ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2019 року
м.Суми
Справа №576/578/19
Номер провадження 22-ц/816/3926/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Орлов І. В. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
позивача : ОСОБА_1 .
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Баницька сільська рада Глухівського району Сумської області
третя особа: Глухівська державна нотаріальна контора
розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 576/578/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року (суддя Сапон О.В., дата складання повного тексту рішення не зазначена) за позовом ОСОБА_1 до Баницької сільської ради Глухівського району Сумської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
20 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до Баницької сільської ради Глухівського району Сумської області. Позивач просив суд визначити йому, як єдиному спадкоємцю першої черги за законом, додатковий двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Своєчасному зверненню до Глухівської нотаріальної контори із відповідною заявою позивачу завадила його юридична необізнаність та виїзд на заробітки за межі України.
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року у позові відмовлено. Місцевий суд виходив з того, що незважаючи на визнання позову відповідачем, ОСОБА_1 не довів наявність у нього поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 16 травня 2019 року та ухвалити нове про задоволення позову.
За доводами апеляційної скарги рішення місцевого суду ґрунтується тільки на суб`єктивному, безкомпромісному ставленні до конкретної ситуації. Суд не зазначив причину відмови у задоволенні визнаного Баницькою сільською радою позову та ухвалив незаконне рішення.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, зазначивши, що факт свого перебування у 2009-10 роках на заробітках за кордоном він не може підтвердити документально. Про те, що у батька залишилися майнові сертифікати на землю ОСОБА_1 дізнався нещодавно.
Відповідач у судове засідання не з`явився, проти задоволення позову не заперечував, про що надав до апеляційного суду письмову заяву.
Відповідно до частин 1,2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , який мешкав у с. Будища Глухівського району Сумської області. На день смерті ОСОБА_2 разом з ним за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не був зареєстрований та не проживав. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
Письмовою заявою від 27 березня 2019 року відповідач визнав позов, проти його задоволення не заперечував (а. с. 19).
Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 2 статті 1220 ЦК України).
З огляду на приписи частини 1 статті 1270, частини 2 статті 1220 ЦК України для позивача ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги за законом, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини визначався періодом з 16 грудня 2009 року до 16 червня 2010 року.
Відповідно до частини 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила частини 3 статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Факт виїзду ОСОБА_1 на заробітки до іншої країни матеріалами справи не доведено. Будь-яких доказів на підтвердження обставин перебування позивача за межами України у період з 16 грудня 2009 року до 16 червня 2010 року ОСОБА_1 суду не надав.
Сам по собі факт перебування особи в іншій країні не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини. Такий правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року № 161/9998/17. Судом першої інстанції правильно зазначено, що юридична необізнаність не є поважною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини у розумінні статті 1272 ЦК України.
Стосовно визнання позову відповідачем - Баницькою сільською радою, необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. ОСОБА_3 сільська рада таким правом скористалася.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Після отримання письмової заяви від 27 березня 2019 року суд першої інстанції переконався у відсутності законних підстав для визнання позову відповідачем і правильно продовжив судовий розгляд. Також місцевий суд безпомилково встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у позові. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 немає.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, то новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту. Дата складання повного тексту постанови - 19 липня 2019 року .
Головуючий (підпис) І.В.Орлов (суддя-доповідач)
Судді: (підпис) Т.А.Левченко
(підпис) С.Г.Хвостик
Суд | Сумський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.07.2019 |
Оприлюднено | 21.07.2019 |
Номер документу | 83131854 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сумський апеляційний суд
Орлов І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні