Ухвала

від 16.06.2020 по справі 540/764/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 червня 2020 р. Справа № 540/764/19

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Транс» до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 грудня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Судовим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Транс» задоволено.

На зазначене рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду прийнято 10 липня 2019 року, а з апеляційною скаргою заявник звернувся вдруге 26.05 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Натомість, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше апелянт звернувся з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження, однак у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору скаргу було повернуто апелянту, що позбавило останнього права на "доступ до правосуддя". При цьому зазначено, що апелянтом вчинялися дії для виділення відповідного фінансування, однак неможливість сплати судового збору не залежала від суб`єкта владних повноважень, оскільки пов`язана з ненадходженням коштів.

Розглянувши подане клопотання суд приходить до наступного.

Особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку та строки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Так, суд зазначає, що подача апеляційної скарги більш як через сім місяців після її повернення П`ятим апеляційним адміністративним судом не можна визнати своєчасною та обґрунтованою.

Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Водночас, належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій апелянта спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки, однак таких доказів апелянтом не надано.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку викладеним апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надання доказів поважності причин пропуску цього строку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно п. 3 р. 6 «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 169 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо залишення позовної заяви без руху продовжуються на строк дії такого карантину.Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином апелянту необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити про інші причини пропуску строку та надати на їх підтвердження відповідні докази у строк 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (22 червня 2020 року).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (22 червня 2020 року).

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Лук`янчук О.В.