Рішення

від 11.06.2019 по справі 183/5181/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5181/18

№ 2/183/818/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_5 ,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ,

відповідача ОСОБА_4 , -

в с т а н о в и в:

28.08.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року відкрите провадження по справі (а.с. 26).

Ухвалою суду від 29 серпня 2018 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28-29).

Свій позов ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про уточнення позову від 20.05.2019 року (а.с. 95-101) обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , який був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_7 відкрилася залишилося спадкове майно у виді чотирьох земельних ділянок, а саме:

-земельної ділянки загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265;

-земельної ділянки загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265;

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2269;

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2267.

Зазначені земельні ділянки перебувають у користуванні Фермерського господарства Дар , на підставі укладених 06.08.2015 року договорів оренди між зазначеним підприємством в особі голови ОСОБА_8 та спадкодавцем ОСОБА_7 Договори діють до 22.08.2022 року.

За життя ОСОБА_7 склав заповіт, яким зазначене вище майно заповів позивачеві по справі, заповіт посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В., зареєстрований у спадковому реєстрі 25.02.2016 року. На думку позивача, таке рішення спадкодавця щодо заповіту було обумовлене тим, що між ним та засновником Фермерського господарства Дар протягом тривалого часу склалися дружні відносини, за життя ОСОБА_7 батько позивача неодноразово надавав йому різного роду допомогу для вирішення фінансових проблем, сама позивач не була знайома зі спадкодавцем, як і не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її ім`я, тому не знала про смерть спадкодавця до 13.06.2018 року. Ознайомлюючись з матеріалами цивільної справ № 183/2885/17, що перебуває в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до неї, ОСОБА_1 дізналася про наявність такого заповіту, 14.08.2018 року позивач звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки нею пропущений визначений ст.1269 ЦК України строк для прийняття спадшщини.

Між тим, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_8 , який за життя так і не повідомив її про наявність заповіту, складеного ОСОБА_7 на її ім`я, останній також за своє життя не поставив її до відома про складений заповіт.

Так, позивач посилається на наявність поважних причин через які вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , а саме, на її думку нотаріус, який відкрив спадкову справу, у відповідності до вимог ст.63 Закону України Про нотаріат зобов`язаний був повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання яких відомо, однак нотаріус не вчинив жодної спроби для розшуку спадкоємця за заповітом.

Крім того, в період з квітня по червень 2016 року позивач перебувала за кордоном, а з липня по жовтень 2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні, саме тому і не могла подати заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 .

Наявність всіх перелічених обставин, на думку позивача, є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , тому позивач просила визначити їй додатковий строк у 3 місяці.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_2 звернув увагу суду на те, що незнання про смерть спадкодавця не являється поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 86-88).

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду письмові пояснення про наступне. Крім обставин, визначених у позові, позивач наполягає на тому, що їй не було відомо про наявність заповіту, не було відомо про смерть спадкодавця, який залишив заповіт на її ім`я. У встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 в її життя стався ряд трагічних подій: спочатку загинув її батько, потім було здійснено рейдерський захват Фермерського господарства дар , на її брата було вчинено замах на вбивство, потім покінчив життям її чоловік. Не витримавши такого стресу у неї стався психічний зрив, вона зверталася за професійною допомогою до кваліфікованих спеціалістів, тому її тривала хвороба у сукупності з зазначеними обставинами є достатнім доказом поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Представник позивача - адвокат Ямковий В.Ф. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав, надавши пояснення щодо обставин, викладених у позові та письмових поясненнях позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Сівацький А.М. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Радченко А.В. позов не визнала, вважає, що позивачем не доведена кожна обставина, що підлягає доказуванню.

ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, спростував доводи позивача про наявність дружніх відносин між його батьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , між ними були лише договірні зобов`язання, також відповідач спростував інформацію позивача щодо надання його батькові будь-якої фінансової допомоги зі сторони ОСОБА_8 Позивача він ніколи не бачив, і не знав її як особу, на яку батько склав заповіт, у дійсності якого у нього маються сумніви.

Третя особа по справі - державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.А. надала суду письмові пояснення про те, що під час заведення спадкової справи за даними спадкового реєстру нею виявлено наявність заповітів від імені ОСОБА_7 , в тому числі заповіту, посвідченого 25.02.2016 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. Спадкоємців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 повідомлено про наявність зазначеного заповіту, однак ніхто зі спадкоємців не надав повної інформації про щодо заповіданого майна та особи, на користь якої посвідчено заповіт. У заповіті спадкодавець ОСОБА_7 заповів окреме майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яка інша інформація щодо спадкоємця у заповіті відсутня. Законом України Про нотаріат не зобов`язує нотаріуса повідомляти спадкоємця щодо якого відсутня інформація у заповіті про відкриття спадщини, а виклик спадкоємця шляхом публічного оголошення є правом нотаріуса, а не його обов`язком.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Обставини, встановлені судом.

ОСОБА_7 , являвся власником наступних земельних ділянок:

-земельної ділянки загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265 (а.с. 11);

-земельної ділянки загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_2 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265 (а.с. 12);

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2269 (а.с. 13-14);

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_5 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2267 (а.с. 15-17).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про його смерть (а.с.46).

Після смерті ОСОБА_7 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області заведено спадкову справу № 333/2016, у відповідності до якої: 05 жовтня 2016 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_2 та того ж дня відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3 (а.с. 41, 42), 05 жовтня 2016 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_4 (а.с. 43) та того ж дня відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3 (а.с. 44),, 05 жовтня 2016 року з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася ОСОБА_3 (а.с. 45).

На виконання вимог ст. 46 Закону України Про нотаріат та п.2.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. приватному нотаріусу Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. направлено запит щодо надання копії заповіту (а.с. 50), на який останньою державному нотаріусу надано копію заповіту, посвідченого нею 25.02.2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 152, у відповідності до якого ОСОБА_7 належні йому земельні ділянки, зазначені вище (загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , загальною площею 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_4 , 5,710 га, кадастровий номер НОМЕР_5 ) заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 62), однак у видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України (а.с. 63), відповідачам також відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ними не представлено оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки (а.с. 57, 58, 62).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив судам, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 міститься роз`яснення, відповідно до якого судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як незнання про існування заповіту.

Суд з розумінням відноситься до подій, що сталися в житті позивача, та на які вона посилається, як на поважні причини для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , надаючи письмові пояснення та надаючи письмові докази з порушенням строків, визначених ст. 83 ЦПК України.

Однак, у відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

А згідно вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В даному випадку суд виходить з того, що подані позивачем копії медичних документів належним чином не засвідчені, не направлені протилежній стороні в строки, передбачені ЦПК України, тому не можуть бути визнані допустимими.

Крім того, подані письмові докази містять інформацію про те, що ОСОБА_1 в період, встановлений для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 знаходилася на амбулаторному лікуванні, лише з лютого 2017 року вона проходила декілька курсів лікування у стаціонарному відділенні, даних про перебування ОСОБА_1 протягом тривалого часу за кордоном суду не подано.

Таким чином, аналіз поданих позивачем доказів, у своїй сукупності, не можуть бути розцінені достатніми та беззаперечними, як такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, направлених на подання заяви про прийняття спадщини, а не знання про наявність заповіту та незнання про смерть спадкодавця самі по собі не можуть бути розцінені судом, як поважні причини для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Так само, не заслуговують на увагу доводи позивача, викладені у позові, щодо порушення державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори вимог ст. 63 Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Так, у відповідності до ст. 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

У відповідності до п.2.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Як зазначено вище, державним нотаріусом такі дії було вчинено, перевірено наявність заповіту на ім`я ОСОБА_1 .

У відповідності до п.4.1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом, а тому діюче законодавство не зобов`язує державного нотаріуса вживати заходів для закликання особи до спадкування, а отримані у заповіті відомості щодо особи спадкоємця не дозволяє нотаріусу визначити її місце проживання чи перебування, а тому виклик спадкоємця шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі, в даному випадку, є правом нотаріуса, а не його обов`язком.

Внаслідок викладеного, в позові належить відмовити в повному обсязі.

Судові витрати, враховуючи відмову в задоволенні позову, стягненню з відповідачів не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 200, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.