Постанова

від 15.07.2019 по справі 911/2439/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.,

за участю помічника судді Лисяної Т.В. (за дорученням головуючого судді),

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Чесноков С.М ., Марченко Н.І.,

третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства Партнер-офіс

на рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019

за позовом Комунального підприємства Житлово-комунальний центр

до Приватного підприємства Партнер-офіс

про зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - виконавчий комітет Славутицької міської ради.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позовних вимог

1. Комунальне підприємство Житлово-комунальний центр звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Партнер-офіс за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Виконавчого комітету Славутицької міської ради, про звільнення та повернення Позивачу нежитлового приміщення магазину, вбудованого у житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Славутич, Тбіліський квартал,1 .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухилився від підписання додаткових угод про продовження Договору оренди від 30.04.2015 №103-А нежитлового приміщення, при цьому продовжує користуватися спірним приміщенням та сплачувати орендну плату, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 05.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019, позов задоволено повністю, зобов`язано ПП Партнер-офіс звільнити та повернути КП Житлово-комунальний центр нежитлове приміщення магазину, вбудованого у житловий будинок, що знаходяться за адресою: м. Славутич, Тбіліський квартал,1 .

4. Рішення та постанова мотивовані тим, що строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 30.04.2015 №103-А, є таким, що закінчився 29.04.2018, обставини щодо пролонгації Договору в порядку частини другої ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , або ж шляхом реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий термін відповідно до частини третьої зазначеної статті Закону, відповідачем не доведені.

Стислий виклад вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на: неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи; порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, - просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Місцевий та апеляційний господарські суди, застосувавши помилкове тлумачення положень статей 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, частини другої 26 Господарського кодексу України, частини другої статті 17, частини другої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , дійшли неправильного висновку про відсутність "мовчазної згоди" між сторонами на пролонгацію Договору від 30.04.2015 №103А оренди нерухомого майна.

7. Скаржник вважає, що оскільки позивачем протягом місяця після закінчення дії вказаного Договору заяви про припинення або зміну умов договору оренди на адресу відповідача не направлялися, він вважається продовженим, а отже відсутні підстави для задоволення позову орендодавця про зобов`язання орендаря звільнити орендоване приміщення.

8. За недоведеності позивачем необхідності використання орендованого майна для власних потреб, його дії щодо оголошення конкурсу, а також ненадання позивачем пропозиції відповідачу продовжити орендні відносини, навіть на змінених умовах, за твердженням скаржника, свідчать про свідоме порушення позивачем переважного права відповідача, як добросовісного орендаря, на укладення Договору оренди на новий термін. Відповідач не заперечував та не заперечує на даний час укласти з позивачем договір оренди на тих умовах, які пропонувалися переможцю конкурсу, що проведений 24.05.2018.

Доводи інших учасників справи

9. КП Житлово-комунальний центр у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. У відзиві зазначено, що права відповідача під час проведення конкурсу не порушено.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. Між КП Житлово-комунальний центр (орендодавець) та ПП Партнер-офіс (орендар) було укладено договір від 30.04.2015 № 103-А оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, з подальшими змінами і доповненнями згідно з додатковою угодою № 1-3 (далі - Договір), відповідно до умов якого (пункти 1.1, 1.2 Договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, а саме: нежиле приміщення, магазин, вбудований у житловий будинок № 1 (88г), інженерні мережі та комунікації, що є їх невід`ємною частиною і знаходяться на балансі орендодавця. Адреса (місце розміщення об`єкту оренди): Київська обл ., м. Славутич, Тбіліський квартал , 1 .

11. Пунктом 1.6 Договору встановлено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі КП ЖКЦ .

12. Оскільки орендоване приміщення перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Славутича в особі Славутицької міської ради, орендні правовідносини сторін договору регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна , який є спеціальним законом з питань оренди державного і комунального майна, а також Положенням Про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича , затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 №550-41-IV, в редакції рішення Славутицької міської ради від 24.06.2011 № 277-9-VI (зі змінами та доповненнями).

13. Згідно з пунктом 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у цьому договорі, але не раніше дати підписання цього договору та акта приймання-передачі майна.

14. Майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акта приймання-передачі (пункт 2.4.4. Договору).

15. Відповідно до Акта приймання-передачі майна від 30.04.2015 до Договору позивач передав відповідачу в оренду комунальне майно, визначене умовами Договору.

16. У той же час, відповідно до пунктів 2.5.2.-2.5.4. Договору майно повинно бути повернено орендодавцеві протягом 6 робочих днів з моменту закінчення строку дії цього договору. При поверненні майна складається акт приймання-передачі та акт технічного стану, який підписується членами двосторонньої комісії. Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

17. У разі припинення (в тому числі в зв`язку з закінченням строку дії) Договору оренди, орендар зобов`язується повернути орендодавцеві майно по акту приймання-передачі в комплектації та стані, не гіршому, ніж на час надання його в оренду (пункт 5.1.7 Договору).

18. Відповідно до пункту 7.1Договору цей договір вступає в силу з 01.05.2015 і діє до 29.04.2018.

19. Пунктом 7.2 Договору встановлено, що після закінчення терміну дії даного договору орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

20. Рішеннями конкурсної (орендної) комісії від 04.05.2018 та від 06.07.2018 було рекомендовано сторонам продовжити строк дії вказаного договору по 31.07.2018 у зв`язку з проведенням процедури відкритого конкурсу на право оренди комунального майна та з метою ефективного використання вказаного комунального майна.

21. Додаткові угоди про продовження терміну дії вказаного Договору відповідач не підписав, при цьому продовжує користуватись спірним приміщенням та сплачувати орендну плату, встановлену Договором, незважаючи на закінчення строку його дії.

22. Листом від 13.03.2018 відповідач повідомив позивача про бажання продовжити дію Договору на такий же строк та 21.03.2018 позивач листом № 540 жодним чином не заперечивши свій намір в подальшому передавати приміщення магазину в оренду, повідомив відповідача про те, що вказане питання буде передане на розгляд орендної комісії Славутицького міськвиконкому.

23. Відповідач стверджує, що ним своєчасно повідомлено орендодавця про своє бажання продовжувати оренду приміщення магазину, а орендодавець до закінчення строку дії Договору не повідомляв орендаря про необхідність вказаного приміщення йому для власних потреб; не надсилав Відповідачу заяву про відмову від продовження оренди; не запропонував Відповідачу інших умов оренди, ніж ті, що передбачені Договором.

24. Отже, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для пролонгації Договору оренди від 30.04.2015 № 103-А на тих самих умовах, на той самий термін за мовчазною згодою сторін в порядку частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України Про оренду державного та комунального майна від 04.05.1993 №3171-ХІІ

25. Частина друга статті 17

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

26. Частина третя статті 17

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV

27. Частина перша статті 759

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

28. Частина друга статті 759

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

29. Частина перша статті 763

Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

30. Стаття 764

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Господарський кодекс України від 16 .01.2003 № 436-IV

31. Стаття 291

Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об`єкта оренди;

ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року N 1798-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII

32. Частина перша статті 2

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

33. Стаття 15

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

34. Частина перша статті 73

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

35. Частина перша статті 74

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

36. Частина перша статті 85

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

37. Частина перша статті 300

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Частина друга статті 300

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

39. Пункт 1 частини першої статті 308

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

a. залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Касаційний розгляд справи

У зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

41. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

42. За змістом статей 759, 763, 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався.

43. Таким чином, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

44. Листом від 01.03.2018 № 420 позивач повідомив відповідача про те, що термін дії Договору закінчується 29.04.2018 та поінформував про те, що вказане приміщення буде подане до переліку вільних приміщень до газети Теледень-Славутич у квітні 2018 року та протягом 10 робочих днів після випуску газети КП ЖКЦ почне приймати заяви про право оренди даних приміщень.

45. Згідно з пунктом 5.3 Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича, затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 15.12.2004 № 550-41-ІV строк, на який укладається договір оренди, визначається конкурсною комісією (якщо таке передбачено умовами конкурсу) або орендодавцем комунального майна в залежності від того, до чиєї компетенції належить право прийняття рішення про передачу цього майна в оренду. Запровадити мінімальний термін дії договорів оренди не менше 5 років за умови, якщо орендар не пропонує менший термін. Договір оренди, який укладений менш ніж на 3 роки, може бути пролонгований за згодою сторін без публікації в друкованих ЗМІ , але не більш ніж на 3 роки.

46. Згідно з умовами пункту 7.1 Договору строк дії договору оренди - з 01.05.2015 до 29.04.2018, тобто строк дії договору становить менш ніж 3 роки.

47. Листом від 13.03.2018 № 12 відповідач просив позивача розглянути можливість пролонгації Договору строком до 3 років без публікації в друкованих ЗМІ згідно з пунктом 5.3. Положення. У випадку незгоди, відповідач просив позивача розглянути вказане питання на засіданні міської орендної комісії.

48. Листом від 21.03.2018 № 540 позивач у відповідь на лист від 13.03.2018 №12 повідомило відповідача про те, що дане питання передано на розгляд орендної комісії, про прийняте рішення орендної комісії відповідача буде повідомлено додатково.

49. Отже, як вбачається зі змісту листування позивача і відповідача (листи ПП "Партнер-офіс" від 13.03.2018 № 12 та КП "ЖКЦ" від 21.03.2018 № 54, від 17.04.2018 № 732), сторонами не було досягнуто згоди щодо пролонгації Договору в порядку пункту 5.3 Положення.

50. Наявні заперечення скаржника про те, що позивач взагалі не мав оголошувати конкурс щодо пролонгації дії договору оренди, строк дії якого менший ніж 3 роки, з огляду на пункт 5.3 Положення, свідчать про помилкове ототожнення ним правового інституту пролонгації договору оренди (продовження договору на той же строк та на тих самих умовах), закріпленого частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , який реалізується внаслідок мовчазної згоди сторін договору, та переважного права добросовісного орендаря, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий строк, що, як правило, здійснюється шляхом переукладення договору.

51. Отже, дані заперечення скаржника касаційний суд не бере до уваги у зв`язку з тим, що у даному випадку мала місце процедура укладання нового договору оренди спірного приміщення, а не процес пролонгації вже укладеного між сторонами Договору оренди від 30.04.2015 у зв`язку з недосягненням сторонами мовчазної згоди.

52. Крім того, положення частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди.

53. При цьому продовження дії договору є виключно правом орендодавця, а не його обов`язком.

54. Позивач жодним листом не надавав згоди відповідачу на пролонгацію дії договору. Між сторонами не укладались додаткові угоди до Договору оренди з приводу продовження його дії.

55. Крім того, позивач листом від 01.03.2018 №420 повідомив відповідача про свій намір включити спірне приміщення до переліку вільних приміщень з метою надання його в подальшу оренду на загальних підставах, а висновок скаржника про те, що даний лист позивача є його наміром про продовження строку дії укладеного між сторонами договору оренди на новий строк є помилковим.

56. Твердження скаржника про те, що відсутність мовчазної згоди сторін може свідчити вимога про припинення або зміну умов договору, яка була надіслана протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, а листи позивача мали місце до дати закінчення строку дії договору, є також безпідставними.

57. Зі змісту частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна вбачається, що така вимога про припинення дії договору має надійти не пізніше одного місяця до закінчення строку дії договору, проте закон не забороняє орендодавцю вчинити таку дію у більш ранній строк.

58. Отже, позивач у встановленому законодавством порядку та строки вчинив дії, які свідчать про його відмову від пролонгації договору оренди, тому цей договір є припиненим у зв`язку із закінченням строку його дії.

59. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відсутність підстав пролонгування договору на тих самих умовах на той самий термін за мовчазною згодою сторін в порядку частини другої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

60. Згідно з частиною другою статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

61. Водночас згідно з пунктом 12.1. Положення після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

62. Пунктом 12.2 Положення встановлено, що орендодавець не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди зобов`язаний письмово повідомити орендаря про свої наміри щодо припинення або продовження договірних орендних відносин. Орендар протягом наступного місяця зобов`язаний надати орендодавцю письмову відповідь про свої наміри укласти договір оренди на новий строк на попередніх умовах, або з новими умовами, визначеними за письмовим погодженням з Відділом комунальної власності або повідомляє про відмову в продовженні договірних відносин.

63. Листом від 17.04.2018 № 732 позивачем повідомлено ПП Партнер-офіс про те, що 12.04.2018 в газеті Теледень-Славутич у реєстрі об`єктів комунального майна, які можуть бути надані в оренду за конкурсом, опубліковано інформацію про нежиле приміщення - магазин, вбудований у житловий будинок за адресою: Тбіліський квартал, б. 1 , та запропоновано у разі зацікавленості в оренді вказаного приміщення направити на адресу позивача заяву на право оренди даного приміщення.

64. Отже, позивачем було дотримано приписів пункту 12 Положення щодо повідомлення відповідача про те, що продовження договірних орендних відносин можливе лише у встановленому порядку за результатом конкурсу, та запропоновано відповідачу подати заяву на право оренди.

65. Однак, відповідачем не було подано заяви щодо участі у конкурсі на право оренди відповідного приміщення, що не спростовується учасниками та матеріалами справи. Матеріалами справи підтверджується, що КП "ЖКЦ" було отримано заяви потенційних орендарів: ФОП Чеснокова С.М. та ФОП Герасимова Є.І .

66. З огляду на зміст частини третьої статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги орендодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб`єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом. При цьому для набуття переважного права на укладення договору на новий термін недостатнім є належне виконання орендарем своїх обов`язків за попереднім договором оренди, оскільки іншими передумовами для реалізації такого права законодавство чітко визначає необхідність досягнення сторонами домовленості щодо умов нового договору та рівність умов (пропозицій) особи, яка наділена переважним правом, з умовами (пропозиціями) іншого претендента на оренду, для чого орендарю необхідно вчинити певні активні дії для досягнення такої домовленості.

67. Враховуючи те, що на засіданні конкурсної комісії 04.05.2018 було оголошено відкритий конкурс на право оренди спірного приміщення, встановлено конкурсні умови та дату проведення конкурсу, і вказані обставини були відомі керівнику ПП "Партнер-офіс" Чеснокову С.М. , касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що неподання відповідачем заяви щодо участі у конкурсі на право оренди, є волевиявленням ПП "Партнер-офіс".

68. Таким чином, між сторонами не досягнуто домовленості щодо умов Договору у порядку, встановленому пунктом 7.2 Договору та статтею 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , внаслідок чого переважне право орендаря на укладення договору у відповідності до вказаних умов Договору та норми Закону припиняється.

69. За таких обставин суди попередніх інстанції дійшли правомірних висновків про обґрунтованість позовних вимог КП "Житлово-комунальний центр" про зобов`язання відповідача передати позивачу орендоване майно у зв`язку із закінченням строку дії Договору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів такого неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, яке тягло б за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих судових рішень.

71. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПП Партнер-офіс залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення і постанову попередніх судових інстанцій - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

72. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на ПП Партнер-офіс , оскільки Касаційний господарський суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів,.

Касаційний господарський суд, керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Київської області від 05.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 зі справи № 911/2439/19 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства Партнер-офіс - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк Суддя Т. Малашенкова Суддя В. Селіваненко