента- постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіти виконавця до актів здачі-приймання послуг, а також акти здачі- приймання робіт та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ПП Україна-Сервіс за грудень 2017 року - січень 2018 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Україна-Сервіс (код 41588171) за грудень 2017 року-січень 2018 року на загальну суму 490708,80 грн., крім того ПДВ 81784,80 грн., у тому числі по періодам: грудень 2017 року на суму 396158,40 грн., в т.ч. ПДВ 66026,40 грн.; січень 2018 року на суму 94550,40 грн., в т.ч. ПДВ 15758,40 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиторських послуг №12.2017-СКО від 01 грудня 2017 року (порт ДП Стивідорна компанія Ольвія м. Миколаїв).

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеним договором, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даними договорами зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг та за операціями з надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація) перед навантаженням вантажу за грудень 2017, січень 2018 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договору №12.2017-СКО від 01 грудня 2017 року є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глина та каолін.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.2, а.с. 139) містить дані про складання 15 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента- постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіти виконавця до актів здачі-приймання послуг, а також акти здачі- приймання робіт та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ПП Херсонбудресурси за лютий 2018 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Херсонбудресурси (код 41587878) за лютий 2018 року на загальну суму 362514,10 грн. в т.ч. ПДВ 60419,02 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиторських послуг №02.2018-СКО від 01 лютого 2018 року (порт ДП Стивідорна компанія Ольвія м. Миколаїв).

Відповідач не заперечує своєчасне складання акта здачі-прийняття робіт за вищезазначеним договором, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкова накладна за даним договором зареєстрована в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг за лютий 2018 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договору №02.2018-СКО від 01 лютого 2018 року є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глина.

За поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: ведення контролю складського обігу вантажу з наданням залізничних накладних, здавальний акт, електронна декларація, коносамент, вантажні маніфести (cargo manifest), розписка капітана (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, висновок про походження товару, плани завантаження, доручення.

Звіт виконавця до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг)(т.с.2, а.с. 146) містить дані про складання 16 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента-постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіт виконавця до акту здачі-приймання послуг, а також акт здачі- приймання робіт та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ПП Добробут - Трейд за вересень-листопад 2016 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Добробут - Трейд (код 40408526) за період вересень-листопад 2016 року на загальну суму 1213348,30 грн. в т.ч. ПДВ 202224,72 грн., у тому числі по періодам: вересень 2016 року на суму 306000,00 грн., в т.ч. ПДВ 51000,00 грн.; жовтень 2016 року на суму 488116,32 грн., в т.ч. ПДВ 81352,72 грн.; листопад 2016 року на суму 419232,00 грн., в т.ч. ПДВ 69872,00 грн.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір про надання транспортно-експедиторських послуг №09-СМПО від 12 вересня 2016 року (порт ДП Спеціалізований морський порт Октябрськ м. Миколаїв).

Відповідач не заперечує своєчасне складання актів здачі-прийняття робіт за вищезазначеним договором, складення рахунків-фактур, проведення операцій через бухгалтерський облік, здійснення повного розрахунку між сторонами за надані послуги, податкові накладні за даним договором зареєстровані в ЄРПН, який відповідає даним рядку 5 до податкових декларацій.

Контролюючий орган не надав доказів наявності рішень про зупинення реєстрації податкових накладних або про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН за операціями з надання транспортно-експедиційних послуг за вересень-листопад 2016 року.

Суд дослідив надані позивачем документи, які надавались відповідачу під час проведення перевірки, та встановив, що предметом договору №09-СМПО від 12 вересня 2016 року є транспортно-експедиційне обслуговування всього вантажу замовника, який надходить в порт в період дії даних договорів; у відповідності з дорученнями та інструкціями замовника виконавець формує пакет документів, який направляється на адресу замовника та його іноземного партнера для використання за межами митної території України. З платіжних доручень встановлено, що оплата здійснювалась за обслуговування таких вантажів, як глина.

За кожною поставкою формувався звіт виконавця з переліком первинних документів для використання за межами митної території України, серед яких: надання залізничних накладних, здавальні акти, доручення, вантажні плани (cargo plan), коносаменти, вантажні маніфести (cargo manifest), розписки капітанів (masters receipt), сертифікати походження товару, звіти попередньої зйомки (draught survey report), сертифікати якості, акти виконаних робіт, висновок про походження товару, договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів, сертифікати про навантаження за попередньою зйомкою, плани завантаження, повідомлення про готовність, звіти про навантаження, паспорти якості та інші.

Наприклад, звіт виконавця (т.с.2, а.с. 156) містить дані про складання 19 первинних документів, доказів їх дослідження відповідач не надав, як не надав і доказів їх витребування у позивача під час перевірки.

Відповідач вказує на відсутність первинних документів, проте в акті перевірки та в письмових запереченнях на позовну заяву контролюючий орган не вказує які первинні документи були витребувані у позивача та яких з цих документів останній не надав під час проведення перевірки.

Податковий орган посилається на відсутність матеріальних ресурсів у контрагента- постачальника, натомість в договорах міститься інформація про доставку вантажу в Порт забезпечує замовник (ТОВ Оптимум Транс ), а виконавець бере на себе обов`язок по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу в Порту та оформлення відповідних документів для використання за межами митної території України.

Тобто, операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками мали свою специфіку, пов`язану з тим, що під час надання транспортно-експедиційних послуг вантаж вже перебував у Порту та не потребував від контрагента зусиль на його транспортування.

Суд дослідив звіти виконавця до актів здачі-приймання послуг, а також акти здачі- приймання робіт та звертає увагу, що вони в повній мірі містять розкриття виконаних робіт та містять конкретний перелік створених за їх наслідками первинних документів.

Операції з ТОВ Інноваційна Компанія Плазма-Плюс за квітень 2018 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ Оптимум Транс задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ Інноваційна Компанія Плазма-Плюс (код 39557886) за квітень 2018 року на суму 24200 грн. без ПДВ.

Підставою для документування даних взаємовідносин є: договір №02/04 від 02 квітня 2018 року про надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів- герметизація) перед навантаженням вантажу зі складу ТОВ МСП Ніка - Терра м. Миколаїв у залізничні вагони.

Предметом договору №02/04 від 02 квітня 2018 року є надання послуг з проведення підготовчих робіт (обладнання вагонів-герметизація) перед навантаженням вантажу зі складу ТОВ МСП Ніка - Терра м. Миколаїв у залізничні вагони.

Договір підписано 02 квітня 2018 року від імені ТОВ Інноваційна Компанія Плазма-Плюс ОСОБА_1 .

Єдина підстава з якою податковий орган пов`язував нереальність наданих контрагентом послуг була та обставина, що керівник ТОВ Інноваційна Компанія Плазма- Плюс прийнятий на роботу наказом №1 від 24 квітня 2018 року, а всі документи по договору № 02/04 від 02 квітня 2018 року підписані до цієї дати.

З офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua в графі Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи зазначено: БУДЯК ДЕНИС ВОЛОДИМИРОВИЧ - керівник з 22.12.2014; ОСОБА_2 - підписант з 22.12.2014.

Таким чином, ОСОБА_1 є керівником товариства з 22 грудня 2014 року, а не з 25 квітня 2018 року, як помилково вказав відповідач в акті перевірки.

16 квітня 2018 року контрагент склав рахунок-фактуру № СФ-0000007 про сплату 24200 грн. без. ПДВ за проведення підготовчих робіт стосовно 22 вантажних вагонів; сторонами складено акт №ОУ-0000001 здачі-приймання робіт (надання послуг); оплата послуг підтверджується платіжним дорученням №272 від 23 квітня 2018 року.

Посилання відповідача на порушення контрагентом-постачальником вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на інформації з баз даних податкового органу, оскільки запитів на адресу контрагентів не направлялось.

Враховуючи приписи п.73.3 статті 73 ПК України податковий орган під час проведення документальної планової виїзної перевірки мав право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Також відповідно до п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

Відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні договорів мали умисел на його укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів.

