Постанова

від 14.07.2019 по справі 905/1255/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1255/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державного підприємства Регіональні електричні мережі

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019

(Колегія суддів: Гребенюк Н.В. головуючий, Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

у справі

за позовом Державного підприємства Регіональні електричні мережі в особі Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі, Донецька область, м.Мирноград,

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, Донецька область, м. Слов`янськ,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, м. Київ,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Селидівський машинобудівний завод, Донецька область, м. Дружківка,

про стягнення 872 222,40 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» (далі в тексті Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (далі в тексті Відповідач) про стягнення 872 222,40 гривень, з яких: 859 951,92 гривень за активну електричну енергію, 12 270,48 гривень за послуги з перетікання реактивної електричної енергії.

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій

2. В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на самовільне, бездоговірне споживання електричної енергії військовими частинами В2950 та А1126, у зв`язку з чим Відповідач на підставі п.8.7. Положення про організацію квартирно-експлуатаційного відділення міста Луганськ, затвердженого начальником Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління 14.11.2014, зобов`язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії.

3. Рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2018 задоволено позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» до квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення 872 222,40 гривень, з яких: 859 951,92 гривень заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію, 12 270,48 гривень заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії та вирішено стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» 859 951,92 гривень заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію, 12 270,48 гривень заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, 13 083,34 гривень судового збору.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

4.1. Суд першої інстанції за результатами дослідження зібраних доказів у справі дійшов до висновку, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано факт бездоговірного споживання військовими частинами В2950 та А1126 електричної енергії. З огляду на викладене, позовні вимоги, як зазначено у рішенні, підлягають задоволенню в повному обсязі.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2018 у справі №905/1255/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

6.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що 22.10.2007 між Державним підприємством Регіональні електричні мережі (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Селидівський машинобудівний завод (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №03-46, за яким Постачальник зобов`язався постачати електричну енергію Споживачу за об`єктом завод, Донецька область, Покровський район (станом на 2015 рік Красноармійський район), с. Михайлівка, вул. Центральна,6.

6.2. Споживач (ТОВ Селидівський машинобудівний завод) листом №46 від 16.06.2015 звернувся до Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі з вимогою про припинення електропостачання заводу у зв`язку із розташуванням на його території військової частини та втратою контролю за безпекою електропостачання, а також узгодження постачання електричної енергії на спірний об`єкт в подальшому.

6.3. Як зазначив Позивач, в той же день представники Селидівського енергоуправління Донецької філії ДП Регіональні електричні мережі прибули за нарядом на територію заводу та зафіксували покази засобів обліку електроенергії разом із представниками військової частини НОМЕР_1 . Разом з цим, військовим було роз`яснено порядок поставки електроенергії на об`єкт.

6.4. Позивач вказав, що договір про постачання електричної енергії з Відповідачем, з причин, не залежних від Позивача, укладено не було, у зв`язку з чим та утвореною заборгованістю, 11.08.2016 об`єкт ТОВ Селидівський машинобудівний завод було відключено від електропостачання, з моменту відключення по сьогоднішній день на завод електропостачання не здійснюється.

6.5. За результатами дослідження зібраних доказів у справі суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що саме КЕВ м. Луганськ має нести відповідальність за бездіяльність ТОВ «Селидівський машинобудівний завод», яке відповідно до норм ПКЕЕ було зобов`язано відключити споживачів та за дії військових частин, які (можливо) самовільно споживали електрику. Матеріалами справи підтверджено відсутність договірних відносин між Позивачем, третьою особою, військовими частинами та КЕВ м. Луганськ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Державного підприємства Регіональні електричні мережі надійшла касаційна скарга у якій Позивач просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 і залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2018.

8. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції у касаційній скарзі наведено наступні доводи:

8.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пунктів 8.7, 8.8 Положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ надійшов відзив на касаційну скаргу у якому Відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі №905/1255/18 за касаційною скаргою Державного підприємства Регіональні електричні мережі на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у вказаній справі та вирішено призначити до розгляду касаційну скаргу Державного підприємства Регіональні електричні мережі на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у справі №905/1255/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

11. Дослідивши без виклику учасників судового процесу наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи пунктів 8.7, 8.8 Положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 10 Закону України «Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України забезпечує життєдіяльність Збройних Сил України, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, підготовку до виконання покладених на них завдань, застосування, комплектування особовим складом та його підготовку, постачання озброєння та військової техніки, підтримання справності, технічної придатності та модернізації зазначеного озброєння і техніки, матеріальних, фінансових, інших ресурсів та майна згідно з потребами, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил України в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України, і здійснює контроль за їх ефективним використанням, організовує виконання робіт і надання послуг в інтересах Збройних Сил України.

