Ухвала

від 16.07.2019 по справі 910/4473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2019Справа №910/4473/17

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі№910/4473/17 за позовом Національного антикорупційного бюро України до 1. Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1:Приватного підприємства "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" провизнання договору недійсним за участюСпеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, Головуючий суддя Бойко Р.В. Судді Зеленіна Н.І. Усатенко І.В. Представники учасників справи: від позивача:Майстренко О.М. від відповідача-1:не з`явився від відповідача-2:Слободян Д.Б. від третьої особи:не з`явився від САП ГПУ:Лучків Ю.В. ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1 - Приватного підприємства "Інфлот-Данубіус Ейдженсі", про визнання недійсним договору про надання послуг №14-В-АМПУ-16 від 11.03.2016, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морський портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв".

В обґрунтування наявності у нього повноважень на звернення до суду із даним позовом позивач посилався на те, що Національне антикорупційне бюро України відповідно до пункту 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" та частини 1 статті 207 Господарського кодексу України має право звертатися до суду з позовом про визнання угод недійсними, які суперечать інтересам держави і суспільства та мають ознаки корупційного правопорушення.

Позовні вимоги, з врахуванням заяви НАБУ від 12.09.2017 про зміну підстав позову обґрунтовані тим, що оспорюваний договір суперечить Закону України "Про здійснення державних закупівель", а тому має бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач вказав, що оскаржений договір не відповідає/суперечить інтересам держави, а тому такий договір окрім викладеного вище, має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 та постановою Верховного Суду від 20.06.2019, у справі №910/4473/17 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір про надання послуг №14-В-АМПУ-16 від 11.03.2016, укладений між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв".

24.06.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" надійшла заява про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/4473/19 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами.

В обґрунтування вказаної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" вказує, що норма закону, якою позивач обґрунтовував наявність у нього повноважень на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору в межах даної справи - пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", рішенням Другого сенату Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), а відтак у Національного антикорупційного бюро України були відсутні повноваження на звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2019 відкрито провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/4473/19; вирішено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення суду в порядку спрощеного провадження; розгляд заяви призначено на 16.07.2019; запропоновано учасникам судового процесу надати суду у строк - до початку судового засідання, призначеного на 16.07.2019 письмові пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв".

10.07.2019 через відділ діловодства суду від Національного антикорупційного бюро України надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв", в яких позивач вказує, що у рішенні Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2019 від 05.06.2019 зазначено, що пункт 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" втрачає чинність з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, тобто з 05.06.2019, а отже станом на дату звернення Національного антикорупційного бюро України до суду із даним позовом у останнього були повноваження на його подання.

15.07.2019 через відділ діловодства суду від Національного антикорупційного бюро України надійшла заява про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/4473/17

Вказана заява мотивована тим, що в межах розгляду справи №910/4473/17 суддею Усатенко І.В. вирішувалось питання про відкриття провадження та про зупинення провадження у справі №910/4473/17, а відтак вказана суддя не може брати участь у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення суду в силу приписів ч. 6 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

16.07.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 16.07.20189, представники позивача, відповідача-2 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України з`явились.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" та Приватне підприємство "Інфлот-Данубіус Ейдженсі" явку своїх повноважних представників у судове засідання 16.07.2019 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також 16.07.2019 суддею господарського суду міста Києва Усатенко І.В. було подано заяву про самовідвід від розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/4473/19, яка мотивована тим, що суддя Усатенко І.В. хоч і не брала участі у вирішенні справи №910/4473/19, проте брала участь у її розгляді, а тому з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо законності складу суду, недопущення виникнення у сторін та/або у будь-яких інших осіб сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади суддя заявляє самовідвід.

Враховуючи, що на розгляд колегії суддів місцевого суду було передано як заяву про відвід судді Усатенко І.В., так і заяву судді Усатенко І.В. про самовідвід від розгляду справи №910/4473/17, суд вбачає за доцільне розглядати дані заяви в їх сукупності.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд, ознайомившись із заявою представника Національного антикорупційного бюро України Майстренка О.М. про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/4473/17, заслухавши в судовому засіданні 16.07.2019 думку присутніх представників учасників справи, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Частиною 6 статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Перш за все суд, відзначає, що Господарський процесуальний кодекс України в редакції, що діяла до 15.12.2017, не передбачав такого інституту як перегляд судового рішення на виключними обставинами, а відтак положення частини 6 статті 36 Господарського процесуального кодексу України є законодавчою новелою, у зв`язку з чим судом розглядається заява про відвід судді Усатенко І.В. виключно в аспекті наявності правових підстав для її задоволення з огляду на приписи Господарський процесуальний кодекс України в редакції від 15.12.2017.

Заява про відвід судді Усатенко І.В. мотивована тим, що остання вирішувала питання щодо відкриття провадження у справі та зупинення провадження в межах розгляду даної справи, про що постановила відповідні ухвали, а отже брала участь у вирішенні справи в суді першої інстанції.

Варто зауважити, що Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення такого поняття як "вирішення справи".

Попри наведене, частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи .

З наведеної норми вбачається, що законодавець розмежовує поняття "розгляд справи" та вирішення справи".

Згідно ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Тобто, такий вид судового рішення як ухвала суду постановляється за наслідками розгляду процедурного (процесуального) питання, пов`язаного із рухом справи в суді, отже під час її постановлення суд не вирішує справу.

Натомість частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи , та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Із системного аналізу наведених та інших норм господарського процесуального кодекс (зокрема, ст.ст. 238, 244, 246 Господарського процесуального кодексу України) вбачається, що розгляд справи та вирішення справи є відмінними поняттями та полягають у тому, що вирішення справи має своїм наслідком ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (тобто, завершення розгляду справи), в той час як розгляд справи характеризує процес руху справи у суді (підготовка справи до розгляду справи по суті, розгляд справи по суті, розгляд клопотань та заяв учасників справи тощо).

Про обґрунтованість такого висновку суду свідчить визначення такого поняття як "вирішувати" у Академічному тлумачному словнику української мови, згідно якого вирішувати - це знаходити яку-небудь відповідь, розв`язувати питання; доводити до певного результату яку-небудь дію, стан і т. ін.

Таким чином, вирішення справи за своєю суттю є завершенням розгляду справи у суді шляхом ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що участю судді у вирішенні справи в суді першої першої інстанції є прийняття суддею одноособово або у складі колегії суддів рішення суду.

Отже, у даному випадку вирішенням справи №910/4473/17 є ухвалення рішення суду за наслідками розгляду позовних вимог Національного антикорупційного бюро України по суті із наданням у відповідному рішенні відповідей на визначені ст. 237 Господарського процесуального кодексу України питання.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи суддя Усатенко І.В. приймала участь у розгляді даної справи, а саме постановляла ухвали суду, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, зокрема, ухвали про відкриття порушення у справі №910/4473/17, про відкладення судових засідань; про здійснення розгляду справи колегіально у складі трьох суддів; про виправлення описки; про зупинення провадження у справі.

В той же час, рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/4473/17 було ухвалене колегією суддів у складі Головуючого судді Підченка Ю.О., суддів Мандриченка О.В. та Якименка М.М. Тобто, дана справа у суді першої інстанції вирішена суддями Підченком Ю .О., Мандриченком О.В. та Якименком М.М.

За таких обставин суд приходить до висновку, що суддя Усатенко І.В. не приймала участі у вирішенні справи №910/4473/17, а відтак її участь у розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" про перегляд за виключними обставинами рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №910/4473/19 не суперечить положенням частини 6 статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів місцевого господарського суду приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником Національного антикорупційного бюро України Майстренком О.М. відводу судді Усатенко І.В.

Водночас, суддею господарського суду міста Києва Усатенко І.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи з огляду на відсутність однозначного правового розуміння приписів ч. 6 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо законності складу суду, недопущення виникнення у сторін та/або у будь-яких інших осіб сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні у справі "Занд проти Австрії", Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006 23. об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Колегія суддів констатує, що дійсно має місце відсутність однозначного правового розуміння приписів ч. 6 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, понять "вирішення справи" та "розгляду справи", а тому з метою недопущення будь-яких сумнівів щодо законності складу суду, виникнення у сторін та/або у будь-яких інших осіб сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади, суд вбачає за необхідне задовольнити самовідвід судді Усатенко І.В. від розгляду даної справи №910/4473/17.

Частиною 2 статті 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення самовідводу судді Усатенко І.В., що має наслідком заміну відведеної судді Усатенко І.В. суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, а також з огляду на визначений ч. 1 ст. 325 цього Кодексу стислий строк розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами - тридцять днів з дня відкриття провадження за виключними обставинами та з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, відсутня необхідність для передання заяви представника Національного антикорупційного бюро України Майстренка О.М. про відвід судді Усатенко І.В. на розгляд судді, визначено в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, адже мета, поставлена заявою Національного антикорупційного бюро України про відвід судді, вже досягнута.

Керуючись ст.ст. 36, 38, 39, 40, 228, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді господарського суду міста Києва Усатенко І.В. від розгляду справи №910/4473/17 задовольнити.

2. Матеріали справи №910/4473/17 передати уповноваженій особі для визначення судді (члена колегії) в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (16.07.2019) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено 17.07.2019.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді Н.І. Зеленіна

І.В. Усатенко