Постанова

від 16.10.2019 по справі 914/422/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. Справа №914/422/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 б/н від 08.08.2019 та Виконавчого комітету Львівської міської ради б/н і дати

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 (повний текст рішення складено 22.07.2019, м. Львів, суддя Синчук М.М.)

у справі № 914/422/19

за позовом : Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 в особі голови ОСББ Драгана, 1 ОСОБА_2 , м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради в особі Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 631 від 15.06.2018.

за участю представників:

від позивача : Андрусишин В.Ф. - керівник;

від позивача: Кремінець М.М. - ордер серії ЛВ № 073542 від 22.04.2019;

від відповідача : Шагай О.О. - довіреність № 2901/вих-732 від 25.10.2018;

від третьої особи з боку відповідача: ОСОБА_3 - ордер серії ЛВ № 153431 від 24.05.2019.

ВСТАНОВИВ :

Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 в особі голови ОСББ Драгана, 1 Андрусишина Василя Федоровича звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Львівської міської ради в особі Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання .

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що спірне рішення порушує право власності на майно власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 у справі № 914/422/19 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Драгана, 1 задоволено. Суд виніс рішення, яким скасував рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання .

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання прийняте із порушенням прав співвласників та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу б/н від 08.08.2019, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції винесене без дослідження усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. А саме, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не обґрунтував на підставі яких доказів встановлено, що нежитлові приміщення (пл. 21.1. кв.м.) в будинку АДРЕСА_1 є допоміжними, що саме вони використовуються та необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення статусу спірного приміщення.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Львівської міської ради подав апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга Виконавчого комітету Львівської міської ради мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що спірне приміщення є нежитловим приміщенням, не відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку, на них не розповсюджується правовий режим спільної власності мешканців будинку. Спірне нежитлове приміщення належить до комунальної власності міста.

ОСОБА_1 було подано до суду відзив на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради б/н від 28.08.2019, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційні скарги б/н від 15.10.2019, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

ОСОБА_5 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: лист КП Під Зуброю № 412 від 08.10.2019; висновок № 01/10-19я будівельно-технічної експертизи по заяві ОСОБА_3 від 09.10.2019.

Згідно п. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Подані апелянтом до суду апеляційної інстанції докази (документи) виникли після винесення рішення Господарським судом Львівської області від 18.07.2019. За таких обставин, є новими доказами, які виникли після розгляду справи і на результати перегляду рішення не впливають.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №14 від 10.01.2017 Про утворення комісії з приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 зобов`язано ЛМКП Під Зуброю передати на баланс ОСББ Драгана, 1 житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

При тому, судом встановлено, що 14.06.2017 в центрі надання адміністративних послуг було зареєстровано заяву гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на переведення нежитлового приміщення (колясочної по АДРЕСА_1 ) в житлове приміщення.

Згідно Витягу з протоколу №6 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 10.08.2017 надано дозвіл двірнику ЛКП Під Зуброю ОСОБА_1 на перепланування приміщень колясочної з розширенням за рахунок частини вестибюлю під квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому, 01.11.2017 була утворена комісія, яка передала житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 , крім нежитлового приміщення з індексом XXV площею 5,5 кв.м.

Згідно з Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.11.2017, спірне приміщення - колясочна площею 21,1 м.кв.

15.06.2018 Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийняте рішення №631 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання . Дане рішення було прийняте на підставі наказу директора департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14.05.2018 №269 Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі, щодо технічної можливості проведення переобладнання нежитлових приміщень (площею 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру .

Так, відповідно до рішення Виконавчого комітету ЛМР №631 від 15.06.2018, зокрема, гр. ОСОБА_1 дозволено здійснити переобладнання нежитлових приміщень (пл. 21,1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_2 під квартиру.

В пункті 3 рішення Виконавчого комітету ЛМР № 631 від 15.06.2018 зазначено, що Сихівській районній адміністрації слід надати висновок про відповідність здійсненого переобладнання нежитлових приміщень (заг. площею 21, 1 кв. м.) в будинку АДРЕСА_1

В пункті 4 рішення Виконавчого комітету ЛМР № 631 від 15.06.2018 вказано, що після виконання пункту 3 цього рішення надати нежитловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 статус житлової квартири та присовоїти номер НОМЕР_1 .

Представником ОСББ Драгана , 1 скеровувалися до відповідних державних установ адвокатські запити (від 03.11.2018 №01, від 03.11.2018 №02, від 03.11.2018 №03, від 03.11.2018 №04, від 03.11.2018 №05) щодо надання інформації та копії підтверджуючих документів про передачу допоміжного приміщення (колясочної) по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 .

У листі-відповіді на адвокатський запит № 34-9457 від 13.11.2018 Сихівської районної адміністрації зазначено, що районною адміністрацією не видавалося розпорядження про відповідність здійсненого переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Сихівського РВ м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області № 1/848/РВ від 06.12.2018 зазначено, що в період з 2013 по 2018 р.р. жодних звернень від гр. ОСОБА_1 не надходило, відповідно жодних дозволів чи будь-яких дозвільних документів на перепланування приміщень колясочної під житлову квартиру не видавалось.

Позивач стверджує, що спірне приміщення належить співвласникам багатоквартирного будинку, а Виконавчий комітет Львівської міської ради не мав повноважень приймати рішення №631 від 15.06.2018 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання .

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування можливо, якщо:

1) позивачем є учасник цивільних правовідносин (фізична, юридична особи, держава, територіальна громада), який є власником певного майна;

2) права власника порушено і підставою цього порушення є видання правового акта;

3) такий акт не відповідає закону, тобто, має місце невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Із змісту наведеної норми вбачається, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в будинку приміщень загального користування, опорних конструкцій та обладнання і, відповідно, співвласниками будинку.

Згідно із статтею 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні ), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Водночас згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Частиною 4 статті 4 Житлового кодексу УРСР визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Законодавець виокремлює поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення.

Офіційне тлумачення цих положень зробив Конституційний Суд України у рішенні від 02.03.2004 № 4-рп/2004 (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), де зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (пункт 1.1).

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України).

Так, судом встановлено, що спірне приміщення загальною площею 21, 1 кв. м., в будинку АДРЕСА_1 це приміщення колясочної. Зазначений факт не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 01.11.2017, заявою ОСОБА_1 б/н від 16.06.2017 адресованої центру надання адміністративних послуг; витягом з протоколу № 6 засідання громадської комісії з житлових питань при Виконкомі від 10.08.2017.

Отже, спірне приміщення колясочної відноситься до допоміжних приміщень та перебувало у спільній власності власників багатоквартирного будинку, ще до створення юридичної особи ОСББ Драгана, 1 .

12.07.2016 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСББ Драгана,1 .

Згідно ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Отже, 01.11.2017 у зв`язку з тим, що спірне приміщення перебувало у власності власників багатоквартирного будинку останнє було передано з балансу ЛКП Під Зуброю на баланс ОСББ Драгана, 1 , що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.

Враховуючи вищенаведене, необґрунтованими є твердження апелянта (Виконавчого комітету Львівської міської ради) про те, що спірне приміщення є комунальною власністю.

Твердження Виконавчого комітету Львівської міської ради, що ЛКП Під Зуброю не передавало спірне приміщення на баланс ОСББ Драгана, 1 , є необґрунтованими. З Акту приймання-передачі житлового комплексу вбачається, що на баланс ОСББ Драгана, 1 передано житловий комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 (включаючи і колясочну площею 21,1 кв.м), крім нежитлового приміщення з індексом XXV площею 5,5 кв.м.

Також, твердження апелянтів про те, що спірне приміщення (колясочна) не відноситься до допоміжних приміщень, а є нежитловим приміщенням, не підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку. Надання дозволу на вчинення дій щодо об`єктів, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку фізичним та юридичним особам можна виключно за рішенням загальних зборів об`єднання співвласників за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.

Виконавчий комітет виносячи оскаржуване рішення порушив право власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оскільки без дозволу останніх розпорядився майном, яке знаходиться у їх власності.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради порушує право власності на майно власників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №631 від 15.06.2018 Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання .

Твердження апелянта ( ОСОБА_1 ) про те, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено їй у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення статусу спірного приміщення, судом апеляційної інстанції оцінюються критично.

Адже, відповідно до ст. 99 ГПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Враховуючи те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують статус спірного приміщення, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у даній справі.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційні скарги, покласти на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.В задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 б/н від 08.08.2019

та Виконавчого комітету Львівської міської ради б/н і дати відмовити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.07.2019 у справі № 914/422/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений за апеляційні скарги, покласти на апелянтів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.10.2019.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Кравчук Н.М.

суддя Мирутенко О.Л.