Постанова від 16.07.2019 по справі 640/4328/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №640/4328/19 Суддя 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження № 33/818/653/19

Категорія: ст.472 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2019 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю захисника особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.472 МК України ОСОБА_1 - адвоката Ярічевського Валерія Валерійовича, представника Харківської митниці ДФС - Тиндика Михайла Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 18.04.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 була звільнена від адміністративної відповідальності за ст.472 МК України у зв`язку із малозначністю вчиненого нею правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Судом першої інстанції було встановлено, що 05.10.2018 року о 23.40 в зоні діяльності митного поста Харків-Пассажирський Харківської митниці ДФС під час митного контролю пасажирів потягу №74, сполученням Кривий Ріг - Москва , які виїжджали з митної території України до Російської Федерації, у вагоні № 6, було проведено письмове та усне декларування пасажирки, що прямувала на місці № 31, громадянки України ОСОБА_1 , яка заявила органу доходів і зборів про відсутність у неї предметів (товарів), що підлягають письмовому декларуванню під час переміщення через митний кордон України. Після цього, ході митного огляду ручної поклажі ОСОБА_1 в її дамській сумочці було виявлено п`ять золотих банківських зливків, вагою 50 грами, 10 грами, 10 грами, 5грами, 1 грам, про переміщення яких не було заявлено митному органу за встановленою формою, в порядку встановленому вимогами ч. 1 ст. 257 МК України та постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431 та які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню згідно постанови НБУ від 27.05.2008 року № 148.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларування у разі переміщення через митний кордон України, за що передбачена відповідальність за ст.472 МК України.

Разом з тим, судом встановлено, що діяння порушника не завдало шкоди охоронюваним законом інтересам, оскільки сплата митних платежів при перевезенні вилучених у ОСОБА_1 виробів із золота не передбачена, а тому суд прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Не погодившись з таким рішенням, Харківська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 18.04.2019 року скасувати винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною за ст.472 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення відповідно до санкції цієї статті.

В апеляційній скарзі її автор вказує, що винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними доказами у справі, а суд першої інстанції необґрунтовано звільнив її від адміністративної відповідальності за ст.472 МК України.

Заслухавши пояснення представника Харківської митниці ДФС Тиндика М.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення захисника Ярічевського В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. , суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до положень ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто об`єктивна сторона цього правопорушення виявляється в невиконанні вказаних вище дій.

Фактичні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції не оспорюються, та апеляційним судом не переглядаються.

Відповідно до пп.1 п.4 Постанови Національного банку України від 27.05.2008 року № 148 фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 грам, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі, а згідно пп.2 цієї Постанови, фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 грам, у вигляді зливків і монет за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та на підставі документів, що підтверджують придбання цією особою банківських металів в уповноважених банках та/або Національному банку.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 формально маються ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, але сплата митних платежів при перевезенні виявлених у ОСОБА_1 виробів із золота не передбачена, з чого випливає, що шкоди державним інтересам її діями завдано не було, даних про протиправне набуття нею або члена її сім`ї права власності на ці речі матеріали справи не містять, заходів, щодо переховування виробів із золота від митного контролю з боку ОСОБА_1 , яка є людиною похилого віку, не вживалось, тому вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність в даному конкретному випадку звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , обмежившись при цьому усним зауваженням.

Керуючись Керуючись ст. ст. 486, 489 МК України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 18.04.2019 року у відношенні ОСОБА_1 - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик