Рішення

від 17.07.2019 по справі 640/5757/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2019 року № 640/5757/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БІЗТЕХ ДоДержавної казначейської служби України провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗТЕХ (далі-позивач/ ТОВ БІЗТЕХ ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної казначейської служби України (далі-відповідач/ДКС України) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16; зобов`язання відповідача виконати наказ Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданий 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16; зобов`язання відповідача нарахувати і сплатити з Державного бюджету компенсацію у вигляді трьох відсотків річних за порушення строку перерахування коштів на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16, за весь час прострочки за період з 15.05.2017 р. по дату фактичного виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2019 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати грошових коштів на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідач у письмовому відзиві на позов зазначив, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень та у межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань, що передбачаються Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, що відповідає принципу справедливості та забезпечує рівні права стягувачів на одержання коштів Державного бюджету за рішенням суду, тому за відсутністю необхідного обсягу бюджетних призначень прийнятий на виконання наказ Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 р. № 910/4554/16 виконати у визначений законом строк неможливо, у чому відсутня вина Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 р., стягнуто з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (03151, м. Київ, вул. Донецька, 30; ідентифікаційний код 00699690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізтех (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 26; ідентифікаційний код 36529128) заборгованість у розмірі 16 200 000 (шістнадцять мільйонів двісті тисяч) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 12 905 395 (дванадцять мільйонів дев`ятсот п`ять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 1 340 827 (один мільйон триста сорок тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 148 767 (сто сорок вісім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 17 коп.

13.07.2016 р. Господарським судом м. Києва видано наказ № 910/4554/16.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, 28.07.2016 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51801121 з примусового виконання наказу № 910/4554/16.

31.01.2017 р. листом № 20.1/426/3 керівником органу державної виконавчої служби направлено на виконання до ДКС України наказ суду від 13.07.2016 р. та пакет документів, необхідний для перерахування коштів позивачу.

Одночасно, 31.01.2017 р. постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51801121 до надходження від ДКС України повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС або позивачу.

19.12.2018 р. позивач звернувся до ДКС України з листом, яким просив повідомити про причини не виконання наказу від 13.07.2016 р. № 910/4554/16; перерахувати грошові кошти за вказаним наказом та сплатити компенсацію у вигляді трьох відсотків річних від несплаченої суми.

Листом від 10.01.2019 р. № 5-80-06/711 відповідач повідомив позивача, що відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень заборгованість за вказаними наказами суду підлягає погашенню у третю чергу. Станом на дату відповіді на виконанні в органах Казначейства перебуває виконавчих документів на суму близько 645,17 млрд. грн, які відносяться до першої та другої черги, у зв`язку з чим виконати згаданий наказ суду за Програмою можливо тільки після погашення заборгованості по першій та другій черзі. Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік на поточний рік за Програмою визначено 600,00 млн. гривень. Встановлений обсяг коштів дозволяє Казначейству здійснити у поточному році погашення заборгованості за рахунок Програми за рішеннями судів, що відносяться до першої черги та надійшли з жовтня 2016 року по жовтень 2018 року, гарантованих державою. Строки погашення заборгованості за такими рішеннями залежать від суми коштів, встановленої у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Казначейство, переймаючись проблематикою, пов`язаною із значною тривалістю виконання рішень судів, постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати судові рішення, гарантовані державою, у встановлені законом строки.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення КСУ від 13.12.2012 р. №18-рп/2012, від 26.06.2013 р. №5-рп/2013).

Частиною 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України Про виконавче провадження , та особливості їх виконання встановлює Закон України від 05.06.2012 №4901-VI Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , який набув чинності з 01.01.2013 (далі - Закон №4901-VI).

Згідно з ч.1 ст.2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до положень ст.3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 5 Закону №4901-VI у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4901-VI заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Положеннями пп.1 п.9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок №845), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до положень Порядку №845 безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п.2).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п.3).

Органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку (п.4).

Згідно з п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

За змістом п.6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, зокрема: заяву про виконання такого рішення, оригінал виконавчого документа та інші документи й відомості, передбачені цим пунктом.

Відповідно до пп.1 п.8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку, приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі.

Згідно з п.25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

За змістом п.33 Порядку №845 у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника.

Відповідно до пп.1 п.47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з п.48 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Згідно з п.49 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень №4901-VI впроваджено спеціальну процедуру виконання рішень судів про стягнення коштів, боржником за якими є держава, зокрема державний орган, та встановлено державну гарантію щодо їх виконання. Ця гарантія передбачає автоматичне виконання рішень за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою, у разі невиконання зобов`язань відповідною юридичною особою-боржником. Разом з тим, ця гарантія обмежується коштами, передбаченими Законом про бюджет на кожний рік.

Встановлений ч.4 ст. 3 Закону №4901-VI строк перерахування коштів стягувачу є імперативним, а його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень. Передбачена ст.5 Закону №4901-VI виплата в розмірі трьох відсотків річних за порушення такого строку має компенсаційний характер та не дає підстав тлумачити наявність такої компенсації як законну можливість недодержання тримісячного строку перерахування коштів стягувачу.

Відповідно до визначеної законодавцем правової процедури безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рішеннями судів здійснюється виключно органами Казначейства у порядку черговості та у межах відповідних бюджетнихпризначень, наданих бюджетних асигнувань.

При цьому, безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється в першочерговому порядку з рахунків боржника.

У разі неможливості виконання боржником судового рішення протягом двох місяців з моменту надходження відповідних документів від стягувача, зокрема в разі відсутності відповідних бюджетних призначень у боржника, виконавчий документ та інші відомості передаються до Державної казначейської служби України для подальшого виконання за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Процедура безспірного списання коштів з державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів визначена пунктами 47-52 Порядку №845.

У разі необхідності у додаткових коштах понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає до Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України протягом 10 днів з дня надходження відповідних виконавчих документів для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету (п.49 Порядку №845). Виконання Казначейством цього обов`язку пов`язується з виконанням певного виконавчого документа щодо якого наявна необхідність у додаткових коштах понад обсяг відповідних бюджетних призначень.

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п.1). Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (пп.3 п.4). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.9 Положення).

Як вже зазначалось, 31.01.2017 р. листом № 20.1/426/3 керівником органу державної виконавчої служби направлено на виконання до ДКС України наказ суду від 13.07.2016 р. та пакет документів, необхідний для перерахування коштів позивачу.

ГУ ДКС України вказаний наказ прийнято до виконання 14.02.2017 р.

У відповідності до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, обов`язок саме Державної казначейської служби України та її територіальних органів виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання на підставі рішення суду визначений положеннями законодавства України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що абзац 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункт 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, передбачене безспірне списання коштів державного бюджету за черговістю надходження таких рішень та в межах бюджетних асигнувань, у зв`язку з наступним, оскільки, положеннями частини 4 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та положень абзацу 2 пункту 48 Порядку №845 щодо строку перерахування коштів, законодавцем визначені чіткі часові межі виконання рішень суду. У будь-якому разі черговість здійснення перерахування коштів стягувачу за рішенням суду повинна узгоджуватися з такими приписами закону й рішення судів можуть виконуватися за чергою, однак, у тримісячний строк.

У свою чергу, докази, які б підтверджували, що відповідач у 10-денний термін з моменту надходження відповідного виконавчого документу звертався до Міністерства фінансів України з відповідними пропозиціями щодо необхідності внесення змін до Закону України про Державний бюджет України відсутні, що свідчить про невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого п.49 Порядку №845.

Суд зазначає, що наведені вище приписи п.49 Порядку №845 вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача, а тому належним доказом виконання зазначених приписів може бути лише відповідне звернення до Мінфіну, направлене із дотримання встановленого Порядком терміну, в даному випадку датоване з 14.02.2017 по 24.02.2017 р. відповідно, які у матеріалах справи відсутні. Подані відповідачем копії звернень до Мінфіну, датовані іншим періодом, є неналежними доказами, а тому суд до уваги їх не бере.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 р. по справі № 826/7371/15.

Також суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, який у рішенні від 08.11.2015 р. у справі Кечко проти України зазначив, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У зв`язку з цим посилання на те, що на виконанні в органі Казначейства перебуває судових рішень на значно більшу суму, ніж було виділено законами України про Державний бюджет України на 2019 рік також відхиляються судом як необґрунтовані.

Наведені обставини свідчать про те, що заходи щодо належного виконання поданих позивачем виконавчих документів у справі №910/4554/16 були вжиті Казначейством відповідно до його повноважень не в повній мірі, тобто Казначейством була допущена протиправна бездіяльність, а отже доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання бездіяльності Казначейства щодо виконання наказу Господарського суду Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданий 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16 та зобов`язання відповідача вчинити передбачені нормами чинного законодавства дії, направлені на їх виконання, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 5 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень передбачає, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Аналогічно в пункті 50 Порядку №845 встановлено, що за порушення встановленого законом строку перерахування коштів компенсація нараховується Казначейством, якщо боржником є державний орган.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

У рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.

Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

З наведених вище положень та пунктів 33 і 47 Порядку №845, норм частини 1 статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , вбачається, що відповідальним за виконання судового рішення, що гарантоване державою, якими є рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16, а також виплати компенсації стягувачу, у разі неперерахування коштів за рішенням суду, є саме Державна казначейська служба України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Державної казначейської служби України нарахувати і виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних за період невиплати позивачу суми грошових коштів на виконання судового рішення.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗТЕХ (04116, м.Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, код ЄДРПОУ 36529128) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16.

Зобов`язати Державну казначейську службу України виконати наказ Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданий 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16.

Зобов`язати Державну казначейську службу України нарахувати і сплатити з Державного бюджету компенсацію у вигляді трьох відсотків річних за порушення строку перерахування коштів на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/4554/16, виданого 13.07.2016 р. на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2016 р. у справі № 910/4554/16, за весь час прострочки за період з 15.05.2017 р. по дату фактичного виконання.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗТЕХ (04116, м.Київ, вул. Старокиївська, буд. 26, код ЄДРПОУ 36529128) судові витрати в сумі 5 763,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіона, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко