Рішення

від 11.07.2019 по справі 635/2831/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/2831/17

Провадження по справі №2/635/1046/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі :

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

за участю представника ХРДА - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в в с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 04058775, юридична адреса: м.Харків, вул.Григорівське шосе, 52, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, юридична адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5, треті особи - Юридично-комерційна приватна фірма Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону , код ЄДРПОУ 24279194, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с.Перемога, вул.Першотравнева, 11 Тернівська сільська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396673, Харківська область, Харківський район, с.Тернова, вул.Світла, 347 про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом де вказує, що 29.07.1981 року по 24.12.2002 року працювала в Державному підприємстві - радгоспі "Перемога", яке наказом Регіонального відділення фонду Держмайна України №1408-П від 11.10.1999 року було перетворено у ВАТ "Перемога". 26.11.1999 року Харківським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку був зареєстрований випуск акцій цього підприємства. Будь-яких документів щодо включення її до реєстру власників цінних паперів ВАТ "Перемога" в неї немає. У відповідності з вимогами діючого законодавства, вона, як акціонер ВАТ "Перемога" має право на отримання земельного паю та виділення його в натурі. Всупереч діючому законодавству Харківська райдержадміністрація Харківської області 10.11.2004 року укладає з ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" договір оренди земельної ділянки площею 2198,8102 га, яка входила до складу ВАТ "Перемога" на 50 років. Зазначений договір був укладений в процесі процедури банкрутства зазначеного підприємства. Рішенням господарського суду Харківської області від 37/425-07 02.04.2008 року, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 року та постановою Верховного суду України від 16.12.2008 року, вказаний договір оренди було визнано недійсним. У червні 2016 року вона звернулась до Харківської райдержадміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області з заявою про обчислення розміру належного їй земельного паю та виділення його в натурі, однак ніяких рішень по її зверненням відповідачами та третьою особою не прийнято, а Харківська райдержадміністрація Харківської області 01.03.2010 року знов уклала договір оренди спірної земельної ділянки з ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" на 49 років. У 2016 році частина земельної ділянки, яка підлягала паюванню між колишніми працівниками ВАТ "Перемога" Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області була передана іншими

орендарям. Вважає такі дії відповідачів неправомірними, а тому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай) із земель, якими користувалось ВАТ "Перемога", за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2017 року позов було прийнято до провадження суду і призначено у підготовче судове засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 січня 2018 року позов було залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою у судове засідання позивача та його представника.

20 лютого 2018 року на зазначену ухвалу суду від представника позивача надійшла апеляційна скарга.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2018 року вказана вище ухвала суду була скасована та справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2019 року позов було прийнято до провадження суду і призначено до розгляду на 30 травня 2018 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 червня 2018 року провадження по справі було зупинено і по справі призначено судово-економічну експертизу.

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2018 року провадження по справі було відновлено, у зв`язку з отриманням висновків експертів і справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.

Представник відповідача - Харківської райдержадміністрації Харківської області у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. Крім того, зазначила, що державний акт на земелю, виданий ВАТ "Перемога", належним чином зареєстрований не був, у зв`язку з чим у ВАТ "Перемога" не виникло право користування земельною ділянкою. Також просила застосувати наслідки пропуска позивачем строків позовноїдавності.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Крім того, в своїх запереченнях, поданих 15 серпня 2017 року, зазначив, що державний акт на право колективної власності ВАТ "Перемога" не був зареєстрований у встановленому законом порядку, до акту не доданий список осіб, яким належить право колективної власності на зазначену в акті земельну ділянку, паювання земель ВАТ "Перемога" на території Тернівської сільської ради не відбувалось, на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області відсутні землі, якими користувалось ВАТ "Перемога". Крім того, зазначив, що позиваем пропущений строк позовної давності.

Представник третьої особи - Юридично-комерційної приватної фірми Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Просив вирішити справу на розсуд суду, у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Представник третьої особи - Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та постановити рішення на розсуд суду, у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як встановлено у судовому засіданні рішенням Господарського суду Харківської області по справі №37/425-07 встановлено, що відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України від 11 жовтня 1999 року № 1408-П державне підприємство радгосп «Перемога» перетворено у ВАТ «Перемога» .

26 листопада 1999 року Харківським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зареєстрований випуск акцій ВАТ «Перемога» (реєстраційний №233/20/1/99).

06 грудня 1999 року регіональним відділенням було видано наказ № 1613-П про продаж акцій ВАТ «Перемога» та створення комісії з продажу акцій.

Розпорядженням Харківської райдержадміністрації №163 від 10 травня 2004 року (у подальшому скасовано розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 28 вересня 2007 року №2271) припинено право постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Перемога» загальною площею 2369, 9077 га, розташованої за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, та зараховано земельну ділянку до земель запасу Тернівської сільської ради.

Розпорядженням Харківської райдержадміністрації №397 від 9 листопада 2004 року (у подальшому скасовано розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 5 травня 2008 року №272) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок юридично-комерційної приватної фірми «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області. Надано юридично-комерційній приватній фірмі «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2311, 5306 га, у тому числі: сільськогосподарських угідь 1604, 0485 га, розташовану за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зобов`язано юридично-комерційну приватну фірму «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» до використання земельної ділянки приступити після укладання договорів оренди та їх державної реєстрації.

На теперішній час зазначене розпорядження голови Харківської РДА від 09.11.2004 року №397 Про надання земельної ділянки Юридично-комерційній приватній фірмі Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону в оренду втратило чинність на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року по справі №820/5587/16.

10 листопада 2004 року між Харківською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та юридично-комерційною приватною фірмою «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації №397 від 9 листопада 2004 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тернівської сільської ради. Згідно з п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2198, 8102 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 1604, 0485 га, несільськогосподарських угідь 594, 7617 га.

Як встановили суди, акціонери ВАТ «Перемога» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звертались до Харківської районної державної адміністрації та до Тернівського сільського голови ОСОБА_8 з проханням виділити земельні паї в натурі та надати їм землю для ведення особистого селянського господарства. До Харківсько районної державної адміністрації з відповідними заявами також звертався Тернівський сільський голова ОСОБА_9 .І.

Проте, незважаючи на вищенаведен звернення, Харківська районна державна адміністрація уклала Договір оренди відповідачем.

Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23 червня 2008 року та рішення господарського суду Харківської області від 2 квітня 2008 року відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що акціонери ВАТ «Перемога» - громадяни ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_10 не отримали державний акт на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства, їм не було виділено земельні паї в натурі. При цьому, ні Указ Президента, ні Постанова Уряду не є тими підставами з якими б Закон пов`язував недійсність договору оренди, оскільки зазначені акти мають відношення лише до прав та обов`язків тих, хто мав би бажання на пай при розпаюванні відповідних земель. Тому зазначені акти ніяким чином не можуть регулювати правовідносин в сфері оренди і безпідставно були застосовані судами при винесенні рішень по справі.

Проте, такий висновок є безпідставним та не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності з вимогами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п.5 ч.4 ст.15 Закону України «Про оренду землі» невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки є проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року, встановлено, що проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

У той же час, на момент укладення спірного договору оренди рішення про надання відповідачу дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки Харківською районною державною адміністрацією Харківської області не приймалося і це суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Крім того, укладення спірного договору не відповідає приписам Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , відповідно до яких акціонерам сільськогосподарського акціонерного товариства гарантовано право на отримання земельного паю, а в подальшому на виділення його в натурі та оформлення у приватну власність.

Як встановлено судами, акціонери ВАТ «Перемога» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звертались до Харківської районної державної адміністрації та до Тернівського сільського голови ОСОБА_8 з проханням виділити земельні паї в натурі та надати їм землю для ведення особистого селянського господарства. До Харківської районної державної адміністрації з відповідними заявами також звертався і Тернівський сільський голова ОСОБА_8 .

Проте, незважаючи на вищенаведені звернення, Харківська районна державна адміністрація уклала Договір оренди з відповідачем.

Крім того, Вищий господарський суд України не надав жодної оцінки тій обставині, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 28 вересня 2007 року №2271 скасоване власне розпорядження від 10 травня 2004 року №163 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВАТ «Перемога» , а розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 05 травня 2008 року №272 скасовано розпорядження голови Харківської райдержадміністрації від 09 листопада 2004 року «Про надання земельної ділянки юридично-комерційній приватній фірмі «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» , адже саме ці скасовані розпорядження були підставою для укладення спірного договору.

Таким чином, зміст спірного договору суперечить вимогам перелічених вище актів законодавства, що є підставою для визнання його недійсним. Відповідно суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про визнання договору оренди земельної ділянки від 10 листопада 2004 року, укладеного між головою Харківської районної державної адміністрації та юридично-комерційною приватною фірмою «Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону» , недійсним із моменту укладення.

Зазначені докази, в розумінні ст.77 ЦПК України, приймаються судом, як належні та такі, що доводять зазначену обставину в спосіб, передбачений законом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, у своєму листі Б-9247/0/6-9326/0/21-16 від 08.06.2016 року на те, що Головне управління не має правових підстав для задоволення заяви про виділення в натурі земельної частки (паю) на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.

До такого висновку суд приходить виходячи з того, що відповідачем не приймаються до уваги вимоги чинного законодавства що регламентує порядок передачі земель державного фонду та ст.19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Своєю відмовою відповідач фактично поставив під сумнів та не визнає Указ Президента України №720\95 від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським господарствам, підприємствам і організаціям , винесений відповідно до законодавства, що діяло на час його прийняття та намагається переглянути його, надавши нормативним актам зворотної дії у часі, що суперечить ст.58 Конституції України, якою передбачено що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області неправомірно відмовило позивачу у виділенні в натурі земельної частки (паю) на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області виділити їй в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів ВАТ Перемога Харківського району Харківської області, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.

Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява No 38722/02)).

Постановою Верховного Суду України від 16.12.2008 року встановлено, що, укладення спірного договору не відповідає приписам Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , відповідно до яких акціонерам сільськогосподарського акціонерного товариства гарантовано право на отримання земельного паю, а в подальшому на виділення його в натурі та оформлення у приватну власність.

Відповідно до положень Указу Президента України №720\95 від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським господарствам, підприємствам і організаціям право на земельну частку \пай\ мають члени колективного сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.

Таким чином, вказаний нормативний акт пов`язував виникнення права на земельну частку \пай\ у всіх без винятку членів колективного сільськогосподарського підприємства на момент виготовлення державного акту та передачі землі у колективну власність незалежно від часу перебування в членах КСП.

Суд зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі /на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/,, особи, власники сертифікатів на право на земельну частку /пай/, які виявили бажання одержати належну їм земельну частку/пай/ в натурі /на місцевості/, подають до відповідної сільської,селищної,міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки / паю/ в натурі / на місцевості/.

Підставами для виділення земельних ділянок в натурі /на місцевості/ власникам земельних часток /паїв/ є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Відповідно до ч.2 ст.2 вищевказаного Закону України, документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/, також є рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/

Судом встановлено, що зазначені обставини свідчать про те, що позивач позбавлена можливості вирішити питання виділення земельної частки /паю/ в натурі. Отримавши право на земельну частку /пай/ в судовому порядку, позивач, відповідно з вимогами ст.ст.1, 3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі / на місцевості/ земельних ділянок власникам земельних часток /паїв/,, від 05.06.2003 року має намір виділити її в натурі /на місцевості/ для ведення товарного сільгоспвиробництва.

Враховуючи, що паювання земель відбулося в 1995 році, тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, до виниклих правовідносин слід застосовувати правила та положення ЦК УРСР (в редакції 1963 року).

Відповідно до ст.71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлюється в три роки.

Згідно з вимогами ч.2 ст.80 ЦК УРСР якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Відповідно до ст.76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Аналогічні вимоги щодо застосування строків позовної давності містяться і в ст.ст.256-261 ЦК України (в редакції 2001 року).

В серпні - жовтні 2016 року позивачу було роз`яснено, що лише на підставі рішення суду може бути відновлено її право на земельну частку (пай).

Тобто, в даному випадку позивач дізнався про порушення свого права лише в серпні 2016 року, тому вирішуючи питання про продовження позивачу строку позовної давності, суд приходить до висновку про поважність причин пропущення строку позовної давності.

Суду надано копію державного акта на право колективної власності на землю ВАТ Перемога , складеного у двох примірниках, з яких перший наданий землекористувачу, другий зберігається у районному відділі земельних ресурсі. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № (номер не наведено). Акт підписаний від імені Голови Тернівської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_11 та скріплений печаткою Тернівської сільської Ради Харківського району Харківської області. Дата Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 не зазначена. До копії Державного акту додана копія Плану зовнішніх меж землекористування підписаного від імені інженера-землевпорядника ОСОБА_12 .

Згідно висновків судової економічної експертизи №15765 від 18.10.2018 року: випуск акцій ВАТ Перемога в кількості 6650600 штук, на загальну суму 1662650 грн. підтверджується наданими на дослідження матеріалами справи; станом на 05.05.2001 року акції ВАТ Перемога розподілені наступним чином: частка держави - 25% або 11 штук, на суму 415663 грн.; безоплатно передано працівникам підприємства - 58,125% або 3865680 штук, на загальну 966420 грн.; пільгове розміщення - 0,053% або 3500 штук на суму 875 грн.; продано за грошові кошти 500 штук на суму 125 грн.; реалізовано керівництву 300 штук, на суму 750 грн.; не розподілені (реалізовані) акції в кількості 1118769 штук суму 279692 грн..

Згідно наданої на дослідження копії Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 без дати, підписаного від імені Тернівської сільської Ради народних депутатів ОСОБА_11 та скріплено печаткою Тернівської сільської Ради Харківського району Харківської області, відповідно до рішення Тернівської сільської Ради народних депутатів від 17.01.2001 року Відкритому акціонерному товариству Перемога (с. Перемога) надане право постійне користування землею, площею 2447,0 га.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено право позивача на земельну частку /пай/, у звязку з чим суд вважає за доцільне визнати за ОСОБА_2 правовласності на земельну частку /пай/.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 35 своєї постанови №10 від 17.10.14 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"(з наступними доповненнями та змінами) при пред`явленні позову до кількох відповідачів одним або кількома позивачами, звільненими від сплати судового збору, він стягується в дохід держави за рішенням суду окремо з кожного відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При пред`явленні позову кількома звільненими від сплати судового збору позивачами до одного відповідача судовий збір з відповідача стягується в дохід держави з урахуванням загальної суми всіх вимог.

При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, оскільки позов ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 320 грн. (640 грн. : 2).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7-11, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 04058775, юридична адреса: м.Харків, вул.Григорівське шосе, 52, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, юридична адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5, треті особи - Юридично-комерційна приватна фірма Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону , код ЄДРПОУ 24279194, юридична адреса: Харківська область, Харківський район, с.Перемога, вул.Першотравнева, 11 Тернівська сільська рада Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396673, Харківська область, Харківський район, с.Тернова, вул.Світла, 347 про визнання права на земельну частку (пай) та виділення земельної частки (паю) в натурі - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай) із земель, якими користувалося колишнє ВАТ Перемога , за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, юридична адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5, виділити ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів ВАТ Перемога Харківського району Харківської області.

Стягнути з Харківської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 04058775, юридична адреса: м.Харків, вул.Григорівське шосе, 52 на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн.

Стягнути з Головне управління Держгеокадастру в Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822, юридична адреса: м.Харків, майдан Свободи, 5 на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 липня 2019 року.

Суддя Н.Л.Панас