Рішення
від 17.07.2019 по справі 824/1276/18-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1276/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Домотек" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Домотек" (далі - позивач, ПП "Домотек") звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2018 р. №0008671401 Головного управління ДФС у Чернівецькій області в частині суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями у сумі 220648,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 110324,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2018 р. №0008681401 Головного управління ДФС у Чернівецькій області в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 129070,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням відповіді на відзив та письмових пояснень, позивач вказував, що з 31.08.2018 р. по 20.09.2018 р. ГУ ДФС у Чернівецькій області проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. за результатами якої був складений акт №4887/24-13-1401/33539919 від 27.09.2018 р. Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками, позивач подав заперечення. Оскільки до заперечення були надані додаткові документи, ГУ ДФС у Чернівецькій області з 22.10.2018 р. по 26.10.2018 р. провела позапланову виїзну перевірку щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. За результатами перевірки був складений акт №5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р.

В подальшому, на підставі висновків вказаних актів перевірки, ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення: №0008671401 від 16.11.2018 р.; №0008681401 від 16.11.2018 р. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними в частині визначення податку на прибуток приватних за податковими зобов`язаннями у сумі 220648,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у сумі 110324,00 грн та в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту у сумі 129070,75 грн та такими, що не відповідають вимогам закону, а висновки про порушення приватним підприємством "Домотек" податкового законодавства зроблені на підставі неповного та необ`єктивного вивчення наданих позивачем для перевірки документів, що призвело до нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі №824/1276/18-а та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач) не погоджуючись із позовними вимогами позивача, у відзиві на позовну заяву вказало на безпідставність позовних вимог позивача.

Відповідач зазначав, що ним проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №4887/24-13-1401/33539919 від 27.09.2018 р. У зв`язку з наданням позивачем заперечень до акту та додаткових документів, ним проведено позапланову виїзну перевірку щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р. Перевіркою встановлено, що в порушення п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України позивачем:

- занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), внаслідок внесення невірних даних в бухгалтерському обліку в 2017 році;

- завищено витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату, за 2017 рік внаслідок включення до їх складу витрат не підтверджених відповідними первинними документами;

- не підтверджено суму витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Податкового кодексу України, без подання звіту. Як наслідок не відкориговано фінансовий результат до оподаткування на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України та занижено суми різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування.

Крім того, позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з податку на додану вартість, чим порушено п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, підпункт "а" п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст.198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України.

У зв`язку з цим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0008671401 від 16.11.2018 р.; №0008681401 від 16.11.2018 р. З огляду на вказані обставини відповідач зазначав, що оскаржувані позивачем податкові-повідомлення рішення є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

28.02.2019 р. представником позивача подав до суду висновок судового експерта Лябах Н.М. №39-18 від 14.02.2019 р. за результатами проведення судово - економічної експертизи, складений на замовлення ПП "Домотек" (Т. 2 а.с. 213 - 226).

З висновку судово - економічної експертизи видно, що на вирішення перед експертом позивачем поставлено наступні питання: чи підтверджується документально зазначене в акті від 02.11.2018 р. № 5472/24-13-14-01/33539919 заниження ПП "Домотек" податку на прибуток в сумі 233955,00 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р в сумі 52357,00 грн, за 2017 р. в сумі 181598,00 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 149684,95 грн за грудень 2017 р.

У висновку №39-18 від 14.02.2019 р. судово-економічної експертизи експертом зроблено наступні висновки:

1) документально не підтверджуються висновки, зазначені в акті ГУ ДФС у Чернівецькій області № 5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р. "Про результати документальної позапланової перевірки ПП "Домотек" щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р." стосовно:

- заниження ПП Домотек податку на прибуток у сумі 233955,00 грн, в т.ч. за II півріччя 2016 р. в сумі 52357,00 грн, за 2017 р. в сумі 181598,00 грн;

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду з податку на додану вартість у сумі 149684,95 грн за грудень 2017 р.

2) документально підтверджується:

- завищення ПП Домотек податку на прибуток за II півріччя 2016 р. в сумі 32,343 тис. грн та заниження податку на прибуток за 2017 р. у сумі 29,408 тис. грн;

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу наступного звітного періоду з податку на додану вартість у сумі 20614,00 грн за серпень 2016 р.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.02.2018 р., занесеною про протоколу судового засідання, продовжено на 30 днів підготовче провадження.

Не погоджуючись з висновками судово-економічної експертизи, відповідач подав до суду письмові пояснення (заперечення) щодо висновку експерта, в яких вказав, що висновки експерта не спростовують порушення ПП "Домотек" норм Податкового кодексу України, викладені в акті перевірки. Також зазначив, що не має заперечень щодо висновків експерта про документальне підтвердження висновків акту перевірки (Т.2 а.с. 206 - 212).

Позивач скористався правом, передбаченим КАС України, та подав до суду відповідь на письмові пояснення ГУ ДФС в Чернівецькій області щодо висновку судового експерта.

У вступному слові представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в поданих до суду заявах по суті. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові проти позовних вимог заперечував, наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

Після з`ясування обставин справи та дослідження письмових доказів, сторонами подано до суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Домотек" (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська, буд. 41 - Ж, код ЄДРПОУ 33539919), зареєстроване як юридична особа 16.05.2005 р. та взяте на податковий облік 24.05.2005 р. (Т. 2 а.с. 10 - 14).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності згідно КВЕД: оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (основний); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №517 від 20.08.2018 р., працівниками контролюючого органу згідно ст. 20, 77 Податкового кодексу України проведена документальна планова виїзна перевірка приватного ПП "Домотек" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р., за результатами якої 27.09.2018 р. складено акт №4887/24-13-14-01/33539919 (Т.1 а.с. 24-63, Т.2 а.с. 34-73).

10.10.2018 р. позивачем подано заперечення на акт від 27.09.2018 р. №4887/24-13-1401/33539919. До заперечень позивачем додано обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом витягнутої руки, з підтверджуючими документами (Т.1 а.с.100-133, Т.2 а.с. 83-86).

