Ухвала

від 16.07.2019 по справі 755/3881/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/3881/19

Провадження №: 1-кс/755/4758/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2019 р. cлідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Юстас-Д» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017100110000030 від 20.03.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Юстас-Д» ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва, з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017100110000030 від 20.03.2017 року.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8 ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Юстас-Д» (41567390), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, мотивуючи клопотання ОСОБА_3 посилається на те, що арешт на належне майно, накладений необґрунтовано, оскільки прокурор в своєму клопотанні не навів жодних доказів того, що підприємства набули суми ПДВ кримінально-протиправним шляхом, що вони відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК, у зв`язку з чим вони є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення. Доводи прокурора базуються на припущеннях і ним не надано жодного належного і допустимого доказу на підтвердження заявлених тверджень.

Крім того, не надано і будь-яких доказів того, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) можуть відповідати критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ТОВ «Юстас-Д» надала заяву про розгляд клопотання без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Прокурор в судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив.

Крім того, незважаючи на запити до Генеральної прокуратури України про необхідність надання матеріалів кримінального провадження №32017100110000030 від 20.03.2017 року, вказані матеріали суду надані так і не були, а тому при розгляді клопотання директора ТОВ «Юстас-Д» ОСОБА_3 , слідчий суддя виходить з доводів клопотання та наявних матеріалів.

Вивчивши клопотання з додатками, на які посилається ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_3 в своєму клопотанні посилається на те, що клопотання прокурора не містить відомостей, які вказують на причетність ТОВ «Юстас-Д» до предмету розслідування кримінального провадження та чи може бути наявність даного кримінального провадження підставою для застосування заходів забезпечення визначених ст. 131 КПК України до товариства.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м.Київ, Львівська площа, 8 ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Юстас-Д» (41567390), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаним підприємствам, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказані суми ПДВ накладено з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Вирішуючи порушене в межах даного клопотання питання про скасування арешту майна, слідчий суддя, оцінюючи наведені вище обставини, враховує наступне.

У відповідності до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Умови та порядок позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном визначаються главою 17 розділу ІІ КПК України (ст.ст. 170-174).

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положеннями ст.174 КПК України закріплено механізм захисту законних прав та інтересів осіб, право власності яких обмежено під час кримінального провадження.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 174 КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, вказаною нормою процесуального закону, серед іншого визначені правові підстави скасування арешту майна, тобто, тимчасового позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якими є: 1) накладення арешту необґрунтовано; усунення обставин, які обумовлювали потребу в арешті майна.

Виходячи із змісту приписів ч.ч. 3-6 ст. 170 КПК, умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичними даними, які випливають із представлених доказів.

Разом з цим, підлягає врахуванню, що для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні достатність доказів залежить від певних обставин, які встановлює кримінальний процесуальний закон, а також, від стадії кримінального провадження, завдань кримінального провадження, які реалізуються на його відповідній стадії.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Враховуючи зазначене, а також виходячи з мети арешту зазначеної в ухвалі слідчого судді від 22.05.2019 правовою підставою арешту сум ПДВ є п.п. 1, 3-4 ч. 2 статті 170 КПК України.

Частиною третьою ст.170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - забезпечення збереження речових доказів.

Так, згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України підлягає вираховуванню, в тому числі, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, зі змісту вказаних положень КПК вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб`єктів - щодо будь-якої фізичної або юридичної особи. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого припущення про що речі, документи, інше майно: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною п`ятою ст.170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Так, згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною шостою ст. 170 КПК України визначені умови застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення законної мети визначеної п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При вирішенні питання про арешт майна з цих підстав, згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України підлягає вираховуванню, в тому числі, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, а також, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Таким чином, зі змісту вказаних положень КПК вбачається, що захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстав передбачених пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, може бути застосовано до визначеного кола суб`єктів - підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Іншою необхідною умовою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, в матеріалах відсутні достатні та підтверджені дані про те, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) - відповідають критеріям, визначених ст. 98 КПК України, тобто: 1) були знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, 4) набуті кримінально протиправним шляхом.

Крім того, в наявних матеріалах також відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що посадова особа підприємстваТОВ «Юстас-Д» (код 41567390)у кримінальному провадженні №32017100110000030 від 20.03.2017 року є суб`єктом, щодо якого відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.170 може бути застосовано захід забезпечення у виді арешту майна.

Крім того, накладення арешту на майно можливе, лише у разі якщо до особи (юридичної особи) може бути застосовано захід кримінально-правового характеру.

Статтею 96-3 КК України не передбачено застосовується до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за вчинення уповноваженою особою від її імені та в інтересах юридичної особи злочину, кваліфікація якого передбачена ст. 205 КК України.

Відповідні обставини не наведені і в ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 22.05.2019 року, що постановлена за результатами розгляду клопотання прокурора.

Так, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року накладений арешт на суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ, що належать TOB«Юстас-Д» (код 41567390).

Так, в силу п. 201.1 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі - ПК) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 2001 ПК платникам податку на додану вартість автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Тобто, система електронного адміністрування податку на додану вартість - це база даних Державної фіскальної служби, яка аналізує та проводить аналітичний облік податку на додану вартість по кожному підприємству.

Як передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість Постановою КМУ від 16.10.2014 № 569), рахунок у системі електронного адміністрування податку - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на основі та виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству.

З наведеного вбачається, що відкриття електронних рахунків платнику ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється з метою аналізу та автоматичного обліку органами Державної фіскальної служби податку по кожному підприємству на підставі зазначених суб`єктом господарювання сум податку, на які останній має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних, суми поповнення та залишку коштів на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Таким чином, показники, відображені відповідним підприємством у системі електронного адміністрування, є за своєю суттю обліком господарських операцій платника податку, а сума ліміту податку на додану вартість - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджету відповідну суму податку.

Водночас, як зазначено вище, реєстраційний ліміт податку на додану вартість, на який ухвалою слідчого судді від 22.05.2019 року накладений арешт, - це електронний розрахунок суми податку, на яку його платник має право зареєструвати податкові накладні та сплатити до бюджет відповідну суму податку та який міститься у системі електронного адміністрування.

Тобто, реєстраційний ліміт не є майном платника податку, об`єктом матеріального світу, а виступає лише умовним значенням, яке обчислюється за формулою, передбаченою ст. 200.1 ПК, та на яке платник податку лише має право реєструвати податкові накладні.

Викладене дає підстави для висновку, що підприємство не має права власності на суму ліміту податку на додану вартість, оскільки останнє за своє суттю не є грошовими коштами підприємства, що перебувають у його власності та фактичному розпорядженні.

Таким чином, сума ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінні ст. 170 КПК, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту.

З огляду на зазначене, за результатами судового розгляду даного клопотання висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту відповідно майна заявника з підстав, визначених п.п. 1, 3-4 ч. 2 статті 170 КПК України не знаходять свого підтвердження.

Отже, слідчий суддя приходить до переконання, що заявником доведено, що арешт на майно, а саме на активи - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 ряду підприємств, в тому числі ТОВ «Юстас-Д» (код 41567390), накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 22.05.2019 року необґрунтовано, і таке обмеження права власності у даному випадку не є співрозмірним до завдань кримінального провадження.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про скасування арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання директора ТОВ «Юстас-Д» ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017100110000030 від 20.03.2017 року - задовольнити.

Скасувати арешт в частині, накладений ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.05.2019 року, активів - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ у Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства ТОВ «Юстас-Д» (код 41567390), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по вказаному підприємству, на яку останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасувати заборону службовим особам та працівникам ТОВ «Юстас-Д» (код 41567390) їх представниками за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: