Рішення

від 21.06.2019 по справі 240/5213/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 року м.Житомир

справа № 240/5213/18

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - Ковальчука В.А. (на підставі ордеру серії ЖТ №063451 від 25.02.2019);

представника відповідача - Добровінської Д.К. (за довіреністю від 18.12.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Малинське лісове господарство" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0029641401 в частині, -

встановив:

Державне підприємство "Малинське лісове господарство" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 26.10.2018 №0029641401 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 76105 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19026 грн, разом - 95131 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства "Малинське лісове господарство" (далі - ДП "Малинське лісове господарство"), за результатами якої складено акт №1233/06-30-14-01/13551546 від 12.10.2018, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено, що ДП "Малинське лісове господарство" не підтверджено факту отримання послуг із заготівлі деревини від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наданих згідно з Договором №21 від 01.06.2016 на проведення лісозаготівельних робіт на загальну суму 422806 грн.

На думку позивача, податкове повідомлення-рішення №0029641401 від 26.10.2018 є протиправним в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 95131 грн, з яких: основний платіж - 76105 грн; штрафні (фінансові) санкції - 19026 грн, в іншій частині вказане податкове-повідомлення рішення позивачем не оскаржується.

Також зазначає, що реальність господарських операцій із заготівлі деревини підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача, а також актами приймання лісопродукції, рапортами про рух лісопродукції та товарно-транспортними накладними про перевезення деревини автомобільним транспортом та специфікаціями до них.

Вказує, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №12 від 27.10.2014, який був спрямований на досягнення відповідних господарських результатів. На підтвердження виконання зазначеного договору позивач має належним чином складені первинні документи, що були надані контролюючому органу під час проведення перевірки.

Окрім того, положення Податкового кодексу України не ставлять право позивача на формування витрат, як платника податку на прибуток, у залежність від дотримання податкової дисципліни постачальниками (продавцями) своїх податкових зобов`язань та сплати ними відповідних сум податку до державного бюджету, та не зобов`язує платника податків проводити перевірку фінансового стану, матеріально-технічної бази та наявності людських ресурсів у своїх постачальників.

Зазначає, що наявні документи не містять жодних доказів наявності між ДП "Малинське лісове господарство" та його контрагентом - ФОП ОСОБА_1 узгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на отримання незаконної податкової вимоги.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування в частині.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.12.2018 за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 04.12.2018 продовжено підготовче засідання у справі на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2019 у зв"язку із задоволенням клопотання представника позивача про надання часу для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

Відповідно до довідки від 18.01.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 15.02.2019, у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 15.02.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог на 15.03.2019.

Відповідно до ухвали суду від 05.04.2019 викликано в наступне судове засідання, як свідка - ОСОБА_1 та оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.2019.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 23.04.2019 розгляд справи відкладено на 21.05.2019 у зв"язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 21.05.2019 оголошена перерва у судовому засіданні до 21.06.2019 у зв"язку із здійсненням повторного виклику, як свідка ОСОБА_1 та для надання можливості представнику позивача належним чином оформити додаткові докази у справі (товарно-транспортні накладні) для приєднання їх до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 17.01.2019 (вх.№1091/19) та письмових поясненнях (вх.№1906/19) від 30.01.2019. Додатково наголошував, що працівниками контролюючого органу зроблено спробу перекласти на позивача відповідальність за порушення, що були допущені (чи могли бути допущені) постачальниками чи продавцями товарів (робіт, послуг), що суперечить приписам ст.67 Конституції України відповідно до яких відповідальність є персональною і не може бути покладена на іншого платника податку.

Вказує, що Договір №12 від 27.10.2014 укладений між ДП "Малинське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_1 був спрямований на досягнення відповідних господарських результатів. На підтвердження виконання зазначеного договору позивач має належним чином складені первинні бухгалтерські документи, що були надані особам, які здійснювали перевірку. На підставі отриманих від ФОП ОСОБА_1 актів приймання лісопродукції позивач включив до складу собівартості товарів вартість виконаних за договором робіт.

Акти приймання лісопродукції, отримані від ФОП ОСОБА_1 містять всі необхідні реквізити, передбачені нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . Жодних зауважень щодо їх оформлення в акті перевірки не зазначено.

Доводи відповідача про відсутність у позивача права включити до складу собівартості товарів вартість наданих послуг, пов`язаних з лісозаготівлею, у зв"язку з відсутністю додатків до Договору на виконання робіт та послуг, позивача вважає необґрунтованими. Вказує, що зазначені додатки не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки вони не містять відомостей про здійснену господарську операцію, не мають обов`язкових реквізитів первинного документа, не є такими ж документами і картки технологічного процесу розроблення лісосіки, копії яких позивачем подано до суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 28.11.2018 (за вх.№23392/18) та письмових запереченнях на позовну заяву від 20.01.2019 (за вх.№1906/19).

В обґрунтування своєї правової позиції у справі зазначає, що перевірка ДП Малинське лісове господарство була проведена на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2018.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0029641401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств: 109558 грн - за податковим зобов`язаннями; 273901 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивачем податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у розмірі - 76105 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19026 грн, а разом - 95131 грн.

Зазначає, що в акті перевірки від 12.10.2018 №1233/06-30-14-01/13551546 контролюючим органом зафіксовано заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2017 рік у розмірі 109558 грн.

Позивач надав контролюючому органу акти виконаних робіт до договору №12 від 27.02.2014 про виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісівництвом, однак сам договір №12 від 27.02.2014 під час перевірки надано не було, натомість був наданий договір №21 від 01.06.2016, що, на думку відповідача, свідчить про неправильність їх оформлення, а саме - в даних актах зазначений неіснуючий договір.

Позивачем під час проведення перевірки не надано жодної картки технологічного процесу розроблення лісосіки до договору №21 від 01.06.2016 та будь-яких доповнень до договору, які є невід"ємною частиною договору №21 від 01.06.2016. Окрім того, у п.п. 3.1. договору №21 від 01.06.2016 не зазначено загальної суми договору.

ДП Малинське лісове господарство не надано до перевірки та до заперечення жодної інформації щодо наявності у ФОП ОСОБА_2 Б ОСОБА_3 технічних та фізичних можливостей для виконання робіт по заготівлі деревини відповідно до умов договору №21 від 01.06.2016, а саме: копії техпаспортів на необхідну техніку та засоби, копії трудових договорів із найманими працівниками та інше.

ФОП ОСОБА_1 не подано до Долинської об"єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (Рожнятівське відділення) податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, тому неможливо встановити факт взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з фізичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, які б могли надати послуги по заготівлі деревини для ФОП ОСОБА_1 або ж залучення до виконання робіт по заготівлі деревини інших осіб.

На переконання відповідача, перевіркою не встановлено та підприємством ДП Малинське лісове господарство не доведено фактичне придбання послуг по заготівлі деревини від ФОП ОСОБА_1 .

Вказує, що заниження позивачем розміру податку на прибуток за 2017 рік виникло саме у зв"язку з не підтвердженням факту отримання послуг по заготівлі деревини від ФОП ОСОБА_1 .

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, покази свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Державне підприємство "Малинське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 13551546) зареєстроване як юридична особа 28.08.1996, перебуває на обліку в Малинській об"єднаній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (т.1 а.с.220).

У період з 27.08.2018 по 05.10.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Малинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2018.

За наслідками перевірки складено акт №1233/06-30-14-01/13551546 від 12.10.2018 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.13-85).

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, за її результатами встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового Кодексу України, ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 Витрати , який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 Про затвердження Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 109558 грн за 2017 рік.

Такі висновки були зроблені контролюючим органом, виходячи з того, що при перевірці даних бухгалтерського обліку підприємства, відображених у Звіті про фінансові результати (форма №2) ДП Малинське лісове господарство за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, встановлено завищення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). При проведеному в ході перевірки аналізі формування ДП Малинське лісове господарство собівартості реалізованої продукції за 2017 рік встановлено, що у Звіті про фінансові результати (рядок 2050 "Собівартість реалізованої продукції" Форми №2) даний показник завищено на загальну суму 422806 грн за рахунок відображення в даних бухгалтерського обліку вартість послуг по заготівлі деревини ФОП ОСОБА_1 .

Однак відповідно до інформаційно-аналітичної системи Податковий блок встановлено наступне: ФОП ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 перебуває на обліку у Долинській ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення). Останній звіт ФОП ОСОБА_1 подав до Долинської ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення) за квітень 2015 року.

Взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ДП Малинське лісове господарство мали місце в 2017 році, однак не знайшли свого відображення у податковій звітності ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік.

Також в акті перевірки зазначено, що до перевірки не надано жодної картки технологічного процесу розроблення лісосіки (Додаток №1) та будь-яких доповнень (Додаток №2), які є невід`ємною частиною договору №21 від 01.06.2016. ДП Малинське лісове господарство не надано до перевірки жодної інформації щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 технічних та фізичних можливостей для виконання робіт по заготівлі деревини, а саме: копії техпаспортів на необхідну техніку та засоби, копії трудових договорів із найманими працівниками та інше.

Відповідно до п.п. 20.1.14 п.20.1 ст.20 та п.85.4 і п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області 19.09.2018 на ім"я керівника ДП "Малинське лісове господарство" направлено запит про надання належним чином завірених копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують отримання товарів, робіт та послуг, зокрема, від ФОП ОСОБА_1 (т.2 а.с.136).

ДП "Малинське лісове господарство" у відповідь на запит відповідача від 19.09.2018 згідно з листом від 21.09.2018 №01-04/235 надало контролюючому органу завірені копії первинних документів на підтвердження здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, зокрема, з ФОП ОСОБА_1 , а саме: договір про виконання робіт №21 від 01.06.2016; акти приймання лісопродукції; акти виконаних робіт; платіжні доручення; довідка ОСОБА_1 про наявність техніки та найманих працівників (т.2 а.с.137).

На підставі акта перевірки, за наслідками виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0029641401 від 26.10.2018 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 136948 грн, з яких: 109558 грн - податкове зобов"язання; 27390 грн - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.10, 11).

Перевіряючи податкове повідомлення-рішення №0029641401 від 26.10.2018 в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 76105 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 19026 грн, разом - 95131 грн, на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платниками податку є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.2 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з положеннями п.140.4. ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

- на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку;

- на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу;

- а суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов`язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон № 996-ХІV).

Статтею 9 Закону №996-ХIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону №996-ХIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (виконати роботу, надати послугу тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Свобода договору, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, гарантована для суб`єктів господарювання Конституцією України, цивільним (ст.3 Цивільного кодексу України) та господарським законодавством (ст. 6 Господарський кодекс України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 75 КАС України передбачено, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що між ДП "Малинське лісове господарство" ("Замовник") та ФОП Сверданом Миколою Богдановичем ("Виконавець") укладено договір №12 від 27.02.2014 про виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісництвом (далі - Договір №12) (т.1 а.с.86-90).

Відповідно до п.1.1 Договору №12 Виконавець на власний ризик та власними силами зобов`язується надати послуги, пов`язані з лісівництвом за завданням Замовника , який в свою чергу має право та зобов`язується прийняти і оплатити надані послуги.

Пунктом 1.2 Договору №12 передбачено, що склад, види та обсяги послуг, що надаються за цим договором, а також строки надання послуг визначаються сторонами у додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.1.3 Договору №12 роботи вважаються виконаними після підписання уповноваженими представниками сторін Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1 Договору №12 ціна за 1 (один) куб. м. заготовленої деревини визначається в Додатках до даного Договору.

Пунктом 3.4 Договору №12 передбачено, що "Замовник" зобов"язаний оплачувати об"єми виконаної роботи на підставі актів, що підтверджують виконання робіт, підписаних уповноваженими особами від "Замовника" і "Виконавця", шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок "Виконавця".

Згідно з п.7.1 Договору №12 визначено, що він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 31.12.2019.

У акті перевірки містяться посилання на договір укладений між ДП "Малинське лісове господарство" ("Замовник") та ФОП ОСОБА_4 М.Б. ("Виконавець") №21 від 01.06.2016 про виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісництвом (далі - Договір №21) із зауваженнями контролюючого органу про відсутність загальної суми Договору.

Суд зазначає, що відповідно до листа №01-04/235 від 21.09.2018 ДП "Малинське лісове господарство" на підтвердження господарських правовідносин із ФОП Сверданом М.Б ОСОБА_3 за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 надало контролюючому органу договір №21 від 01.06.2016 про виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісництвом, який укладено між ДП "Малинське лісове господарство" ("Замовник") та ФОП Сверданом Миколою Богдановичем ("Виконавець") (т.2 а.с 104-108).

Відповідно до пунктів 1.1-1.3 Договору №21 Виконавець має право та зобов"язується на власний ризик, власними силами і силами найманих працівників, засобами та матеріалами надати послуги, пов"язані з лісівництвом завданням "Замовника", який в свою чергу має право та зобов"язується прийняти і оплати надані послуги. Склад, види та обсяги послуг, що надаються за цим договором, а також строки надання послуг визначаються сторонами у Додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору. Документальний супровід надання/прийняття сторонами послуг, здійснюється за встановленими формами у Додатках, які є невід"ємною частиною даного договору: карта технологічного процесу розроблення лісосіки (Додаток №1); доповнення (Додаток №2); акт виконаних робіт (Додаток №3).

Відповідно до змісту п.3.1 Договору №21 загальна сума цього договору не встановлена сторонами.

Пунктом 6.1 Договору №21 передбачено, що про надані послуги "Виконавець" щомісячно складає Акт приймання-передачі виконаних робіт (Додаток №3), який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 3 робочих днів з дня фактичного надання послуг.

Згідно з п.10.1 Договору №21 він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але у будь-якому випадку до 07 квітня 2019 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій із заготівлі деревини ФОП ОСОБА_1 позивачем надано суду копії щоденників приймання робіт по заготівлі (вивезенню) лісопродукції складених на протязі лютого-березня 2017 року та травня-вересня 2017 року, акти приймання лісопродукції та копії актів виконання робіт до договору про виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісівництвом №12 від 27.02.2014, за вказаний період (т.1 а.с. 139-169, 170-199, 200-219).

Також позивачем надано суду належним чином оформлені копії карт технологічного процесу розроблення лісосіки, як Додаток №1 до Договору №12 від 27.02.2014 за період з лютого по березень 2017 року та з травня по вересень 2017 року (т.1 а.с.91-138).

Оплата за надані послуги ФОП ОСОБА_1 позивачем здійснювалась протягом березня-жовтня 2017 року у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень (т.2 а.с. 113-132).

На підтвердження подальшої реалізації ДП "Малинське лісове господарство" заготовленої деревини, позивачем до суду подано товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом, оформлені з лютого 2017 року (т.3 а.с.1-140).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що правовідносини між ДП "Малинське лісове господарство" та ФОП ОСОБА_1 щодо заготівлі лісопродукції відбувалися впродовж лютого-жовтня 2017 року та були врегульовані на підставі умов Договору №12 від 27.10.2014, однак у зв"язку з необхідністю уточнення умов зазначеного договору, а саме деталізації прав та обов"язків "Замовника" та "Виконавця" між ДП "Малинське лісове господарство" ("Замовник") та ФОП Сверданом Миколою Богдановичем ("Виконавець") 01.06.2016 було укладено Договір №21 про виконання та надання послуг, пов"язаних з лісництвом. Проте, зважаючи на наявність первинного Договору №12 від 27.10.2014, сторонами при оформленні первинної бухгалтерської документації помилково зазначалося посилання на Договір №12 від 27.10.2014, замість Договору №21 від 01.06.2016.

Суд зазначає, що як роз`яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, в даному випадку, чинність одночасно двох договорів №12 від 27.02.2014 та №21 від 01.06.2016 на виконання робіт та надання послуг, пов"язаних з лісництвом, не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у врахуванні витрат на вказані послуги під час визначення собівартості реалізованої продукції, якщо інші дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю, що позивачем та наявними у справі первинними документами підтверджено.

У акті перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про відсутність документів, що підтверджують придбання послуг по заготівлі деревини ДП "Малинське лісове господарство" у ФОП ОСОБА_1 , у зв"язку з ненаданням до перевірки жодної інформації щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 технічної та фізичної можливості для виконання робіт по заготівлі деревини та неподання ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу розрахунків сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, з даного приводу суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження наявності у ФОП ОСОБА_1 технічної можливості для виконання робіт по заготівлі деревини згідно з укладеним з ДП "Малинське лісове господарство" договором, позивач листом від 01-04/235 від 21.09.2018 подано до контролюючого органу довідку за підписом ФОП ОСОБА_5 М.Б., в якій зазначено, що для проведення лісозаготівельних робіт він має в наявності: трактор ЮМЗ-6 - 1 шт.; бензопили "Штіль 361" - 3 шт.; найманих працівників (2 особи): ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.138, 139-141, 142-143).

З метою з"ясування зазначених обставин справи, судом під час судового розгляду справи у судовому засіданні 21.06.2019 заслухано пояснення свідка ОСОБА_1 контрагента ДП "Малинське лісове господарство".

Свідок ОСОБА_1 пояснив, що надавав послуги ДП "Малинське лісове господарство" із заготівлі лісопродукції, а саме вирубки лісопродукції в продовж 2017 року. Свідок підтвердив, що правовідносини щодо надання послуг між ним та позивачем були врегульовані договором який укладений у 2016 році. Пояснив, що у 2014 році було укладено первинний договір про надання послуг, пов"язаних із заготівлею лісопродукції, проте у зв"язку із наявністю помилок у змісті договору від 2014 року, в 2016 році між ним та позивачем укладено новий договір на виконання якого і здійснювалось надання послуг, пов"язаних із лісництвом.

Щодо наявності у нього технічної та фізичної можливості для виконання робіт по заготівлі деревини, свідок ОСОБА_1 пояснив, що вирубку деревини здійснювала бригада у кількості 3 осіб: його особисто, його брата - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Вирубка лісопродукції здійснювалась бригадою за допомогою трактора марки "ЮМЗ-6", який перебуває у власності ОСОБА_1 , однак без оформлення права власності на нього та за допомогою трьох бензопил фірми "STIHL" моделі "МS-361".

Щодо доводів контролюючого органу з приводу не підтвердження реальності вчинення господарських операцій у зв"язку із неподанням ФОП ОСОБА_4 М.Б. до контролюючого органу податкової звітності, суд зазначає наступне.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру отриманих послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені іншими особами, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

У даному випадку господарські операції були належним чином відображені позивачем у податковому обліку, доказів того, що їх виконання спричинило заниження чи приховування об`єктів оподаткування у відповідних господарських операціях з боку їх учасників, судом також не встановлено.

Крім того, у зв`язку зі здійсненням спірних операцій, наданих послуг, позивач отримав економічний ефект, оскільки позивачем надано документальне підтвердження реалізації лісогосподарської продукції третім особам з метою отримання прибутку.

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податків, або можливої фіктивності його виконавця, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_1 розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Також суд звертає увагу, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним підприємством або товариством, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку, такі висновки викладені в рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України".

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Суд зазначає про правову позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, які підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, не доведено правомірність податкового повідомлень-рішення №0029641401 від 26.10.2018 в частині збільшення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 95131 грн, з яких: 76105 грн - податкове зобов"язання; 19026 грн - штрафна (фінансова) санкція.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов Державного підприємства "Малинське лісове господарство" (вул.Лісовий кордон, буд. 58, м.Малин, Житомирська обл., 11601, код ЄДРПОУ 13551546) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул.Ю.Тютюнника,7 м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0029641401 в частині, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0029641401 від 26.10.2018 в частині збільшення суми грошового зобов"язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 95131 грн, з яких: 76105 грн - податкове зобов"язання; 19026 грн - штрафна (фінансова) санкція, у решті податкове повідомлення-рішення №0029641401 від 26.10.2018, - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на користь Державного підприємства "Малинське лісове господарство" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 21 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 18 липня 2019 року.