Рішення

від 09.07.2019 по справі 480/434/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 р. Справа №480/434/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.

представника позивача Вовк О.В., представника відповідача Пишний Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекосервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агроекосервіс ( далі - позивач, ТОВ Агроекосервіс ) звернулося до Головного управління Державної фіскальної служби в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС в Сумській області), 3- тя особа товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтерагросандарт (далі - ТОВ ТД Інтергагростандарт ) з позовною заявою, в якій просить: визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2019 № 0000291402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 773247,50 грн. та № 0000281402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 601175 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової перевірки відповідачем складено акт на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на відсутності реальних господарських операцій контрагента позивача - ТОВ "Торговий дім "Інтерагростандарт" з третіми особами, що свідчить про те, що господарські операції із позивачем не проводилися.. Позивач не погоджується із такими рішеннями контролюючого органу у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та обґрунтовано. Зазначає, що позивачем під час перевірки не надано доказів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із постачальником товару - ТОВ ТД Інтергагростандарт . Також встановлені інші порушення, які позивачем не оспорюються, не обґрунтовуються, але дані порушення впливають на суму спірного податкових повідомлень-рішень.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з`явився, справу просить розглядати без його участі, надано письмові пояснення щодо суті спору та додаткові документи, проти позовних вимог не заперечує, просить задовольнити.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, під час розгляду справи по суті було допитано свідками осіб, зазначених в видаткових накладних щодо отриманого товару, а також директора ТОВ Агроекосервіс , експерта, який склав експертний висновок на запит позивача, доданий до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 04.12.2018 по 22.12.2018 проводилась документальна планова виїзна перевірка ТОВ Агроекосервіс податкового законодавства за період з 01.01.15 по 30.09.18, валютного законодавства за період з 01.01.15 по 30.09.18, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.15 по 30.09.18, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Агроекосервіс податкового законодавства за період з 01.01.15 по 30.09.18, валютного законодавства за період з 01.01.15 по 30.09.18, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.15 по 30.09.18 від 02.01.19 № 9/18-28-14-02/33078646/5 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення- рішення від 29.01.2019 № 0000291402 (форма Р ), згідно з яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції на загальну суму 773 247, 50 грн. (618 598 грн. за основним платежем та 154 649,5 грн. за штрафними санкціями), а також від 29.01.2019 № 0000281402 (форма Р ), згідно з яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції на загальну суму 601 175 грн. (480 940 грн. за основним платежем та 120 235 грн. за штрафними санкціями).

Під час судового розгляду справи представниками податкового органу надано суду детальний розрахунок спірних податкових повідомлень-рішень (а.с. 171т. 3).

Як вбачається із акту перевірки та розрахунку податкових повідомлень-рішень (а.с.171 т.3) податковим органом було збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ ТД Інтергагростандарт щодо придбання товару, а саме аміачної селітри, карбаміду в період лютий - червень 2018, вересень 2018 р. також за даний період та спірні господарські операції було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що у постачальника товару ТОВ ТД Інтергагростандарт відсутні докази законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва, яка доказується неможливість здійснення господарських операцій з ідентифікованим товаром (аміачна селітра, карбамід), відсутні сертифікати товару. Крім того, постачальник товару ТОВ ТД Інтергагростандарт проводило фінансово-господарські операції із суб`єктами господарювання, а саме ТОВ Калетта , ТОВ Арнайс для мінімізації податкових зобов`язань та ухилення від сплати товару. Таким чином у ТОВ ТД Інтергагростандарт бул відсутній товар для його реалізації позивачу ТОВ Агроекосервіс . Податковим органом у відзиві зазначається, що надані первинні документи ТОВ Агроекосервіс не опосередковуються з реальним рухом активів між ТОВ Агроекосервіс та ТОВ ТД Інтергагростандарт .

Суд частково задовольняє позовні вимоги в частині спірних господарських операцій по взаємовідносинам між ТОВ Агроекосервіс та ТОВ ТД Інтергагростандарт щодо придбання товару зі складу у м.Сумах зі складу по вул..Промисловій,2, а висновки податкового органу визнає необґрунтованими, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ Агроекосервіс та ТОВ ТД Інтергагростандарт було укладено договір на постачання товару від 23.01.2018 №2018-2301/01 (а.с.67-69т.2). Між сторонами укладено додаткові угоди до даного договору (а.с. 70-83т.2). В додатках до договору, які є невід`ємними частинам до нього, сторонами узгоджувалося найменування товару, кількість, вартість товару, умови поставки.

На виконання даного договору були виписані видаткові накладні, які додані до матеріалів справи (а.с. 27-52т.2), виписані були рахунки на оплату (а.с. 53-66т.2), як зазначені в акті перевірки оплата за товар була здійснені в безготівковій формі.

Як підтверджується видатковими накладними вони були складені за участі уповноважених осіб, а саме від постачальника товару ТОВ ТД Інтергагростандарт ОСОБА_1 , від отримувача товару ТОВ Агроекосервіс - Ярош О ОСОБА_2 І. Представником позивача надано документи, які уповноважують ОСОБА_3 отримувати товар, в т.ч. договір від 03.01.2016 №1/03-01 про повну матеріальну відповідальність , довіреність №0301-01 від 03.01.2018 (а.с.143-144т.1).

Згідно з положеннями ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті, в судовому засіданні було допитано як свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які надали свідчення, що вони особисто були присутні під час передачі товару від ТОВ ТД Інтергагростандарт до ТОВ Агроекосервіс зі складу в м.суми вул..Промислова,2. Під час допиту всі свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання, кожним надано присягу та розписку свідка, які містяться в матеріалах справи, завірені власними підписами.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що він особисто кожну поставку в м.Суми вул..Промислова,2 контролював за кількістю товару, яку було отримано від ТОВ ТД Інтергагростандарт і відразу було відвантажено іншим покупцям товару згідно укладених договорів між ТОВ Агроекосервіс та його контрагентами, зазначав, що товар не зберігався у постачальника товару - ТОВ ТД Інтергагростандарт , оскільки придбання товару у постачальника відбувалося лише в тій кількості товару, на яку у покупця було укладено договори із подальшими покупцями товару. Таким чином необхідність зберігати товар у покупця не було. Свідок ОСОБА_1 також підтвердив, що він був присутній під час постачання товару від ТОВ ТД Інтергагростандарт до ТОВ Агроекосервіс у м.Сумах зі складу ТОВ ТД Інтергагростандарт .

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

В даному випадку позивачем надані докази того, що товар фактично як придбавався у ТОВ ТД Інтергагростандарт зі складу в м.Сумах та докази подальшої реалізації такого товару подальшим покупцям ТОВ Агроекосервіс , зокрема, листи щодо відвантаження товару із складу в м.Сумах , податкові та випадкові накладені, виписані покупцям товару, товарно-транспорті накладні, довіреності на отримання товару у ТОВ Агроекосервіс , докази оплати. Представником 3-ї особи - постачальника товару ТОВ ТД Інтергагростандарт`надано до матеріалів справи паспорти якості товару, сертифікати якості товару. Дані обставини також і підтверджують свідки, що були присутні під час придбання товару, та підписи яких зазначені у видаткових накладних, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суд зазначає, що дані особи підтвердили факт реального придбання товару у м.Сумах від ТОВ ТД Інтергагростандарт до ТОВ Агроекосервіс , покази свідків, надані в судовому засіданні, не суперечили між собою, а тому підстави для їх неврахування у суду відсутні.

Стосовно відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, то як вбачається із матеріалів справи та показів свідків товар фактично не зберігався у постачальника, оскільки після його придбання був відвантажений у транспорт подальших покупців товару, і такі операції відбувалися в один день, в матеріалах справи представником позивача надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування товару покупцями від позивача зі складу в м.Суми, вул..Прмислова,2, запити позивача до його постачальника про відвантаження придбаного товару його майбутнім контрагентам.

Податковим органом не надані суду докази того, що безпосередній контрагент позивача ТОВ ТД Інтергагростандарт , був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, його свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано у встановленому чинним законодавством порядку, не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, чи постачальники контрагента по ланцюгу до товаровиробника, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з податковою вигодою.

До того ж, відповідач не надав суду належних доказів щодо фіктивності господарських операцій щодо придбання товару зі складу в м.Сумах , за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання цих операцій щодо отримання товару зі складу в м.Сумах. Окремо варто зауважити, що в разі якщо контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню власних первинних документів для підтвердження податкового обліку, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, по ланцюгу до товаровиробника, з якими позивач навіть не перебував у будь-яких правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, чи порушення податкового законодавства по ланцюгу від виробника товару тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України, суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що по постачальникам позивача по ланцюгам до товаровиробника не можливо здійснити перевірку, що робить неможливим підтвердження сплати податкового зобов`язання по операціям з поставки позивачу товарів по ланцюгу до виробника.

Діючим законодавством надано право податковим органам здійснювати зустрічні перевірки, але непроведення їх та відсутність висновків за ними не може бути порушено право позивача на формування податкового кредиту.

Оскільки в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарській операції з ТОВ ТД Інтергагростандарт , відповідач в супереч ч. 2 ст.77 КАС України не довів правомірність прийнятих рішень в частині збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, суд вважає висновки податкового органу про нереальність господарських операцій щодо придбання товару зі складу в м.Сумах неправомірними та необґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом із тим, під час судового розгляду справи позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій із контрагентом ТОВ ТД Інтергагростандарт щодо отримання товару зі складу в м.Буринь згідно видаткових накладних від 31.05.2018 №ТД0531-48 (а.с.33т.2), від 05.05.2018 №ТД0505-18, від 04.05.2018 №ТД0504-26 (а.с.35-36т.2).

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що до м.Буринь він не приїжджав, товар не отримував, фактично його не було, документи підписував на вимогу бухгалтерії, документи складалися в м.Сумах, під час навантаження товару не був, але не сумнівається, що товар було придбано підприємством. Аналогічні покази були надані і свідком ОСОБА_1 , який зазначив, що не був під час відвантаження товару в м.Буринь, не надав жодних пояснення щодо таких поставок. Судом було неодноразово зобов`язано представника позивача надати докази того, на підставі яких документів здійснювалося отримання товару у ТОВ ТД Інтергагростандарт зі складу в м.Буринь. Доказів того, що ТОВ ТД Інтергагростандарт орендує склади у м.Буринь матеріали справи не містять. Крім того, слід зазначити, що наданий договір про придбання товару у постачальників ТОВ ТД Інтергагростандарт не можуть бути беззаперечним доказом того, що товар ТОВ Агроекосервіс зберігався у ТОВ ТД Інтергагростандарт чи іншої особи. Слід зазначити, що листи, які були складені та направлені до ТОВ ТД Інтергагростандарт про відвантаження товару ТОВ Агроекосервіс не можуть підтверджувати фактичну передачу товару. Свідки, зазначені у видаткових накладених під час розгляду справи по суті підтвердили, що в м.Буринь їх не було, фактичну вагу та товар вони не бачили, рух товару за їх участі не відбувався.

Посилання представника позивача на те, що факт отримання у м.Буринь зі складу у попереднього контрагента ТОВ ТД Інтергагростандарт згідно договору поставки №0000012 від 15.05.2018, суд зазначає, що господарські операції було відображено у видаткових накладних 04.05.2018 та 05.05.2018, тобто до укладення взагалі договору ТОВ ТД Інтергагростандарт із його контрагентами 15.05.2018.

Судом витребовувалися у позивача докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо отримання товару у м.Буринь, і до матеріалів справи представником позивача надані накази №1-к від 03.05..2018 та №2-к від 30.05.2018 про відрядження до м.Буринь директора з метою прийняття продукції за кількістю та якістю (а.с.72-73т. 4). Разом із тим, судом було допитано свідком директора ТОВ Агроекосервіс , який надав свідчення, що він ніколи не був присутній в м.Буринь під час придбання товару у ТОВ ТД Інтергагростандарт та подальшої реалізації такого товару наступним покупцям, потреби бути присутнім у нього не було, оскільки такі дії вчиняє та контролює виключно ОСОБА_3 . При цьому свідок ОСОБА_3 підтвердив, що він до м.Буринь не приїжджав, а документи підписував в бухгалтерії в м.Сумах. Дані свідчення не враховувати у суду відсутні.

Таким чином, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій..

При вирішення спору по суті позовних вимог, судом враховуються наступні обставини.

Позивачем надано до матеріалів справи висновок експерта №12 від 21.02.2019 (а.с.27-61т.3), який також в судовому засіданні надав пояснення та підтвердив свої висновки. Слід зазначити, що даний висновок було складено в т.ч. і щодо питання отримання 3-ю особою товару у його постачальників, ТОВ`Каллета та ТОВ Арнайз , але дані особи не є сторонами провадження, відносно них податкові повідомлення-рішення не виносилися, документи податковим органом не перевірялися. Обставини, викладені в експертизі, та є предметом розгляду даної справи можуть та досліджені судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається із акту перевірки (стор.7-8 акту) та розрахунку спірних податкових повідомлень - рішень, податковим органом зазначено суму собівартості реалізованих товарів Кт281 Товари на складі в сумі 2707432 грн.

Дана сума складається із вартості товару щодо придбання ТОВ Агроекосервіс у ТОВ ТД Інтергагростандарт , по переліку видаткових накладних, зазначених в таблиці на стор. 7 акту перевірки.

При цьому, по -перше, номери видаткових накладних, які зазначені в акті перевірки не відповідають фактичним номерам таких видаткових накладних, які долучені до матеріалів справи. Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача - інспектор, що здійснювала перевірку, надати видаткові накладні саме за тими номерами, що зазначені в акті вона не може, копії не було отримано у підприємства, номери було використано із переліку, що було надано під час перевірки. Представник позивача факт наявності видаткових накладних за тією нумерацією, що зазначена в акті заперечував, зазначив, що нумерація здійснювалася у видаткових накладних, долучених до матеріалів справи. Таким чином, податковим органом не спростовано факт того, що видаткові накладні, долучені до матеріалів справи під час перевірки містили інший номер. Крім того, інспектором зазначено, що весь товар було придбано в біг-бегах, але видатковими накладеними, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що товар було також придбавався у мішках.

По-друге, слід зазначити, що вартість товару, зазначена перевіряючим з невідомих причин безпідставно складається із включенням до вартої товару суми ПДВ. Даний факт представник відповідача визнала, зазначила, що вона помилково зазначила вартість товару із ПДВ.

Так, матеріалами справи підтверджується, що вартість товару без ПДВ, згідно наданих представником позивача видатковим накладним складає суму 2509259,28 грн. Таким чином загальна вартість товару за спірними господарськими операціями податковим органом завищена на суму 198172,72 грн., і дана сума випливає на остаточну суму спірних податкових повідомлень рішень, сума дана не обґрунтована податковим органом, висновки на суму 198172,72 грн. не підтверджені жодними належними та допустимим доказами.

Разом із тим, слід зазначити, що в спірне податкове повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов`язання включено також суму по порушенню щодо безпідставного включення до складу доходів інших операційних доходів за 3 квартал 2018 р. на суму протермінованої кредиторської заборгованості в розмірі 52241 грн., про що зазначено на стор. 5 акту перевірки. Дане порушення позивачем не оспорюється, не заперечувалося, не обґрунтовувалося ні в адміністративному позові , ні під час судового розгляду справи. Таким чином сума по даному порушенню податковим органом включена правомірно до розрахунку спірного рішення з податку на прибуток. Позивачем також не оспорювало ся та не спростовано суму зменшення від`ємного значення з податку на прибуток в сумі 87786 грн., що включено до спірного податкового повідомлення-рішення. Дані порушення не спростовані також і у висновку експерта №12 від 21.02.2019 (а.с.27-61т.3).4

Враховуючи вищевикладене, судом визнаються висновки податкового органу правомірними лише в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податкового зобов`язання по податку на додану вартість та податку на прибутку щодо не підтвердження господарських операцій щодо придбання товару у ТОВ ТД Інтергагростандарт зі складу у м.Буринь.

Таким чином податкове повідомлення-рішення Від 29.01.2019 № 0000291402 (форма Р ), згідно з яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції підлягає скасуванню на суму господарських операцій щодо придбання товару зі складу в м.Сумах в розмірі 560098 грн. основного платежу (618598 грн. - 58500 грн.) та 140024,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (154649,50 грн.-14625 грн.). Також, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 29.01.2019 № 0000281402 в частині донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму господарських операцій щодо придбання товару зі складу в м.Сумах в сумі 434688,10 грн. основного платежу (480940 грн. - 46251,90 грн.) та 119079,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій (120235 грн. - 1155,48 грн.). Дана сума складається із суми 292500 грн. (операції із постачання в м.Буринь) + 52241 (безпідставного включення до складу доходів інших операційних доходів за 3 квартал 2018 р. на суму протермінованої кредиторської заборгованості) - 87786 (зменшення від`ємного значення) =46251,90 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати у вигляді судового збору в загальному розмірі 17525,35 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекосервіс" до Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтерагростандарт" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 29.01.2019 №0000291402 в частині донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 560098 грн. основного платежу та 140024,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в також від 29.01.2019 № 0000281402 в частині донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 434688,10 грн. основного платежу та 119079,52 грн. штрафних (фінансових) санкцій

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (м.Суми, вул.. Іллінська,13,і.к. 39456414) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекосервіс" (м.Суми, вул..Косівщинська,18,і.к. 33078646) суму судового збору в розмірі 17525,35 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.07.2019.

Суддя С.М. Гелета