Постанова

від 16.07.2019 по справі 903/137/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Справа № 903/137/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Прадищук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кавасакі" на рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року (ухвалене у м.Луцьк об 12:56 год., повний текст складено 17 квітня 2019 року)

у справі №903/137/19 (суддя Войціховський В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД"

до Фермерського господарства "Кавасакі"

про стягнення 955900,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Кавасакі" 955900,96 грн., в тому числі 850 000,00 грн. заборгованості по оплаті наданих відповідно до договору №1 від 01 серпня 2017 року послуг по дискуванню, внесенню мінеральних добрив, сівбі та обприскуванню із використанням власної та орендованої сільськогосподарської техніки, а також 78 444,80 грн. суми збитків від інфляції за період з лютого 2018 року по січень 2019 року (включно) та 27 456,16 грн. трьох процентів річних за період з 16 січня 2018 року по 12 лютого 2019 року (включно), нарахованих згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" до Фермерського господарства "Кавасакі" про стягнення 955900,96 грн. Присуджено до стягнення з Фермерського господарства "Кавасакі" (Волинська область, місто Ковель, провулок Шевченка, будинок 21 А, код ЄДРПОУ 40298574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" (Волинська область, Ковельський район, село Скулин, вулиця Шкільна, будинок 22, код ЄДРПОУ 41327919) 850000,00 грн. заборгованості, 27386,30 грн. суми трьох процентів річних, 78444,80 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами, а всього 955831,10 грн., 14337,47 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. В позові в частині стягнення 69,86 грн. трьох процентів річних відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що враховуючи укладення між сторонами договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року, надання позивачем згідно його умов послуг на загальну суму 1050000,00 грн., що стверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року на загальну суму 1 050 000,00грн. та не проведення при цьому відповідачем всіх належних розрахунків і платежів, приймаючи до уваги відповідність переліків та об`ємів фактично наданих послуг перелікам та об`ємам, наведеним у акті приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року, який було підписано сторонами без зауважень, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий суд дійшов до висновку про підставність пред`явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 850 000,00 грн., котра виникла у боржника внаслідок невиконання ним умов договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року в частині оплати наданих послуг, оформлених Актом приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Фермерське господарство "Кавасакі" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить в повному обсязі скасувати рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 та направити справу №903/137/19 для розгляду до господарського суду Волинської області за встановленою підсудністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що договір про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року підписані від імені ТОВ "Кавасакі" представником ОСОБА_1 із зазначенням, що він діє на підставі довіреності б/н від 18 червня 2017 року. У тексті цієї довіреності чітко визначено, що представник товариства має право "підписувати договори, додаткові угоди до них та акти виконаних робіт, що стосуються господарської діяльності Товариства на суму що не перевищує 500000 грн.". Відтак, угоди, договори, контракти на суму, що перевищує зазначену, представник має право укладати виключно при отриманні згоди або зборів учасників або керівника підприємства. Відповідач не заперечує про часткове визнання ціни договору в межах 500000 грн., а не на суму 1050000 грн. визначену у акті приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року.

Крім того, апелянт посилається на те, що місцевим судом було неправомірно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі у справі №903/137/19 за позовом ТОВ "Кавасакі ЛД" до ФГ "Кавасакі" про стягнення 955900,96 грн. до вирішення господарським судом Волинської області справи №903/259/19 за позовом ФГ "Кавасакі" до ТОВ "Кавасакі ЛД" про визнання договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року недійсним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 травня 2019 року у справі №903/137/19 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кавасакі" на рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 залишено без руху.

07 червня 2019 року від ФГ "Кавасакі" надійшло клопотання до якого додані докази сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 червня 2019 року у справі №903/137/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Кавасакі" на рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 та призначено розгляд справи на 02 липня 2019 року.

Від позивача - ТОВ "Кавасакі ЛД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

15 липня 2019 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності представника ТОВ "Кавасакі ЛД" з урахуванням при її розгляді відзиву ТОВ "Кавасакі" на дану апеляційну скаргу.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2017 року між Фермерським господарством "Кавасакі" (замовник) в особі голови Каваса Віктора Степановича, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" (виконавець) в особі уповноваженого представника Токарського Едуарда Олександровича, який діяв на підставі довіреності було укладено договір про надання послуг №1 згідно з умовами котрого ТОВ "Кавасакі ЛД" було взято на себе зобов`язання щодо надання ФГ "Кавасакі" послуг по дискуванню, внесенню мінеральних добрив, сівбі та обприскуванню із використанням власної та орендованої сільськогосподарської техніки в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно пункту 1.2. цього договору послуги будуть надаватися на сільськогосподарській техніці: трактор колісний, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марка-MASSEY FERGUSON MF 8480, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун-03-05477, яка належить виконавцю на підставі договору №1/08/17 оренди сільськогосподарської техніки від 25.08.2017р.; обприскувач самохідний, реєстраційний номер 26709 АС, марка-MAТROТ M44D140, 1988 року випуску, заводський номер-9951884, двигун НОМЕР_3 , який належить виконавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серія НОМЕР_4 виданого ДІГС у Волинській області 23.12.2016р.

У відповідності до пункту 2.1. даного договору виконавець надає замовнику наступні послуги: дискування; внесення мінеральних добрив, а саме добриво азотно-фосфорно-калійне 5:17:36-26,400тонн; посів ріпаку, використовуючи насіння ріпаку РОХАН-25 мішків, насіння ріпаку PR46W21-27 мішків, насіння ріпаку CИ Савео-30 мішків; післяпосівне обприскування ріпаку, використовуючи проскалін-350,00 літрів, штефком-30,00 літрів, дікуа ТОП-400,00 літрів, штефотрута - 160,00 літрів.

В розділі 3 даного договору сторони визначили ціну та умови оплати послуг, а саме: вартість послуг з ПДВ складає: дискування-1 100,00грн./га; внесення мінеральних добрив, а саме добриво азотно-фосфорно-калійне 5:17:36-1 320,00грн./га; посів ріпаку, використовуючи насіння ріпаку РОХАН-567,40грн./га, насіння ріпаку PR46W21-716,00грн./га, насіння ріпаку CИ Савео-465,50грн./га; післяпосівне обприскування ріпаку, використовуючи проскалін-452,00грн./га, штефком-152,00грн./га, дікуа ТОП-452,00грн./га, штефотрута - 302,50грн./га. Загальна вартість наданих послуг буде визначена в акті наданих послуг, що буде складений по виконанні всіх послуг. Фактичний об`єм виконаних послуг фіксується в акті наданих послуг та підписується сторонами не пізніше 30 днів після закінчення робіт. По завершенню робіт за договором, замовник має право розрахуватися з виконавцем протягом 10 банківських днів, після підписання останнього акту про надання послуг шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в розділі 2 цього договору, оперативно складати та передавати замовнику акти про фактично виконані роботи, а замовник зобов`язаний, зокрема, оплатити послуги, на умовах вказаних в розділі 3 цього договору, не допускати прострочень оплати послуг, що можуть призвести до простоїв з вини замовника та погоджувати і підписувати акти наданих послуг в 1-денний термін з моменту їх одержання (пункти 4.1., 4.2. договору).

Згідно пункту 6.1. договору про надання послуг від 01 серпня 2017 року №1, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Дана угода підписана сторонами та скріплена відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів /а.с. 9-10/.

На виконання умов договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року позивач надав передбачені договором послуги по дискуванню, внесенню мінеральних добрив, сівбі та обприскуванню із використанням власної та орендованої сільськогосподарської техніки на загальну суму 1050000,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року /а.с. 11/, який підписано сторонами без зауважень та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Відповідно до вказаного акту виконавець передав, а замовник прийняв надані послуги з використанням власної та орендованої сільськогосподарської техніки, а саме: дискування-загальною площею 240,00га за ціною 1100,00 грн./га; внесення мінеральних добрив-добриво азотно-фосфорно-калійне 5:17:36-загальною площею 240,00 га за ціною 1320,00грн./га; посів ріпаку-загальною площею 240,00га в т.ч., використовуючи насіння ріпаку РОХАН-75,00га за ціною 567,40грн./га, використовуючи насіння ріпаку PR46W21-95,00га за ціною 716,00 грн./га, використовуючи насіння ріпаку CИ Савео-70,00 га за ціною 465,50 грн./га; післяпосівне обприскування ріпаку, використовуючи проскалін-240,00 га за ціною 452,00 грн./га, використовуючи штефком-240,00 га за ціною 152,00 грн./га, використовуючи дікуа ТОП-240,00 га за ціною 452,00 грн./га, використовуючи штефотрута - 240,00га за ціною 302,50 грн./га. Всього надано послуг на суму 1050000,00грн., в т.ч. ПДВ 175000,00грн.

Крім цього, в даному акті сторони погодили, що послуги були надані належним чином. Замовник до Виконавця претензій з майнових та не майнових питань не має та не матиме в подальшому ні при яких обставинах.

Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг по договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року своєчасно та в повному обсязі не виконав, що і спричинило звернення кредитора з позовом.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень №118 від 06 грудня 2018 року на суму 100000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року у сумі 83333,33грн., ПДВ-20% 16666,67грн." та №122 від 10 грудня 2018 року на суму 100000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року у сумі 83333,33грн., ПДВ-20% 16666,67 грн." /а.с. 12/ вбачається, що відповідачем було здійснено часткову оплату наданих по договору №1 від 01 серпня 2017 року послуг на загальну суму 200000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року становить 850000,00 грн., виходячи з розрахунку: 1050000,00 грн. (вартість наданих виконавцем послуг) - 200000,00грн. (часткова оплата).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами був укладений договір, що за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частина 2 вказаної статті встановлює, що положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України щодо оплати за договором про надання послуг зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, статті 901 та 903 Цивільного кодексу України формують загальне правило, відповідно до якого оплата здійснюється саме за фактично надані послуги.

Відповідно до положень частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України сторони в договорі про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року погодили строки та порядок розрахунку, який відбувається на підставі погодженого сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг. Наявний в матеріалах справи Акт приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року на загальну суму 1050000,00грн. дає можливість встановити обсяг та вартість наданих послуг та дає підстави стверджувати про їх наявність.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2, 3 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року, надання позивачем згідно його умов послуг на загальну суму 1050000,00 грн., що стверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року на загальну суму 1050000,00 грн. та не проведення при цьому відповідачем всіх належних розрахунків і платежів, приймаючи до уваги відповідність переліків та об`ємів фактично наданих послуг перелікам та об`ємам, наведеним у акті приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року до договору про надання послуг, який було підписано сторонами без зауважень, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про підставність пред`явленого до відповідача позову щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 850000,00 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо підписання договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року та акту приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2017 року представником ОСОБА_1 з перевищенням повноважень, з огляду на наступне.

В силу приписів частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Водночас, згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом із тим, статтею 237 Цивільного кодексу України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що договір про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був, а наданими до матеріалів справи документами підтверджується факт вчинення спірного правочину і наступне його прийняття до виконання та схвалення сторонами.

Договір про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року був підписаний зі сторони Фермерського господарства "Кавасакі" головою ОСОБА_2 , який діяв на підставі Статуту, а зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" уповноваженим представником Токарським Едуардом ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності від 18 червня 2017 року, яка була видана на ім`я ОСОБА_1 Директором ТОВ "Кавасакі ЛД" - ОСОБА_2 .

Зокрема, вчинення правочину між сторонами підтверджується наявністю не лише підписів на спірному договорі, але і наявністю відтисків печаток як юридичної особи позивача, так і відповідача.

Визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 Цивільного кодексу України у зв`язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, або з перевищенням повноважень, можливе лише у тому випадку якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Наступне схвалення спірного Договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року підтверджується: копією акту приймання-передачі наданих послуг на суму 1050000,00грн., який підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів згідно якого позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на визначену у акті суму; копіями платіжних доручень №118 від 06 грудня 2018 року на суму 100000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання послуг №1 від 01.08.2017р. у сумі 83333,33грн., ПДВ-20% 16666,67грн." та №122 від 10 грудня 2018 року на суму 100000,00 грн. з призначенням платежу "оплата згідно договору про надання послуг №1 від 01.08.2017р. у сумі 83333,33грн., ПДВ-20% 16666,67грн." /а.с.12/ з яких вбачається, що відповідачем було здійснено часткову оплату наданих по договору №1 від 01 серпня 2017 року №1 послуг на загальну суму 200000,00грн.

Таким чином судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони вчиняли дії, спрямовані на прийняття до виконання договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року.

З огляду на викладене, твердження відповідача, викладені у апеляційній скарзі не беруться судом до уваги як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність, визначена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті, а тому відповідно застосовується за прострочку виконання грошового зобов`язання незалежно від домовленості сторін.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства. Відтак, місцевий господарський суд правомірно присудив до стягнення з відповідача 78444,80 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами за період з лютого 2018 року по січень 2019 року (включно).

Перевіривши здійснений місцевим судом розрахунок 3% річних за період прострочки платежів з 16 січня 2018 року по 12 лютого 2019 року колегія суддів погоджується з ним, оскільки обгрунтованими до стягнення є 27386,3 грн., так як пунктом 3.4. договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року визначено, що по завершенню робіт за договором, замовник має право розрахуватися з виконавцем протягом 10 банківських днів, після підписання останнього акту про надання послуг шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Акт приймання-передачі наданих послуг сторонами було підписано 29 грудня 2017 року, а відтак з урахуванням того, що 30 грудня 2017 року, 31 грудня 2017 року, 01 січня 2018 року, 6-8 січня 2018 року, 13-14 січня 2018 року-вихідні дні, то останнім днем оплати для відповідача отриманих по акту приймання-передачі від 29 грудня 2017 року послуг було 16 січня 2018 року. Відтак, прострочення оплати наданих послуг у відповідача виникло саме з 17 січня 2018 року, а тому в позові в частині стягнення з відповідача 69,86 грн. трьох процентів правомірно відмовлено.

Не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що місцевим судом було неправомірно відхилено клопотання про зупинення провадження у справі у справі №903/137/19 за позовом ТОВ "Кавасакі ЛД" до ФГ "Кавасакі" про стягнення 955900,96грн. до вирішення господарським судом Волинської області справи №903/259/19 за позовом ФГ "Кавасакі" до ТОВ "Кавасакі ЛД" про визнання договору про надання послуг №1 від 01 серпня 2017 року недійсним, з огляду на наступне.

За приписами частини 5 статті 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є встановлення обставин (фактів), які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено, і які неможливо встановити в цьому судовому процесі виходячи з доказів, які наявні у матеріалах справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує з неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Апеляційний господарський суд зазначає, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи предмет та підстави позову у даних справах вважає, що заявником не обґрунтувано у клопотанні неможливості розгляду даної справи, тобто, не наведено обставин, які не могли б бути самостійно встановлені судом у межах вирішення даного спору про стягнення заборгованості.

Отже, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявність справи №903/259/19 не перешкоджає з`ясуванню обставин у даній справі, а зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду, тому в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі місцевим судом правомірно відмовлено.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Поряд з цим, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 23 травня 2019 року у справі №903/259/19 відмовлено у задоволені позову Фермерського господарства "Кавасакі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавасакі ЛД" про визнання договору недійсним. Станом на 16 липня 2019 року з системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що вказане рішення не оскаржене. Крім того, представник ФГ "Кавасакі" повідомила, що їй не відомо про оскарження рішення у справі №903/259/19.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Кавасакі" на рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 15 квітня 2019 року у справі №903/137/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/137/19 повернути до господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "17" липня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.