Ухвала

від 19.07.2019 по справі 320/3802/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 липня 2019 року № 320/3802/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошка О.Л.,

заявника: ОСОБА_1 ,

сторони, до якої застосовуються

заходи щодо підтвердження

обґрунтованості адміністративного

арешту: ОСОБА_2 .,

розглянувши у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лівша ,

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2019 року о 16 год. 10 хв. до суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ Лівша (код за ЄДРПОУ 32342974) накладеного рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Київській області.

У зв`язку із невідповідністю поданої заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 16.07.2019 заяву було залишено без руху.

На виконання вимог вищевказаної ухвали заявник усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній шляхом подання належним чином оформленої заяви, відповідно до прохальної частини якої просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ Лівша (код за ЄДРПОУ 32342974) накладеного рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Київській області від 16.07.2019 № 24625/10/10-36-14-02.

Ухвалою суду від 17.07.2019 відкрито провадження у справі за вказаною заявою, судове засідання призначено на 19.07.2019.

Вказана заява обґрунтована тим, що посадовими особами ТОВ Лівша протиправно не допущено контролюючий орган до перевірки, призначеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Лівша від 15.07.2019 № 1477, який винесений на підставі наказу ДФС України від 11.07.2019 № 558.

Представник ТОВ Лівша із поданою Головним управлінням ДФС у Київській області заявою не погодився, у своїх запереченнях, викладених у відзиві на заяву зазначив, що на його думку, заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна є безпідставною, оскільки наказ ДФС від 11.07.2019 № 558 відповідачу не вручався і не надсилався, а перевірка проводилась на підставі наказу від 15.07.2019 № 1477, який позивач виніс поза межами повноважень, наданих йому законом.

У судове засідання, призначене на 19.07.2019, прибули представник заявника та представник ТОВ Лівша . Представник заявника підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити, представник ТОВ Лівша заяву не визнав, посилаючись на її необґрунтованість.

Крім того, від представника ТОВ Лівша 19.07.2019 надійшло клопотання про закриття провадження у справі. На обґрунтування вказаного клопотання представник ТОВ Лівша посилається на оскарження в судовому порядку наказу Головного управління ДФС у Київській області про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Лівша від 15.07.2019 № 1477. У зв`язку з наведеним, з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 26.02.2019 у справі № 640/20138/18, на думку представника ТОВ Лівша , вбачається ознаки спору про право, що є підставою для закриття провадження у справі за цією заявою.

Представник податкового органу заперечив щодо закриття провадження у справі.

Розглянувши подану Головним управлінням ДФС у Київській області заяву по суті, судом встановлено таке.

Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі наказу ДФС від 11.07.2019 № 558, був виданий наказ від 15.07.2019 № 1477, яким вирішено провести документальну позапланову перевірку ТОВ Лівша .

Разом з цим, ТОВ Лівша відмовило фахівцям ГУ ДФС у Київській області у наданні до перевірки, ініційованої наказом ГУ ДФС у Київській області від 15.07.2019 № 1477, документів, про що складено акт від 15.07.2019 № 704/10-36-14-02/32342974 Про ненадання документів , у якому зазначено, що документальна позапланова виїзна перевірка, призначена наказом ГУ ДФС у Київській області від 15.07.2019 № 1477 є безпідставною та повідомлено про не допуск до перевірки, про що контролюючим органом складений відповідний акт від 15.07.2019 № 705/10-36-14-02/32342974 Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Лівша .

У зв`язку із не допуском посадових (службових) осіб контролюючого органу для проведення перевірки, рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 16.07.2019 № 24625/10/10-36-14-02 до ТОВ Лівша вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого є предметом даної заяви.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється, у тому числі, на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Суд зазначає, що спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.

Між тим, стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об`єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.

Судом з`ясовано, що не допустивши посадових осіб контролюючого органу до перевірки, відповідач оскаржив наказ від 15.07.2019 № 1477, яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Лівша до Окружного адміністративного суду міста Києва, що підтверджено зареєстрованою в суді 17.07.2019 позовною заявою, яка у відповідності до вимог процесуального закону розподілена на суддю Літвінову А.В. із присвоєнням справі № 640/13143/19, про що свідчить інформація з офіційного веб-сайту Судова влада України .

Таким чином судом встановлено, що у спірних правовідносинах існує спір про право, оскільки ТОВ Лівша заперечує законність проведення перевірки, не допуск до якої й зумовило звернення ГУ ДФС у Київській області із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, та вчиняє дії, направлені на відновлення порушеного, на його думку, права.

Одночасно суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Беручи до уваги обмежені строки розгляду зазначених заяв, а відтак і обмежений час, відведений учасникам справи для підготовки до неї, суд вважає за необхідне прийняти до уваги докази, подані відповідачем через канцелярію суду перед початком судового засідання разом із клопотанням про закриття провадження у справі.

Водночас, існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині, що неврегульована статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні дії суду під час розгляду таких заяв визначаються загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України не визначені процесуальні дії суду, коли на стадії судового розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків виявилось, що між сторонами існує спір про право, суд за аналогією закону застосовує такі ж процесуальні наслідки, що передбачені пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, для стадії судового розгляду справи, а саме, закриває провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів.

При цьому суд роз`яснює, що заявник має право звернутися з такими самими вимогами до суду у загальному порядку.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження в адміністративній справі за заявою Головного управління ДФС у Київській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Лівша , - закрити.

Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений 19.07.2019.

Суддя Панченко Н.Д.