Рішення

від 10.07.2007 по справі 8/61а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/61а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.07.07 р.                                                                                                     Справа № 8/61а                               

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії  

                    "Нафтогаз України" в особі Донецької філії, ЄДРПОУ 25987823, м.Донецьк

до відповідача Управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської

                           міської ради, ЄДРПОУ 24311963, м.Макіївка

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Анікіна Ірина Олександрівна, м.Макіївка

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Анікін Артем Андрійович, м.Макіївка

третя особа 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Анікіна Дар'я Андрійовна, м.Макіївка

про визнання приватизації квартири такою, що не відповідає чинному законодавству та її відміну

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Коваленко Л.М. - гол. юрисконсульт

від відповідача: Степанова Я.В. - юрисконсульт

від третіх осіб 1 та 3: Анікіна І.О.- на підставі паспорту

від третьої особи 2: Анікін А.А.- на підставі паспорту

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Донецької філії, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради, м.Макіївка, про визнання приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м.Макіївка-2, вул.Фонтанна, 2б, кв.32, такою, що не відповідає чинному законодавству України та її відміну.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність його згоди як власника на приватизацію спірної квартири, внаслідок чого, за твердженням позивача, передання цієї квартири відповідачем у власність третім особам є незаконним.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №30-06/666 від 08.05.2007р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що під час проведення спірної приватизації у нього були відсутні підстави для відмови третім особам у приватизації жилого приміщення. Крім цього, за твердженням відповідача, позивачем не доведено наявності у нього права власності на спірне приміщення, враховуючи, що останнє було придбане за державні кошти та відноситься до державного житлового фонду.

Ухвалою від 21.06.2007р. до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Анікіну Ірину Олександрівну, м.Макіївка, Анікіна Артема Андрійовича, м.Макіївка, Анікіну Дар'ю Андрійовну, м.Макіївка.

Треті особи в судовому засіданні 10.07.2007р. надали усні пояснення по суті позову, згідно з якими повідомили суд про отримання родиною Анікіних ордеру №325 на право займання спірного житлового приміщення, яке в подальшому було приватизовано у відповідності з вимогами законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:

Згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим 09.12.1999р. Макіївським бюро технічної інвентаризації, ВАТ "Макіївжилбуд" на праві колективної власності належала однокімнатна квартира №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка.

22.12.1999р. між ВАТ "Макіївжилбуд" та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" був підписаний договір №04, за умовами якого ВАТ "Макіївжилбуд" виступило продавцем, а ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" покупцем однокімнатної квартири, розташованої за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 2б/32.

01.02.2000р. між ВАТ "Макіївжилбуд" та ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" підписаний акт №4 передачі квартири №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка у власність ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Згідно з реєстраційним посвідченням від 03.08.2000р. ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є власником вказаної вище квартири.

Відповідно до витягу з протоколу №6 від 25.09.2000р. спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Донецької філії ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" вирішено виділити квартиру №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка родині Анікіної І.О., яка складається з трьох осіб.

01.11.2000р. виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Макіївки родині Анікіних було видано ордер на житлове приміщення №325.

Виходячи зі змісту протоколу №2 від 26.12.2000р. засідання спостережної ради НАК "Нафтогаз України" вирішено створити ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" шляхом реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз" новоствореній компанії.

Відповідно до довідки №2056 Київського міського управління статистики 12.02.2001р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За приписом п.4.1 статуту ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" остання є правонаступником реорганізованої ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майновий прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, за твердженням позивача, у зв'язку з реорганізацією ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до нього перейшло право власності на квартиру №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка.

28.02.2004р. Анікіна І.О. звільнилась за власним бажанням з Донецької філії ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

Як вказує позивач, 01.03.2007р. ним було отримано інформацію, згідно з якою однокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: м.Макіївка-2, вул.Фонтанна, 2б/32, була приватизована, зокрема, згідно з наказом відповідача №2987 від 08.12.2005р. передана у спільну часткову власність Анікіній І.О. та її дітям.

Відповідно до п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

За твердженням позивача, з його боку згоди на приватизацію вказаної квартири надано не було.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м.Макіївка-2, вул.Фонтанна, 2б, кв.32, такою, що не відповідає чинному законодавству України та її відміну.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №30-06/666 від 08.05.2007р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання визначаються Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири  (будинку).

Згідно з Положенням про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992р. N56, передбачено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і  членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення. Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.

