Ухвала

від 18.07.2019 по справі 320/5237/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.07.2019

Справа № 320/5237/19

(6/320/134/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого-судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі подання державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченко Володимира Володимировича щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченко В.В. звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду із поданням щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань,покладених на неї на підставі виконавчого листа № 320/6074/14-ц, виданого 14.03.2016 року.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 320/6074/14-ц, виданого 14.03.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 800000,00 грн. та судові витрати в розмірі 9931,20 грн. Рішення боржником на сьогоднішній день не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. При проведенні виконавчих дій встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, у зв`язку з чим державний виконавець просить обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу шляхом заборони перетину кордону України до виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця.

Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченко В.В. у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд подання за його відсутності, на задоволенні наполягає.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи в сукупності, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні в Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 320/6074/14-ц, виданого 14.03.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 800 000 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 9931 грн. 20 коп. /а.с.3-4/.

18.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано добровільно виконати вимоги в строк до 24.03.2016 року /а.с.3/. Зазначену постанову у встановленому законом порядку боржником оскаржено не було.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця від 24.05.2017 року про розшук майна боржника, згідно бази даних АІС Автомобіль від 05.05.2017р. за ОСОБА_1 зареєстровані транспортні засоби: автомобіль вантажний МАЗ 5432 д/н НОМЕР_1 , причеп МАЗ 8926 д/н НОМЕР_2 , автомобіль вантажний МАЗ 500 д/н НОМЕР_3 , ПП д/н НОМЕР_4 , автомобіль легковий DAEWOO DAMAS д/н НОМЕР_5 , автобус КАВЗ 685 д/н НОМЕР_6 . 28.04.2017 року постановою державного виконавця на вищевказаний транспортний засіб накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

Згідно з відповіддю Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 24.09.2018 року № 1600/2/01-2018 транспортні засоби МАЗ 5432 д/н НОМЕР_1 , МАЗ 8926 д/н НОМЕР_2 , МАЗ 500 д/н НОМЕР_3 , ПП д/н НОМЕР_4 , DAEWOO DAMAS д/н НОМЕР_5 оголошено у розшук Мелітопольським МВДВС в Запорізькій області за виконавчим провадженням № 50512522 від 24.05.2017 та постановлено на облік у ІС Відеоконтроль-Рубіж 01.06.2017р. Транспортний засіб МАЗ 5432 д/н НОМЕР_1 також значиться у розшуку за ВП 39857664 від 19.11.2013, Мелітопольський МВДВС у Запорізькій області. Постановлено на облік 03.12.2013р. /а.с.8/.

З матеріалів подання вбачається, що за боржником було зареєстровано право власності на 2-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою державного виконавця від 26.07.2018 року зроблений опис та арешт майна боржника, а саме вищевказаної квартири та 17.10.2018 року на Запорізьку філію ДП СЕТАМ була направлена заявка на реалізацію арештованого майна, згідно протоколу № 375239 від 11.12.2018 року 2-х кімнатна квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 була реалізована з публічних торгів частково була сплачена заборгованість.

Іншого майна за боржником не виявлено.

За повідомленням Державної прикордонної служби України повідомлено про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон України.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 вказаного закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що у поданні не вказані підстави та докази того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє відділ державної виконавчої служби правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

До матеріалів справи державним виконавцем надані копії актів державного виконавця від 13.09.2017 року, 29.08.2018 року та 12.07.2019 року, в яких зазначено, що державним виконавцем Рибченко В.В. були здійснені виходи за місцем проживання боржника, однак ОСОБА_1 двері не відчинила.

Положеннями ст.22 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Згідно п.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2314/5 від 20.07.2017) акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Так, з долучених державним виконавцем копій вказаних актів вбачається, що в порушення п.8 Інструкції вступна частина акта державного виконавця не містить даних осіб, у присутності яких державним виконавцем вчинялись виконавчі дії, їх статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, не вказано адресу, за якою був здійснений вихід державного виконавця.

Крім того, факт присутності боржника у вказаному жилому приміщенні не встановлено, жодними іншими особами не підтверджено, а відтак твердження виконавця про те, що боржник навмисно не відчиняє двері, суд вважає необґрунтованими.

Оскільки, відповідно до ч. 4ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. До того ж, особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Крім того, у відповідності до вимог чинного законодавства України, юридичні санкції у виді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені не у зв`язку з наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв`язку з викладеним саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Відсутність у боржника майна та доходу не свідчить про умисне та свідоме ухилення ним від виконання зобов`язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що подання державного виконавця обґрунтоване лише перебуванням ОСОБА_1 у статусі боржника у виконавчому провадженні, а також фактом наявності заборгованості за виконавчим листом. Судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Крім того, судом встановлено, що державний виконавець Рибченко В.В. вже звертався до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у квітні 2019 року з аналогічним поданням. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 22 квітня 2019 року у задоволенні подання державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченка Володимира Володимировича щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 відмовлено.

Зважаючи на викладене, суд вважає необхідним роз`яснити державному виконавцеві положення ст.44 ЦПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Рибченко Володимира Володимировича щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.В.Юрлагіна