Постанова

від 16.07.2019 по справі 0940/2484/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4880/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та товариства з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, ухвалене суддею Тимощуком О.Л. в місті Івано-Франківську о 12 год. 03 хв. у справі № 0940/2484/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010921406 від 12.12.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 738448 грн., у тому числі за основним платежем 590758 грн. та за штрафними санкціями 147690 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що дизельне паливо для заправки сільськогосподарської техніки, якою оброблялись поля позивача, використане у власній господарській діяльності з обробки полів та вирощуванню сільськогосподарських культур, що підтверджено укладеними угодами та розрахунковими і обліковими документами щодо придбання, доставки та використання палива, саме у межах здійснення господарської діяльності позивачем. Крім того, позивач вважає, що господарські правовідносини, які мали місце між позивачем та ТзОВ Техкомвест щодо придбання засобів захисту рослин підтверджені належно складеними первинними документами, зокрема, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товару.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми Р № 0010921406 від 12.12.2018 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковим зобов`язанням в сумі 276595 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 69149 гривень, що в загальному розмірі становить 345 744 гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія судові витрати в розмірі 5 186 гривень 16 копійок.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржили, товариство з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія та Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, подавши апеляційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія в апеляційній скарзі просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року скасувати частково в частині не включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними виписаними ТзОВ Техкомвест в загальній сумі 314 163 грн., в тому числі за січень 2016 року в сумі 80 650 грн., за жовтень 2016 року в сумі 233 513 грн. та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в цій частині.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач, товариство з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія , посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи та виходить з тих мотивів, що господарські правовідносини, які мали місце між позивачем та ТзОВ Техкомвест щодо придбання засобів захисту рослин підтверджені належно складеними первинними документами, зокрема, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та накладними-вимогами на внутрішнє переміщення товару. Позивач також зазначає, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області в апеляційній скарзі просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року скасувати частково в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи та виходить з тих мотивів, що ТзОВ Галицька аграрна компанія для перевірки не надано документів, які б засвідчили рух пального із місць зберігання до його безпосереднього використання, документів, які б підтверджували фактичне використання такого пального та відповідно зв`язок списання пального із господарською діяльністю товариства, зокрема, шляхових листів, ТТН чи інших документів, на підтвердження використання придбаного у ТзОВ Вог Рітейл пального. Відповідач зазначає, що сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Відповідач вважає, що крім загальних документів про списання палива без їх обґрунтування, позивачем не надано документів, на підставі яких можливо розрахувати списання конкретної кількості палива при проведенні конкретного виду робіт.

15 липня 2019 року на адресу суду від представника ТзОВ Галицька аграрна компанія адвоката Креховецького Романа Євгеновича надійшло клопотання про відкладення судового засіданні призначеного на 16 липня 2019 року, яке мотивоване тим, що відповідач належним чином про судове засідання не повідомлений, апеляційну скаргу не отримав та не може в цей день з`явитися в судове засідання, оскільки перебуватиме в судовому засіданні у Чортківському районному суді Тернопільської області при розгляді кримінальної справи.

Однак, це клопотання на думку суду апеляційної інстанції є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягає задоволенню, оскільки як видно з матеріалів справи, що копію апеляційної скарги Головного управління ДФС у Івано-Франківській області позивач отримав електронною поштою 12.06.2019 року та того ж числа повістку про виклик в судове засідання на 16.07.2019 року (а.с. 205-208). Крім того, 12.06.2019 року о 12 год. 28 хв. представник позивача, адвокат Креховецький Р.Є. про дату судового засідання повідомлений телефонограмою (а.с. 212).

Таким чином, повідомлений належним чином про дату судового засідання представник позивача в судове засідання не з`явився без поважних причин.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що на підставі наказів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 07.06.2018 року № 775, від 13.09.2018 року № 1293 та від 26.09.2018 року № 1386, відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ Галицька аграрна компанія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2015 року по 31.03.2018 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 11.10.2018 року № 903/09-19-14-06/38712660 (надалі - акт перевірки).

В ході перевірки встановлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТзОВ Галицька аграрна компанія :

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в загальній сумі 1 128 387 грн., в тому числі по періодах за серпень 2015 року в сумі 81 592 грн., за листопад 2015 року в сумі 53 429 грн., квітень 2016 року в сумі 33 319 грн., листопад 2016 року в сумі 553 656 грн., грудень 2016 року в сумі 249 267 грн., лютий 2017 року в сумі 74 013 грн., травень 2017 року в сумі 70 003 грн., жовтень 2017 року в сумі 13 108 грн.;

- пунктів 176.1, 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті відображення недостовірних даних у поданих розрахунках форми 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, 2 квартал 2016 року та 2 квартал 2017 року.

Зокрема, ТзОВ Галицька аграрна компанія згідно з даними бухгалтерського обліку здійснило протягом 2015-2016 років списання нафтопродуктів (дизельного палива) на виробничі витрати у загальній кількості 135 474 літри на суму 1 736 423,34 грн., використання яких у господарській діяльності товариства не підтверджено первинними документами. Списання пального позивачем здійснено на підставі актів про використання (списання) палива для потреб заправки сільськогосподарської техніки на виконання сільськогосподарських робіт з дискування, культивації, посіву, внесення добрив, обприскування, обмолоту, збору врожаю. Однак, згідно з даними бухгалтерського обліку на балансі ТзОВ Галицька аграрна компанія відсутні власні чи орендовані транспортні засоби, сільськогосподарська техніка. Позивачем не представлено відповідачу документів, які б засвідчували рух пального із місць зберігання (Богородчанський район, с. Підгіря, вул. Фермерська, 21) до місця його безпосереднього використання (місце здійснення діяльності населені пункти Калуського та Галицького районів Івано-Франківської області). Також, відсутні документи, які б підтверджували фактичне використання такого пального та, відповідно, зв`язок списаного пального із господарською діяльністю товариства, зокрема, не надано шляхових листів, ТТН чи інших документів, які б підтверджували використання пального.

Також, в ході проведення перевірки, відповідно до наданих документів, відповідачем не встановлено реальності господарських взаємовідносин ТзОВ Галицька аграрна компанія з ТзОВ Техкомвест за період з 01.04.2015 року по 31.03.2018 року. В акті перевірки зазначено, що ТзОВ Галицька аграрна компанія придбало у ТзОВ Техкомвест засоби захисту рослин, які в повному обсязі використано для здійснення господарської діяльності, однак до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували реальність поставки зазначених товарно-матеріальних цінностей, зокрема, не надано договорів купівлі-продажу, видаткових накладних на поставку товару, товарно-транспортних накладних на транспортування, сертифікатів якості та відповідності. Перевіркою встановлено, що згідно з даними ЄРПН по ланцюгу постачання ТзОВ Техкомвест відсутнє придбання товарно-матеріальних цінностей (засоби захисту рослин Центріс, Фалькон, Інго, Реглон, Плаза), які у подальшому реалізовано ТзОВ Галицька аграрна компанія . Водночас, відповідно до поданої ТзОВ Техкомвест звітності, у товариства відсутні будь-які основні засоби, виробничі потужності чи обладнання, а кількість працівників становить одну особу (в одній особі: директор, головний бухгалтер та засновник).

На підставі встановлених порушень, зафіксованих в акті перевірки, відповідачем 02.11.2018 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0009651406 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 1 308 494 грн., з яких за податковими зобов`язаннями 1 046 795 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 261 699 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 02.11.2018 року та висновками, викладеними у акті перевірки, ТзОВ Галицька аграрна компанія розпочало процедуру адміністративного оскарження та подало 19.10.2018 року до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області відповідне заперечення.

За наслідками розгляду заперечення, відповідачем направлено позивачу листа від 30.10.2018 року № 10828/10/09-19-14-06-19 згідно з яким, висновок акта перевірки від 11.10.2018 року № 903/09-19-14-06/38712660 залишено без змін.

Не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, позивач 12.11.2018 року звернувся зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2018 року № 0009651406 до Державної фіскальної служби України.

За результатами розгляду поданої позивачем скарги, Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 39643/6/99-99-11-04-01-25 від 07.12.2018 року, яким скаргу ТзОВ Галицька аграрна компанія задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009651406 від 02.11.2018 року в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТзОВ Украгрохімтрейд і у відповідній частині застосовані штрафні санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З урахуванням цього рішення Державної фіскальної служби України, відповідачем 12.12.2018 року складено податкове повідомлення-рішення № 0010921406, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 738 448 грн., в тому числі за основним платежем 590 758 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 147 690 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено достатніми доказами факт здійснення господарських операцій з ТзОВ Техкомвест . Крім того, в судовому рішенні суд першої інстанції зробив висновок, що позивачем у повному обсязі підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам для первинних документів, встановлених частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , використання палива у межах здійснених сільськогосподарських робіт.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктами 177.4.1 та 177.4.4 цього пункту передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема витрати, до складу яких включається вартість палива.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведеними правовими нормами встановлено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на включення податку на додану вартість до податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія здійснює діяльність у сфері сільського господарства та є товаровиробником сільськогосподарської продукції рослинництва, зокрема, зернових культур.

Як зазначає позивач, ТзОВ Галицька аграрна компанія , ним здійснено повний виробничий цикл вирощування сільськогосподарських культур (посів, обробіток та збір урожаю) на орендованих сільськогосподарських угіддях протягом 2015 - 2017 років, зокрема, вирощування зернових культур (пшениця, кукурудза, соя, соняшник) у 2015 році на площі - 2 556 гектарів, у 2016 році на площі - 1 760 гектарів та у 2017 році на площі - 1 555 гектарів сільськогосподарських угідь.

Для виконання цих сільськогосподарських робіт, ТзОВ Галицька аграрна компанія залучено підрядників: ПСП Оскар , ПП АП Агро-Дружба , ТзОВ Слав-Агро .

ТзОВ Галицька аграрна компанія згідно з договором поставки № НО5118 від 07.07.2015 року з липня 2015 року по червень 2016 року придбало у ТзОВ Вог Рітейл дизельне паливо в кількості 135 474 літрів на загальну суму 2096927,98 грн. в т.ч. ПДВ 347 285 грн. Поставка пального відповідно до умов договору здійснювалась за рахунок продавця із залученням перевізників.

На підтвердження придбання ТзОВ Галицька аграрна компанія дизельного палива у ТзОВ Вог Рітейл позивачем долучено копії видаткових накладних № 129190 від 29.07.2015 року, № 138164, 138290 від 06.08.2015 року, № 139296 від 07.08.2015 року, № 140599 від 10.08.2015 року, № 249453 від 30.10.2015 року, № 280365 від 04.12.2015 року, № 302871 від 05.05.2016 року, № 303078, 303034 від 06.05.2016 року, № 304029 від 13.05.2016 року, № 307060 від 27.05.2016 року, № 307340 від 31.05.2016 року, № 319201, 319200 від 15.06.2016 року та товарно-транспортних накладних форми № 1-ТТН (нафтопродукт) № ВРТ0129190 від 29.07.2015 року, № ВРТ0138164 від 06.08.2015 року, № ВРТ0138290 від 06.08.2015 року, № ВРТ0139296 від 07.08.2015 року, № ВРТ0140599 від 07.08.2015 року, № ВРТ0249453 від 30.10.2015 року, № ВРТ0280365 від 04.12.2015 року, № ВРТ0302871 від 06.05.2016 року, № ВРТ0303034 від 06.05.2016 року, № ВРТ0303078 від 06.05.2016 року, № ВРТ0304029 від 13.05.2016 року, № ВРТ0307060 від 27.05.2016 року, № ВРТ0307340 від 31.05.2016 року, № ВРТ0319201 від 15.06.2016 року.

Пункт навантаження в усіх ТТН зазначено: Івано -Франківська область, Тисменицький район, с. Марківці, вул. Нивки, 60 В. Пункт розвантаження: Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Підгір`я та Тернопільська область, Монастириський район, с. Задарів.

Відповідно до договору суборенди нежитлового приміщення № 01/2015/1 від 01.03.2015 року, приватне сільськогосподарське підприємство Оскар та товариство з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія уклали договір про строкове платне користування (суборенду) для використання у господарській діяльності приміщення (споруди), що включає: нежитлові приміщення площею 20 кв. м., розташовані за адресою: вул. Фермерська, буд. 21, с. Підгіря, Богородчанський район, Івано-Франківська область ; резервуар (ємність) для зберігання нафтопродуктів об`ємом 26 куб. м. Приймання-передача приміщення здійснена відповідно до акта прийому-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2015 року.