За результатами розгляду заперечення, відповідач направив позивачу лист від 18.10.2018 р. №5235/10/24-13-14-01, в якому вказав, що в поданому запереченні та додатку до нього позивач просить здійснити перегляд результатів планової документальної перевірки та врахувати викладені в запереченні аргументи та надані додаткові документи, які потребують додаткового дослідження. Тому об`єктивний розгляд цих документів неможливий без проведення перевірки, у зв`язку з чим буде розглянуто питання про проведення позапланової документальної перевірки ПП "Домотек" з питань, що стали предметом оскарження за результатами перевірки в цілому (Т. 1 а.с. 134-154).

На підставі наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №690 від 22.10.2018 р., направлень Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 22.10.2018 р. №002383, 002384, працівниками контролюючого органу згідно ст. 20, 78, 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Домотек" щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. За результатами перевірки був складений акт №5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р. (Т.1 а.с.155 - 219, Т.2 а.с. 95 - 134, 135, 136).

За результатами проведеної перевірки, відповідачем зроблено висновок в т.ч. про порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 233955,00 грн, в тому числі, за ІІ півріччя 2016 р. у сумі 52357,00 грн та за 2017 р. у сумі 181598,00 грн;

- п.п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14, підпункту "а" п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 149684,95 грн, в тому числі за грудень 2017 р. у сумі 149684,95 грн.

09.11.2018 р. позивачем подано заперечення на акт від 02.11.2018 р. №5472/24-13-14-01/33539919 (Т.1 а.с. 220-224).

13.11.2018 р. відповідач направив листом на адресу позивача відповідь за результатами розгляду заперечення (Т.2 а.с. 141).

На підставі висновків акту перевірки, 16.11.2018 р. відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0008671401 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 350932,50 грн, в т.ч. за податковим зобов`язаннями у сумі 233955,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 116 977,50 грн (Т. 1 а.с. 226, Т. 2 а.с. 137);

- № 0008681401 за формою "В4", яким зменшено позивачу суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 149685,00 грн (Т. 1 а.с. 228, Т. 2 а.с. 137 на звороті).

Частково не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження позивачем доходу від будь-якої діяльності (за виключенням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку в загальній сумі 645354,00 грн за 2017 р., суд зазначає наступне.

Зазначене порушення, на думку відповідача, виникло внаслідок того, що позивачем не включено до складу доходів від реалізації в 2017 р. вартість реалізованих запасів на загальну суму 645354,00 грн. та призвело до заниження зобов`язань з податку на прибуток на суму 116164,00 грн.

Так, в акті перевірки №5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р. зазначено, що на порушення п.п.134.1.1. п.134.1. ст. 134 Податкового кодексу України ПП "Домотек" не включено до складу доходів від реалізації в 2017 р. вартість реалізованих запасів на загальну суму 645354,00 грн. (Т. 1 а.с. 160).

В акті перевірки вказується, що дані бухгалтерського обліку не відповідають даним, зазначеним в балансі підприємства за 2017 р.

За даними бухгалтерського обліку по рахунках 20, 22, 28 станом на 31.12.2017 р. обліковуються запаси на загальну суму 13277953 грн. За даними балансу за 2017 р. запаси складають 12632600,00 грн. Розбіжність становить 645354,00 грн (13277953,00 грн - 12632600,00 грн).

Згідно даних Звіту про фінансові результати за 2017 р. у рядку 2000 Звіту Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сума становить 12430,2 тис. грн, у рядку 2280 Звіту Разом доходів сума становить 13001,9 тис. грн, що відповідає даним обліку та декларації з податку на прибуток за 2017 рік відповідно до якої Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2017 рік складає 13001912,00 грн.

У рядку 2050 Звіту Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) сума становить 10491,7 тис. грн, проте за даними бухгалтерського обліку та даних декларації з податку на прибуток за 2017 р. сума собівартості складає 11384819,0 грн. Тобто, собівартість збільшилась, а чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залишився незмінним, що свідчить про списання товарів з обліку без відповідного їх відображення у складі доходів відповідного звідного податкового періоду.

Для з`ясування причин встановлених розбіжностей запасів в звітності за 2017 р. в ході проведення планової перевірки було проведено інвентаризацію матеріальних цінностей переданих на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_1 .

На підставі наказу від 14.09.2018 р. №6-ос було проведено зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 року.

За результатами проведеної інвентаризації встановлено розбіжності у наявності товарно-матеріальних цінностей, а саме: виявлена фактична нестача на суму 1880561,07 грн та виявлені лишки на загальну суму 1220617,70 грн. Різниця, яка виникла в результаті розбіжностей, складає 659943,37 грн.

З огляду на наведене, відповідач прийшов до висновку, що ПП "Домотек" у 2017 р. не в повному обсязі відобразило реалізацію товару в бухгалтерському обліку підприємства, чим занизило дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в загальній сумі 645354,00 грн та не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 129070,00 грн.

Надаючи правову оцінку наведеним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Судом встановлено, що 31.12.2016 р. між позивачем (депонент) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір відповідального збереження, на умовах якого позивач передав, а виконавець прийняв на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 233).

13.09.2018 р. відповідач направив на адресу позивача листа за вих. № 4655/10/24-13-14-01 з вимогою вжити заходів для проведення інвентаризації основних засобів, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей на підприємстві у термін до 17.09.2018 р. в присутності ревізорів ГУ ДФС у Чернівецькій області (Т. 1 а.с. 232).

14.09.2018 р. позивачем видано наказ №6-ОС, на підставі якого було проведено зняття фактичних залишків матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 р.

За результатами проведеної інвентаризацію матеріальних цінностей складено інвентаризаційний опис №2 матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 р. (Т. 2 а.с. 87 - 90).

Дослідженням інвентаризаційного опису №2 встановлено, що до початку проведення інвентаризації отримано розписку від матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1 .

Інвентаризація розпочата 14.09.2018 р., а завершена 18.09.2018 р. При інвентаризації встановлена фактична наявність товарно-матеріальних цінностей та відображена в додатку № 1 до Інвентаризаційного опису.

Разом за описом встановлено: а) кількість порядкових номерів: 122 найменування; б) загальна кількість одиниць (фактично): килимові вироби - 54007,058 кв.м, ламінат - 11287,549 кв. м, полотно під ламінат - 10000,00 кв. м., аксесуари для підлогового покриття - 1731 шт., стенди для демонстрації зразків та зразки підлоги - 6 шт; в) вартість фактична - 13015761,19 грн; г) загальна кількість одиниць за даними бухгалтерського обліку: килимові вироби - 53065,666 кв.м, ламінат - 12909,021 кв. м, полотно під ламінат - 1000,00 кв. м, аксесуари для підлогового покриття - 1731 шт., стенди для демонстрації зразків та зразки підлоги - 6 шт; д) вартість за даними бухгалтерського обліку - 13675704,56 грн.

Судом встановлено, що інвентаризаційний опис №2 матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ФОП ОСОБА_1 станом на 18.09.2018 р. та додаток № 1 до нього підписано головою комісії ОСОБА_3 , членами комісії ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Інвентаризацією матеріальних цінностей встановлено розбіжності у наявності товарно-матеріальних цінностей, а саме: виявлена фактична нестача на суму 1880561,07 грн та виявлені лишки на загальну суму 1220617,70 грн. Різниця, яка виникла в результаті розбіжностей, склала 659943,37 грн.

Враховуючи результати проведеної інвентаризації, 19.09.2018 р. позивач та ФОП ОСОБА_1 склали акт узгодження зобов`язань щодо відшкодування збитків, за яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати збитки, завдані ПП "Домотек", що виникли в результаті виявлених під час інвентаризації розбіжностей, у розмірі 815690 грн, в т.ч. 659943,37 грн - різниця, що виникла в результаті розбіжностей між фактичним та документальними залишками, 19798,30 грн упущена вигода, 135948,33 грн сума зобов`язань з податку на додану вартість, що виникне в результаті відображення в обліку результатів інвентаризації, у розмірі 20% від суми, належної до відшкодування (Т. 1 а.с. 234 - 235).

Відповідно до п.п. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно із п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996-ХІV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік, визначених ст. 4 Закону № 996-ХІV є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення №88, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

За приписами п. 2.2. Положення № 88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Згідно із абзацом 1 п. 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).

Пунктами 3 - 5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 р. № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за № 1300/27745, встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Беручи до уваги наведені норми матеріального права та встановлені по справі обставини, суд приходить до переконання, що відповідач прийшов до помилкового висновку про реалізацію позивачем товарно-матеріальних цінностей та здійснення господарської операції, оскільки такі висновки зроблено на підставі аналізу фінансової звітності, яка в силу вимог ст. 1 та 9 Закону № 996-ХІV не підтверджує факт проведення такої операції та не є первинним документом.

Суд вважає, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наведений в акті перевірки висновок щодо реалізації позивачем у 2017 р. товару на загальну суму 645354,00 грн, так як не надав документів, які підтверджували б таку реалізацію.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153 (далі - П(С)БО № 15 "Дохід", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 П(С)БО № 15 "Дохід" визначено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

За приписами п. 8 П(С)БО № 15 "Дохід" дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Отже, при невиконанні хоча б однієї з наведених вимог, дохід у бухгалтерському обліку не визначається.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи по суті відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів та не надав до суду належні та допустимі докази, на підтвердження того, що: позивач передав покупцеві ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на спірний товар; позивач не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою спірного товару; сума доходу (виручка) достовірно визначена; в результаті проведення спірної операції відбулося збільшення економічних вигод позивача, а витрати, пов`язані з цією операцією, достовірно визначені.

З огляду на наведене, суд приходить до думки, що у спірних правовідносинах нестача товарно-матеріальних цінностей не може вважатися доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, інших активів), оскільки не дотримано всі умови визначені в п. 8 П(С)БО № 15 "Дохід".

Статтею 108 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Дослідженням висновку судово - економічної експертизи №39-18 від 14.02.2019 р. встановлено, що вказана експертиза проведена судовим експертом Лябах Н.М., яка внесена до реєстру атестованих судових експертів та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у відповідності до ст. 384 КК України.

Стосовно не відображення позивачем в повному обсязі доходу від реалізації товару в загальній сумі 645354,00 грн, судовим експертом зазначено наступне.

В наданих на дослідження документах знаходяться Оборотно-сальдові відомості ПП Домотек по рахункам 20, 22, 28 відповідно до записів, в яких залишок товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2017 року становить 13277953,00 грн.

В наданих на дослідження документах також знаходиться Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва 1. Баланс (форма №1-м) ПП Домотек станом на 31.12.2017 р., в графі 4 На кінець звітного періоду рядку 1100 Запаси якого зазначено, що станом на кінець звітного періоду (31.12.2017 р.) сума запасів становить 12632,6 тис. грн.

Співставленням даних Оборотно-сальдових відомостей ПП Домотек по рахункам 20, 22, 28 з даними Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва 1. Баланс (форма №1-м) ПП Домотек станом на 31.12.2017 р., стосовно залишку товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2017 р., виявлено розбіжність у розмірі 645353,00 грн (13277953,00 грн - 12632600,00 грн).

В ході проведення дослідження експертом співставлялося здійснення підприємством записів в оборотно-сальдових відомостях ПП Домотек по рахункам 20, 22, 28 з обліковими даними первинних документів по надходженню і вибуттю товарно-матеріальних цінностей за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р.

В обсязі наданих на дослідження первинних документів ПП Домотек підтверджується залишок товарно-матеріальних цінностей загалом на суму 12632600,00 грн.

Співставленням даних Оборотно-сальдових відомостей ПП Домотек по рахункам 20, 22, 28 з даними первинних документів підприємства, стосовно залишку товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2017 р., виявлено розбіжність у розмірі 645353,00 грн.

Співставленням даних Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва 1. Баланс (форма № 1-м) ПП Домотек станом на 31.12.2017 р. з даними первинних документів підприємства, стосовно залишку товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2017 р., розбіжностей не встановлено.

Посилаючись на положення п. 5, 8 П(С)БО № 15 "Дохід" та п. 44.1. ст. 44 КП України, експертом зроблено висновок про те, що не включається до складу доходів позивача за 2017 р. сума 645354,00 грн, та не підлягають донарахуванню податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 129070,00 грн, оскільки для визначення даної суми доходом в бухгалтерському обліку недотримані всі визначені в п. 8 П(С)БО № 15 "Дохід" умови.

Крім того, в обсязі наданих на дослідження документів, судовим експертом встановлено, що загальна сума документально обґрунтовано доходів ПП Домотек за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. становить:

- за ІІ півріччя 2016 р. - 8930,716 тис. грн,

- за 2017 р. - 12842,62 тис. грн,

- загальна сума документально обґрунтованих витрат ПП Домотек за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. становить:

- за ІІ півріччя 2016 р. - 8936,547 тис. грн,

- за 2017 р. - 12582,951 тис. грн.

Враховуючи вищевикладене, фінансовий результат до оподаткування ПП Домотек за ІІ півріччя 2016 р. становить збиток в сумі 5,831 тис. грн, а сума податку на прибуток завищена на суму 32,343 тис. грн.

Враховуючи вищевикладене, судовим експертом зазначено, що фінансовий результат до оподаткування ПП Домотек за 2017 р. становить 259,669 тис. грн, а сума податку на прибуток занижена на суму 18,99 тис. грн.

З огляду на наведене, судовим експертом зроблено висновок, що документально не підтверджуються висновки, зазначені в акті ГУ ДФС у Чернівецькій області №5472/24-13-14-01/33539919 від 02.11.2018 р. Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Домотек , щодо повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. , стосовно заниження ПП Домотек податку на прибуток в сумі 233955,00 грн., в т.ч. за II півріччя 2016 р. - в сумі 52357,00 грн, за 2017 р. - в сумі 181598,00 грн. Документально підтверджується завищення ПП Домотек податку на прибуток за II півріччя 2016 р. в сумі 32,343 тис. грн та заниження податку на прибуток за 2017 р. в сумі 29,408 тис. грн.

Беручи до уваги наведене, суд погоджується з висновками експерта в цій частині.

Суд звертає увагу, що заперечуючи проти висновку експерта в цій частині, посилаючись на сумніви щодо її правильності та повноти, відповідач не скористався правом, передбаченим ст. 111 КАС України щодо заявлення клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи.

Підпунктом 54.3.2. п. 54.3. ст. 54. ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Дослідженням розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на прибуток встановлено, що за невідображення в повному обсязі доходу від реалізації товару в сумі 645354,00 грн, відповідачем збільшено позивачу податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 116164,00 грн та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 58082,00 грн (50 % суми нарахованого податкового зобов`язання) (Т. 3 а.с. 4).

З огляду на встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, суд вважає, що відповідач в цій частині спірних правовідносин протиправно збільшив оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 116164,00 та застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 58082,00 грн, оскільки прийняв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно висновку про включення ПП Домотек до складу витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату за 2017 рік, сум витрат непідтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами в загальній сумі 195019,00 грн, суд зазначає наступне.

В акті документальної позапланової виїзної перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 2250 Звіту Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) показників за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. у загальній сумі 19879600,0 грн встановлено, що до її складу підприємством включено: прямо пов`язані з реалізацією товарів та реалізацією послуг перевезення: прямі матеріальні витрати (собівартість реалізованих товарів та інші витрати, включаються до собівартості товарів).

Перевіркою відображених у рядку 2250 Звіту Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) показників за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. у у загальній сумі 19879600,0 грн встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів в перевіряємому періоді становить 19288286,00 грн., що детально відображено в додатку 6 до акта перевірки.

Перевіркою встановлено, що ПП Домотек до складу витрат, які враховуються при визначені фінансового результату за 2017 р. включено суми витрат не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та, які б підтверджували зв`язок профінансованих витрат із господарською діяльністю підприємства в загальній сумі 195019,00 грн.

Відповідно до наданих на перевірку регістрів бухгалтерського обліку по оборотам рахунків 902, 903, 92, 93, 942, 943, 945, 948, 949 за 2017 р. витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування та підтверджені відповідно оформленими первинними бухгалтерськими документами складають 12582951,00 грн.

За даними декларації з податку на прибуток за 2017 р. витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування складають 12777970,00 грн.

Розбіжність становить 195019,00 грн. (12777970,00 грн - 12582951,00 грн).

З огляду на наведене, відповідач прийшов до висновку, що ПП Домотек до складу витрат що враховуються при визначені фінансового результату за 2017 р. включено суми витрат, що не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку в загальній сумі 195019,00 грн.

Судом встановлено, що факт вчинення цього порушення податкового законодавства не заперечується позивачем, про що зазначено ним в письмових поясненнях та відзначалось представником позивача в судовому засіданні. Водночас, позивач не погоджується з виконаним відповідачем розрахунком зобов`язань та санкцій (Т. 3 а.с. 92 - 95).

Надаючи правову оцінку в даній частині спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Пунктом 44.2. ст. 44 ПК України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток визначено п.п. 134.1.1. п.134.1. ст. 134 ПК України, згідно якого оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У висновку судово-економічної експертизи № 39-18 зазначено, що співставленням даних фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва 2. Звіт про фінансові результати ПП Домотек за 2017 рік, стосовно загального розміру понесених підприємством впродовж 2017 року витрат (рядок 2285 "Разом витрати" - 12778,00 тис. грн) з даними первинних документів бухгалтерського обліку ПП "Домотек" за 2017 рік, стосовно документально обгрунтованих витрат, понесених підприємством впродовж 2017 року (12582,951 тис. грн), встановлено розбіжність у розмірі 195,019 тис. грн.

З огляду на наведене, судовим експертом зроблено висновок, що документально підтверджується завищення ПП "Домотек" витрат за 2017 рік в сумі 195019,00 грн.

Оскільки відсутність документів не дає змогу формувати дані податкового обліку, суд приходить до висновку, що сума витрат, відображена позивачем у декларації з податку на прибуток за 2017 р. в сумі 195019,00 грн сформовано ним неправомірно.

Враховуючи наведене, суд погоджується з висновком відповідача, що позивач на порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні фінансового результату на загальну суму 195019,00 грн, в т.ч. за 2017 р. в сумі 195019,00 грн в результаті зайвого включення до їх складу витрат, що не підтверджені відповідно оформленими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Дослідженням розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на прибуток встановлено, що за завищення позивачем витрат у сумі 195019,00 грн, відповідачем збільшено позивачу податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 35103,00 грн та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 17552,00 грн (50 % суми нарахованого податкового зобов`язання) (Т. 3 а.с. 4).

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач в цій частині спірних правовідносин правомірно збільшив позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 35103,00 грн та застосував до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 17552,00 грн. (50 % суми нарахованого податкового зобов`язання).

Відтак в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно висновку про заниження фінансового результату шляхом невідображення реалізації товарно-матеріальних цінностей на основі порівняння даних бухгалтерського обліку і ЄРНП, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що на порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України ПП "Домотек" не включено до складу доходів від реалізації вартість реалізованих товарів на загальну суму 161680,00 грн.

В періоді, що перевірявся, ПП "Домотек" реалізувало товари, які не були оприбутковані по бухгалтерському обліку, та обсяги від продажу яких не були включені до складу доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 161680,00 грн, в т.ч. за II півріччя 2016 р. на суму 120826,00 грн та за 2017 р. в сумі 40854,00 грн.

На дані товари підприємство виписувало податкові накладні та реєструвало в ЄРПН.

Проведеною перевіркою в розрізі номенклатури товарів та співставленням даних бухгалтерського обліку по рах. 28 Товари з зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними встановлено невідповідність номенклатури по наступним товарам:

вартість реалізованих килимових виробів відображених в ЄРПН, але відсутніх в бухгалтерському обліку в 2016 р. складає 84694,00 грн;

вартість реалізованих підлоги ламінованої відображених в ЄРПН, але відсутніх в бухгалтерському обліку в 2016 р. складає 36132,00 грн;

вартість реалізованих килимових виробів відображених в ЄРПН, але відсутніх в бухгалтерському обліку в 2017 р. складає 36490,00 грн;

вартість реалізованих підлоги ламінованої відображених в ЄРПН, але відсутніх в бухгалтерському обліку в 2016 р. складає 4364,00 грн.

Реєстр співставлення по номенклатурі товарів додано до 1 примірника акта перевірки.

Враховуючи наведене, відповідач прийшов до висновку, що позивачем в ІІ півріччі 2016 р. та в 2017 р. не в повному обсязі відображено реалізацію товарів в бухгалтерському обліку підприємства, чим занизив дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку в загальній сумі 161680,00 грн, в т.ч. за II півріччя 2016 р. на суму 120826,00 грн та за 2017 р. в сумі 40854,00 грн.

Надаючи правову оцінку в даній частині спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що дані розбіжності виникли внаслідок співставлення даних бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 28 "Товари" із зареєстрованими ПП "Домотек" в ЄДРПН.

Підпунктом 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно зі ст. 1 наведеного Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

З аналізу наведених норм матеріального права, суд приходить до переконання, що господарська операція з реалізації товарів повинна підтверджуватись первинними документами, які є підставою для бухгалтерського обліку, на даних якого, в свою чергу, ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Однак, матеріали справи не містять первинних документів, які б свідчили про реалізацію ПП "Домотек" товарів на загальну суму 161680,00 грн товарів.

В наданих до суду письмових поясненнях щодо розбіжностей даних ЄРПН і даних бухгалтерського обліку у сумі 161680,00 грн, позивач зазначав наступне (Т. 3 а.с. 102 - 104).

У періоді II півріччя 2016 р. у реєстрі податкових накладних у розрізі реалізованої номенклатури щодо килимів:

- відсутній розрахунок коригування № 56 від 23.09.2016 р. до податкової накладної № 55 від 23.09.2016, а саме виправлення помилкової номенклатури по килимових виробах HIMALAYA: кількість +26,625 кв.м;

- відсутній розрахунок коригування № 77 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 46 від 19.09.2016, а саме зміна номенклатури при зарахуванні авансової оплати по килимових виробах HIMALAYA: кількість - 60,0 кв.м;

- відсутній розрахунок коригування № 78 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 53 від 22.09.2016, а саме зміна номенклатури при зарахуванні авансової оплати по килимових виробах HIMALAYA: кількість - 18,0 кв.м;

- відсутній розрахунок коригування № 79 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 64 від 26.09.2016, а саме зміна номенклатури при зарахуванні авансової оплати по килимових виробах HIMALAYA: кількість - 77,3 кв.м;

- відсутній розрахунок коригування № 80 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 75 від 27.09.2016, а саме зміна номенклатури при зарахуванні авансової оплати по килимових виробах HIMALAYA: кількість -24,9 кв.м;

- не враховано податкову накладну № 19 від 04.10.2016 р. на реалізацію килимових виробів PREMIUM у кількості 91,496 кв.м.

Тобто в загальному не враховано кількісне коригування щодо килимових виробів HIMALAYA у кількості (26,625 - 60,0 - 18,0 - 77,3 - 24,9) = 153,575 та реалізацію килимових виробів PREMIUM у кількості 91,496 кв.м. За інформацією, наданою представником ДФС, не відображено у обліку реалізацію килимів HIMALAYA у кількості 153,57 кв.м середньою вартістю 263,36 грн на суму 40444,20 грн. та килимів PREMIUM у кількості 91,5 кв.м середньою вартістю 468,6 грн на суму 44249,40 грн, що разом становить 84693,60 грн. Фахівці ДФС у акті позапланової перевірки зробили висновки щодо невідображеної реалізації килимів на суму 84694,0 грн у періоді II півріччя 2016 р.

ПП Домотек вважає вказаний висновок помилковим, тому що не були враховані коригування податкових накладних щодо килимів HIMALAYA та неправильно порахована кількість килимів PREMIUM.

У письмових поясненнях позивач також вказував, що у періоді II півріччя 2016 р. у реєстрі податкових накладних у розрізі реалізованої номенклатури щодо підлогового покриття за інформацією, наданою представником ДФС, не відображено у обліку реалізацію підлогового покриття DOMOFLOOR у кількості 639,5 кв.м середньою вартістю 56,50 грн на суму 36131,75 грн. У наданому реєстрі податкових накладних у розмірі реалізованої номенклатури, загальна кількість реалізованого підлогового покриття DOMOFLOOR становить 3963,551 кв.м у періоді II півріччя 2016 р. Відповідно до наданої копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 відображено реалізацію підлогового покриття DOMOFLOOR у кількості 3963,551 кв.м. Відтак, на думку позивача, розбіжності між даними ЄРПН і обліковими даними відсутні, тому висновок відповідача про невідображення реалізації вказаного підлогового покриття є необґрунтованим.

Стосовно періоду 2017 р. відображеного у реєстрі податкових накладних у розрізі реалізованої номенклатури щодо килимів, у письмових поясненнях позивач стверджував, що:

- відсутній розрахунок коригування № 10 від 12.01.2017 р. до податкової накладної № 9 від 12.01.2017 р., а саме повернення килимових виробах GRAFICA: кількість -172,4 кв.м;

- відсутній розрахунок коригування № 3 від 02.07.2018 р. до податкової накладної № 10 від 11.04.2017 р., а саме виправлення помилкової номенклатури по килимових виробах IRANIAN STAR: кількість - 58,3 кв.м.

В загальному не враховано кількісне коригування щодо килимових виробів GRАFІСА у кількості 172,4 кв.м та килимових виробів IRANIAN STAR у кількості 58,3 кв.м. За інформацією, наданою представником ДФС, не відображено у обліку реалізацію килимів GRAFICA у кількості 172,4 кв.м середньою вартістю 113,25 грн на суму 19524,30 грн та килимів IRANIAN STAR у кількості 58,З км.м середньою вартістю 291,00 грн на суму 16965,30 грн, що разом становить 36489,60 грн. Фахівці ДФС у Акті позапланової перевірки зробили висновки щодо невідображеної реалізації килимів на суму 36490,0 грн. у періоді 2017 р. Вказаний висновок позивач вважає помилковим, оскільки відповідачем не були враховані коригування податкових накладних щодо килимів GRAFICA і IRANIAN STAR.

Стосовно періоду 2017 р. відображеному у реєстрі податкових накладних у розрізі реалізованої номенклатури щодо підлогового покриття, в письмових поясненнях позивач зазначав, що в податковій накладній № 43 від 30.10.2017 р. знайдено друкарську помилку у назві товару, а саме: Підлога ламінована ДВП, колекція CLIP 400, 1286*192*8 мм, арт. 330 Дуб Садибний, замок 5G , замість Підлога ламінована ДВП, колекція CLIP 400, 1286*192*8 мм, арт. 313 Дуб Садибний, замок 5G .

За інформацією, наданою представником ДФС, не відображено у обліку реалізацію підлогового покриття CLIP 400 арт. 330 Дуб Садибний у кількості 26,64 кв.м середньою вартістю 163,80 грн. на суму 4363,63 грн. Для порівняння правильна назва покриття CLIP 400 артикулу 330 є Підлога ламінована ДВП, колекція CLIP 400, 1286*192*8 мм, арт. R330 Дуб Дощатий . Тому в даному випадку, на думку позивача, мала місце друкарська помилка, а не невідображення реалізованих товарів.

На підтвердження наведених в поясненнях щодо розбіжностей даних ЄРПН і даних бухгалтерського обліку у сумі 161680,00 грн обставин, позивач надав до суду наступні документи:

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 56 від 23.09.2016 р. до податкової накладної № 55 від 23.09.2016 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 77 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 46 від 19.09.2016 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 78 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 53 від 22.09.2016 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 79 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 64 від 26.09.2016 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 80 від 28.09.2016 р. до податкової накладної № 75 від 27.09.2016 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 10 від 12.01.2017 р. до податкової накладної № 9 від 12.01.2017 р.;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 02.07.2018 р. до податкової накладної № 10 від 11.04.2017 р.;

- податкову накладну № 43 від 30.10.2017 р. (Т. 3 а.с. 105 - 120).

Під час розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не спростував наведені позивачем в письмових поясненнях обставини щодо розбіжностей даних ЄРПН і даних бухгалтерського обліку у сумі 161680,00 грн у зв`язку із коригуванням податкових накладних та друкарською помилкою, а також не обґрунтував неврахування їх під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реалізації ПП "Домотек" товарів на загальну суму 161680,00 грн.

В частині дослідження співставлення даних бухгалтерського обліку з зареєстрованими в ЄРПН податкових накладних судовим експертом зазначено, що в наданих на дослідження документах відсутній Реєстр співставлення по номенклатурі товарів, а знаходяться бухгалтерські довідки ПП Домотек за 2016 р. про зміну назви номенклатури товарів, в яких зазначено наступне: в зв`язку із уніфікацією та для кращої ідентифікації товарів, запобігання подвоєння аналогічних товарів, проводиться заміна назви номенклатури товарів та облік кількості (наприклад: килими - синтетичні змінити на полінопропіленові, облік килимів в штуках замінити на квадратні метри; ламінована підлога - ідентифікувати по колекціям).

Враховуючи вищевикладене, судовим експертом зроблено висновок, що в обсязі наданих на дослідження документів (видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 28 Товари , дані ЄРПН) документально не підтверджується включення до складу доходів ПП Домотек суми 161680,00 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. в сумі 120826,00 грн та за 2017 р. в сумі 40854,00 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, суд погоджуються з висновками експерта в цій частині та доводами позивача.

Заперечуючи проти висновку експерта в цій частині, посилаючись на сумніви щодо її правильності та повноти, відповідач не скористався правом передбаченим ст. 111 КАС України щодо заявлення клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи.

Дослідженням розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на прибуток встановлено, що за не відображення даних бухгалтерського обліку по рахунку 28 "Товари" з зареєстрованими в ЄДРПН податкових накладних у сумі 161680,00 грн, відповідачем збільшено позивачу податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 29102,00 грн та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 14551,00 грн (50 % суми нарахованого податкового зобов`язання) (Т. 3 а.с. 4).

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач в цій частині спірних правовідносин протиправно збільшив позивачу оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 29102,00 грн та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 14551,00 грн, оскільки прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно висновку про не відображення податкових різниць, що збільшують фінансовий результат за ІІ півріччя 2016 р. у сумі 170049,00 грн та за 2017 р. у сумі 127652,00 грн, суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 2180 звіту про фінансові результати „Інші операційні витрати" показників за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. у загальній сумі 1066292,0 грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив від`ємне значення курсових різниць.

За період за період з 01.07.2016 року по 31.12.2017 року ПП Домотек задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі 0,0 грн.

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників рядка 03 Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" встановлено їх заниження всього на суму 297701,00 грн, в тому числі: суми різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування за II півріччя 2016 р. в сумі 170049,0 грн. та за 2017 р. в сумі 127652,00 грн. в результаті не відображення у складі різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування сум різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Такою територією, зокрема є Республіка Молдова.

Перевіркою відображених у рядку 03 Декларацій Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України показників за період з 01.07.2015 р. по 31.12.2017 р. у загальній сумі 0,0 грн. встановлено, що підприємством додатки РІ до Декларацій з податку на прибуток підприємств за 2016 р. подано та за 2017 рік не подано, та не відкориговано фінансовий результат на Різниці, що збільшують фінансовий результат в загальній сумі 297701,0 грн, а саме:

у ІІ півріччі 2016 р. в сумі + 170049,00 грн:

- сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України) + 170049,0 грн.,

у 2017 р. в сумі + 127652,00 грн:

- сума 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39,2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) + 127652,0 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за ІІ півріччя 2016 р. в сумі 0,0 грн та за 2017 р. в сумі 0,0 грн встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 03 Декларацій "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" на загальну суму 297701,0 грн. в т.ч. за II півріччя 2016 р. на 170049,00 грн та за 2017 р. на 127652,0 грн, в результаті не відображення у складі Різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування, різниць що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України та відповідно до вимог п.п. 140.5.4 н. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України.

У періоді з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. ПП Домотек проводило імпортні операції з нерезидентами, які зареєстровані у державі (на території), що включені до переліку держав (територій), зареєстрованого Кабінетом Міністрів України, а саме: з компанією MOLDABELA TRADE S.R.L. (Республіка Молдова).

ПП Домотек було укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт №0208 від 01.10.2015 р. з фірмою MOLDABELA TRADE S.R.L. . Предмет контракту - килимові вироби.

В перевіряємому періоді Компанія MOLDABELA TRADE S.R.L. зареєстрована в Республіці Молдова.

За період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. ПП Домотек імпортовано товару від фірми MOLDABELA TRADE S.R.L. на загальну суму 992338,73 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. ввезено товару на суму 566830,40 грн, за 2017 р. ввезено товару на 425508,00 грн.

Сума коригування, що збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента за ІІ півріччя 2016 р. складає (566830,0 грн Х 30%) в сумі 170049,0 грн, за 2017 р. складає (425508,0 грн Х 30%) в сумі 127652,0 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП Домотек не відображено у складі Різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України суму 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента фірми MOLDABELA TRADE S.R.L. (Республіка Молдова) відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, зазначеним у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 06.09.2015 №977-р Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Такою територією, зокрема є Республіка Молдова. Станом на 31.12.2017 р. у ПП Домотек існує кредиторська заборгованість перед фірмою MOLDABELA TRADE S.R.L. (Республіка Молдова) в сумі 267297,64 дол. США.

Враховуючи наведене, відповідачем зроблено висновок, що позивачем на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України не відкореговано фінансовий результат до оподаткування, на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми Різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування всього на загальну суму 297701,00 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. складає 170049,00 грн, за 2017 р. - 127 652,00 грн.

Надаючи правову оцінку в даній частині спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Порядок розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток визначено у ст. 134 ПК України, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування. належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у п.п. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України та вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України.

Вимоги цього пункту можуть не застосовуватися платником податку, якщо: операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 цього Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України , а саме: від 16.09.2015 р. №977-р, від 27.12.2017 р. №1045 - Республіка Молдова включена до даного переліку.

Судом встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що у період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. ПП "Домотек" проводило імпортні операції з нерезидентами, які зареєстровані у державі (на території), що включена до переліку держав (територій) зареєстрованих Кабінетом Міністрів України, а саме з компанією "MOLDABELA TRADE" S.R.L.

З акту перевірки видно, що за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. ПП "Домотек" імпортовано товару від компанії "MOLDABELA TRADE" S.R.L на загальну суму 992338,73 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. на суму 566830,40 грн, за 2017 р. на суму 425508,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ПП "Домотек" не відображено у складі Різниць, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 ПК України відповідно до вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України суму в розмірі 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента - компанії "MOLDABELA TRADE" S.R.L (Молдавія), яка складає: за ІІ півріччя 2016 р. 170049,00 грн (566 830,40 грн х 30%), за 2017 рік - 127652,00 грн (425 508,00 грн.х 30%).

Під час проведення перевірки ПП "Домотек" не надано, а перевіркою не встановлено, документального підтвердження суми витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, по операціях з придбання товарів у нерезидента - компанії "MOLDABELA TRADE" S.R.L (Молдавія), що зареєстрована у державі, яка включена до переліку держав (територій) які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

Документи на підтвердження суми витрат за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України, по операціях з придбання товарів у нерезидента - компанії "MOLDABELA TRADE" S.R.L (Молдавія), не надано позивачем і під час судового розгляду справи.

В частині дослідження різниць, які виникають відповідно до ПК України судовим експертом зазначено, що відповідно до даних первинних документів та даних бухгалтерського обліку, ПП "Домотек" за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. імпортувало від фірми "MOLDABELA TRADE" S.R.L килимові вироби на загальну суму 992338,73 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. на суму 566830,00 грн та за 2017 р. на суму 425508,00 грн

Враховуючи вищевикладене, судовим експертом зроблено висновок, що сума коригування, що збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України на суму 30 відсотків вартості придбаних товарів у нерезидента за ІІ півріччя 2016 р. складає (566830,00 грн х 30%) у сумі 170049,00 грн, за 2017 рік складає (425 508,00 грн. х 30%)у сумі 127652,00 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, суд погоджуються з висновками експерта в цій частині.

Заперечуючи висновки експерта в цій частині, позивач посилався на сумніви щодо її правильності та повноти, водночас не скористався правом передбаченим ст. 111 КАС України щодо заявлення клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено та підтверджується матеріалами перевірки, що позивачем не підтверджено суму витрат за правилами звичайних цін, відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПК України без подання звіту.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що позивачем на порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України не відкориговано фінансовий результат до оподаткування, на різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 п.п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суми різниць на які збільшується фінансовий результат до оподаткування всього на загальну суму 297701,00 грн, в т.ч. за ІІ півріччя 2016 р. 170049,00 грн, за 2017 р. - 127652,00 грн.

Дослідженням розрахунку податкових зобов`язань та штрафних санкцій по податку на прибуток встановлено, що за за не відображення податкових різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування в сумі 297701,00 грн, збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 53586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) (санкцію) штраф у розмірі 26793,00 грн. (50 % суми нарахованого податкового зобов`язання) (Т. 3 а.с. 4).

Таким чином, суд вважає, що відповідач в цій частині спірних правовідносин правомірно збільшив позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішення податкове зобов`язання за основним платежем по податку на прибуток 53586,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) (санкцію) штраф у розмірі 26793,00 грн.

Відтак в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно висновку про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 21 Декларації) з податку на додану вартість на загальну суму 149684,95 грн, в т.ч. за грудень 2017 р. 149684,95 грн, суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.07.2016 р. по 31.12.2017 р. встановлено їх заниження всього у сумі 149684,95 грн, в тому числі за серпень 2016 р. в сумі 20614,20 грн та за грудень 2017 р. у сумі 129070,75 грн, в результаті порушень описаних в п.п. 3.1.1.1 розділу ІІІ акта перевірки, які перебували на відповідальному збереженні у ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючи результати проведеної інвентаризації та невідповідність фінансової звітності підприємства даним бухгалтерського обліку, відповідач вказує, що ПП "Домотек" в 2017 р. не в повному обсязі відобразило реалізацію товару в бухгалтерському обліку підприємства, чим занизило дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку в загальній сумі 645354,00 грн та не нарахувало податкові зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 129070,00 грн.

На підставі викладеного відповідач зробив висновок, що ПП "Домотек" реалізовувало товари покупцям без відображення у бухгалтерському та податковому обліку, внаслідок чого на порушення п.п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14, підпункту "а" п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2017 р. у сумі 129070,00 грн.

З матеріалів справи видно, що на підставі висновку акту перевірки в частині виявлених порушень щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 149684,95 грн, 16.11.2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008681401, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на суму 149685,00 грн.

Судом встановлено, що вказана сума складається із двох частин, а саме:

1) сума 20614,20 грн за серпень 2016 р., яка виникла в результаті не включення до складу вартості оподатковуваних операцій товарів, що були уцінені. В цій частині ПП Домотек визнає правомірність зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у цій частині, тобто у сумі 20614,20 грн;

2) сума 129070,75 грн. за грудень 2017 р., що виникла в результаті не відображення реалізації товарів у сумі 645354,00 грн на підставі проведеної інвентаризації та розбіжностей між вартістю залишків запасів у фінансовій звітності та вартістю товарів за обліковими даними. В цій частині ПП Домотек не визнає правомірність зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 129070,75 грн, і ця сума є предметом оскарження по податковому повідомленні - рішенні № 0008681401 від 16.11.2018 р.

Надаючи правову оцінку в даній частині спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.202 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 186.1 ст. 186 ПК України встановлено, що місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно з п 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань (податок на додану вартість) з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п. 198.5 ст. 198 ПК України).

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Згідно п. 189.1 ст. 189 ПК України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

З матеріалів справи видно, що неповноту нарахування та сплати податку на додану вартість відповідач обґрунтовує не відображенням позивачем у бухгалтерському та податковому обліку реалізації товарів в загальній сумі 645345,00 грн, яка виникла в результаті нестачі.

Як зазначалося вище, судовим експертом зроблено висновок про те, що не включається до складу доходів позивача за 2017 р. сума 645354,00 грн, та не підлягають донарахуванню податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 129070,00 грн, оскільки для визначення даної суми доходом в бухгалтерському обліку недотримані всі визначені в п. 8 П(С)БО № 15 "Дохід" умови.

Оцінюючи спірні правовідносини щодо реалізації позивачем у 2017 р. товару на загальну суму 645354,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами стверджуваний ним факт реалізації позивачем товару на вказану суму.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість, визначений п. 185.1. ст. 185 ПК України.

Крім того, враховуючи зроблені по справі висновки про те, що нестача товарно-матеріальних цінностей не вважається доходом та помилковість висновку відповідача про невключення до складу доходів від реалізації вартість реалізованих запасів на загальну суму 645354,00 грн, на підставі якого донараховано податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 129070,00 грн, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в цій частині є протиправним.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0008681401 від 16.11.2018 р. за формою "В4" в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 129070,75 грн. прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в цій частині.

Відтак в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи по суті, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв під час збільшення позивачу податкового зобов`язання по податку на прибуток за не відображення в повному обсязі доходу від реалізації товару в сумі 645354,00 грн та за не відображення даних бухгалтерського обліку по рахунку 28 "Товари" з зареєстрованими в ЄДРПН податкових накладних у сумі 161680,00 грн, а також під час донарахування податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 129070,00 грн, а тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0008671401 від 16.11.2018 р. в частині визначення позивачу грошового зобов`язання у сумі 217899,00 грн, в тому числі збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 145266,00 грн (116164,00 грн + 29102,00 грн) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 72633,00 грн (58082,00 грн + 14551,00 грн), а також № 0008681401 від 16.11.2018 р. в частині завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 129070,75 грн.

Доводи відповідача в цій частині щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд відхиляє, оскільки вони спростовується матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати (судовий збір) у розмірі 7200,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.12.2018 р. №1351 (Т.1 а.с. 3).

Враховуючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що у справі міститься документальне підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 7200,05 грн, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати (судовий збір) у розмірі 5400,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 9, 14, 72 - 77, 90, 241, 246 та 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 0008671401 від 16.11.2018 р. в частині визначення грошового зобов`язання у сумі 217899,00 грн, в тому числі збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 145266,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 72633,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області № 0008681401 від 16.11.2018 р. в частині суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 129070,75 грн.

4. Стягнути на користь приватного підприємства "Домотек" судові витрати (судовий збір) в сумі 5400,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників справи:

позивач - приватне підприємства "Домотек" (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Хотинська, буд. 41-Ж, код ЄДРПОУ 33539919).

відповідач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 39392513).

Суддя Левицький В.К.


Суд	Чернівецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	17.07.2019
Оприлюднено	19.07.2019
Номер документу	83101904
Судочинство	Адміністративне

Блажівська Н.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.07.2019 по справі 824/1276/18-аЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —824/1276/18-а

Рішення
від 17.07.2019 по справі 824/1276/18-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД