Ухвала
19 липня 2019 року
м. Київ
справа № 751/7563/18
провадження № 61-12924ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність , третя особа: директор Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність , в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ № 65 від 01 жовтня 2018 року про звільнення його з посади старшого тренера-викладача; поновити його на посаді старшого тренера-викладача; стягнути з відповідача на його користь оплату за вимушений прогул починаючи з 01 жовтня 2018 року по день ухвалення рішення судом; стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позову зазначав, що з 01 вересня 2001 року був прийнятий на роботу до Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність на посаду тренера-викладача та 02 вересня 2014 року переведений на посаду старшого тренера-викладача. Покладені на нього функціональні обов`язки виконував сумлінно та вчасно.
Після призначення на посаду директора ОСОБА_2 до нього почалось упереджене та образливе ставлення. Без будь-якого попередження ОСОБА_2 повідомив, що у нього буде відібрана посада старшого тренера-викладача. Після того, як позивач почав з`ясовувати у цивілізований спосіб причину зазначеного, з боку директора школи була висловлена на його адресу нецензурна лайка. В результаті між ними виникла сварка, але з боку позивача не було жодної нецензурної лексики.
Директором було призначено службове розслідування вказаного інциденту, за результатами якого було складено акт, однак позивача з ним не було ознайомлено взагалі.
В подальшому позивача ознайомили з наказом № 65 від 01 жовтня 2018 року про його звільнення з посади тренера-викладача за вчинення ним аморального поступку, не сумісного з продовженням цієї роботи.
Вважає, що факт його невідповідності займаній посаді належним чином відповідачем не доведено. Стверджує, що жодних аморальних проступків не вчиняв, оскаржуваний наказ про його звільнення прийнятий з грубим порушенням трудового законодавства та підлягає скасуванню з одночасним поновленням позивача на роботі та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порушення законних прав позивача як працівника спричинило моральні страждання, пов`язані з вимушеними матеріальними труднощами, душевними переживаннями, додатковими зусиллями забезпечення свого побуту і достатнього матеріального становища родини.
Посилаючись на викладені обставини, просив суд позов задовольнити.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано.
Позов ОСОБА_1 до Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Визнано незаконним наказ № 65 від 01 жовтня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади тренера-викладача Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді тренера-викладача Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність .
Стягнуто з Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 жовтня 2018 року по 12 червня 2019 року у сумі 81 773 грн 04 коп.
Стягнуто з Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність на користь ОСОБА_1 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено .
У липні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржене рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Станом на 01 січня 2019 року п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 960 500 грн (1 921* 500).
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Верховний Суд урахував ціну та предмет позову, складність справи та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, тому вона поширюються й на касаційне провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлено.
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та
застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність на постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацької школа олімпійського резерву з футболу Юність , третя особа: директор Комунального позашкільного навчального закладу Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з футболу Юність - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2019 |
Оприлюднено | 21.07.2019 |
Номер документу | 83142798 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коротенко Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні