Рішення

від 17.07.2019 по справі 340/1262/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1262/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імхотеп Білдінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2019 р. №00000121408 та №00000131408.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення винесені за результатами перевірки товариства за період з 30.08.2017 по 23.01.2019 р., якою встановлено заниження податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 8632 грн. та відсутність ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єкта оподаткування.

Однак, позивач не погоджується з такими висновками, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України занижено доходи, отримані від будь-якої діяльності, в сумі 47956,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 8 632,00 грн.. Також, перевіркою встановлено відсутність ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єкта оподаткування, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, ведення яких передбачено законодавством, а тому спірні рішення є правомірними (а.с.63-65).

Представник позивача відповідь на відзив до суду не подавав.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як юридична особа 30.08.2017 р. та перебуває на обліку в Кропивницькій ДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (м. Кропивницький) як платник податків.

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у вказаних спірних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Встановлено, що відповідачем проведена перевірка позивача за період діяльності з 30.08.2017 по 23.01.2019 з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотриманням податкового, валютного та іншого законодавства, та правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт від 30.01.2019 р. № 10/11-28-14-08/41551071, згідно до висновків якого встановлено порушення, серед іншого: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2017 рік на загальну суму 8632,00 грн.; п.44.1 ст.44, п.п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в результаті відсутності ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єкта оподаткування (а.с.15-24).

14.02.2019 р. позивачем подано заперечення на акт (а.с.36-37), за результатами розгляду якого відповідач повідомив, що будуть прийнятті податкові повідомлення-рішення (а.с.38).

26.02.2019 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000121408 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 10790 грн., в т.ч.: 8632 грн. - основного платежу, та 2158 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- №00000131408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн. (а.с.39-41).

11.03.2019 р. позивачем подано скаргу на вказані рішення (а.с.48-49).

Рішенням ДФС України від 10.05.2019 р. такі рішення залишені без змін, скарга - без задоволення (а.с.50-51).

Не погоджуючись з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Так, перевіркою встановлено, що на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України позивачем було занижено дохід на загальну суму 47 956,00 грн., що в результаті призвело до заниження податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 8632,00 грн.. Таке заниження, на думку перевіряючих, виникло у зв`язку з не включенням доходу від наданих послуг будівельного підряду на замовлення ТОВ "Партнери Феміди" (код ЄДРПОУ - 41188921).

З матеріалів справи встановлено, що 02.10.2017 р. між позивачем (Підрядник) та ТОВ "Партнери Феміди" (Замовник) було укладено договір будівельного підряду №01/10, на виконання якого позивачем були надані послуги будівництва односхилого навісу на загальну суму 6396,20 грн., про що сторонами складений акт про приймання-передачу наданих послуг № б/н від 01.11.2017 р. (а.с.66-69).

Крім того, 17.10.2017 р. між позивачем (Підрядник) та ТОВ "Партнери Феміди" (Замовник) було укладено договір будівельного підряду за № 02/10, на виконання якого позивачем були надані послуги капітального ремонту офісного приміщення на загальну суму 41560,12 грн., про що було складено акт про приймання-передачу наданих послуг № б/н від 30.11.2017 р. (а.с.70-73).

Однак, дохід від вказаних договорів до складу показників рядка 01 Декларації "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" у період, що перевірявся, не включений.

Водночас, позивач заперечує надання ТОВ "Партнери Феміди" послуг будівництва односхилого навісу, відповідно до договору від 02.10.2017 р. № 01/10, що зазначено в акті про приймання-передачу наданих послуг від 01.11.2017 р., та послуг капітального ремонту офісного приміщення, відповідно до договору від 17.10.2017 р. № 02/10, що зазначено в акті про приймання-передачу наданих послуг від 30.11.2017 р..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до ст.1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення такої господарської операції і власне її результат і підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності,на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст.135 ПК України).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Обґрунтовуючи законність висновків про заниження позивачем податку на прибуток відповідач посилається на те, що фактичне виконання позивачем господарських зобов`язань за договорами підряду підтверджується належним чином оформленими первинними документами, якими є акти про приймання - передачу наданих послуг, які засвідчують факт передачі робіт замовнику.

Суд не погоджується з цим і зазначає, що за певних обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних та таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Але цього недостатньо, оскільки потрібно, щоб вказані документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) та ділову мету.Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення та сплати податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Як зазначив представник позивача, Замовником (ТОВ "Партнери Феміди") не було виконано обов`язків за договорами та за законом (ст.875-882 ЦК України), зокрема Підрядникові (ТОВ "ІМХОТЕП БІЛДІНГ") не передано будівельний майданчик (фронт робіт), не було затверджено та передано проектну документацію (тобто, не було визначено обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт), договором будівельного підряду не визначено склад і зміст проектно-кошторисної документації, отже Підрядник не міг приступити до виконання таких робіт та не виконував їх, а Замовник фактично не приймав об`єкти або закінчені будівельні роботи, через їх фізичну відсутність, та не оплачував їх; Замовник, не одержував, а Підрядник не направляв повідомлення про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду або етапу робіт, в зв`язку з чим Замовник не виконував свого зобов`язання - негайно розпочати їх прийняття.

Відповідачем не спростовано вищевказані обставини, а в актів перевірки відсутні будь-які дані щодо виконання сторонами взятих на себе зобов`язань та отримання позивачем доходу в сумі 47956,32 грн.. При цьому, підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг не можуть свідчити про виконання та передачу вказаних робіт, оскільки не розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

На підставі вищевказаного суд вважає висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток в сумі 8632 грн., порушення п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України необґрунтованими, тому податкові повідомлення-рішення від 26.02.2019 р. №00000121408 (про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 10790 грн.) та №00000131408 (про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.) є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. ч.1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921 грн. (а.с.2) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.02.2019 року № 00000121408.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.02.2019 року № 00000131408.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імхотеп Білдінг" (код 41551071) з державного бюджету судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Згідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько