Рішення

від 15.07.2019 по справі 541/1197/19

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1197/19

Номер провадження 2/541/756/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 липня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Куцин В.М.,

за участю секретаря - Євдокимової Н.Ю.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ у володіння та користування і визнання права власності на нежитлову будівлю

В с т а н о в и в:

05 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ у володіння та користування і визнання права власності на нежитлову будівлю. Просив ухвалити рішення, яким виділити ОСОБА_1 у володіння та користування і визнати за ним право власності на нежитлову будівлю кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 (А-1) з тамбуром (а) та убиральнею (В), загальною вартістю 538724 гривень 25 копійок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Решту будівель та споруд, а саме навіс для зберігання інвентарю (Б), огорожу (№1), відкриту бетонну площадку з тентовим навісом (1) загальною вартістю 164169 гривень 20 копійок, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виділити у власність ОСОБА_2 , стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 187277 гривень 53 копійки в рахунок грошової компенсації різниці вартості часток.

В обгрунтування позовної заяви вказував, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2007 року, яке набрало законної сили 19 жовтня 2007 року, визнано за ним та відповідачем ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині нерухомого майна - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого на земельній ділянці площею 332,0 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 , та складається з цегляної будівлі павільйону - бару площею 39,6 кв.м. комунікацій електропостачання, наземних та підземних комунікацій водопостачання і каналізації, споруд відкритої бетонної площадки площею 292,4 кв.м. з металевими конструкціями огорожі та навісів.

В послідуючому він та відповідач відчужили належні їм частки цього майна у виді кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який в березні 2008 року продав його ОСОБА_4 .

В січні 2016 року ОСОБА_4 подарував, а він ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли в дар, в рівних долях, по 1/2 частині кожен, нежитлову будівлю, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв.м, на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 322 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1 . Разом з будівлею кафе за цим договором відчужено споруди відкритої бетонної площадки площею 292,4 кв.м з металевими конструкціями огорожі і навісів.

З вказаного часу він з відповідачем набули право спільної часткової власності з розміром частки по 1/2 па нежитлову будівлю кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , якою спільно володіють та користуються, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, станом на 16 травня 2019 року, належний об`єкт нерухомості складається з нежитлової будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 (А-1), тамбура (а), навісу для зберігання інвентарю (Б), убиральні (В), огорожі (№1), відкритої бетонної площадки з тентовим навісом (1).

Згідно інформаційної довідки № 11 від 16 травня 2019 року, виданої Приватним підприємством Бюро послуг та консультацій , навіс для зберігання інвентарю (Б) та убиральня (В) не відносяться до самочинного будівництва та не потребують вводу в експлуатацію згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773.

Оціночна вартість нежитлової будівлі, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 16 травня 2019 року становить 702893 гривень 45 копійок, що підтверджується інформаційною довідкою Приватного підприємства Бюро послуг та консультацій № 10 від 16 травня 2019 року. Цією ж довідкою підтверджено вартість окремих будівель та споруд, які с складовою нерухомого майна.

Останнім часом відповідач ОСОБА_2 ініціює надання їй у володіння та користування частини спільного майна в натурі з можливістю отримання нею від нього відповідної матеріальної компенсації, проте не погоджується на укладення відповідного договору у нотаріуса згідно вимог ст. 364 ч. 3 ЦК України, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з цим позовом.

Оскільки оціночна вартість нежитлової будівлі, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 702893 гривень 45 копійок то, виходячи із розміру часток кожного з них, у грошовому виразі така частка становитиме по 351446 гривень 72 копійки.

Ухвалою судді від 21 червня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2007 року, яке набрало законної сили 19 жовтня 2007 року, визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині нерухомого майна - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого на земельній ділянці площею 332,0 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 , та складається з цегляної будівлі павільйону - бару площею 39,6 кв.м. комунікацій електропостачання, наземних та підземних комунікацій водопостачання і каналізації, споруд відкритої бетонної площадки площею 292,4 кв.м. з металевими конструкціями огорожі та навісів (а.с. 7-8).

Згідно Договору дарування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли в дар, в рівних долях, по 1/2 частині кожен, нежитлову будівлю, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв.м, на земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 322 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1 . Разом з будівлею кафе за цим договором відчужено споруди відкритої бетонної площадки площею 292,4 кв.м з металевими конструкціями огорожі і навісів (а.с. 10).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності, а саме по Ѕ частині нежитлової будівлі, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв.м, навісу для зберігання інвентарю загальною площею 22,7 кв.м., убиральні загальною площею 5 кв.м., огорожі, відкритої бетонної площадки з тентовим навісом площею 254,1 кв.м з металевими конструкціями огорожі і навісів (а.с. 11,12).

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, станом на 16 травня 2019 року, об`єкт нерухомості складається з нежитлової будівлі кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 (А-1), тамбура (а), навісу для зберігання інвентарю (Б), убиральні (В), огорожі (№1), відкритої бетонної площадки з тентовим навісом (1) (а.с. 13-16).

Відповідно до інформаційної довідки № 11 від 16 травня 2019 року, виданої Приватним підприємством Бюро послуг та консультацій навіс для зберігання інвентарю (Б) та убиральня (В) не відносяться до самочинного будівництва та не потребують вводу в експлуатацію згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (а.с. 17).

Оціночна вартість нежитлової будівлі, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 16 травня 2019 року становить 702893 гривень 45 копійок, що підтверджується інформаційною довідкою Приватного підприємства Бюро послуг та консультацій № 10 від 16 травня 2019 року. Цією ж довідкою підтверджено вартість окремих будівель та споруд, які є складовою нерухомого майна (а.с. 18).

Згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно із ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Положеннями ч.ч. 1,2,3 ст. 358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що сторонам на праві спільної часткової власності належить по Ѕ частині нежитлової будівлі, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 39,6 кв.м, навісу для зберігання інвентарю загальною площею 22,7 кв.м., убиральні загальною площею 5 кв.м., огорожі, відкритої бетонної площадки з тентовим навісом площею 254,1 кв.м з металевими конструкціями огорожі і навісів, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 322 кв.м., яка належить Миргородській міській раді.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, зважаючи на те, що у суду відсутній обґрунтований сумнів щодо достовірності визнаних відповідачами обставин або добровільності їх визнання, за наявності для того законних підстав суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

Позовні вимоги позивача не суперечить закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає до задоволення.

Оскільки загальна вартість майна що є у спільній частковій власності сторін становить 702893,45 грн., позивачу ОСОБА_1 відповідно до заявлених позовних вимог підлягає виділенню майно на загальну суму 538724,25 грн, відповідачу - 164169,20 грн., тому необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 187277, 53 грн. (538724,25-164169,20/2) в рахунок грошової компенсації різниці вартості часток.

Разом з тим Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності нежитлової будівлі , кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться по АДРЕСА_1 не містить складової частини тамбур (а), тому суд не знаходить підстав для виокремлення вказаного приміщення при здійсненні виділу частки майна ОСОБА_1 .

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідачів на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.315,316,356,358, 364 ЦК України ст. ст. 5,10, 12, 13, 200, 263, 264, 265, 266, 268, 273,354 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке належить останнім на підставі договору дарування від 13.01.2016 року, на нежитлову будівлю, кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , та споруди відкритої бетонної площадки з металевими конструкціями огорожі і навісів розміщених за адресою АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 322 кв.м., яка належить Миргородській міській раді.

Визнати право власності, виділивши ОСОБА_1 нежитлову будівлю кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 (А-1), убиральню (В), загальною площею 44,6 кв. м., загальною вартістю 538724 гривень 25 копійок, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 322 кв.м., яка належить Миргородській міській раді.

Визнати право власності, виділивши ОСОБА_2 навіс для зберігання інвентарю (Б), огорожу (№1), відкриту бетонну площадку з тентовим навісом (1), площею 276,8 кв. м. загальною вартістю 164169 гривень 20 копійок, за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 322 кв.м., яка належить Миргородській міській раді.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 187277 (сто вісімдесят сім тисяч двісті сімдесят сім ) гривень 53 копійки, в рахунок грошової компенсації різниці вартості часток.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Широка Долина, Великобагачанського району, Полтавської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженка місто Лівне Орловська область Російська Федерація, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 20.07.2019

Суддя: В. М. Куцин