Ухвала

від 19.07.2019 по справі 911/1814/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" липня 2019 р. Справа № 911/1814/19

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА

(адреса: 03148, м. Київ, вул.. Гната Юри, буд 9 кімната43, код 39664570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС

(адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка (Дзержинського), будинок 125В, код 36895065)

про стягнення 1045477,06 грн.

встановив:

18.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС про стягнення 1045477,06 грн. заборгованості за поставлений деревообробний верстат Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4 у розмірі 34 832,98 Євро у гривневому еквіваленті за курсом безготівкового продажу Євро за даними веб-сторінки http://kurs.com.ua/fixing/. встановленим на день прийняття рішення суду про задоволення позову.

18.07.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39664570) до товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС (код ЄДРПОУ 36895065) про стягнення заборгованості у розмірі у розмірі 34 832,98 Євро у гривневому еквіваленті за курсом безготівкового продажу Євро за даними веб-сторінки http://kurs.com.ua/t1xing/, встановленим на день прийняття рішення суду про задоволення позову, шляхом накладення арешту на деревообробний верстат Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4 заводський номер 302.07.003.17.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА вказує, що позивач поставив відповідачу деревообробний верстат, за який Відповідач у повному обсязі не розрахувався та останній платіж вніс рік тому - 19.06.2018 р. При цьому, є очевидні свідчення того, що Відповідач остаточно не збирається розрахуватись та планує продати верстат. Відповідач розмістив відеоролик у соціальній мережі Facebook та на веб-сайті YouTube.com із явно негативними та нецензурними відгуками про роботу верстату, а також із закликами не купувати обладнання під торгівельною маркою Felder, що на думку позивача свідчить про оцінку відповідачем даного обладнання як непридатного до використання, що і є причиною для несплати боргу. Заявник стверджує, що замість врегулювання ситуації у мирному та діловому ключі відповідач займається поливанням брудом та ігнорує будь-які звернення. Тому, наразі окремо подано позов про захист ділової репутації. Також 16 травня 2019 р. на виставці у м. Львові Відповідач здійснював поширення листівок щодо інформації про наше обладнання та висловив пропозицію продати верстат за 70 000 Євро, що є нижче від вартості придбання верстату на 19 000 Євро. Дані обставини підтверджуються копією Договору від 03.05.2019 р. №1219/05/132 на участь у виставці Деревообробка , акту від 16.05.2019 р. та листівок. Відтак, на думку заявника є очевидна вірогідність, що верстат може бути проданий якщо не як повноцінне обладнання, то як запчастини або взагалі брухт.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість, заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Твердження заявника про те, що у випадку відчуження верстату є висока вірогідність, що виконання рішення буде утруднене або неможливе, оскільки у позивача немає відомостей про наявність у відповідача майна та коштів, за рахунок яких він би міг задовольнити свої вимоги за цим позовом та навіть якщо у Відповідача і є певне майно, його може бути недостатнім, тоді як залишкова вартість верстату може покрити ту частину боргу, яку відповідач ще не сплатив є лише посиланням на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування, що є недостатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, а тому суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.136-141, 234 Господарського процесуального кодексу України.

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 19.07.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак