Постанова

від 10.07.2019 по справі 927/509/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. Справа№ 927/509/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.07.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік"

на рішення господарського суду Чернігівської області

від 22.10.2018 (повний текст рішення складено 26.10.2018)

у справі №927/509/18 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Чернігівської міської ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік"

2) Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, та

визнання недійсним свідоцтва про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Чернігівська міська рада звернулася до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора індексний номер 20793358 від 21.04.2015 "Про державну реєстрацію права власності на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, будинок 1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік", визнання недійсним свідоцтва про право власності індексний номер: 36509213 від 21.04.2015 на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, будинок 1.

В обґрунтування позовних вимог Чернігівська міська рада вказувала про те, що 17 грудня 2007 між Чернігівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" (орендар) на підставі п.213 рішення від 21.11.2007 Чернігівської міської ради 22 сесії 5 скликання був укладений договір оренди земельної ділянки №1322 по вул. Примакова (Ринкова), площею 0,0654 га. Відповідач-1 всупереч п.25 договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 №1322, збудував на орендованій ділянці навіс над торговими рядами, а відповідачем-2, в порушення визначеного законодавством порядку, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності та видачі свідоцтва про право власності на навіс над торговими рядами. Таким чином, на думку позивача, порушено право власності територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради на земельну ділянку, оренда якої є предметом договору від 17.12.2007 №1322.

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що міська рада не надавала дозволів на будівництво будь-яких об'єктів нерухомого майна, як і не приймалося рішень про надання дозволів на будівництво відповідно до статей 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", чинного з 2002 по 2007 роки.

В місцевому господарському суді під час розгляду справи по суті від відповідача-1 надійшла заява про застосування строку позовної давності та відмову у позові з тих підстав, що позивач пропустив строк звернення з позовною заявою (06.07.2018), посилаючись на те, що право власності зареєстровано 21.04.2015. Відповідач-1 стверджував, що міська рада мала можливість звернутись до суду ще в 2017 році, коли 18.07.2017 та 21.03.2018 подавались заяви про поновлення договору оренди; також відповідач-1 звертає увагу на те, що з 2016 р. відповідач-2 виконує функції реєстратора та є структурним підрозділом позивача.

Судом першої інстанції не прийнято до розгляду відзив відповідача-1 та додані до нього докази через відсутність поважних причин несвоєчасного подання відзиву; вирішено справу за наявними матеріалами.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області індексний номер 20793358 від 21.04.2015 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м., адреса: вул. Примакова, будинок 1, м. Чернігів. Визнано недійсним свідоцтво про право власності індексний номер: 36509213 від 21.04.2015 на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м., адреса: вул. Примакова, будинок 1, м. Чернігів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" на користь Чернігівської міської ради 3524,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення державного реєстратора не відповідає наведеним нормам законодавства і має бути скасовано, а видане на підставі нього спірне свідоцтво про право власності є недійсним. Також суд дійшов висновку, що позов подано в межах встановленого законом строку позовної давності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 у справі №927/509/18 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що навіс є нерухомим майном, побудований відповідно до проектної документації, 18.03.2003 складено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - навісу. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не з'ясовано коли міська рада могла довідатись й дійсно довідалась про існування закінченого будівництвом об'єкту - навісу, та в порушення вимог ст. 261 ЦК України не застосовано строки позовної давності до вимог Чернігівської міської ради.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 у справі №927/509/18; призначено справу до розгляду на 25.06.2019.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №927/509/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/509/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 у справі №927/509/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Михальської Ю.Б., Разіної Т.І.; призначено справу до розгляду на 10.07.2019.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.07.2019 представник відповідача-2 не з'явився.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача-2.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.12.2007 між Чернігівською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік", як орендарем, на підставі п. 213 рішення Чернігівської міської ради "Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах міста Чернігова, погодження місця розташування об'єктів та надання згодя на розроблення проектів відведення земельних ділянок" від 21.11.2007 був укладений договір оренди земельної ділянки № 1322 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові по вул. Примакова для експлуатації торгових рядів, при умові знесення кіосків, розміщених біля магазину "Дюна".

Відповідно до пунктів 2, 3, 6 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0654 га. На земельній ділянці знаходяться торгові ряди. Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію.

Пунктом 13 договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації торгових рядів.

Листом №2 від 18.07.2017 ТОВ "Фірма "Хімік" звернулось до Чернігівського міського голови з проханням продовжити термін оренди земельної ділянки загальною площею 0,0654 га по вул. Ринкова в місті Чернігові для обслуговування торгових рядів ринку "КОЗАК" терміном на 10 років.

Рішенням Чернігівської міської ради № 25/VII-35 від 30.11.2017 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам" вирішено, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" поновити договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7410100000:01:032:0120), строком до 23.05.2018, площею 0,0654 га, по вул. Ринковій для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (для експлуатації торгових рядів).

На підставі вказаного рішення 18.12.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №1322 від 17.12.2007, якою зокрема визначено строк оренди - до 23.05.2018

Листом №10 від 21.03.2018 ТОВ "Фірма "Хімік" звернулось до Чернігівського міського голови з проханням продовжити термін оренди земельної ділянки загальною площею 0,0654 га по вул. Ринкова в місті Чернігові для обслуговування торгових рядів ринку "КОЗАК" терміном на 10 років.

Питання поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" договору оренди земельної ділянки розглядалось на сесії міської ради, але на набрало необхідної кількості голосів та було знято з розгляду.

02.05.2018 ТОВ "Фірма "Хімік" повторно подано заяву про поновлення договору оренди земельної ділянки, в якому було зазначено, що на даній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна площею 306,8 кв.м. який належить ТОВ "Фірма "Хімік", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.04.2015.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, за ТОВ "Фірма "Хімік" код ЄДРПОУ: 21393386 зареєстровано по вул. Примакова, (вулиця Ринкова), 1, в м. Чернігові об'єкт нерухомого майна: навіс над торговими рядами, загальною площею (кв.м.): 306,8; дата державної реєстрації 20.04.2015, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серія та номер: 36509213, виданий 21.04.2015 Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 621757174101.

Чернігівська міська рада, звернувшись до суду з позовом у даній справі, просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 20793358 від 21.04.2015 "Про державну реєстрацію права власності на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, будинок 1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік", визнати недійсним свідоцтво про право власності індексний номер: 36509213 від 21.04.2015 на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, будинок 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 з порушенням вимог законодавства зареєстрував право власності на навіс над торговими рядами за відповідачем-1, у зв'язку з чим дії відповідача-2 є протиправними, а державна реєстрація права власності на вказаний об'єкт підлягає скасуванню.

Колегією суддів встановлено, що Реєстраційна служба Чернігівського міського управління юстиції, державним реєстратором якої було здійснено видача свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2015 було припинено в результаті ліквідації за рішенням засновників 03.03.2016.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 26.11.2015 № 834-VIII, суб'єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Підпунктом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII встановлено, що органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30.04.2016.

Відповідно до рішення Чернігівської міської ради від 28.01.2016 № 3/VII-19 "Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 28.12.2015 №2/VII-9 "Про структуру виконавчих органів міської ради" управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради суб'єктом державної реєстрації прав.

Згідно п. 2.1.3. Положення про Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради завданням управління є реалізація державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Оскільки повноваження, завдання та функції з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснює Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, позивачем вірно визначено одним із відповідачів Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради.

За приписами статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже для визначення правомірності державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірці підлягають факти набуття таких прав для визнання і підтвердження їх державою.

Відповідно до положень статті 3 цього ж Закону державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої та частиною десятою статті 37 цього ж Закону рішення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як встановлено вище, 17.12.2007 між Чернігівською міською радою, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік", як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки №1322.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 13 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для експлуатації торгових рядів. Умови збереження об'єкту оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки; без погіршення корисних властивостей (п. 15 договору).

Відповідно до п. 25 договору орендар має право за згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди.

Виходячи зі змісту ст. 4 Закону України "Про власність" в редакції, яка була чинною на час спірних правовідносин, по забудові земельної ділянки, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та ншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Відповідно до ст. 32 цього Закону суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції , чинній на час будівництва, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність;

Згідно з п.9 ст.31 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Відповідно до ст.39 Земельного кодексу України (в редакції станом на початок будівництва), власники земельних ділянок і землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі, зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди за погодженням з сільською, селищною, міською Радою народних депутатів. Зведення на орендованій земельній ділянці приміщень виробничого і невиробничого призначення, у тому числі житла, орендарі погоджують з сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, іншим орендодавцем.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів на час спірних відносин визначені Законом України "Про планування і забудову територій".

Відповідно до ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації; документа, що засвідчує право власності чи користування (в тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою; угоди про право забудови земельної ділянки; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування; комплексного висновку державної інвестиційної експертизи; документа про призначення відповідальних виконавців робіт. У разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт додається копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Як вбачається з наявного в матеріалах акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого рішенням міськвиконкому №55 від 18.03.2002 (а.с.134 т.1), відповідачем-1 пред'явлена для прийняття в експлуатацію реконструкція вулиці Примакова з улаштуванням квіткових рядів ; будівництво здійснено на підставі рішення міськвиконкому №201 від 21.08.2000 на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації (пункти 1, 2 акту).

Згідно п.11 акту технологічні та архітектурно-будівельні рішення мають такі дані: на торгівельному майданчику площею 520 м.кв. розташовано 15 закритих і 35 відкритих кіосків.

Згідно архітектурно-будівельної частини (а.с.139 т.1) при реконструкції вулиці Примакова був передбачений навіс з колонами, фундамент під які запроектовано з бетону глибиною 1,2 м.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, незважаючи на зазначені технологічні рішення, які в подальшому в 2007 році призвели до визнання Управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (лист №467 від 29.03.2007) вказаного навісу як об'єкту нерухомого майна, позивач не надавав дозволу у формі рішення, яке повинно прийматись відповідно до Закону України "Про органи місцевого самоврядування в Україні" на будівництво об'єкта нерухомості.

Таким чином, оформивши право власності на спірний навіс, відповідач-1 порушив право позивача на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою на власний розсуд.

Згідно з ст. 2 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в ред. станом на 21.04.2015) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 5 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 05.04.2015) визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в ред. станом на 21.04.2015) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок).

Згідно п. 36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 49 Порядку визначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає:

- документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

- документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

- документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як вбачається з картки прийому заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" №20787757 від 20.04.2015, при зверненні до реєстратора відповідачем-1 було надано копію договору оренди земельної ділянки, який не містив дозволу зводити на останній об'єкти нерухомості без згоди орендодавця, навіс, як об'єкт нерухомого майна, в експлуатацію не приймався, до експлуатації була прийнята реконструкція вулиці Примакова та її торгових рядів, що не є тотожним, не надано документу, що підтверджував би присвоєння об'єкту нерухомості адреси, що підтверджується.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняте державним реєстратором рішення індексний номер 20793358 від 21.04.2015 "Про державну реєстрацію права власності на навіс над торговими рядами загальною площею 306,8 кв.м. за адресою: м. Чернігів, вул. Примакова, будинок 1 за товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" не відповідає наведеним нормам законодавства і має бути скасовано, а видане на підставі нього спірне свідоцтво про право власності є недійсним у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заяви відповідача-1 про застосування строку позовної давності, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище, в поданій суду першої інстанції заяві про застосування строку позовної давності відповідач-1 стверджував, що міська рада мала можливість звернутись до суду ще в 2017 році, коли 18.07.2017 та 21.03.2018 подавались заяви про поновлення договору оренди; також відповідач-1 звертав увагу на те, що з 2016 р. відповідач-2 виконує функції реєстратора та є структурним підрозділом позивача.

З пояснень позивача вбачається, що Чернігівська міська рада дізналась про існуючу реєстрацію права власності в день отримання листа відповідача-1 03.05.2018 з доданими до нього доказами такої реєстрації.

Суд апеляційної інстанції вважає, що навіть з урахуванням діяльності відповідача-2 з 2016 року як структурного підрозділу міської ради, остання, маючи можливість з цього часу дізнатися про порушене право та подаючи позов у 2018 році не пропустила строк позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімік" залишити без задоволення, рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 у справі №927/509/18 - без змін.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

повний текст постанови складено 17 .0 7.2019

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

Т.І. Разіна