Ухвала

від 10.07.2019 по справі 640/11986/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/11986/19

н/п 1-кс/640/8421/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

власника майна - ОСОБА_5

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в залісудового засіданняв приміщенніКиївського районногосуду м.Харкова клопотання прокурора відділу 04/4 прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №22019220000000024 від 18.01.2019 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

05.07.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора про арешт майна, в якому він просить накласти арешт на майно (згідно наведеного у клопотанні переліку), що було вилучено 04.07.2019 р.в ходіпроведення обшуків за місцем мешкання ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем реєстрації ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22019220000000024 від 18.01.2019 за підозрою громадянина України ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України.

04.07.2019 в ході проведення обшуку на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем мешкання ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виявлено та вилучено предмети та грошові кошти згідно відповідного протоколу.

Крім того, 04.07.2019 в ході проведення обшуку на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем реєстрації ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , виявлено та вилучено предмети та грошові кошти згідно відповідного протоколу.

Під час проведення вищевказаних обшуків проведено попередній огляд вилучених предметів, речей та грошових коштів в результаті чого встановлено, що на них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування даного кримінального провадження.

05.07.2019 вилучені в ході обшуків від 05.07.2019 предмети, речі та грошові кошти визнано речовими доказами.

Предмети, вилучені за результатами проведення обшуків 04.07.2019 відповідають критеріям ст.98 КПК України та можуть свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 КК України.

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані предмети та документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, недоведеність. Крім того зазначили, що вилучені грошові кошти не є власністю ОСОБА_5 , а є заощадженням членів його сім`ї та рідних, які проживають в житлових приміщеннях, де проводився обшук.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши клопотання прокурора приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, всупереч вимогам п. 1 ч.2 ст. 171 КПК України, в клопотанні прокурора про арешт майна, не зазначено підстави і мета, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте, з клопотання прокурора про арешт майна та доданих до нього документів не зрозуміло, який вид арешту майна (у вигляді заборони або обмеження права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) прокурор просить застосувати в даному випадку. У клопотанні не зазначено (не доведено) про те, чи є вилучене майно (грошові кошти та товарно-матеріальні цінності, згідно наведеного переліку у клопотанні) доказом злочину за ч. 1ст. 111 КК України, чи підлягає спеціальній конфіскації, чи є воно необхідним для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.

Разом з тим, посилання прокурора на те, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, є інтерпретацією автора клопотання зазначеної норми КПК України.

Крім того, всупереч п. 3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора про арешт майна не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Клопотання прокурора містить лише формальне посилання на норми КПК України, яка передбачає можливість арешту тимчасового вилученого майна.

В тому числі, до клопотання не надано протоколу огляду вилучених грошових коштів, тобто вилучені грошові кошти не ідентифіковані (не зазначено серію, номер та номінал вилучених купюр).

Так, не конкретизація вилученого майна, об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності його арешту для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1 ст.131 КПК України та унеможливлює доведення прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора та що може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

Однак, прокурором не зазначено в клопотанні власників вилученого майна та їх контактних даних (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.

Згідно до наданих до клопотання протоколів обшуку від 04.07.2019 р., обшук проводився за адресами: АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 , тобто в двох житлових приміщеннях, в яких проживають не тільки ОСОБА_5 , а і й інші особи.

Разом з тим в клопотанні про арешт майна зазначено, що майно за вказаними адресами. вилучене у ОСОБА_5 . Тобто власники майна стороною обвинувачення не встановлені та не зазначені.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.

Слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити прокурору право звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України у встановленому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора відділу 04/4 прокуратури Харківської області радника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №22019220000000024 від 18.01.2019 р. про арештмайна повернутипрокурору відділу04/4прокуратури Харківськоїобласті радникуюстиції ОСОБА_3 для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1