Наказом ДПА України від 2 грудня 2005 р. N 540 затверджено Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи (чинні).

Метою визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи є встановлення системи вимог, спрямованих на запровадження однорідної системи відображення в актах перевірок аспектів, пов`язаних з оцінкою виконання платниками податків зобов`язань зі сплати податків, а також інших вимог законодавства, перевірка яких знаходиться в компетенції податкової служби.

1. Будь-який висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов`язань перед бюджетом, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки.

2. Порядок доказування має бути визначено таким чином, щоб можна було встановити:

безпосередній зв`язок між показниками податкової декларації (розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки;

осіб, чиї дії (або бездіяльність) призвели до порушень законодавства (якщо такі мали місце).

3. У випадку якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.

4. У разі якщо перевірка свідчить про невірне визначення суб`єктом господарювання об`єктів оподаткування, але не має змоги встановити конкретні причини відхилення та визначити конкретні документи, що необґрунтовано вплинули (не вплинули) на розмір відповідних показників, в акті перевірки здійснюється посилання на норми законодавства, які регулюють загальний порядок обчислення конкретного податку.

5. Якщо застосовується п. 4 цього Стандарту, в акті перевірки має бути детально викладено розрахунки, на підставі яких визначено об`єкти оподаткування, та оцінку відхилень, обчислених таким чином об`єктів, від задекларованих підприємством. Такі розрахунки мають бути законодавчо обґрунтованими. У цьому випадку базою для перевірки виступають дані бухгалтерського обліку або дані первинних документів, які надано для перевірки (Стандарт 2. Доказовість ).

В акті перевірки не міститься жодного посилання на проведення зустрічних перевірок.

Суд звертає увагу відповідача, що в матеріалах перевірки відсутні будь-які дані про характер дослідження посадовими особами первинних документів позивача, як відсутнє й посилання в акті перевірки на конкретні документи, відсутність яких вплинула на корегування податкової звітності товариства.

Неприйнятним є також спосіб встановлення податковим органом правопорушення стосовно витрат сформованих позивачем, без перевірки документів, адже у будь-якому випадку документальна перевірка вимагає дослідження документів, на підставі яких встановлюються податкові правопорушення. Порушення способу перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками не проведення перевірки. Документальний спосіб дослідження у будь-якому випадку передбачає документи, як предмет такого дослідження, висновок податкового органу про податкове правопорушення по факту відсутності документів можливій виключно у випадку їх ненадання податковому органу платником податку під час проведення належної перевірки.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки стосовно нереальності вчинених між товариством та його контрагентами господарських операцій не відповідають стандарту Доказовість Методичних вказівок щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи, як не відповідають вони і ознакам доказовості визначеним КАС України.

Слід звернути увагу, що самого лише відображення в тексті акту перевірки фраз відсутність найманих працівників , нереальність господарських операцій , посилання на норми законодавства недостатньо для того щоб зробити висновок про дійсну відповідність даних фраз та посилань фактичним обставинам перевірки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

З матеріалів справи вбачається, а в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що єдиною підставою для визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість є невизнання податковим органом реальності здійснених підприємством та його контрагентами господарських операцій.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Втім податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

В акті перевірки зазначено, що податкові зобов`язання платника з податку на додану вартість становлять 42452647, грн., а податковий кредит 33124398 грн. (без урахування його завищення на 2380561 грн.).

Звертаючись до акту перевірки № 207/21-22-14-01/38823296 від 29 жовтня 2018 року, суд враховує п. 3.6 Дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій , в якому податковий орган відмічає, що загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій ТОВ Оптимум Транс за перевіряємий період складає 894368,00 доларів США.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

В судовому засіданні 10 липня 2019 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) 26 грудня 2018 року за №№ 0004641422, 0004651422 , відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Транс" (код ЄДРПОУ 38823296, 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 29, каб. 2.6).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, просп. Ушакова, 75) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум Транс" (код ЄДРПОУ 38823296, 73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 29, каб. 2.6) судовий збір у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 липня 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111030300