15. Згідно підпункту 1.1. пункту 1 Положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 (далі в тексті Положення), це Положення визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (далі - ЗС України). Організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

16. Приписами підпункту 8.7. пункту 8 Положення КЕВ (КЕЧ) або військові частини оформляють договори про надання військовим частинам комунальних послуг та енергоносіїв з відповідними підприємствами та організаціями. Договори до підписання перевіряються та візуються головним бухгалтером і юрисконсультом КЕВ (КЕЧ). За своєчасне укладення договорів відповідає начальник КЕВ (КЕЧ).

17. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до Положення про квартирно-експлуатаційне відділення міста Луганськ, затвердженого начальником Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління 14.11.2014 року, одним із основних завдань КЕВ є забезпечення військових частин енергоносіями.

18. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог зазначив, що посилання Позивача, як на підставу виникнення у КЕВ м. Луганськ зобов`язань щодо Позивача на підставі п. 8.7 Положення, є неправомірним, оскільки дане Положення не встановлює відповідальність КЕВ м. Луганськ.

19. Беручи до уваги приписи підпункту 8.7. пункту 8 Положення та встановлені фактичні обставини щодо Положення про квартирно-експлуатаційне відділення міста Луганськ, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про обґрунтованість доводу касаційної скарги, який викладений у підпункті 8.1. пункту 8 даної постанови, оскільки за своєчасне укладення договорів відповідає начальник КЕВ (КЕЧ).

20. Разом з тим, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги Позивача, посилаючись на те, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано факт без договірного споживання військовими частинами В2950 та А1126 електричної енергії, тому з урахуванням статті 1212 Цивільного кодексу України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

21. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» (був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

22. Пунктом 1.3. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) (які були чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

27. Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

28. За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1. ПКЕЕ.

29. Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

31. Зі змісту пункту 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 (далі - Методика) вбачається, що даний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил.

32. Методика поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (пункт 1.2 Методики).

33. Підпунктом 5 пункту 2.1 Методики встановлено, що даний нормативний документ застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил, зокрема, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.

34. Суд першої інстанції у рішенні зазначив, що за час самовільного, бездоговірного споживання електричної енергії військовими частинами В2950 та А1126 утворилася заборгованість в розмірі:

- 859951,92 гривень за активною електроенергією

- 12270,48 гривень послуги з перетікання реактивної електроенергії

35. Дана заборгованість розрахована на підставі показів засобів обліку електроенергії, які щомісяця знімалися представниками енергоуправлінь Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» разом із представниками військових частин та відображені в актах про використану електроенергію (активну, реактивну), підписаними представниками обох сторін.

36. Колегія суддів зазначає, що у випадку виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженими представниками постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень ПКЕЕ на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт про порушення, відповідно до приписів пункту 6.41.ПКЕЕ.

37. Пунктом 2.6 Методики встановлено порядок визначення обсягу та вартості самовільно спожитої електричної енергії в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, та за умови відсутності у такого споживача договору про постачання електричної енергії.

38. Пункт 2.1 Методики застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, встановленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та у разі виявлення таких порушень.

39. Беручи до уваги встановлені попередніми судовими інстанціями фактичні обставини справи, які викладені в пунктах 34, 35 даної постанови, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку, що Позивачем до матеріалів справи не додано актів, складених відповідно до приписів пункту 6.41. ПКЕЕ, про порушення військовими частинами В2950 та А1126 положень ПКЕЕ. Відтак Позивачем не доведено, що Відповідач є особою, на яку згідно із законодавством може бути покладено обов`язок з відшкодування вартості бездоговірного споживання електричної енергії, оскільки Позивачем не надано доказів, що Відповідач є власником зазначених приміщень, в яких виявлено самовільне споживання електричної енергії, чи що саме він вчинив неправомірні дії з самовільного підключення і є відповідальним за них (аналогічний висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 905/1369/18).

40. Наведене є свідченням того, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів підпунктів 8.7, 8.8 Положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 не призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

41. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

42. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

43. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Державного підприємства Регіональні електричні мережі дійшла до висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 підлягає залишенню в силі, оскільки неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів підпунктів 8.7, 8.8 Положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 №448 не призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

44. За таких обставин, касаційна скарга Державного підприємства Регіональні електричні мережі підлягає залишенню без задоволення, а постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 залишенню без змін.

45. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства Регіональні електричні мережі залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 у справі № 905/1255/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко