Ухвала

від 16.07.2019 по справі 520/3541/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3541/18

Провадження № 2-з/520/765/19

УХВАЛА

про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи

16.07.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 204 114 (двісті чотири тисячі сто чотирнадцять) дол. США 72 (сімдесят два) центів за офіційним курсом національної валюти на день ухвалення судового рішення: тіло позики - 110 ООО дол. США, відсотки за користування позикою - 93 500 дол. США, відповідальність за порушення грошового зобов`язання - 614,72 дол. США. Стягнути з ОСОБА_3 суми судового збору та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які були сплачені ОСОБА_2 .

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 24.10.2016 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складено розписку, відповідно до якої позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмір еквівалентному 110 000 дол. США, що на момент передачі за домовленістю сторін складало 2 822 600 (два мільйони вісімсот двадцять дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до 24.04.2017 року.

Також відповідно до вказаної розписки, позичальник зобов`язався сплатити позикодавцеві 33 000 (тридцять три тисячі) доларів США 00 центів, що становить 5 % від фактичної суми позики за увесь строк користування сумою позики із розрахунку 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США за кожний із шести місяців користування грошима.

12.04.2017 р. було продовжено строк повернення позики до 17.01.2018 р. із умовою щомісячної оплати відсотків за користування позикою у попередньому розмірі (тобто 5 500 дол. щомісячно).

Позивач стверджує, що свої зобов`язання Відповідач не виконав. На даний момент борг не повернуто, нараховані відсотки не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Одночасно з подачею позову позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; котедж № 7, загальною площею 240.4, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; будівля № 1 пансіонату сімейного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 2, загальною площею 59.1, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 3. загальною площею 52.8, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 4, загальною площею 64,7, розташований за адресою: АДРЕСА_3 нежитлове приміщення-апартаменти № 1, загальною площею 56,1, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОРПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161, пропорційну частці його засновника - ОСОБА_3 (100 %) та встановити заборону реєстраторам (особам уповноваженим на здійснення реєстраційних дій) проводити будь-які реєстраційні дії щодо перереєстрації часток у Статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161. Також просив не застосовувати зустрічне забезпечення.

Ухвалою судді від 05.07.2017 року провадження по справі було відкрито та одночасно було частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення-апартаменти №2 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення-апартаменти №3 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

19 червня 2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення апартаменти №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 41797051101). Посилаючись на те, що вказане вище нерухоме майно належить йому на праві власності, відношень до сторін він не має, а від так, вважає, що суд безпідставно наклав арешт на майно особи, яка не є стороною у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року клопотання ОСОБА_4 було задоволено. Частково скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року. Знято арешт з нежитлового приміщення апартаментів №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 41797051101). В решті ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року залишено без змін.

В подальшому ухвалою суду від 25 липня 2018 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулось 19 вересня 2018 року, судом було закінчено з`ясування обставин, а також перевірка їх доказів та після судових дебатів суд видалився до нарадчої кімнати.

Проте, під час ухвалення рішення суду у справі виникла потреба з`ясувати додаткові обставини, а саме в частині достовірності наданої представником відповідача до відзиву на позов розписки, з тексту якої вбачається, що Позивач нібито отримував від Відповідача в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

У зв`язку з чим, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2018 року було поновлено розгляд справи, витребувано від ОСОБА_3 оригінал розписки, яка була надана ним до відзиву на позовну заяву, з тексту якої вбачається, що позивач, ОСОБА_2 , нібито отримував від нього в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

В судове засідання, призначене на 24 вересня 2018 року з`явився представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , який надав суду оригінал вищевказаної розписки.

У зв`язку з чим представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила призначити почеркознавчу експертизу та технічну експертизу реквізитів документів, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи вносилась у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки та останній рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості) зміни ? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? Чи виконано рукописний текст останнього та передостаннього рядка розписки та інший рукописний текст розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості, однією особою ? Для проведення експертизи просить надати експертній установі оригінал розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 було задоволено, призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу на час виконання якої провадження у справі зупинено.

Проте, 25 квітня 2019 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду без виконання судової експертизи у зв`язку з тим, що не проведена судово-технічна експертиза та не встановлено Чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній та останній рукописні рядки розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості) зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? .

У зв`язку з чим, ухвалою від 25 квітня 2019 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

У дане судове засідання з`явилась представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , яка визнала факт несвоєчасної оплати її довірителем вартості експертного дослідження за рахунком від 05.10.2018 року, з яким вона особисто була ознайомлена ще 11.10.2018 року, однак, наполягала на призначенні почеркознавчої експертизи та технічної експертизи реквізитів документів, на вирішення якої поставити наступні питання: чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), у якій зазначено про погашення заборгованості, зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту; чи виконано рукописний текст останнього та передостаннього рядка розписки та інший рукописний текст розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості, однією особою?

Для проведення експертизи експертній установі надати оригінал розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Як вбачається з положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України викладеної в пункті 17 Постанови Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року, висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.

Постановою Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року " Про судову експертизу у кримінальних і цивільних справах" із змінами внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 25.05.1998 року, звернуто увагу суддів, на те, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно частин 1 - 3 статті 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У відповідності до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, оскільки для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в почеркознавчій галузі, суд, з урахуванням предмету позову, вважає за необхідне призначити по справі судово-почеркознавчу та технічну експертизу.

При призначені експертизи, суд бере за основу перелік питань, які поставлені представником позивача перед експертом у письмову клопотанні від 24 червня 2019 року, яке залучено до матеріалів справи.

А також для повного, обґрунтованого та належного проведення експертизи до матеріалів цивільної справи залучено оригінал розписки з тексту якої вбачається, що позивач, ОСОБА_2 , нібито отримував від відповідача ОСОБА_3 в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

Відповідно до частини третьої статі 103 Цивільного процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експерта установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експерту установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Суд вважає доцільним проведення експертизи доручити судовим експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на підставі п. 1.8 Інструкції, за якою експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів, попередивши експерта про кримінальну відповідальність за давання свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України та роз`яснивши сторонам право заявляти відвід експертам та у разі необґрунтованості висновку експертів клопотати про призначення повторної експертизи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Також при вирішенні даного питання суд зазначає, що ухвала суду від 24 вересня 2018 року про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи є чинною та до теперішнього часу не виконана.

Відповідно до ч.1,2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Одночасно суд зазначає, що судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України . Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є обов`язковість рішень суду

Керуючись ст.ст.76, 102, 103, 252 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Призначити судову почеркознавчу та технічну експертизу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, на вирішення якої поставити наступні питання:

Чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), у якій зазначено про погашення заборгованості, зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи виконано рукописний текст останнього та передостаннього рядка розписки та інший рукописний текст розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості, однією особою?

Проведення експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) та провести експертні дослідження за наявними в матеріалах справи документами.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу свідомо помилкового висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків - у відповідності зі ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату по проведенню експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .

Надати експертам для ознайомлення матеріали цієї цивільної справи.

На час проведення експертизи провадження у даній справі - зупинити.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.