УХВАЛА
16 липня 2019 року
Київ
справа №200/12873/18-а
адміністративне провадження №К/9901/19081/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувальний центр Фармакотерапія до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
4 липня 2019 року Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у вказаній вище справі, предметом розгляду якої є: зобов`язання відповідача прийняти та опрацювати в АІС Податковий блок уточнюючу податкову декларацію ТОВ Лікувальний центр Фармакотерапія з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік та врахувати дані в частині зменшення податкового зобов`язання з плати за землю за 2014 року у розмірі 16203 грн; зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки позивача з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб, шляхом виключення суми з основного платежу за 2014 року у розмірі 16203 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позов ТОВ Лікувальний центр Фармакотерапія задоволено частково.
Відповідач не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі Маріупольська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто, особи, які беруть участь у справі, можуть скористатися правом на їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених процесуальним законом випадках.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Водночас, такий перелік не є вичерпним.
Так, зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у зазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Системний аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави до висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, чітко передбачених КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час вирішення даної справи є очевидним і не викликає розумних сумнівів.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 лютого 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувальний центр Фармакотерапія до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2019 |
Оприлюднено | 17.07.2019 |
Номер документу | 83042169 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білоус О.В.
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Казначеєв Едуард Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні