Ухвала

від 27.06.2019 по справі 2-1307/11

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-1307/11

Провадження № 6/752/897/19

У Х В А Л А

іменем України

27.06.2019 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, -

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк". Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" 97 308,08 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.10.2010 р. становить 769 697,19 грн., заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11301972000 від 21.02.2008 р., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. (а.с. 57)

16 березня 2011 року на підставі вказаного рішення суду були видані виконавчі листи № 2-1307/11. (а.с. 62)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року стягувача ПАТ УкрСиббанк замінено на ТОВ Кей-Колект . (а.с.155)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року поновлено ТОВ "Кей - Колект" строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-1307/11, виданих 16 березня 2011 року Голосіївським районним судом м. Києва на виконання заочного рішення суду від 02 лютого 2011 року по справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено видати дублікати виконавчих листів по вказаній цивільній справі, що були видані на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку із втратою оригіналів виконавчих листів. (а.с. 185)

20 червня 2019 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у суд із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. Зазначають, що 29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Кей-Колект було укладено договір № 24/05/19/735635 про припинення зобов`язання переданням відступного. У той же день, 29.05.2019р. заявник ОСОБА_1 отримала повідомлення про анулювання боргу. У свою чергу, заявник ОСОБА_2 29.05.2019р. отримала довідку, яка підтверджує, що станом на 29.05.2019 р. зобов`язання ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту № 11301972000 від 21.02.2008 р. припинені, а заборгованість по зазначеному договору відсутня. ТОВ Кей Колект не має жодних майнових або матеріальних претензій до ОСОБА_2 по вказаному договору.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 лютого 2011 року задоволено позов ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 57)

На підставі вказаного судового рішення 16 березня 2011 року Голосіївським районним судом м. Києва були видані три виконавчі листи 2-1307/11. (а.с. 62)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року стягувача ПАТ УкрСиббанк замінено на ТОВ Кей-Колект . (а.с.155)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року поновлено ТОВ "Кей - Колект" строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-1307/11, виданих 16 березня 2011 року Голосіївським районним судом м. Києва на виконання заочного рішення суду від 02 лютого 2011 року по справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалено видати дублікати виконавчих листів по вказаній цивільній справі, що були видані на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року в частині стягнення заборгованості зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку із втратою оригіналів виконавчих листів. (а.с. 185)

Постановою від 08.04.2011 року державного виконавця Ковпаківського відділу ДВС Сумського МУЮ відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно Автоматизованої системи виконавчого провадження 20.01.2016 Ковпаківським ВДВС міста Суми ГТУЮ у Сумській області було відкрито виконавче провадження № 50270840 відносно заявника ОСОБА_2 та виконавче провадження № 50271095 відносно ОСОБА_3 , стягувачем є ТОВ Кей -Колект .

Виконавче провадження № 50271095 відносно боржника ОСОБА_3 21 листопада 2017 року було закінчено, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 201).

Згідно положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення або з інших причин стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В обгрунтування заяви про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, заявники посилаються на те, що 29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Кей-Колект було укладено договір № 24/05/19/735635 про припинення зобов`язання переданням відступного, на виконання умов п.п. 1.1-1.5 якого на рахунок ТОВ Кей-Колект 29.05.2019 року було сплачено узгоджену за вказаним договором суми у розмірі 468 000,00 грн., у зв"язку з чим 29.05.2019 р. заявник ОСОБА_1 отримала повідомлення про анулювання боргу та заявник ОСОБА_2 29.05.2019 р. отримала довідку про те, що зобов`язання ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту № 11301972000 від 21.02.2008 припинені, а заборгованість по зазначеному договору відсутня. ТОВ Кей Колект не має жодних майнових або матеріальних претензій до ОСОБА_2 по вказаному договору.

З матеріалів справи убачається, що виконавчі листи № 2-1307/11 перебувають на виконанні у виконавчій службі. У строк, зазначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання боржниками рішення суду, заявники рішення не виконали.

Таким чином, заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року є чинним та, ураховуючи те, що боржниками останнє не виконано у добровільному порядку у визначений законом строк, підлягає примусовому виконанню за правилами, встановленими Законом України Про виконавче провадження .

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частин першої та другої статті 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Пунктом 9 частини п`ятої статті 27 вказаного Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як убачається з матеріалів справи 29 травня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Кей-Колект було укладено договір № 24/05/19/735635 про припинення зобов`язання переданням відступного, на виконання умов п.п. 1.1-1.5 якого на рахунок ТОВ Кей-Колект 29.05.2019 року було сплачено узгоджену за вказаним договором суми у розмірі 468 000,00 грн., у зв"язку з чим 29.05.2019 р. заявник ОСОБА_1 отримала повідомлення про анулювання боргу та заявник ОСОБА_2 29.05.2019 р. отримала довідку про те, що зобов`язання ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту № 11301972000 від 21.02.2008 припинені, а заборгованість по зазначеному договору відсутня.

Разом з тим, такі дії боржниками були вчинені після відкриття виконавчого провадження та спливу 7 днів для добровільного виконання рішення суду боржником, тобто на стадії примусового виконання судового рішення, що регулюється положеннями Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, установивши, що виконавчі листи видані на підставі заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 лютого 2011 року, яке набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню, зважаючи на встановлений Законом України Про виконавче провадження порядок закінчення виконавчого провадження та ту обставину, що часткове погашення заборгованості відбулося після відкриття виконавчого провадження та початку вчинення дій, направлених на примусове виконання судового рішення, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у розумінні вимог статті 432 ЦПК України.

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: