Рішення

від 18.07.2019 по справі 914/422/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2019 справа № 914/422/19

За позовом : Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 в особі голови ОСББ Драгана, 1 Андрусишина Василя Федоровича , м. Львів,

до відповідача: Львівської міської ради в особі Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

про : скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 р.

Суддя Синчук М.М.

за участю секретаря судового засідання Корольчук О.В.

Представники учасників справи:

позивача: Андрусишин В.Ф., Кремінець М.М.- представник;

відповідача: Шагай О.О. - представник;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача : ОСОБА_3 - представник.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

На розгляді Господарського суду Львівської перебуває справа №914/422/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 в особі голови ОСББ Драгана, 1 Андрусишина Василя Федоровича до Львівської міської ради в особі Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 р.

Ухвалою суду від 22.04.2019 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

В судове засідання 18.07.2019 р. позивач з`явився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 18.07.2019 р. представник відповідача з`явився. Позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

В судове засідання 18.07.2019 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача з`явився. Позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

01.11.2017 року була утворена комісія, яка передала житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 . Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, дане приміщення визначається, як нежитлове, а саме колясочна (21,1 кв. м.).

15.06.2018 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийняте рішення №631 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання . Дане рішення було прийняте на підставі наказу директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14.05.2018 року №269 Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі, щодо технічної можливості проведення переобладнання нежитлових приміщень (пл. 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру . Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою до відповідача про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 р.

Позиція відповідача.

Позовні вимоги заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, зазначив наступне. Із матеріалів технічної інвентаризації бюро технічної інвентаризації (зокрема, плану 1-го поверху поверхового плану будинку по АДРЕСА_1 , складеного 20.05.1991 р. та ін.) та плану приміщень у рівні 1-го поверху (існуючий стан), опрацьованого ФОП Гец Р.А. вбачається, що приміщення (заг. пл. 21,1 кв.м.), зокрема, частина приміщення під інд. XX - під інд. ХХ-1 (пл. 3,4 кв.м.), під інд. XXI (пл. 11,7 кв.м.), під інд. ХХІ-1 (пл. 0,9 кв.м.), - ще задовго до прийняття оскаржуваного рішення втратили функціональне призначення по забезпеченню експлуатації будинку й побутового обслуговування його мешканців та становлять/являють собою сукупність нежитлових приміщень, які мають сполучення між собою та окремий вихід на сходову клітку, коридор, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Спірні приміщення не можуть бути віднесені до категорії допоміжних приміщень. Відтак, застосування положень ст. ст. 1, 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та Рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 на спірні правовідносини не поширюється оскільки вказані приміщення є нежитловими приміщеннями, не відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, на них не; розповсюджується правовий режим спільної власності мешканців будинку. Зазначені нежитлові приміщення належать до комунальної власності міста, тому Львівська міська рада - орган місцевого самоврядування, котрий представляє та приймає рішення від імені територіальної громади міста Львова, як власник має право ними розпоряджатися. На підставі наведеного, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позиція третьої особи.

Вважає позовну заяву безпідставною та необґрунтованою, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, щодо твердження Позивача, про те, що відповідно до рішення Виконавчого комітету ЛМР № 631 від 15.06.2018 року, яким гр. ОСОБА_2 дозволено здійснити переобладнання нежитлових приміщень (пл. 21, 1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру, громадянка ОСОБА_2 немає жодного відношення до даного будинку, вона не є співвласником або мешканцем будинку АДРЕСА_1 , тому гр. ОСОБА_2 незаконно заволоділа нежитловим приміщення (колясочною). Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №14 від 10.01.2017 р. Про утворення комісії з приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 , яким зобов`язано ЛМКП Під Зуброю передати на баланс ОСББ Драгана, 1 житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.24)

01.11.2017 року була утворена комісія, яка передала житловий комплекс за

адресою АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 . Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, колясочна площею 21,1 м.кв. визначається, як допоміжне приміщення. Не передаються в управління ОСББ інші технічні приміщення (5,5 кв.м.) - нежитлові приміщення 1-го поверху з індексом ХХV. (а.с. 25, 26-32)

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 11.12.2017 р. №581 Про затвердження акту приймання-передачі багатоквартирного будинку в цілому на АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю Сихівської районної адміністрації в управління ОСББ Драгана , зобов`язано ЛКП Під Зуброю Сихівської районної адміністрації здійснити передачу нежитлового приміщення першого поверху багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , загальною площею 5,5 кв.м., позначену в технічній документації під індексом ХХV. (а.с.33)

14.06.2017 р. в центрі надання адміністративних послуг зареєстровано заяву гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на переведення колясочної по АДРЕСА_1 приміщення. (а.с.46)

Згідно Витягу з протоколу №6 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 10.08.2017 р. надано дозвіл двірнику ЛКП Під Зуброю ОСОБА_2 на перепланування приміщень колясочної з розширенням за рахунок частини вестибюлю під квартиру на АДРЕСА_1 (а.с. 48)

15.06.2018 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийняте рішення №631 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання . Дане рішення було прийняте на підставі наказу директора департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14.05.2018 року №269 Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі, щодо технічної можливості проведення переобладнання нежитлових приміщень (площею 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 . (а.с. 47)

Відповідно до рішення Виконавчого комітету ЛМР №631 від 15.06.2018 року, яким гр. ОСОБА_2 дозволено здійснити переобладнання нежитлових приміщень (пл. 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру.

В пункті 3 рішення Виконавчого комітету ЛМР № 631 від 15.06.2018р. зазначається: Сихівській районній адміністрації надати висновок про відповідність здійсненого переобладнання нежитлових приміщень (заг. площею 21, 1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1

В пункті 4 рішення Виконавчого комітету ЛМР № 631 від 15.06.2018р. зазначається: Після виконання пункту 3 цього рішення надати нежитловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 статус житлової квартири та присовоїти номер НОМЕР_1 .

Представником ОСББ Драгана, 1 скеровувалися адвокатські запити (від 03.11.2018 р. №01, від 03.11.2018 р. №02, від 03.11.2018 р. №03, від 03.11.2018 р. №04, від 03.11.2018 р. №05) до відповідних органів, щодо надання інформації та копії підтверджуючих документів про передачу допоміжного приміщення (колясочної) по АДРЕСА_1 у власність гр. ОСОБА_2 (а.с.34-38)

На дані адвокатські запити було отримано лист-відповідь від Сихівської районної адміністрації в якому зазначалося, що районною адміністрацією не видавалося розпорядження про відповідність здійсненого переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді від Сихівського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області зазначається, що в період з 2013 по 2018 р.р. жодних звернень від гр. ОСОБА_2 не надходило, відповідно жодних дозволів чи будь-яких дозвільних документів на перепланування приміщень колясочної під житлову квартиру не видавалось. (а.с. 43)

Відповідно до листа-відповіді від Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, підставою для прийняття рішення про перепланування нежитлового приміщення у будинку АДРЕСА_1 , став Проект ФОП Гец Р.А. та технічний висновок про стан основних конструкцій будинку та можливість проведення перепланування приміщень загального користування під житлову квартиру АДРЕСА_5 , складений 18.11.2012р. даний документ є чинним протягом 3-ох років, гр. ОСОБА_2 звернулась із заявою про переобладнання нежитлового приміщення до Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР - 19.12.2016 р. (а.с.54)

Відповідно до статті 1 Закону України Про особливості здійснення права

власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 4 17-VІІІ, допоміжні

приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України всі власники квартир і нежилих приміщень в багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (в тому числі допоміжні). Тобто право володіння, користування та розпорядження допоміжними приміщеннями мають усі співвласники житлового будинку. Дане положення закріплене в ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , відповідно до якої спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, таким чином співвласники багатоповерхового будинку є власниками допоміжних приміщень (якщо мова іде про допоміжні приміщення: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти та машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери й інші підсобні й технічні приміщення). Допоміжні приміщення (кладові, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

У рішеннях Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 та від 09.11.2011 р. № 14-рп/2011 зазначено, що підтвердження права власності на допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинків і зовнішнього благоустрою не вимагають додаткових дій із боку власників квартир. Власники квартир є власниками допоміжних приміщень, конструктивних елементів зовнішнього та внутрішнього благоустрою, незалежно від способів отримання права власності на квартири (під час приватизації чи в разі здійснення цивільно-правових угод).

Чинним законодавством не передбачено механізм передачі у власність громадян допоміжних приміщень будинку, також як і право власників квартир багатоквартирних будинків на розпорядження своєю частиною зазначених приміщень. Допоміжні приміщення стають об`єктами права спільної власності

співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з набуттям громадянами права власності на квартири у відповідності з вимогами

Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Для підтвердження набутого в такий спосіб права на допоміжні приміщення не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. При цьому розмір частки в майні будинку кожного співвласника визначається для кожного з них пропорційно розміру квартири, яка є їхньою власністю. Наявність частки у спільній власності власників квартир не означає, що власники можуть здійснювати відчуження своєї частки окремо від відчуження квартири. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Зазначені приміщення, що знаходяться у спільній власності, є невід`ємною частиною будинку, а тому переходять до набувача разом з відчуженням самої квартири. Разом з тим, кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Передача об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам можна виключно за рішенням загальних зборів об`єднання співвласників за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень, зокрема, на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 та ч. 2ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Окрім цього ч. 1 та ч. 2 ст. 386 ЦК України зазначає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення Виконавчого комітету Львівської Міської ради №631 від 15.06.2018р. Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання прийняте із порушенням прав співвласників та підлягає скасуванню для безперешкодного та постійного користування допоміжним приміщенням усіма співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, вимоги позивача про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 р. Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1 921,00 грн.

Враховуючи наведене, оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити, витрати позивача по сплаті судового збору, згідно ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 р. Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання .

3. Стягнути з Виконавчого комітету Львівської міської ради ( 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 26256622 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 ( 79049, м. Львів, вул. Драгана, 1, ідентифікаційний код 40650791 ) 1 921,00 гн судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 22.07.2019.

Суддя Синчук М.М.