Рішення

від 10.07.2019 по справі 320/3815/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 10.07.2019

Справа № 320/3815/19

Провадження 2/320/2497/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді - Колодіної Л.В .,

за участю секретаря - Арифової Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 16908 грн. 05 коп.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 06.02.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - відповідач зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У порушення вказаних вимог договору кредиту, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 28.03.2019 року має заборгованість в загальному розмірі 16908 грн. 05 коп., яка складається з наступного: 721 грн. 96 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11854 грн. 75 коп. - заборгованість за пенею; 3050 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 781 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова). На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за договором № б/н від 06.02.2014 року у загальному розмірі 16908 грн. 05 коп. та судові витрати у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 червня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позовних вимог наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив суд застосувати строк позовної давності до суми боргу, а також врахувати його скрутне матеріальне становище і те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 06.02.2014 року між сторонами по справі був укладений Договір кредиту № б/н, який складається із заяви позичальника \а.с. 11\ та умов і правил надання банківських послуг \а.с. 13-27\, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Відповідно до п. 2.1.1.1 Умов і правил надання банківських послуг, банк видає клієнту картку на підставі заяви, належно заповненої і підписаної клієнтом.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 умов укладеного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку - відповідач зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з Тарифами обслуговування кредитних карт, відповідач мав погашати кредит щомісячно до 25 числа кожного місяця в сумі 7 % від розміру заборгованості, але не менше 50 грн.

Відповідачем зобов`язання по сплаті кредиту не виконувались належним чином, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, відповідач погашав кредит несвоєчасно і не в повному обсязі, у зв`язку з чим банком нарахована позичальнику сума заборгованості станом на 28.03.2019 року в загальному розмірі 16908 грн. 05 коп., яка складається з наступного: 721 грн. 96 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11854 грн. 75 коп. - заборгованість за пенею; 3050 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 781 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова).

В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, встановлюється договором, законом, або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачем надано не було.

Водночас, суд вважає частково обґрунтованою заяву відповідача про застосування строку позовної давності, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України перебачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На підставі ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідно до наданого банком розрахунку, останній платіж по кредиту здійснено відповідачем 01.07.2016 року на суму 203,00 грн. і це свідчить про переривання позовної давності. З позовом до суду банк звернувся 16.05.2019 року, і тому загальний трирічний строк позовної давності до вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту в розмірі 721,96 грн. не сплив.

Проте, до нарахованої відповідачу пені в розмірі 11854 грн. 75 коп. і 3050 грн. 00 коп., яка розрахована починаючи з вересня 2016 року, підлягає застосуванню спеціальний річний строк позовної давності, а тому стягненню підлягає лише сума пені, нарахована за останній рік перед зверненням позивача до суду, тобто з 16.05.2018 року.

Так, згідно з наданим банком розрахунком сума пені, починаючи з 16.05.2018 року складає 8005,98 грн. - пеня, та 1000,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Крім того, враховуючи, що сума заявленої банком пені значно перевищує розмір збитків, які в даному випадку складаються виключно з простроченого тіла кредиту в розмірі 721,96 грн., виходячи із засад справедливості і розумності, суд бере до уваги скрутне майнове становище відповідача і наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, і тому на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України вважає за можливим зменшити суму нарахованої відповідачу пені до загального розміру 1000 грн. 00 коп.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу в розмірі 1281,34 грн. (500,00 грн. - фіксована частина і 781 грн. 34 коп. - процентна складова), суд виходить з наступного.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг передбачено суму штрафу за порушення клієнтом строків платежів більш ніж на 30 днів по будь-якому з грошових зобов`язань в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Водночас, пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено сплату позичальником пені за несвоєчасне погашення заборгованості.

Таким чином, сума штрафу та пені передбачені за однакове за характером порушення строків сплати обов`язкових платежів, і визначення підстав для сплати штрафу як порушення зобов`язань більше ніж на 30 днів, не змінює суті і характеру такого порушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених уст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв`язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов`язання, суперечить ст. 61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в розмірі 1721,96 грн., з яких: 721 грн. 96 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог суму судового збору в розмірі 192 грн. 10 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 354, 355 ЦПК України ст.ст. 11, 509, 526, 551, 623-625, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (р/р НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за Договором кредиту № б/н від 06.02.2014 року у загальному розмірі 1721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн. 96 коп. , яка складається з: 721 грн. 96 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

В задоволення інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (р/р НОМЕР_2 , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судовий збір у сумі 192 (сто дев`яносто дві) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 12.07.2019 року.

Суддя: Л.В. Колодіна