Рішення

від 04.07.2019 по справі 540/393/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/393/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача - Іванюти О.Д.

відповідача - Веремієнко М.О., Цірук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ЕКО СНЕК ЛІДЕР" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

01 березня 2019 р. Публічне акціонерне товариство "Ім. Фрунзе" ( далі - позивач, ПАТ "Ім. Фрунзе") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000561422 від 19.02.2019 р.

Ухвалою суду від 07.03.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12 квітня 2019 р.

Протокольною ухвалою суду від 12.04.2019 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.05.2019 р.

Ухвалою суду від 06.05.2019 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Олешківську районну державну адміністрацію ( далі - третя особа, Олешківська РДА), продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 03.06.2019 р.

Ухвалою суду від 03.06.2019 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 03.07.19 р.

Протокольною ухвалою суду від 03.07.2019 р. в порядку процесуального правонаступництва змінено назву позивача - Публічне акціонерне товариство "Ім. Фрунзе" на Приватне акціонерне товариство " ЕКО СНЕК ЛІДЕР" ( надалі - ПАТ " ЕКО СНЕК ЛІДЕР"), оголошено перерву в судовому засіданні до 04.07.2019 р.

В судовому засіданні 04.07.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення про збільшення ПАТ "Ім. Фрунзе" суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 3 512 487,44 грн., прийняте на підставі висновку акту перевірки № 251/21-22-14-01 від 22.12.2018 р. в частині порушення п.п. 288.5.1. п. 288.5 статті 288, п. 289.2 статті 289 ПК України є протиправним, оскільки суперечить нормам законів та підзаконних актів, що регламентують порядок визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності. Так, за позицією позивача, відповідно до приписів ПК України розмір орендної плати обумовлюється та ґрунтується виключно на нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, що знаходиться в оренді, проте, технічна документація щодо земельних ділянок, орендованих позивачем не складалась, органом місцевого самоврядування не затверджувалась, витяги з технічної документації відповідачем не отримувались. Крім того, позивач зазначає, що з оскаржуваного податкового повідомлення - рішення неможливо встановити правильність визначення відповідачем податкового зобов`язання з орендної плати за 2016 рік по кожній земельній ділянці з урахуванням її площі, складу, категорії та нормативів капіталізованого рентного доходу, а тому збільшений відповідачем розмір орендної плати в сумі 2865653,77 грн. не підтверджений належними та допустимими доказами. Додатково позивач вказує, що постановою Верховного Суду від 31.01.2019 р. по справі № 821/54/18, залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 р., якою встановлені обставини, що мають значення при вирішенні даного спору.

03.04.2019 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що в ході документальної планової перевірки ПАТ "Ім. Фрунзе" встановлено порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п. 289.2.ст.289 Податкового кодексу України щодо заниження податку з орендної плати за землю за 2016 рік у сумі 2 809 989,95 грн., про що прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вказує, що в ході перевірки було встановлено, що орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності ПАТ "Ім. Фрунзе" за 2016 р декларувало згідно договору оренди землі від 26.01.2008 р., укладеного з орендодавцем в особі Цюрупинської РДА ( Олешківська РДА), яким визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 52 254 809,81 гри., в тому числі багаторічні насадження - 37 965 039,70 грн. При цьому, рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.09.2015 року у справі № 923/1289/15 внесено зміни до цього договору оренди земельної ділянки в частині ставки орендної плати та встановлено розмір орендної плати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке залишено без змін відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 р. Однак, в ході перевірки встановлено, що підприємством задекларовано податкові зобов`язання по орендній платі за 2016 рік у сумі 26 989,36 грн., що є меншою, ніж це визначено умовами договору оренди та без урахування щорічного коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі, передбаченого п. 289.2 статті 289 ПКУ, який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Третя особа - Олешківська РДА не скористалась правом надати суду пояснень щодо позову.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом, за результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ "Ім. Фрунзе" за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі складено акт від 22.12..2018 № 251/21-22-14-01, яким встановлено порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п. 289.2. ст. 289 Податкового кодексу України щодо заниження податку з орендної плати за землю за 2016 рік на суму 2 809 989,95 грн.

На підставі даного акта перевірки, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000561422 від 19.02.2019 р., яким ПАТ "Ім. Фрунзе" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 2 809 989,95 грн., за штрафними санкціями на суму 702497,49 грн., а всього на загальну суму 3 512 487,44 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд вказує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 р. (надалі - ПК України).

Зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу (п.2.1 ст.2 ПК України).

За змістом підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) плата за землю належить до місцевих податків, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу 14.1.147. є обов`язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язки орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, який набрав чинності 01 квітня 2014 року, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. Диспозиція розглядуваної норми чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру).

Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податковий кодекс України вимагає, аби річний платіж був не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, норми Податкового кодексу України застосовують поняття річна сума платежу, яка не є безпосередньо прив`язаним до змісту договору і не є тотожнім поняттю "орендна плата". Відтак, орендна плата може бути однією, а річна сума платежу - іншою. Пріоритет у такому разі варто надавати нормам Податкового кодексу України, які регулюють справляння податків і зборів, адже до них належить і орендна плата.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу (з урахуванням внесених до нього змін Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02.12.2014 (справа №21-274а14), 07.04.2015 (справа №21-117а15), 14.04.2015 (справа №21-165а15), 24.04.2015 (справа №131а15), 14.03.2017 (справа №21-2246а16).

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, розглядаючи подібні правовідносини (постанова від 21.08.2018, справа №814/1622/16, провадження №К/9901/36012/18).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 26 січня 2008 року між орендодавцем, в особі Цюрупинської районної державної адміністрації, та орендарем, в особі Відкритого акціонерного товариства "ім. Фрунзе", підписано договір оренди землі, умовами якого визначено наступне

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу в адміністративних межах Великокопанівської сільської ради на підставі розпорядження голови Цюрупинської районної державної адміністрації № 71 від 25.01.2008 року. ( пункт 1 цього договору).

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2692,5 га, в тому числі сільськогосподарські землі - 1869,10 га, сільськогосподарські угіддя - 1678,90 га: рілля - 134,00 га, сади - 319,00 га, виноградники - 829,60 га, інші тутові - 4,80 га, пасовища - 391,50 га; господарські двори - 6,30 га, господарські шляхи - 183,90 га, ліси та інші лісовкриті площі 689,3 га: ліси - 557 га, полезахисні лісосмуги - 125,00 га, чагарники - 7,30 га; відкриті землі 134,00 га: піски - 121,90 га, вали - 0,50 га, інші - 11,60 га. ( пункт 2 цього договору).

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 52 254 809,81 грн., в тому числі багаторічні насадження - 37 965 039,70 грн. ( пункт 5 цього договору).

- орендна плата, на перші три роки використання земельної ділянки, вноситься орендарем в розмірі земельного податку: ( 0,1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, багаторічні насадження - 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), що у грошовій формі становить 14 289,77 + 11 389,51=25 679,28 грн. (Двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят дев`ять грн. 28 коп.) кожного року.

- обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Даний договір зареєстровано у Цюрупинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис в розділі Книги 4АА001847 від 28 січня 2008 року за № 0408729000003).

В подальшому, рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.09.2015 р. у справі № 923/1289/15, яке набрало законної сили відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 р., внесено зміни до вказаного договору шляхом викладення п. 9 договору оренди у наступній редакції: "п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".

Відповідно до копії витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 03.06.2019 р., державна реєстрація рішення Господарського суду Херсонської області від 17.09.2015 р. у справі № 923/1289/15 здійснена Олешківською районною державною адміністрацією 19 липня 2016 року.

Отже, Господарським судом Херсонської області, шляхом внесення змін до договору, визначено розмір орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто у межах нижчої граничної межі річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, передбаченої ПК України.

Як вбачається з описової частини акту документальної планової виїзної перевірки від 22.12.2018 № 251/21-22-14-01, у 2016 році ПАТ " ім. Фрунзе " згідно податкової декларацією з плати за землю на 2016 рік (від 11.02.2016 № 9014236907), код КОАТУУ 6525080501, поданою до Олешківського відділення Херсонської ОДП1, та уточненого розрахунку до такої податкової декларації (від 28.02.2018 №9271364605 ), задекларовано орендну плату за 2016 рік на загальну суму 55 663,82 грн.:

за земельну ділянку площею 134,0 га - 0,1 % нормативної грошової оцінки, річна сума орендної плати - 3408,24 грн.;

за земельну ділянку площею 391,5 га - 0,1 % нормативної грошової оцінки, річна сума орендної плати - 1239,28 грн.;

за земельну ділянку площею 1 153,4 га - 0,03 % нормативної грошової оцінки, річна сума орендної плати -17 816,38 грн.;

за земельну ділянку площею 456,6 га - 0,36 % нормативної грошової оцінки, річна сума орендної плати - 6213,56 грн.;

за земельну ділянку площею 557,00 га - 0,1 % нормативної грошової оцінки, річна сума орендної плати - -26989,36 грн.

При цьому, відповідачем в акті перевірки вказано, що згідно договору оренди землі від 26.01.2008 нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 52 254 809,81 грн., пунктом 289.2.ст.289 Податкового кодексу України передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Враховуючи, що у 2016 році нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення підлягає індексації станом на 01.01.2016 на коефіцієнт 1,828, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2008 рік-1,152, 2009 рік-1,059, 2010 рік -1, 2011 рік - 1, 2012 рік -1, 2013 рік -1,2014 рік -1,249, 2015 рік-1,2., тому на порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288, п. 289.2.ст.289 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), підприємством ПАТ "ім. Фрунзе" занижено податкові зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки за 2016 рік на загальну суму 2 809 989,95 грн., яка розрахована з урахуванням коефіцієнта індексації ( 1,828) х нормативно грошова оцінка земель (52 254 809,81) х відсоток від нормативно грошової оцінки землі ( 3 %) = 2 865 653,77 грн. за мінусом задекларованої орендної плати у сумі 55 663,82 грн.

Отже, керуючись пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.2. ст. 289 ПК України та умовами договору оренди землі від 26.01.2008 р., відповідачем зроблено висновок про заниження ПАТ "ім. Фрунзе" об`єкта оподаткування та ставки орендної плати за земельну ділянку при декларуванні плати за землю за 2015 рік.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача на відповідність вимогам ПК України, суд вказує наступне.

Як зазначалось вище, підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції з 01 квітня 2014 року) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, суд погоджується з позицією відповідача, що положення Податкового кодексу України (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288) є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, враховуючи, при цьому відповідний індекс інфляції.

Разом з тим, статтею 271 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відтак, у разі проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок розмір орендної плати обумовлюється та ґрунтується виключно на нормативній грошовій оцінці земляної ділянки, що знаходиться в оренді. В іншому випадку розмір орендної плати обчислюється виходячи із площі земельних ділянок.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками відповідача, при визначені ПАТ "ім. Фрунзе" спірної суми грошового зобов`язання по орендній платі за 2016 рік податковим органом в якості об`єкта оподаткування використана нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 2008 рік у розмірі 52 254 809,81 грн., як така, що передбачена пунктом 5 договору оренди землі від 26.01.2008 р.

При цьому, суд зазначає, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а порядок її проведення визначено статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів та передбачено, що оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Приписами статей 18 та 20 Закону України "Про оцінку земель" обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 цього Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

До лютого 2017 року нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів здійснювалась на підставі Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 № 213 (далі - Методика).

Згідно зі статтею 6 Методики для визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по Україні розраховується диференціальний рентний доход з орних земель за економічною оцінкою по виробництву зернових культур (у центнерах) за визначеною формулою.

Методикою також встановлено особливості визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами (стаття 10) та окремої земельної ділянки - території сільськогосподарських угідь, що знаходяться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб (стаття 18).

З огляду на вказані нормативні акти, розмір орендної плати за землю встановлюється виключно на підставі нормативної грошової оцінки землі проведеної з урахуванням положень Методики вповноваженим на це органом зі складанням відповідної технічної документації яка повинна бути затверджена органом місцевого самоврядування, а розмір такої оцінки зазначається у витягу з технічної документації, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

При цьому, належними та допустимими доказами, які підтверджують правильність визначення/зміни контролюючим органом розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок є витяг з технічної документації, зроблений уповноваженим органом, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Вказаний висновок суду підтверджується позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка висловлена у постанові від 31 січня 2019 року, справа № 821/54/18, адміністративне провадження № К/9901/58979/18 за позовом ПАТ "Ім. Фрунзе" до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року № 0077531205 про збільшення сум грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб за 2015 рік у розмірі 2 981 650 грн. 90 коп., нарахованого згідно укладеного між ВАТ " ім. Фрунзе" та Цюрупинською РДА договору оренди землі від 26 січня 2008 р.

При цьому, суд вказує, що в межах розгляду вищевказаної адміністративної справи № 821/54/18, колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 р. у постанові від 11 липня 2018 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду від 31 січня 2019 року встановила, що при укладанні договору оренди земельної ділянки площею 2 692,5 га, наданої в оренду ПАТ "Ім. Фрунзе", при розрахунку нормативної грошової оцінки ділянки за основу було взято нормативну грошову оцінку відповідних угідь по Цюрупинському району за матеріалами грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення 1995 року та враховано діючий на той момент коефіцієнт індексації. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що надавалася в оренду ПАТ "Ім. Фрунзе", розроблена у 2008 році і затверджена рішенням Цюрупинської районної ради від 06 червня 2008 року № 359 лише на площу 557,0 га (ліси). Відповідно до цієї технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 557,0 га (ліси) на дату розробки становила 13 160 545, 00 грн., а станом на 01 січня 2015 року - 20053249,26 грн. (з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2008 рік - 1,152, за 2009 рік - 1,059, за 2010 рік - 1,0, за 2011 рік - 1,0, за 2012 рік -1,0, за 2013 рік - 1,0, за 2014 рік - 1,249). Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на решту площі - 2 135,50 га, що надавалася в оренду ПАТ "Ім. Фрунзе", не розроблялася, не затверджувалася рішенням Олешківської (Цюрупинської) районної ради і не обліковується у фонді документації із землеустрою ( лист відділу в Олешківському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 01 червня 2018 р.), що свідчить про відсутність деталізованого розрахунку (з розшифровкою по кожному виду угідь) нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду ПАТ за договором оренди від 28 січня 2008 року №040872900003. Крім того, колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції з приводу того, що в оренду позивачу було передано сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських угідь, земель під польовими дорогами, господарськими шляхами, лісами, лісосмугами та іншими угіддями та насадженнями та інше, що свідчить про неможливість застосування до всього вказаного переліку земель лише одного коефіцієнту - 1,756 (рілля), оскільки вартісна характеристика кожного виду земельної ділянки є різною.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, під час розгляду даних спірних правовідносин, судом з метою повного та всебічного розгляду справи ухвалами від 06.05.2019 року та від 05.06.2019 р. зобов`язано Олешківську районну державну адміністрацію надати суду належним чином засвідчені копії договору оренди землі від 26.01.2008 р. зі змінами та доповненням та документи, які підтверджують розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в договорі оренди земельної ділянки від 26.01.2008 р., у розмірі 52 254 809,81 грн., в т.ч. багаторічні насадження 37 965 039,70 грн.

11.06.2019 року супровідним листом Олешківська РДА надала суду копію договору оренди землі від 26.01.2008 року на 5 арк., в 1 прим.; копію витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по Цюрупинському районі (Великокопанівська с/р) на 1 арк., в 1 прим.; копію листа Цюрупинської районної державної адміністрації від 25.01.2012 року № 1-12/6-352.

Однак, ознайомившись з вказаними документами, суд вказує про таке.

Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є: Національний стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), пункт 5.27 якого визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до пунктів 1 розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами. копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

При цьому, відповідно до п. 8 глави 10 розділу ІІ цих Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Крім того, суд зауважує, що надана Олешківською РДА " копія витягу з технічної документації про визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення по Цюрупинському районі (Великокопанівська с/р) є комп`ютерною роздруківкою без дати та підписів осіб, які його склали.

Таким чином, суд не приймає до уваги надані Олешківською РДА вище перелічені документи, як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства, а тому не вважаються допустимими та достовірними доказами у розумінні статей 73-74 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не здобуто доказу того, що розмір нормативної грошової оцінки землі у сумі 52 254 809,81 грн., яку ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі використало при визначенні грошового зобов`язання позивача, визначено у технічній документації, затвердженої відповідним органом місцевого самоврядування, та підтверджується належним чином оформленим витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної землі.

Щодо доводу представників відповідача про те, що вказаний розмір нормативної грошової оцінки землі передбачено умовами договору, а тому не потребує додатковому доказуванню, суд вважає необґрунтованим та спростовується вищевказаними приписами ПК України та обставинами, встановленими судовими рішеннями в адміністративній справі № 821/54/18, які набрали законної сили, а саме, щодо факту відсутністю деталізованого розрахунку (з розшифровкою по кожному виду угідь) нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду ПАТ за договором оренди від 28.01.2008 р. №040872900003.

При цьому, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач був обізнаний щодо обставин, встановлених в адміністративній справі № 821/54/18 за позовом ПАТ "Ім. Фрунзе" до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року №0077531205 з аналогічного спірного питання, проте за інший звітний період, при цьому, не прийняв до уваги висновки судових інстанцій щодо відсутності затвердженої нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наданих в оренду ПАТ за договором оренди від 28.01.2008 р. № 040872900003, чим, на думку суду, створив аналогічну спірну ситуацію.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, порушив принцип "належного урядування", а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 52 687,31 грн., що підтверджується платіжним документом № 141 від 27.02.2019 року.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що 1,5% ціни позову становить більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1,5% від 3 512 487,44 грн. становить 52 687,31 грн.), тому позивач під час звернення до суду з даним позовом повинен був сплатити судовий збір в сумі 19 210,00 грн. (1 921,00 грн. * 10)

Таким чином, розподілу між сторонами підлягає судовий збір в сумі 19 210,00 грн., сплачений позивачем відповідно до платіжного документа № 141 від 27.02.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 19 210,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Щодо надміру сплачених позивачем 33 477,31 грн., то вказана сума відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" буде повернута позивачу після його звернення з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "ЕКО СНЕК ЛІДЕР" (місце знаходження 75144, Херсонська область, Олешківський район, с. Виноградове, вул. Чалбаська, 2-А, код ЄДРПОУ 00413593) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 19.02.2019 року № 0000561422 про збільшення суми грошового зобов`язання за основним платежем "орендна плата з юридичних осіб" у розмірі 2 809 989,95 грн., за штрафними санкціями у розмірі 702 497,49 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) на користь Приватного акціонерного товариства "ЕКО СНЕК ЛІДЕР" (місце знаходження 75144, Херсонська область, Олешківський район, с. Виноградове, вул. Чалбаська, 2-А, код ЄДРПОУ 00413593) судовий збір в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 липня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 111031200