Ухвала

від 17.07.2019 по справі 911/1475/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"17" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1475/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. , за участю секретаря судового засідання Ковальової Л.В. розглянувши скаргу № 08-2/07 від 08.07.2019 товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області під час виконавчих проваджень №57332528 та №57332587 з виконання рішення у справі № 911/1475/16 за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НОТАПС (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, оф. 23)

до товариства з обмеженою відповідальністю ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП ( 08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22)

до товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ-НОВА (86252, Донецька обл., Шахтарський район, с. Золотарівка, вул. Ломоносова, 2)

про стягнення 22 292,03 гривень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.06.2016 у справі № 911/1475/16 позов товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс задоволено частково; стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Нова на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 13344,31 гривень пені, 761,84 гривень процентів річних, 7882,80 гривень інфляційних втрат; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 679,63 гривень судового збору, 1479,61 гривень витрат на послуги адвоката; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Нова на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс 679,63 гривень судового збору, 1479,61 гривень витрат на послуги адвоката.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2016 у справі № 911/1475/16, яке набрало законної сили 24.06.2016, Господарським судом Київської області видано накази від 30.06.2016 № 911/1475/16 про примусове виконання рішення.

08.07.2019 від товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс до Господарського суду Київської області надійшла скарга № 08-2/07 від 08.07.2019 на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі № 911/1475/16, в якій скаржник просить суд:

- визнати за період із 12.04.2019 по 08.07.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому проваджені № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку із нездійсненням належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16;

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені № 57332528 та № 57332587 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження , та котрі були б направленні та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16;

- стягнути із Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (код ЄДРПОУ 34908763) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс (код ЄДРПОУ 38964292) витрати на правничу допомогу у розмірі 2700,00 гривень.

Скарга обґрунтована тим, що в період часу з 12.04.2019 по 08.07.2019 року внаслідок порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій, визначених Законом України Про виконавче провадження , у зв`язку із нездійсненням належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/16 державним виконавцем було допущено неправомірну бездіяльність.

Відповідно до ч.1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Ухвалою суду від 09.07.2019 розгляд скарги призначено на 17.07.2019.

15.07.2019 від головного державного виконавця Лівобережного ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області Голояд Ольги Володимирівни до Господарського суду Київської області надійшов відзив від 10.07.2019 №57332528/19, в якому виконавець просить суд відмовити у задоволенні скарги, оскільки така є безпідставною та необґрунтованою.

Свою позицію обґрунтовує тим, що виконавцем виявлено майно, що належить боржнику, а саме рухоме майно, що складається з 14 одиниць автотранспорту та 15 одиниць сільськогосподарської техніки, на яке в період, в якому, за твердженням скаржника було вчинено бездіяльність, було накладено арешт, оголошено його у розшук. Виявлене нерухоме майно, що складається зі значного комплексу будівель та споруд також було повторно арештовано, що підтверджується відомостями з реєстру речових прав на нерухоме майно реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та державного реєстру іпотек, але з огляду на те, що зазначене нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: с. Золотарівка та с. Дубівка Шахтарського району, тобто на території, що органами державної влади України не контролюються, подальші дії щодо виявленого майна унеможливлені.

Також зазначив, що в оскаржуваний період виконавець бездіяльності не вчиняв, робив низку запитів з метою виявлення інших майнових активів боржника, що позитивного результату не дало.

Додатково надав відомості на підтвердження того факту, що боржник не пройшов перереєстрацію на території, що контролюється органами державної влади України, статистичну, фінансову та податкову звітність не подає, відомості про проведення господарської діяльності на контрольованій території відсутні.

В судове засідання 17.07.2019 з`явився представник скаржника. Боржник та орган ДВС своїх представників в судове засідання 17.07.2019 не направили, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс № 08-2/07 від 08.07.2019 на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по справі № 911/1475/16, суд приходить до наступних висновків.

Загальні обставини щодо руху виконавчого провадження.

02.10.2018 року державним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 57332528 та № 57332587.

02.10.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження № 57335649.

В процесі виконання судового рішення державним виконавцем виявлене нерухоме майно, що складається з будівлі маслоцеху, складу № 1, кладової № 2, молочно-товарної ферми № 1, току, тракторно-польової дільниці, гаражу, кладової № 3, кочегарки, адміністративної будівлі, їдальні, складу (енергодільниці), пілорами з злотницької майстерні, свінокоплексу, майстерні № 2, що розташоване в с. Золотарівка Шахтарського району Донецької області, а також насосної станції №2, що розташоване в с. Дубівка Шахтарського району Донецької області, що належить ТОВ Зоря-Нова на праві власності.

З відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено що виконавцем 26.04.2019, 03.06.2019, 22.06.2019, 27.06.2019 вчинялися запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Згідно відповіді з Регіонального сервісного центру в Донецькій області виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано 14 одиниць транспортних засобів, а з повідомлення ГУ Держспоживслужби в Донецькій області виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано 15 одиниць сільськогосподарської техніки.

Постановою від 16.05.2019 виконавцем повторно накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, що знайшло своє відображення у реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та державному реєстрі іпотек.

Згідно інформації із зазначених реєстрів судом встановлено, що до 16.05.2019 перелічене нерухоме майно перебувало під забороною відчуження та арештом на підставі постанови державного виконавця від 12.07.2016, що було прийнято в межах виконання тих же наказів Господарського суду Київської області від 30.06.2016 по справі № 911/1475/19.

Постановою від 16.05.2019 повторно оголошено у розшук 14 одиниць транспортних засобів, та 15 одиниць сільськогосподарської техніки.

Попередньо зазначене рухоме майно, що належить боржнику перебувало у розшуку з 14.06.2017.

З відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що на все рухоме майно боржника накладено арешт 15.07.2015, 13.07.2016, 14.07.2016, та 16.05.2019 .

Згідно відповіді з ДФС встановлено, що боржник має рахунки в установах банків, на які 25.07.2016 року та 25.06.2019 постановою державного виконавця було накладено арешт. Державним виконавцем до установ банків направлялися платіжні вимоги, які поверталися банками без виконання через відсутність грошових коштів на рахунках боржника.

Згідно відповіді ДП Аграрні реєстри від 27.06.2019 на запит державного виконавця було повідомлено, що у реєстрі аграрних розписок відсутня інформація, щодо аграрних розписок ТОВ Зоря-Нова .

Згідно відповіді АТ Агропросперіс Банк від 02.07.2019 року на запит державного виконавця, ТОВ Зоря- Нова станом на 01.07.2019 року не є клієнтом АТ АП Банк .

Згідно відповіді АТ ПІРЕУС БАНК МКБ від 04.07.2019 року на запит державного виконавця ТОВ Зоря-Нова станом на 01.07.2019 року не є клієнтом цього банку.

Згідно відповіді Головного управління статистики у Донецькій області на запит державного виконавця від 01.07.2019 ТОВ Зоря-Нова за 2016-2018 та 2018-2019 роки статистичну звітність до органів Держстату не надавало.

Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження державним виконавцем 09.04.2019, 17.04.2019, 07.05.2019, 15.05.2019, 28.05.2019, 31.05.2019, 18.06.2019, 20.06.2019, 25.06.2019 здійснювалися запити до ДФС щодо номерів рахунків, відкритих боржником.

Таким чином, в період з 12.04.2019 по 08.07.2019, протягом якого за твердженням скаржника державним виконавцем було вчинено неправомірну бездіяльність, державний виконавець вживав заходи з метою з`ясування майнового стану боржника, виявлення його активів, на які могло б бути звернено стягнення з метою виконання рішення суду по справі № 911/1475/16.

Крім того, в період від моменту відкриття виконавчого провадження 02.10.2018 на запити державного виконавця було отримано низку відповідей державних органів.

Так, згідно відповіді з Головного управління статистики у Донецькій області було встановлено, що ТОВ Зоря-Нова за 2017-2018 роки не надавало фінансову та статистичну звітність до органів статистики.

Згідно відповіді з Головного управління національної поліції в Донецькій області, встановлено, що транспортні засоби та сільськогосподарська техніка, які зареєстровані за ТОВ Зоря-Нова згідно з даними інформаційно-пошукової системи Відеоконтроль- Рубіж перебувають у розшуку за кодом 4 (розшук майна боржника).

Згідно відповіді з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, встановлено, що станом на 30.06.2018 рік ТОВ Зоря-Нова серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу), відсутнє.

Згідно відповіді з ДП Держреєстри України встановлено, що згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання ТОВ Зоря-Нова не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання.

Згідно відповіді з ГУ Держпраці у Донецькій області встановлено, що в період з 01.01.2015, по теперішній час, відсутня інформація, щодо наявності або перебування на обліку підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском трубопроводів пари та гарячої води, об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів, які перебувають у власності (користуванні) ТОВ Зоря-Нова , не здійснювалася. Реєстрація великовантажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування за вище визначеним суб`єктом господарювання не здійснювалась.

Згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей наданого ДП Національні Інформаційні Системи встановлено, що за вказаними параметрами запиту, щодо видання ТОВ Зоря-Нова довіреностей на ім`я третіх осіб на право користування рухомим майном, в Єдиному реєстрі довіреностей інформація відсутні.

Згідно відповіді з ГУ ДФС у Донецькій області встановлено, що ТОВ Зоря-Нова (ЄДРПОУ 33129568) земельна ділянка, за якою зареєстрована ТОВ Зоря-Нова знаходиться на непідконтрольній території України. ТОВ Зоря-Нова перебуває за основним місцем обліку у Слов`янській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Шахтарський район) з 12.12.2014. ТОВ Зоря-Нова не звітує з 2014 року. Остання декларація з плати за землю надана за 2014 рік. Станом на 07.11.2018 у ТОВ Зоря-Нова обліковується податковий борг за платежем 18010600 Орендна плата з юридичних осіб у сумі 34605,96 грн., який виник за період з 30.09.2014 по 30.01.2015. З 22.08.2014 по теперішній час підприємством не здійснювалась сплата за платежем 18010600 Орендна плата з юридичних осіб .

Згідно відповіді з Морської адміністрації встановлено, що відсутні записи, щодо суден, власником або судновласником яких є юридична особа ТОВ Зоря-Нова .

Згідно відповіді з ДП Український інститут інтелектуальної власності встановлено, що за результатами пошуку об`єктів промислової власності, що належить ТОВ Зоря-Нова не виявлено.

Згідно відповіді з ПАТ Укрзалізниця від 12.11.2018 року було встановлено, що інформації про вагони за ТОВ Зоря-Нова , як власника, в АБД ПВ не має. Крім того, зазначене підприємство відсутнє в довіднику Собственики грузових вагонов государств-участников Содружества . Також в інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного підприємства.

Згідно відповіді з Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, страхувальник ТОВ Зоря-Нова протягом 2017-2018 років не звертався до управління із заявами-розрахунками для надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування страхувальника ТОВ Зоря-Нова не здійснювалось.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Зоря-Нова зареєстроване за адресою Донецька область, Шахтарський район, селище Золотарівка , вул. Ломоносова, б. 2.

Як вбачається із зазначеного реєстру останнє підтвердження відомостей про юридичну особу відбулося 21.02.2014.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 79-р, а також в усіх інших редакціях) на території населених пунктів Шахтарського району Донецької області, до яких відносяться і селища Золотарівка та Дубівка, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вбачається проведення ТОВ Зоря-Нова перереєстрації свого місцезнаходження на території, контрольованій державними органами України та з огляду на відомості, що отримано державним виконавцем на його запит із Державної фіскальної служби України, Головного управління статистики у Донецькій області та Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, суд приходить до висновку, що ТОВ Зоря-Нова не здійснює господарську діяльність на території контрольованій державними органами України, обліковувані доходи не отримує, звітність не подає, податки не сплачує, а належне йому рухоме (транспортні засоби) та нерухоме майно знаходяться та використовуються (ймовірно) боржником на неконтрольованій території.

11.04.2019 скаржник вже звертався до Господарського суду Київської області зі скаргою, ідентичною за змістом, з єдиною різницею лише в тому, що просив визнати неправомірною бездіяльність виконавця вчинену за період з 03.10.2018 по 11.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2019 скаргу в частині визнання неправомірною бездіяльність виконавця за період з 03.10.2018 по 11.04.2019 задоволено та зобов`язано виконавця дотримуватися строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях № 57332528 та № 57332587.

Отже предметом нового оскарження (скарга від 08.07.2019) є бездіяльність виконавця, вчинена за період з 12.04.2019 по 08.07.2019, яка полягає у порушенні періодичності перевірок майнового стану, що передбачена ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно приписів ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Дослідивши зміст наведеної норми Закону у взаємозв`язку із іншими положеннями Закону України Про виконавче провадження суд приходить до висновку, що дотримання періодичності, визначеної ч. 8 ст. 48 Закону має здійснюватися, має сенс лише до того моменту, поки відповідні майнові активи (грошові кошти, рухоме та нерухоме майно) не буде виявлене.

Адже після його виявлення застосовуються наступні процедури, а саме звернення стягнення на грошові кошти та/чи рухоме та нерухоме майно.

Як встановлено судом, у оскаржуваний період (12.04.2019 по 08.07.2019) державним виконавцем періодично вчинялися дії щодо виявлення рахунків боржника про що свідчать відомості з Автоматизованої системи виконавчого провадження, де відображене звернення державного виконавця 09.04.2019, 17.04.2019, 07.05.2019, 15.05.2019, 28.05.2019, 31.05.2019, 18.06.2019, 20.06.2019, 25.06.2019 із відповідними запити до ДФС.

Щодо дотримання державним виконавця періодичності виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, що передбачена ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження то суд приходить до наступних висновків.

З відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження судом встановлено, що виконавцем 26.04.2019, 03.06.2019, 22.06.2019, 27.06.2019 вчинялися запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Як вже зазначалося, державним виконавцем виявлено майнові активи боржника, зокрема рухоме (автотранспорт та сільськогосподарська техніка) та нерухоме майно.

Постановою від 16.05.2019 державним виконавцем повторно на все рухоме та нерухоме майно було накладено арешт.

Щодо транспортних засобів та сільськогосподарської техніки виконавцем постановою вдруге від 16.05.2019 оголошено їх у розшук.

Судом встановлено, що державним виконавцем досліджено та перевірено, що ТОВ Зоря-Нова зареєстроване за адресою Донецька область, Шахтарський район, селище Золотарівка, вул. Ломоносова, б. 2 , що є територією, що не контролюється органами державної влади України. На контрольованій території боржник не зареєструвався. З огляду на відомості, надані на запит державного виконавця, жодної діяльності на контрольованій території України боржник не здійснює, податки та інші обов`язкові платежі не проводить, звітність не подає.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З наведеного вбачається, що державний виконавець під час здійснення примусового виконання судового рішення може використовувати лише ті важелі, які визначені нормативно-правовими актами та самими рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження передбачені заходи примусового виконання рішень, якими є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

З цієї норми вбачається, що її реалізація державним виконавцем можлива у звичайних умовах, коли після виявлення майнових активів боржника державний виконавець застосовує той чи інший засіб примусового виконання судового рішення.

В межах цієї справи, судом встановлено, що майнові активи боржника виявлено, але з огляду на те, що ці активи зосереджено на території, що державними органами України не контролюються, а також приймаючи до уваги, що боржник господарської діяльності на контрольованій території України не здійснює, доходи не отримує, звітність не подає, перереєстрацію не пройшов, у державного виконавця відсутні засоби для досягнення мети виконавчого провадження - ефективне виконання судового рішення, адже державний виконавець діє у спосіб та використовуючи інструменти, що надані йому нормативно правовими актами, що можуть бути застосовані до процедури виконання судових рішень. Застосування жодного із перелічених в ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходів примусового виконання судового рішення є неможливим.

З огляду на викладене, а також з урахуванням обставин, встановлених судом щодо перебігу виконавчого провадження, у суду відсутні підстави вважати, що державний виконавець не діє, що має місце з його боку бездіяльність, тим більше, у суду відсутні підстави вважати, що в його діях чи бездіяльності наявні ознаки неправомірності.

Разом з тим, суд переконаний, що виконання судового рішення є складовою судового процесу, а ефективне виконання судового рішення є обов`язковою, необхідною умовою для виконання державою приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в аспекті права на справедливий судовий розгляд та статті 1 Протоколу 1 до цієї Конвенції в аспекті права на мирне володіння своїм майном (адже судове рішення про стягнення грошових коштів підпадає під захист статті 1 Протоколу 1 Конвенції) суд має констатувати, що саме державою не створено ефективних засобів виконання судових рішень на час перебування України в умовах збройного конфлікту.

Саме державою не запроваджено на законодавчому рівні правових шляхів, що дозволяли б державному виконавцю виконати покладені на нього функції щодо своєчасного та ефективного виконання судових рішень, що є свідченням відсутності для стягувачів можливості бути впевненими в тому, що судові рішення, прийняті на їх користь будуть виконані у належний спосіб.

При цьому вирішення цієї проблеми не може здійснюватися у спосіб задоволення скарг на бездіяльність державного виконавця. Адже саме держава має надати виконавцю відповідні інструменти для ефективного виконання ним покладених на нього функцій. Вже протягом майже п`яти років поки триває військовий конфлікт на сході України, а частина територій залишається поза межами контролю органів державної влади України, держава не запровадила особливого режиму та засобів виконання рішень судів щодо боржників, що розташовані на неконтрольованій території та не здійснили перереєстрацію на контрольованій території.

Вирішуючи справу за розглядуваною скаргою суд, зі всією повагою до приватних інтересів стягувача та його справедливих очікувань на швидке та ефективне виконання судового рішення, прийнятого на його користь, не може прийти до висновку про задоволення скарги, адже судом не встановлено, що саме в діях державного виконавця наявні ознаки неправомірної бездіяльності та що задоволення такої скарги сприяло б скорішому виконанню рішення.

Як вже зазначалося, скаржник вже не вперше звертається з аналогічними скаргами до суду в межах цієї справи, змінюючи лише періоди, в які, на його думку, державний виконавець припускався бездіяльності, але позитивні попередні рішення судів по цих скаргах до бажаного результату не призвели.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення скарги лише з мотивів формальної констатації того факту, що рішення суду наразі є не виконаним, тільки лише за для того, щоб у заявника склалася уява про здійснений судовий контроль за виконанням прийнятого судом рішення.

Судом вбачається, що ефективним способом судового контролю за виконанням судового рішення, в цій конкретній справі, буде встановлення судом факту незабезпечення державою ефективних правових механізмів для виконання судових рішень щодо боржників, місцезнаходженням яких є території, що не контролюються органами державної влади України, за відсутності у таких боржників майна, на яке могло б бути звернено стягнення, на контрольованій території та у випадку не проведення перереєстрації такого боржника та не здійснення ним господарської діяльності на контрольовані території.

Рішення про задоволення скарги в аспекті встановлених та розглянутих обставин було б свідченням ілюзорного правосуддя, адже, в такому випадку, суд мав би зробити вигляд, що в країні відсутня прогалина, неврегульованість порядку проведення виконавчих дій в умовах збройного конфлікту та відсутності контролю державними органами на певній території країни.

Неправомірною може бути визнано бездіяльність державного виконавця тоді, коли виконавець не виконує обов`язку встановленого законом.

Його головний обов`язок, в розглядуваному випадку, полягає у забезпеченні опису та переданні на реалізацію виявлених майнових активів. Але не здійснення такого обов`язку не є провиною виконавця, бо унеможливлено внаслідок відсутності правового механізму, що забезпечував би порядок реалізації майна, що розташоване на території, що державними органами України не контролюються.

В скарзі, з посиланням на ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження викладено перелік, що складається із 51 різноманітних запитів та інших дій, які державним виконавцем, за твердженням скаржника, не було виконано.

Водночас, як встановлено судом значна кількість із перелічених запитів, державним виконавцем були вчинені, як від моменту відкриття виконавчого провадження так і в період оскарження бездіяльності, значна кількість із перелічених скаржником заходів не має відношення до перевірки майнового стану боржника в контексті ч.8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження та значна кількість таких заходів, визначена скаржником без врахування та відверто ігноруючи факт не здійснення боржником господарської діяльності на контрольованій державними органами України території, що створює відчуття, що скаржник своїми вимогами до виконавця не стільки сприяє ефективному виконанню ним своїх функцій скільки створює передумови для нового звернення до суду зі скаргою за новий період бездіяльності.

До такого висновку суд прийшов проаналізувавши запропонований скаржником перелік запитів про надання інформації про боржника, адже більшість з них мають суто формальний характер та заздалегідь передбачуваний результат про відсутність відповідної інформації, а тому виконавець мав на власний розсуд оцінювати доцільність вжиття тих чи інших дій з урахуванням принципу пропорційності та передбачуваної ефективності використаних заходів.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги, адже судом не встановлено факту вчинення виконавцем в період з 12.04.2019 по 08.07.2019 бездіяльності, яка могла б кваліфікуватися як неправомірна.

Водночас, наведені судом висновки, ні в якій мірі не можуть бути сприйняті, як привід не здійснювати державним виконавцем в подальшому можливі, доступні та ефективні виконавчі дії.

Навпаки, не дивлячись на виявлення майна, виконавець в подальшому має вживати усіх можливих від нього заходів за для виявлення іншого майна, активів, інших доступних способів, завдяки яким судове рішення може бути виконано.

Вчинення таких дій, має здійснюватися, якщо не із періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 закону України Про виконавче провадження , адже, як вже зазначалося така періодичність має застосовуватися у випадку коли виконавцем майнові активи боржника не виявлено, але із розумною періодичністю, що дозволила б миттєво відреагувати на зміну ситуації щодо боржника та продемонструвала б стягувачу вчинення виконавцем повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій, що навіть в умовах, що склалися, не позбавляли б його сподівань на завершення виконавчого провадження повним виконанням судового рішення по справі № 911/1475/16.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Нотапс вих. № 08-2/07 від 08.07.2019 на бездіяльність державного виконавця Лівобережного відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні № 51621883 та № 51621824 щодо примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 30 червня 2016 року по справі №911/1475/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2019.

Суддя Р.М. Колесник