Як встановлено судом, у відповідності з вимогами законодавства з метою приватизації однокімнатної квартири №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка Анікіною І.О. на адресу відповідача було надано заяву від 11.11.2005р. на приватизацію квартири за встановленою формою, а також довідку про склад родини та займаних приміщеннях.

Статтею 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.

Таким чином, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких орган приватизації набуває права відмовити у приватизації житла.

Зокрема, згідно з п.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"  не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській  АЕС.  

За висновками суду, враховуючи надані пояснення сторін та третіх осіб, спірне житлове приміщення не відноситься до об'єктів, перелічених у п.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Одночасно, позивачем до матеріалів справи не надано будь-яких доказів, які б підтверджували надання спірній квартирі статусу службової.

За таких обставин, з урахуванням ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" суд дійшов висновку, що на момент звернення Анікіної І.О. до відповідача з заявою про приватизацію квартири №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка у відповідача  були відсутні будь-які підстави для відмови у вчиненні відповідних дій.

Крім цього, судом також прийнято до уваги той факт, що згідно з наявними у справі документами право власності на спірне житлове приміщення було зареєстроване за ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (реєстраційне посвідчення від 03.08.2000р.).

За твердженням позивача, він набув права власності на спірне майно саме внаслідок реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України".

За приписом ст.37 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент проведення реорганізації ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України") юридична особа припиняється шляхом    ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно зі статутом позивача ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником реорганізованої ДК "Торговий дім "Газ України" та ДК "Укртрансгаз" в частині відокремлення і передачі функцій та майновий прав і обов'язків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу "Головпобутгаз", тобто, є правонаступником ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" лише у певній частині прав та обов'язків.

Як встановлено судом, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували передачу йому від ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" квартири №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відсутність в матеріалах справи документів, які б підтверджували наявність у позивача права власності на спірне житлове приміщення, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Суд також приймає до уваги ті обставини, що відповідно до ст.58 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Як встановлено судом, на підставі рішення №568 від 18.10.2000р. відповідачем було видано Анікіній І.О. ордер №325 на право зайняття житлового приміщення однокімнатної квартири №32 у будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка.

Статтею 59 Житлового кодексу України передбачено, що ордер на жиле приміщення може  бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Виходячи з того, що ордер №325 від 01.11.2000р., про наявність якого знав позивач, у встановлений термін не оскаржувався та не був визнаний недійсним, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав позивача при вселенні родини Анікініх до спірного приміщення.

Посилання позивача на відсутність його згоди на приватизацію спірної квартири судом до уваги не приймаються.

Зокрема, згідно з п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Проте, як встановлено судом, житлове приміщення, розташоване за адресою: м.Макіївка, вул.Фонтанна, 2б/32 до комунальної власності не передавалось, внаслідок чого посилання позивача на п.9 ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" є неправомірними.

Крім цього, виходячи зі змісту протоколу №6 від 25.09.2000р. спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Донецької філії ДК "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України" квартира №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка родині Анікіної І.О. була саме виділена, а не передана у тимчасове користування.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За висновками суду, всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем відповідних доказів, які б підтверджували незаконність приватизації родиною Анікіної І.О. квартири №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка, до матеріалів справи не надано.

Одночасно, судом встановлено, що всі необхідні документи, які передбачені діючим законодавством для приватизації державного житлового фонду, під час приватизації квартири №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка були надані відповідачу родиною Анікіних.

Таким чином, приватизація державного житлового фонду, зокрема, спірної квартири №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка була проведена у відповідності до вимог законодавства.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для визнання незаконною та відміну приватизації квартири №32 в будинку №2б по вул.Фонтанній у м.Макіївка, приймаючи до уваги недоведеність позивачем виникнення у нього права на спірне майно, позов про визнання приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м.Макіївка-2, вул.Фонтанна, 2б, кв.32, такою, що не відповідає чинному законодавству України та її відміну, підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в сумі 102,00 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної категорії справ.

За таких обставин, надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 17,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                               ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Донецької філії, м.Донецьк до Управління по обліку, розподілу і приватизації житла Макіївської міської ради, м.Макіївка про визнання приватизації однокімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: м.Макіївка-2, вул.Фонтанна, 2б, кв.32, такою, що не відповідає чинному законодавству України та її відміну.

Повернути Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Донецької філії, м.Донецьк з державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 17 грн. 00 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 10.07.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.07.2007р.

              Суддя                                                                                            Ємельянов А.С.