Транспортування придбаного палива з с. Задарів, Монастириського району Тернопільської області до орендованого резервуара та зберігання дизельного палива підтверджено позивачем наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: № ВТР003, № ВТР001, № ВТР002 від 30.10.2015 року, змінними звітами АЗС від 25.04.2016 року, 05.05.2016 року, 06.05.2016 року, 10.05.2016 року, 13.05.2016 року, 15.06.2016 року, 31.05.2016 року, 27.05.2016 року, 04.12.2015 року та журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС.

Списання палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою відображено позивачем у актах про використання (списання) палива за № 1 від 31.07.2015 року, № 2 від 06.08.2015 року, № 3, № 4, № 5, № 6 від 13.08.2015 року.

Відповідно до договору № 20/07/15-3 від 20.07.2015 року про надання послуг зі збору врожаю 2015 року, приватне підприємство Агропромислове підприємство Агро-Дружба зобов`язалось надати позивачу послуги зі збирання врожаю сільськогосподарських культур власними комбайнами.

Пунктом 5.1 договору № 20/07/15-3 від 20.07.2015 року передбачено, що замовник за власний рахунок проводить своєчасну заправку комбайнів виконавця паливом. Відпуск нафтопродуктів ПП Агропромислове підприємство Агро-Дружба відображено позивачем у відомостях на відпуск-внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 13.11.2015 року за період з 31.10.2015 року по 12.11.2015 року.

Виконання сільськогосподарських робіт ПП Агропромислове підприємство Агро-Дружба , на підставі укладеного договору підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000178 від 12.11.2015 року, № ОУ-0000056 від 07.10.2015 року.

Відповідно до договорів № 11/02-2014 від 01.02.2014 року та № 20/01-2016 від 20.01.2016 року про надання сільськогосподарських послуг, укладених між ТзОВ Галицька аграрна компанія (замовник) та ПСП Оскар (виконавець), виконавець зобов`язався надати позивачу комплекс сільськогосподарських послуг щодо повного циклу вирощування сільськогосподарської продукції із використанням сільськогосподарської техніки виконавця.

Пунктом 1.2 договору про надання послуг сільськогосподарських послуг № 11/02-2014 від 01.02.2014 року та пункту 1.3 договору про надання сільськогосподарських послуг № 20/01-2016 від 20.01.2016 року передбачено, що замовник за власний рахунок проводить своєчасну заправку комбайнів виконавця паливом. Відпуск нафтопродуктів ПСП Оскар відображено позивачем у відомостях на відпуск внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 31.05.2016 року за період з 25.04.2016 року по 31.05.2016 року.

Виконання сільськогосподарських робіт ПСП Оскар , на підставі укладених договорів підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (послуг) № 19 від 25.04.2016 року, № 35 від 31.05.2016 року.

Відповідно до договору-доручення про надання послуг на виконання робіт по збиранню врожаю № 136/3-09/16 від 16.09.2016 року укладеного між ТзОВ Галицька аграрна компанія та ТзОВ Слав-Агро , виконавець ТзОВ Слав-Агро зобов`язався надати позивачу послуги по організації та виконання зернозбиральних робіт на земельних угіддях замовника з використанням власної техніки.

Відпуск палива ТзОВ Слав-Агро відображено позивачем у відомостях на відпуск нафтопродуктів від 30.11.2016 року за період з 18.10.2016 року по 30.10.2016 року.

Відповідач вважає, що крім загальних документів про списання палива без їх обґрунтування, позивачем не надано документа, на підставі якого можливо розрахувати списання конкретної кількості палива при проведенні конкретного виду робіт.

Апеляційний суд вважає, що вищеозначеному доводу податкового органу, судом першої інстанції надана повна і всебічна оцінка та встановлено, що товариством надано відомості видачі дизельного палива, з яких видно, що дизельне паливо видано водіям сільськогосподарської техніки, яка залучалась до виконання сільськогосподарських робіт, безпосередньо з АЗС, де зберігалося паливо. Відомості містять інформацію щодо дати, кількості виданого палива, інформацію щодо сільськогосподарської техніки, в бак якої було залито це дизельне паливо, а також інформацію щодо посади, прізвища осіб, які передавали/приймали товар, а також їх підписи. Відтак, ці відомості є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт використання в господарській діяльності нафтопродуктів позивачем.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що з метою забезпечення захисту від шкідників та хвороб сільськогосподарських культур, ТзОВ Галицька аграрна компанія укладено договір купівлі-продажу № 29/01-02 з ТзОВ Техкомвест , відповідно до якого продавець - ТзОВ Техкомвест зобов`язався поставити ТзОВ Галицька аграрна компанія засоби захисту рослин - Плаза, Реглон, Фалькон, Центріс та Інго.

На підтвердження виконання умов цього договору, позивачем надано наступні первинні документи:

- видаткові накладні № 5 від 29.01.2016 року на суму 483 900,25 грн., № 6 від 02.02.2016 року на суму 799 998,76 грн. та № 8 від 03.02.2016 року на суму 601 083,00 грн., позивачем придбано засоби захисту рослин;

- товарно-транспортні накладні № 07-01 від 29.01.2016 року, № 02-02 від 03.02.2016 року, № 01-02 від 02.02.2016 року;

- накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № 3, 2 від 31.05.2016 року.

Водночас, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно із відомостями Єдиного державного реєстру податкових накладних, в ланцюгу постачання за період з 02.12.2015 року по 03.03.2016 року відсутнє придбавання ТзОВ Техкомвест товарно-матеріальних цінностей - засобів захисту рослин (Центріс, Фалькон, Інго, Реглон, Плаза), які в подальшому продано ТзОВ Галицька аграрна компанія . Цієї обставини позивач належними доказами не заперечив.

Крім цього, відповідно до акта перевірки, який є носієм доказової інформації, з огляду на подану фінансову звітність, під час перевірки встановлено відсутність у ТзОВ Техкомвест будь-яких основних засобів, виробничих потужностей чи обладнання. Цієї обставини позивач належними доказами не заперечив.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи зі сторони виконавця - ТзОВ Техкомвест підписано уповноваженою особою - директором підприємства ОСОБА_1 .

Разом з цим, відповідачем до матеріалів справи долучено копію вироку Центрального районного суду м. Миколаєва, ухваленого 19.07.2017 року по справі № 490/4989/17, який набрав законної сили 19.08.2017 року.

Вказаним вироком ухвалено затвердити угоду від 29.05.2017 року про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному проваджені № 32017030000000037 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205 та частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Вироком встановлено, що в листопаді 2015 року в м. Миколаїв ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодився на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень на місяць, зареєструвати на своє ім`я, тобто оформити придбання суб`єкта господарської діяльності (юридичну особу) ТзОВ Техкомвест (код ЄДРПОУ - 39997622, адреса: м. Київ, Дніпровська набережна, будинок 9, офіс 152), не маючи при цьому наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво зазначеним підприємством, не мав на це спеціальних знань та навичок, а також необхідних для здійснення підприємницької діяльності капіталовкладень.

Крім цього, ОСОБА_1 після проведення реєстрації придбання ТзОВ Техкомвест жодних документів бухгалтерського обліку, звітності, та інших документів, що пов`язані з господарською діяльністю ТзОВ Техкомвест не готував та не підписував, де знаходиться печатка підприємства йому не відомо, банківськими рахунками він не розпоряджався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 05.03.2012 року по справі № 21-421а11, первинні документи, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть уважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою первинними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Не може бути визнане як обґрунтоване посилання позивача на постанову Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 802/1853/16а відповідно до якої сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили, оскільки висловлена позиція є загальною, і вказує на необхідність дослідження інших обставин та доказів по справі, не обмежуючись вироком.

З урахуванням того, що судом першої інстанції на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи встановлено відсутність у ТзОВ Техкомвест будь-яких основних засобів, виробничих потужностей чи обладнання, придбання ТзОВ Техкомвест товарно-матеріальних цінностей - засобів захисту рослин (Центріс, Фалькон, Інго, Реглон, Плаза), які в подальшому продано ТзОВ Галицька аграрна компанія , а також заперечення керівником ТзОВ Техкомвест своєї участі в діяльності товариства, вирок є лише додатковим доказом, який підтверджує встановлені обставини.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та товариства з обмеженою відповідальністю Галицька аграрна компанія залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року в справі № 0940/2484/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник Повний текст постанови виготовлено 17.07.2019 року