Ухвала

від 22.07.2019 по справі 915/1765/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

УХВАЛА

22 липня 2019 року Справа № 915/1765/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

заяви Приватного акціонерного товариства Санта Україна (55211, Миколаївська область, місто Первомайськ, вул. Андрія Чернецького, 108; ідентифікаційний код 00309571) про забезпечення позову ,

особи, що можуть отримати статус учасника справи:

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, місто Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; ідентифікаційний код 42129888)

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

19.07.2019 приватне акціонерне товариство Санта Україна , разом з поданням позовної заяви б/н від 18.07.2019 (вх. № 12104/19) про визнання недійсними односторонніх змін зі збільшення ціни за постачання електричної енергії з 1,84999 гривень за 1 кВт/годин до 2,19742 гривень за 1 кВт/годин, в Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13 з товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія , до відкриття провадження у справі, звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 18.07.2019 (вх. № 12105/19) про забезпечення позову , в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову та винести рішення про заборону товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок приватного акціонерного товариства Санта Україна відповідно до попередження про припинення електроживлення № 56/13/569080541/2019 від 15.07.2019.

За правилами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даному випадку заявник звернувся із заявою про забезпечення позову після пред`явлення позову, але до відкриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник стверджує, що рахунком № 56/13/7/1/П1 від 04.07.2019 про сплату за споживання електроенергії за липень 2019 року відповідачем було збільшено суму Договору № 56/13 з 1,84999 гривень за 1 кВт/годин до 2,19742 гривень за 1 кВт/годин без ПДВ; наведене було вчинено в односторонньому порядку, і в порушення умов Договору № 56/13, а саме пункту 5.1, 5.3 та 13.2.

За твердженням приватного акціонерного товариства Санта Україна , 15.07.2019 товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія на адресу позивача було направлено попередження про припинення електроживлення № 56/13/569080541/2019, яким товариство попередило про припинення електроживлення установок позивача з 30 липня 2019 року за наявності заборгованості останнього за Договором № 53/13 в сумі 16259,73 грн, яка є різницею неправомірного збільшення ціни постачання електричної енергії за Договором.

Крім того, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що приватне акціонерне товариство Санта Україна є підприємством, яке здійснює діяльність з виготовлення швейної продукції по зовнішньоекономічним контрактам, тобто з сировини замовника, якими є іноземні підприємства. Для забезпечення своєї господарської діяльності позивач використовує електроустановки, які є основними засобами виробництва та забезпечують господарську діяльність і забезпечують отримання щомісячного прибутку. У разі неправомірного, за твердженням заявника, припинення електроживлення, приватне акціонерне товариство Санта Україна повністю припинить свою господарську діяльність і не зможе забезпечити виконання зовнішньоекономічного контракту, що завдасть позивачу значних збитків.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше , зі змісту заяви про забезпечення позову б/н від 18.07.2019 (вх. № 12105/19) реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Суд відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Виходячи з прохальної частини позову, його предметом виступає немайнова вимога приватного акціонерного товариства Санта Україна щодо визнання недійсними односторонніх змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13 в частині збільшення ціни за постачання електричної енергії.

Предметом даного судового розгляду є заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок приватного акціонерного товариства Санта Україна .

Заявник не обґрунтував яким чином заборона припинення електропостачання унеможливить виконання рішення суду, у випадку, якщо спір буде вирішено на користь позивача.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що предметом позову є вимога немайнового характеру щодо визнання недійсними змін до договору, при цьому, визнання таких змін недійсними не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається, зокрема, шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення відсутні.

Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

По-друге , як вбачається з поданої позивачем заяви, останній просить в якості заходу забезпечення позову заборонити товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок приватного акціонерного товариства Санта Україна .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, наведені в заяві заходи забезпечення позову, які стосуються дій відповідача щодо відключення електропостачання, не є співмірними з предметом спору, в якому оскаржуються внесення змін до Договору та, зокрема, збільшення договірної ціни за постачання електричної енергії.

Таким чином, заявником не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок приватного акціонерного товариства Санта Україна , а також не наведено суду доказів, які б свідчили про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову.

Суд також звертає увагу заявника на те, що при дослідженні попередження про припинення електроживлення № 56/13/569080541/2019 від 15.07.2019, наданого приватним акціонерним товариством Санта Україна серед додатків до заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що вказане попередження містить посилання на договір № 56/13 від 01.07. 2019 , разом із тим, як у тексті заяви про забезпечення позову, так і в тексті позовної заяви позивач зазначає про укладений між приватним акціонерним товариством Санта Україна та товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія договір № 56/19 від 02.01. 2019 та надає копію означеного договору серед додатків до позову. Вказане свідчить про відсутність у суду повної інформації щодо наявних між сторонами договірних відносин.

По-третє , правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII Про ринок електричної енергії .

Так, пунктами 30, 56 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначені такі терміни: електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

За правилами п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (які набрали чинності 11.06.2018 року), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.2.7 вказаних Правил передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Отже відповідач у спірних відносинах виступає саме електропостачальником.

Відповідно до підпункту 2 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України.

Розділом VII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачаються умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу.

Так, за приписами абз. 1, 2, 10 підпункту 2 п. 7.5 вищеназваних Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

Таким чином, з комплексного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що безпосередні дії щодо припинення електроживлення споживача проводяться оператором системи, яким товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія у спірних відносинах не виступає.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, заявник, обравши такий захід забезпечення позову як заборона товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок приватного акціонерного товариства Санта Україна , не довів суду наявності зв`язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (визнання недійсними змін до договору), а також не надав суду доказів, які б свідчили, по-перше, про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а по-друге, про адекватність обраного заходу забезпечення позову.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до п 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Так, згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 року у справі № 913/257/18, достатньою підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Таким чином, у сукупності, за вищенаведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви приватного акціонерного товариства Санта Україна б/н від 18.07.2019 (вх. № 12105/19) про забезпечення позову у даній справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства Санта Україна б/н від 18.07.2019 (вх. № 12105/19) про забезпечення позову у справі № 915/1765/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова