Ухвала

від 23.12.2019 по справі 520/3541/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/3541/18

Провадження № 2/520/647/19

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

23.12.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

головуючий суддя Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 204 114 (двісті чотири тисячі сто чотирнадцять) дол. США 72 (сімдесят два) центів за офіційним курсом національної валюти на день ухвалення судового рішення: тіло позики - 110 ООО дол. США, відсотки за користування позикою - 93 500 дол. США, відповідальність за порушення грошового зобов`язання - 614,72 дол. США. Стягнути з ОСОБА_2 суми судового збору та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які були сплачені ОСОБА_1 .

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 24.10.2016 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено розписку, відповідно до якої позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти у розмір еквівалентному 110 000 дол. США, що на момент передачі за домовленістю сторін складало 2 822 600 (два мільйони вісімсот двадцять дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів до 24.04.2017 року.

Також відповідно до вказаної розписки, позичальник зобов`язався сплатити позикодавцеві 33 000 (тридцять три тисячі) доларів США 00 центів, що становить 5 % від фактичної суми позики за увесь строк користування сумою позики із розрахунку 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) доларів США за кожний із шести місяців користування грошима.

12.04.2017 р. було продовжено строк повернення позики до 17.01.2018 р. із умовою щомісячної оплати відсотків за користування позикою у попередньому розмірі (тобто 5 500 дол. щомісячно).

Позивач стверджує, що свої зобов`язання Відповідач не виконав. На даний момент борг не повернуто, нараховані відсотки не сплачено, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Одночасно з подачею позову, позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення АДРЕСА_2 ; котедж № АДРЕСА_3 , загальною площею 240.4, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; будівля № НОМЕР_1 пансіонату сімейного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 2, загальною площею 59.1, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 3. загальною площею 52.8, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення-апартаменти № 4, загальною площею 64,7, розташований за адресою: АДРЕСА_5 нежитлове приміщення-апартаменти № 1, загальною площею 56,1, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ; частку у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОРПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161, пропорційну частці його засновника - ОСОБА_2 (100 %) та встановити заборону реєстраторам (особам уповноваженим на здійснення реєстраційних дій) проводити будь-які реєстраційні дії щодо перереєстрації часток у Статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПОРАЦІЯ "ЧИСТЕ МІСТО", ідентифікаційний код юридичної особи: 40979161. Також просив не застосовувати зустрічне забезпечення.

Ухвалою судді від 05.07.2017 року провадження по справі було відкрито та одночасно було частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на: нежитлове приміщення, загальною площею 76 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення-апартаменти №2 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення-апартаменти №3 загальною площею 51,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_5 . В іншій частині у задоволенні клопотання відмовлено.

19 червня 2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення апартаменти №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 41797051101). Посилаючись на те, що вказане вище нерухоме майно належить йому на праві власності, відношень до сторін він не має, а від так, вважає, що суд безпідставно наклав арешт на майно особи, яка не є стороною у справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 липня 2018 року клопотання ОСОБА_3 було задоволено. Частково скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року. Знято арешт з нежитлового приміщення апартаментів №3 загальною площею 52,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 41797051101). В решті ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2018 року залишено без змін.

В подальшому ухвалою суду від 25 липня 2018 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні, яке відбулось 19 вересня 2018 року судом було закінчено з`ясування обставин, а також перевірка їх доказів та після судових дебатів суд видалився до нарадчої кімнати.

Проте, під час ухвалення рішення суду у справі виникла потреба з`ясувати додаткові обставини, а саме в частині достовірності наданої представником відповідача до відзиву на позов розписки, з тексту якої вбачається, що Позивач нібито отримував від Відповідача в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

У зв`язку з чим, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2018 року було поновлено розгляд справи, витребувано від ОСОБА_2 оригінал розписки, яка була надана ним до відзиву на позовну заяву, з тексту якої вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , нібито отримував від нього в період з 24 листопада 2016 року по 24 жовтня 2017 року грошову суму у розмірі 5500 дол. США в якості 5 відсотків за користування грошовими коштами, а 24 жовтня 2017 року Позивачу було повернено 115 500 дол. США.

В судове засідання, призначене на 24 вересня 2018 року, з`явився представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який надав суду оригінал вищевказаної розписки.

У зв`язку з чим, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила призначити почеркознавчу експертизу та технічну експертизу реквізитів документів, на вирішення якої поставити наступні питання: Чи вносилась у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки та останній рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості) зміни ? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? Чи виконано рукописний текст останнього та передостаннього рядка розписки та інший рукописний текст розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості, однією особою ? Для проведення експертизи просить надати експертній установі оригінал розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 було задоволено, призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу на час виконання якої провадження у справі зупинено.

Проте, 25 квітня 2019 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду без виконання судової експертизи у зв`язку з тим, що не проведена судово-технічна експертиза та не встановлено Чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній та останній рукописні рядки розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості) зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? .

У зв`язку з чим, ухвалою від 25 квітня 2019 року провадження у справі поновлено та призначено судове засідання.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2019 року, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 визнала факт несвоєчасної оплати її довірителем вартості експертного дослідження за рахунком від 05.10.2018 року, з яким вона особисто була ознайомлена ще 11.10.2018 року, однак, наполягала на призначенні почеркознавчої експертизи та технічної експертизи реквізитів документів, на вирішення якої поставити наступні питання: чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), у якій зазначено про погашення заборгованості, зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту? чи вносились у рукописний текст розписки (передостанній рукописний рядок розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості), зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту; чи виконано рукописний текст останнього та передостаннього рядка розписки та інший рукописний текст розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості, однією особою?

Для проведення експертизи експертній установі надати оригінал розписки, у якій зазначено про погашення заборгованості. Проведення експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року клопотання представника позивача було задоволено, призначено експертизу, на час проведення якої провадження зупинено.

05 листопада 2019 року до канцелярії суду надійшов Висновок експерта № 19 -4251 судової-технічної експертизи складений 24 жовтня 2019 року, в якому експерт зазначає що: цифрові та буквені записи розміщені у рядку 12 , у наданому на експертизу документі - розписка до договору позики від 24.10.2016 на суму 110 000 $ укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на 1 арк. , піддавалися обведенню без зміни первинного змісту. Цифрові та буквені записи у рядку 12 , розташовані у наданому на експертизу документі - розписка до договору позики від 24.10.2016 на суму 110 000 $ укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на 1 арк , змінам у вигляді підчистки, травлення, дописки та виправлення, не піддавалися.

У зв`язку з чим, ухвалою суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання, призначені на 26.11.2019 року та 23.12.2019 року позивач по справі не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з клопотаннями про розгляд справи у його відсутність не звертався.

23 грудня 2019 року на електрону адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 , в якому вона просить відкласти судове засідання у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому процесі.

Відповідач також у судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Вирішуючи дане питання, суд звертає увагу на те, що справа перебуває в провадженні суду з березня 2018 року, наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки до суду в минуле судове засідання Позивач не надав, а причини неявки представника позивача в друге засідлання значення для вирішення справи не мають.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що позивач втратив інтерес до справи, більш того позивач, нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.

Вирішуючи питання про відкладення розгляду справи, суд враховує складність справи, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій позивача, яка не з`явилась, доведеність поважності причини неявки не надала.

Сама по собі неявка позивача якщо при цьому не заявлено відповідне клопотання, не може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Частина 3 даної статті регламентує, що у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, незалежно від причин неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи. Вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Суд, за наявності належного сповіщення позивача, враховуючи висновки екперта, залишає позовні вимоги без розгляду, беручи до уваги, що зазначена обставина відповідає вимогам закону, а також те, що немає значення причина другої неявки позивача у судове засідання, і те, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з даним позовом після усунення обставин, які викликали залишення зазначеного позову без розгляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного й керуючись ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу право звернутись до суду з позовом після усунення умов, що викликали залишення даного позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.