Постанова

від 08.07.2019 по справі 810/1998/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1998/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Степанюка А.Г., Файдюка В.В.,

за участю секретаря: Рагімової Т.О.,

розглянувши у відкритому судового засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби, Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод до Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 20.12.2017 року № 32856-17 та зобов`язання видалити з інтегрованої картки завищену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Бориспільський автозавод звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 20.12.2017 року № 32856-17 та зобов`язання видалити з інтегрованої картки завищену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Державною фіскальною службою (далі- апелянт 1) подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в частині позовних вимог до ДФС України відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Крім того, Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - апелянт 2) подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в частині позовних вимог до ГУ ДФС України відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

06 червня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Акту № 268/10-06-14-01/31936646 від 07.10.2016 року Про результати позапланової виїзної перевірки ПрАТ Бориспільський автозавод (код ЄДРПОУ 31936646) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій ТОВ Смартсістем групп (код ЄДРПОУ 39407917) та ТОВ Фоксюніті (код ЄДРПОУ 39667346) за період з 01. 05. 2015 року по 31. 05. 2015 року Броварською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форма Р ) від 22.11.2016 № 0005321401, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (код податку 14010100) у сумі 1133304,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 283326,00 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 24.05.2017 року № 11058/6/99-99-11-01-02 Державною фіскальною службою України відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач скористався правом на оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 22. 11. 2016 року № 0005321401, звернувшись 03. 07. 2017 року до Київського окружного адміністративного суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року у справі №810/2220/17 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод до Броварської ОДПІ ГУ ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Отже, станом на 20.12.2017 року - дату формування оскаржуваної податкової вимоги № 32856-17, постанова Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року у справі №810/2220/17 не скасована, а тому грошове зобов`язання з податку на додану вартість, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 22.11.2016 № 0005321401, не набуло статусу узгодженого.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 1 підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу України платник податків сплачує податкові зобов`язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі 5 % від суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість для застосування податкового компромісу.

Позивач 17.02.2015 року звернувся до Бориспільської ОДПІ ДФС Київської області з заявою про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 27709590,00 грн.; в тому числі основний платіж - 18473060,00 грн., штрафна санкція - 9236530,00 грн., визначеному у податковому повідомленні-рішенні (форма Р ) від 20.10.2014 № НОМЕР_2.

Позивачем 25.02.2015 року на рахунок у Державному казначействі, визначений у податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2014 року, сплачено 9236530,00 грн., що дорівнює 5% суми неузгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених податковим органом.

Позивачу 25.02.2015 року погоджено податковий компроміс по податкових зобов`язаннях, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 12.09.2014 року на загальну суму податку на додану вартість 27709590,00 грн., у тому числі основний платіж - 18473060,00 грн.; штрафна санкція - 9236530,00 грн., що підтверджується рішенням № 867/10/10-04-22-03.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі Наказ № 765) (чинний на час погодження податкового компромісу), нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов`язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов`язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов`язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Згідно пункту 4 розділу ІІІ Наказу № 765 нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Частиною 5 підрозділу 92 розділу XX Податкового кодексу України визначено: платник податків сплачує податкові зобов`язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.

Таким чином, враховуючи дату погодження процедури застосування податкового компромісу позивачу 25.02.2015 року, операцію щодо зарахування сплачених позивачем коштів у сумі 9236530,00 грн. як податковий компроміс, Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зобов`язана була провести в термін до 09.03.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що з 25.02.2015 року до 01.07.2015 року кошти в сумі 923653,00 грн., сплачені позивачем при погодженні процедури застосування податкового компромісу з податку на додану вартість, обліковувалась в інтегрованій картці платника податків як помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку на додану вартість.

Отже, у термін, встановлений законодавством, податковий орган не зарахував дану оплату як податковий компроміс. Роздруківкою Інтегрованої картки платника податків- Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод за 2015 рік, а також листом Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 11.11.2015 року № 6051/10/04-28-23-40 підтверджується, що14 вересня 2015 року в інтегрованій картці платника податків проведено операцію: Донарахування основного платежу за актом перевірки. Рішення про застосування податкового компромісу № 3922/10/10-28-25-36-40 від 06.08. 2015 (сума 923653,00 грн.).

Згідно пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, суми помилково та/або надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ станом на 01. 07. 2015 року автоматично збільшують суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки корегування до податкових накладних, визначену п. 2011.3 ст. 2011 цього кодексу.

Тобто, зареєстрованим станом на 01 липня 2015 року платникам ПДВ одноразово автоматично збільшено реєстраційну суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ, наявних у таких платників станом на 01.07.2015.

Аналогічні норми містить пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість .

В силу положень абзацу 8 пункту 1 підрозділу 92 розділу ХХ Податкового кодексу України у платника податків за результатами застосування податкового компромісу не можуть виникати або збільшуватися помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання.

Таким чином, несвоєчасне проведення в Інтегрованій картці платника податків позивача у справі операції із зарахування переплати з податку на додану вартість як сплату податкового компромісу призвело до помилкового відображення в інтегрованій картці платника податків позивача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 9236530,00 грн. та подальшого нарахування штрафних (фінансових) санкцій за прострочення сплати такої не існуючої фактично заборгованості.

Крім того, листом від 11.11.2015 року № 6051/10/04-28-23-40 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області повідомляла позивача, що податкова вимога сформована помилково внаслідок зарахування сплаченої Товариством суми податкового компромісу у заборгованість з ПДВ.

Листом від 11.11.2015 року № 6051/10/04-28-23-40 Бориспільська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зазначила, що після вирішення технічного питання щодо виведення з КОР ПрАТ Бориспільський автозавод сум заборгованості податкова вимога буде автоматично відкликана.

Також лист Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 06.04.2016 року № 1389/10/10-04-28-23-40 містить детальний опис причин виникнення податкового боргу та інформацію про звернення до ГУ ДФС у Київській області про допомогу у вирішенні питання щодо зміни даних ІС Податковий блок .

У листі від 20.02.2018 року № 3001/10/10-3617-0013 ГУ ДФС у Київській області підтвердило, що податковий борг позивача виник у 2015 року у зв`язку з невчасним проведенням 14.09.2015 року податкового компромісу в сумі 923653,00 грн.

Відповідно до п. 42 1.1. ст. 42. 1 Податкового кодексу України електронний кабінет платника податків створюється та функціонує зокрема за принципами своєчасності усунення технічних та/або методологічних помилок - забезпечення оприлюднення на офіційному веб-сайті методолога електронного кабінету реєстру технічних та/або методологічних помилок, виявлених платниками податків, технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, із визначенням рівня критичності таких помилок та встановленням строків для їх усунення, інформування всіх користувачів електронного кабінету про факт виявлення технічної та/або методологічної помилки, а також про факт її усунення та відновлення роботи електронного кабінету в повному обсязі.

Згідно п. 421.7. ст. 42 Податкового кодексу України у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 10.03.2017 року № 65 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням виправити методологічну помилку в роботі електронного кабінету платника податків, але зазначене звернення було залишено без задоволення, а відповідь переадресовано ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується листом від 05.04.2017 року № 8486/7/99-99-17-01-17.

ГУ ДФС у Київській області також не вчинило жодних дій для виключення з інтегрованої картки платника податків недостовірної інформації щодо наявності не існуючого податкового боргу.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п.п.57.2-57.3 ст.57 Податкового кодексу України, нараховані грошові зобов`язання після закінчення десятиденного та тридцяти денного терміну набувають статусу податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у позивача станом на 20.12.2017 року (дата формування податкової вимоги № 32856-17) відсутній податковий борг.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби, Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Степанюк А.Г.

Суддя Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено: 15 липня 2019 року.