Постанова

від 17.07.2019 по справі 826/13780/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/13780/16

касаційне провадження №К/9901/45696/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдлогістик на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2017 (головуючий суддя: Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 (головуючий суддя: Межевич М.В., судді: Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/13780/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Лариси Вікторівни про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Лариси Вікторівни (далі - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати наступні реєстраційні дії:

державну реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; 14.07.2016 10711050015027503; Орел Лариса Вікторівна; Печерська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна складу або інформації про засновників;

внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 14.07.2016 1071100016027503; Орел Лариса Вікторівна ; Печерська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна керівника юридичної особи, згідно яких учасником та керівником товариства з обмеженою відповідальністю Київперсонал (ідентифікаційний код 36591458) зареєстровано ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що оспорювані реєстраційні дії по внесенню змін складу або інформації про засновників ТОВ Київперсонал та змін до відомостей про вказану юридичну особу щодо її керівника є протиправними, а самі зміни підлягають скасуванню, оскільки такі реєстраційні дії було проведено на підставі документів, які не відповідають встановленим вимогам, а саме: документи щодо виключення позивача зі складу учасників та керівництва товариства були підписані іншою особою аніж ОСОБА_1 та скріплені іншою печаткою, ніж зразок печатки товариства, що наявний в ОСОБА_1 . Позивач також стверджувала, що вказані документи вона не підписувала та дізналася про факт наявності таких лише від працівників Подільського управлінням поліції ГУ НП у м. Києві в ході здійснення останніми досудового розслідування кримінального провадження №12016100070005218 від 16.08.2016, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, адміністративний позов задоволено.

При вирішенні справи суди виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконала покладеного на неї законом обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій та не довела наявності у неї на розгляді всіх необхідних документів, з якими закон пов`язує виникнення правових підстав для вчинення реєстраційних дій.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ Трейдлогістик подало касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами передніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ Трейдлогістик вказало на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, які полягають незалученні його у справу у якості третьої особи, оскільки рішення у справі вплинуло на права та обов`язки товариства (ТОВ Трейдлогістик є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ Київперсонал ). Також скаржник послався на неповне з`ясування судами обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення спору. Так скаржник наполягає, що державним реєстратором при вчиненні оспорюваних реєстраційних дій шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Київперсонал (зміна складу або інформації про засновників) та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи) не допущено порушень вимог законодавства у сфері державної реєстрації права та їх обтяжень. Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Київперсонал та відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах державному реєстратору було подано повний пакет документів, оформлених належним чином.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку ст. 31 КАС України, п. 15 Перехідних положень КАС України за результатами автоматизованого розподілу від 26.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до ст.345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу ТОВ Трейдлогістик без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін з посиланням на повне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин у справі та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог ст. 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Київперсонал зареєстровано як юридичну особу 22.07.2009, керівником цього товариства значиться ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованої 08.07.2015.

ОСОБА_1. була включена до складу учасників ТОВ Київперсонал з визначеною часткою статутного капіталу в розмірі 100% такого статутного капіталу товариства та обрана на посаду керівника юридичної особи за рішеннями Загальних зборів учасників ТОВ Київперсонал , що оформлені протоколом № 7 від 26.06.2015 та протоколом про правомочність прийнятого рішення від 26.06.2015.

06.07.2015 державним реєстратором Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Дмитрієвою Т.Б. на підставі вказаних документів проведені реєстраційні дії № 10711050014027503 та № 10711070013027503 щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Київперсонал , що пов`язані зі зміною складу або інформації про засновників, зміни місцезнаходження юридичної особи, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи).

Між тим, за даними отриманого 17.08.2016 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001282735, позивач дізналася, що 14.07.2016 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. були проведені наступні реєстраційні дії:

- за № 10711050015027503 щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Київперсонал , в частині змін складу засновників (учасників) товариства;

- за № 10711070016027503 щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу ТОВ Київперсонал та не пов`язані зі змінами в установчі документи, в частині зміни керівника.

Вважаючи проведені реєстраційні дії щодо зміни складу або інформації про засновників та зміни керівника юридичної особи протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на момент вирішення судами першої та апеляційної інстанцій справи) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

За пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у чинній редакції), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У той же час, відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Так, ОСОБА_1 оскаржує до адміністративного суду дії суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ Київперсонал (зміна складу та інформації про засновників) та змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи), посилаючись при цьому на недотримання цим суб`єктом встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Тобто, звернення ОСОБА_1. до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту її корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а (провадження №11-479апп18), 22.08.2018 у справі №805/4505/16-а (провадження №11-574апп18), від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а (провадження №11-140апп19).

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і закрити провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю (.....) і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених ст. 238 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Верховний Суд дійшов висновку про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст. 238, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдлогістик задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 у справі №826/13780/16 скасувати, а провадження у справі - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа