Постанова

від 28.05.2020 по справі 183/5181/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1215/20 Справа № 183/5181/18 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді чотирьох земельних ділянок, а саме:

-земельної ділянки загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯК в„– 008679 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265;

-земельної ділянки загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер 1223286000:01:023:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯК в„– 008679 , виданого 21.08.2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2265;

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0494, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2269;

-земельної ділянки загальною площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0495, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2010 року за № 2-2267.

Зазначені земельні ділянки перебувають у користуванні Фермерського господарства Дар на підставі договорів оренди від 06 серпня 2015 року, укладених між фермерським господарством та спадкодавцем ОСОБА_5 . Договори діють до 22 серпня 2022 року. Головою Фермерського господарства Дар був її батько - ОСОБА_6 . За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів їй належні йому земельні ділянки. На переконання позивача таке рішення спадкодавця було обумовлене тим, що між ним та засновником Фермерського господарства Дар протягом тривалого часу склалися дружні відносини. За життя ОСОБА_5 її батько неодноразово надавав йому різного роду допомогу для вирішення фінансових проблем. Вона не була знайома зі спадкодавцем ОСОБА_5 та не була обізнана про наявність заповіту, складеного ОСОБА_5 на її ім`я. Вона не знала про смерть спадкодавця ОСОБА_5 до 13 червня 2018 року. Ознайомлюючись з матеріалами цивільної справи № 183/2885/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до неї, яка перебуває в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, вона дізналася про наявність заповіту на її ім`я і 14 серпня 2018 року звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки нею пропущеный визначений ст.1269 ЦК України строк для прийняття спадщини. Ії батько - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 за життя не сповістив її про наявність заповіту, складеного ОСОБА_5 на її ім`я. ОСОБА_5 також за життя не поставив її до відома про складений заповіт. Крім того нотаріус, який відкрив спадкову справу, у відповідності до вимог ст.63 Закону України Про нотаріат зобов`язаний був повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання яких відомо, однак нотаріус не вчинив жодної спроби для її розшуку, як спадкоємця за заповітом. Крім того, в період з квітня по червень 2016 року вона перебувала за кордоном, а з липня по жовтень 2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні, саме тому і не могла подати заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Тому просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З таким рішенням не погодилася позивач, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального права, просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 на праві власності належали наступні земельні ділянки:

-земельна ділянки загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯК в„– 008679 , виданого 21 серпня 2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2265 (а.с. 11);

-земельна ділянка загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер 1223286000:01:023:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯК в„– 008679 , виданого 21 серпня 2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2265 (а.с. 12);

-земельна ділянка загальною площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0494, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2269 (а.с. 13-14);

-земельна ділянка загальною площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0495, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2267 (а.с. 15-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с.46).

За життя ОСОБА_5 склав заповіти від 22 грудня 2015 року, якими заповів :

- ОСОБА_2 - земельну ділянку загальною площею 3.4200 га, кадастровий номер 1223286000:01:023:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 55);

- ОСОБА_4 - земельну ділянку загальною площею 2,2200 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 54);

- ОСОБА_3 - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 57).

25 лютого 2016 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів позивачу ОСОБА_1 земельні ділянки:

- площею 3.4200 га, кадастровий номер 1223286000:01:023:0493, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ЯК в„– 008679 , виданого 21 серпня 2012 року відділом Держкомзему у Новомосковському районі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2265;

- площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0494, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2269;

- площею 5,710 га, кадастровий номер 1223286000:01:024:0495, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 листопада 2010 року за № 2-2267 (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_5 Новомосковською районною державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області заведено спадкову справу № 333/2016, та із заявою про прийняття спадщини за заповітом 05 жовтня 2016 року звернувся ОСОБА_2 та того ж дня відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3 (а.с. 41, 42)

05 жовтня 2016 року, із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_4 та відмовився від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_3 (а.с. 43, 44).

05 жовтня 2016 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася також ОСОБА_3 (а.с. 45).

На виконання вимог ст. 46 Закону України Про нотаріат та п.2.3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 05 жовтня 2016 року державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. приватному нотаріусу Новомосковського районного нотаріального округу Ріхтер Н.В. направлено запит щодо надання копії заповіту на їм`я позивача ОСОБА_1 (а.с. 50).

27 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України та рекомендовано звернутись до суду (а.с. 62, 63).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції посилався на те, що подані позивачем докази у своїй сукупності, не можуть бути розцінені достатніми та беззаперечними, як такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій, направлених на подання заяви про прийняття спадщини, а необізнаність про наявність заповіту та необізнаність про смерть спадкодавця самі по собі не можуть бути розцінені, як поважні причини для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, однак погодитись з таким висновками суду не можливо, осікльки суд дійшов них через неповне з`ясування обсиавин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі 565/1145/17.

Відповідно до положень статті 63 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з копії спадкової справи, яка міститься у матеріалах справи, у порушення вказаних вимог закону, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, державним нотаріусом не були надіслані позивачу відповідні повідомлення про наявність заповіту, не було розміщено відповідних оголошень у пресі, тощо.

Позивач ОСОБА_1 не знала про смерть ОСОБА_5 , не була обізнана про наявність заповіту, складеного на її користь ОСОБА_5 .

Позивач вказувала, що із померлим був знайомий її батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та за життя не повідомив її про складений ОСОБА_5 заповіт.

Вказані обставини справи та норми закону залишились поза увагою суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_1 посилалася на те, що ознайомившись з матеріалами цивільної справи № 183/2885/17 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до неї, яка перебуває в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, вона дізналася про наявність заповіту на її ім`я, і 14 серпня 2018 року звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5

27 серпня 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено Новомосковською міською нотаріальною конторою, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України та рекомендовано звернутись до суду (а.с. 63).

Із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом позивач звернулася до суду 28 серпня 2018 року.

Таким чином, встановлено, що позивачем дійсно з поважних причин було пропущено строк прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю один місяць.

За таких обставин, враховуючи вищевикладне апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - по 587 грн. 33 коп. з кожного

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді