Постанова

від 16.07.2019 по справі 920/903/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2019 р. Справа№ 920/903/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2019

(повний текст рішення складено 01.04.2019)

у справі № 920/903/18 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ"

до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про стягнення 881 817,80 грн.

за участю представників:

від позивача Шурміль С.С.;

від відповідача не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДПА Київ" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення 881 817,80 грн., з яких 626 963,90 грн. основного боргу за договором постачання програмної продукції № 68/10-17 від 25.09.2017, 142 120,34 грн. пені, 27 156,27 грн. 3% річних та 85 577,29 грн. інфляційних збитків.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 у справі № 920/903/18 позов задоволено повністю з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнуто 626 963,90 грн. основного боргу, 30 357,24 грн. 3% річних, 100 797,48 грн. інфляційних втрат, 11 371,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач порушив умови договору щодо розміру та строків оплати.

Не погодившись з рішенням, ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, просить змінити рішення в частині стягнення 30 357,24 грн. 3% річних, 100 797,48 грн. інфляційних втрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 26 989,67 грн. 3% річних, 86 377,28 грн. інфляційних втрат, відмовити у стягненні 142 120,34 грн. пені, розподілити судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України.

За твердженням скаржника зміна предмету позову повинна відбуватись окремою письмовою заявою, а не в рамках відповіді на відзив.

Також скаржник вказує на неправильний розрахунок штрафних санкцій, наполягаючи, що першим днем прострочення оплати програмної продукції за договором постачання програмної продукції № 68/10-17 від 25.09.2017 є 03.10.2017.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду на 16.07.2019.

В судове засідання представники відповідача не з`явились, хоч відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 10.06.2019 поштового відправлення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ТОВ "ДПА КИЇВ" у відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача в судовому засіданні просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2018 Господарським судом Сумської області відкрито провадження у справі № 920/903/18 за позовом ТОВ "ДПА Київ" про стягнення з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" стягнення 881 817,80 грн., з яких 626 963,90 грн. основного боргу за договором постачання програмної продукції № 68/10-17 від 25.09.2017, 142 120,34 грн. пені, 27 156,27 грн. 3% річних, 85 577,29 грн. інфляційних збитків.

До початку розгляду справи по суті позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 185 від 14.01.2019), в якому, пославшись на приписи ст.ст. 46, 165, 166 ГПК, зазначив, що нарахування штрафних санкцій відбулося помилково, оскільки договором нарахування штрафних санкцій не передбачено, тому просив суд пеню у розмірі 142 120,34 грн. не стягувати з відповідача, а також, врахувавши зауваження відповідача щодо періоду нарахування 3% річних, надав уточнюючий розрахунок суми позову, згідно з яким просив суд стягнути з відповідача 758 118,62 грн., а саме: 626 963,90 грн. основного боргу, 30 357,24 грн. 3% річних, 100 797,48 грн. інфляційних втрат.

Отже, незважаючи на заголовок, за своїм змістом цей документ є заявою позивача про відмову від частини позовних вимог та збільшення розміру позовних вимог на підставі ст. 46 ГПК України.

Частина 2 ст. 46 ГПК України надає право позивачу відмовитись від частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу, збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (ч. 5 ст. 46 ГПК України).

Докази направлення відповідачу зазначеної заяви містяться в матеріалах справи (стор. 78 - 79).

Місцевий господарський суд, прийнявши до розгляду змінені позовні вимоги, обґрунтовано виходив із суті заяви позивача, а не з її назви.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 25.09.2017 між ТОВ "ДПА Київ" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" був укладений договір постачання програмної продукції № 68/10-17, на умовах якого позивач взяв на себе зобов`язання здійснити постачання програмної продукції через мережу Інтернет, а відповідач зобов`язався прийняти таку програмну продукцію та здійснити її оплату.

Договором передбачено, що постачання програмної продукції здійснюється шляхом надання постачальником покупцю доступу до програмної продукції через канали зв`язку мережі інтернет, про що сторони складають акт приймання-передачі програмної продукції (п. 4.1 договору).

Додатком № 1 до договору погоджено, що постачання програмної продукції відбувається протягом 14 календарних днів після сплати відповідного авансового платежу.

Авансова оплата покупцем на користь постачальника відповідно до умов договору мала бути сплачена в сумі 1 326 963,90 грн. не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання додатку № 1 до договору. Додаток до договору був підписаний сторонами 25.09.2017.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку оплати відповідно до п. 4 додатку № 1 до договору постачання програмної продукції № 68/10-17 від 25.09.2017 розпочався не 25.09.2017, як помилково зазначає позивач, а 26.09.2017 (вівторок), 5 банківських днів з дати підписання цього додатку спливли 02.10.2017 (понеділок). Відповідно перебіг строку прострочення почався з 03.10.2017.

За актом приймання-передачі програмної продукції від 11.12.2017 № 00000000304, постачальник здійснив постачання програмної продукції на суму 1 326 963,90 грн.

Матеріалами справи підтверджується часткова оплата отриманої продукції покупцем: 08.12.2017 - 500 000,00 грн., 25.01.2018 - 100 000,00 грн., 18.07.2018 - 100 000,00 грн.

Відповідач проти наявної заборгованості в розмірі 626 963,90 грн. не заперечує.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати програмної продукції у строки передбачені договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 626 963,90 грн. 90 коп. основного боргу, 30 357,24 грн. 3% річних, 100 797,48 грн. інфляційних втрат за період з 30.09.2017 по 11.01.2018.

Колегія суддів звертає увагу на помилку в розрахунку позивача та зазначає, що перебіг прострочення оплати за договором розпочався 03.10.2017, а сума боргу, інфляційних та 3% річних з урахуванням часткових проплат станом на 11.01.2019 склала 757 749,23 грн., з яких 626 963,90 грн. основного боргу, 100 755,32 грн. інфляційних втрат та 30 030,01 грн. 3% річних.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо періоду прострочення частково спростовують висновок місцевого господарського суду щодо обґрунтованості розрахунку позовних вимог.

Допущена судом першої інстанції при розгляді справи № 920/903/18 помилка у визначенні початку перебігу строку, згідно із ст. 277 ГПК України, є підставою для зміни рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2019.

Понесені сторонами судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 у справі № 920/903/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 25.03.2019 у справі № 920/903/18 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" 626 963,90 грн. основного боргу, 30 030,01 грн. 3% річних, 100 755,32 грн. інфляційних витрат, 11 366,24 грн. витрат по сплаті судового збору."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Київ" на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" 8,31 грн. судових витрат за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 920/903/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз