Рішення

від 01.10.2019 по справі 915/1765/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 915/1765/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Санта Україна (55211, Миколаївська область, місто Первомайськ, вул. Андрія Чернецького, 108; ідентифікаційний код 00309571)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, місто Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; ідентифікаційний код 42129888)

про: визнання недійсними односторонніх змін до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Трифонов Д.В., заступник директора, наказ №01/83-К від 10.04.2019,

від відповідача: Лінченко В.В., керівник товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія

вільний слухач від відповідача: ОСОБА_1., за довіреністю № 03/04-2113 від 20.08.2019,

Суть спору:

19.07.2019 Приватне акціонерне товариство Санта Україна звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія , в якій просить визнати недійсними односторонні зміни зі збільшення ціни на постачання електричної енергії з 1,84999 грн за 1 кВт/год до 2,19742 за 1 кВт/год, в додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13 товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія .

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов пунктів 2.1, 5.1, 5.3, 13.2 договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13; листа відповідача від 15.01.2019 № 201; постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 07.06.2019 № 954 та № 955; ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19; на нормах статей 509, 526, 628, 632 Цивільного кодексу України, статей 56, 57 Закону України Про ринок електричної енергії та мотивовані тим, що відповідач в односторонньому порядку без зазначення будь-якої інформації про збільшення ціни за договором № 56/13 направив позивачу платіжне доручення від 04.07.2019 № 56/13/7/1/П1 про сплату за споживання електроенергії за липень 2019 року за ціною 2,19742 грн за 1 кВт*год без ПДВ. Також позивач зазначає, що, згідно з усними роз`ясненнями відповідача, збільшення ціни відбулося у зв`язку з прийняттям НКРЕКП постанов від 07.06.2019 № 954 Про встановлення тарифу на передачу електричної енергії ДП НЕК Укренерго на ІІ півріччя 2019 року та № 955 Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного управління) ДП НЕК Укренерго на ІІ півріччя 2019 року . Разом з тим, дія цих постанов була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 в порядку забезпечення позову Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, що, з позиції позивача, виключає можливість керуватися ними у спірних правовідносинах.

Ухвалою від 22.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 915/1765/19 та постановив розглядати її за правилами загального позовного провадження. Одночасно 22.07.2019 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідач у відзиві, що надійшов до суду 08.08.2019, проти позову заперечує, посилаючись на пункт 1 Комерційної пропозиції від 02.01.2019, заяву позивача від 27.06.2019 про приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника, пункт 1 Комерційної пропозиції № 12, постанову НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411, застосування статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, пунктів 1.2.7, 3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що дотримався умов укладеного між сторонами договору щодо повідомлення споживача про зміну умов договору в частині оплати спожитої електроенергії; постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 визнана такою, що втратила чинність, з 01.08.2019, відповідно до постанови НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411; дія заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, розповсюджується лише на учасників справи № 640/11330/19, до числа яких ані позивач, ані відповідач не належать.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 29.08.2019, позивач зазначає про безпідставність твердження відповідача про непоширення на нього і відповідача дії ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19, з огляду на те, що постанова НКРЕКП є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на всіх учасників спірних правовідносин, отже, якщо дія нормативно-правового акту зупинена відповідним судовим рішенням, такий акт не діє щодо всіх учасників врегульованих ним правовідносин.

У підготовчих судових засіданнях, що відбулися 03.09.2019 та 17.09.2019, представник відповідача, крім доказів, доданих до відзиву, посилався на електронний доказ - офіційний веб-сайт (веб-сторінку) відповідача, що підтверджує дотримання останнім строку оприлюднення комерційних пропозицій для споживачів. Зміст відповідної веб-сторінки був продемонстрований суду на портативному пристрої (мобільному телефоні), належному представнику відповідача.

Ухвалою від 17.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 01.10.2019.

01.10.2019 для участі в судовому розгляді з`явилися уповноважені представники обох сторін, які підтвердили суду актуальність правових позицій, викладених ними в письмових заявах по суті справи.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

01.10.2019 за результатами розгляду справи, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи свідчать, що листом від 15.01.2019 № 201 відповідач запропонував позивачу розглянути його як постачальника електричної енергії з 01.01.2019 та навів умови його комерційної пропозиції позивачу, які включали, серед іншого:

- строк постачання електричної енергії - з січня по червень 2019 року;

- спосіб визначення ціни (тарифу) за 1 кВт*год на постачання електричної енергії (формулу):

Ц прог = Ц прог ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц прог * 7 %, де

Ц прог ОРЕ - прогнозована ринкова ціна електроенергії на відповідний розрахунковий період, затверджена постановою НКРЕКП від 14.12.2018 № 1906;

Н постач - надбавка постачальника електричної енергії (прибуток).

Запропоновано також, що по точках обліку, які обладнані диференційованим обліком, ціна (тариф) на електричну енергію буде визначатися таким чином:

Ц пік = Ц пік середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц пік середня на ОРЕ * 7 %;

Ц напівпик = Ц напівпик середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц напівпик середня на ОРЕ * 7 %;

Ц ніч = Ц ніч середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц ніч середня на ОРЕ * 7 %, де

Ц пік середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на Оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у піковий період часу доби;

Ц напівпік середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у напівпіковий період часу доби;

Ц ніч середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у нічний період часу доби.

При цьому, при визначенні середньої ціни на ОРЕ буде врахована вартість акцизного податку та розподілу небалансу, який виставляє ДП Енергоринок до сплати постачальнику (у % відношенні від загальної суми сплаченого постачальником в ДП Енергоринок акцизного збору та небалансу електроенергії).

Позивач та відповідач уклали договір від 02.01.2019 № 56/13 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), згідно з пунктом 2.1 якого постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

У пункті 1.1 Договору сторони погодили, що Договір є договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.

02.01.2019 сторонами підписано додаток до Договору - Комерційну пропозицію, предметом якої є постачання електричної енергії як товарної продукції. Комерційна пропозиція містить, серед іншого, спосіб визначення (формулу) прогнозованої ціни (тарифу), за якою здійснюється постачання електричної енергії у розрахунковому періоді:

Ц прог = Ц прог ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц прог * 7 %, де

Ц прог ОРЕ - прогнозована ринкова ціна електроенергії на відповідний розрахунковий період, затверджена постановою НКРЕКП;

Н постач - надбавка постачальника електричної енергії (прибуток).

По точках обліку, які обладнані диференційованим обліком, ціна за 1 кВт на електричну енергію буде визначатися таким чином:

Ц пік = Ц пік середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц пік середня на ОРЕ * 7 %;

Ц напівпик = Ц напівпик середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц напівпик середня на ОРЕ * 7 %;

Ц ніч = Ц ніч середня на ОРЕ + Н постач

Н постач = Ц ніч середня на ОРЕ * 7 %, де

Ц пік середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на Оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у піковий період часу доби;

Ц напівпік середня на ОРЕ = середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у напівпіковий період часу доби;

Ц ніч середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ) відповідно до Правил ОРЕ на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у нічний період часу доби.

При цьому, при визначенні середньої ціни на ОРЕ буде врахована вартість акцизного податку та розподілу небалансу, який виставляє ДП Енергоринок до сплати постачальнику (у % відношенні від загальної суми сплаченого постачальником в ДП Енергоринок акцизного збору та небалансу електроенергії).

У пункті 8 Комерційної пропозиції від 02.01.2019 сторони визначили, що Договір набирає чинності з дати підписання споживачем заяви - приєднання до Договору і укладається на строку до 30.06.2019 (включно), а в частині розрахунків Договір діє до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За пунктом 5.3 Договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування із зазначенням порядку її формування.

Відповідно до пункту 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з пунктом 13.1 Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

За пунктом 13.2 Договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Також з наданого відповідачем відзиву суду стало відомо, що 01.07.2019 позивач та відповідач уклали додаток 2 до Договору від 02.01.2019 № 56/13 (комерційну пропозицію) у новій редакції. Додаток 2 підписаний позивачем без застережень. Укладенню додатку 2 в новій редакції передувало акцептування позивачем комерційної пропозиції шляхом підписання 27.06.2019 заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції постачальника № 12.

Предметом цієї комерційної пропозиції є постачання електричної енергії як товарної продукції. Комерційна пропозиція № 12 передбачена для споживачів з дозволеною потужністю від 150 кВт до 1 МВт, з точками обліку, які обладнані диференційним (погодинним, зонним) із гарантованим щодобовим зчитуванням даних з лічильників та визначеним споживачем оператором АСКОЕ.

Комерційна пропозиція від 01.07.2019 закріплює інший спосіб визначення ціни електричної енергії, ніж комерційна пропозиція від 02.01.2019.

Зокрема, ціна (тариф) для здійснення планових платежів за електричну енергію за 1 кВт*год без ПДВ у розрахунковому періоді визначається таким чином:

Ц ф = Ц прогн + Н постач

Н постач = 7 %, де

Ц прогн - прогнозна оптова ринкова ціна (далі-ОРЦ) електроенергії на відповідний період, затверджена НКРЕКП, грн без ПДВ;

Н постач - надбавка постачальника електричної енергії (дохід для впровадження діяльності з надання послуг з постачання електроенергії за вільною ціною), грн без ПДВ;

Ціна (тариф) по точках обліку, які розраховуються по загальному обліку за фактично спожиту електричну енергію за 1 кВт*год без ПДВ у розрахунковому періоді визначається таким чином:

Ц ф = Ц факт.групи б + Н постач

Н постач, де

Ц факт.групи б - фактична середньозважена ціна на купівлю електричної енергії по площадці вимірювання групи б відповідного регіону України (для площадок вимірювання, які не забезпечені автоматизованою системою збору даних та керування лічильниками (далі - АСКУЕ), яка склалася на ринку електричної енергії з урахуванням вартості розподілу небалансів та акцизного податку, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, плати за послуги Оператора ринку, послуги на диспетчеризацію Оператору системи передачі та всіх обов`язкових податків (крім ПДВ, що обліковується окремо), зборів та платежів, що передбачені законодавством та іншими нормативними документами.

Ціна (тариф) по точках обліку, які обладнані тризонним диференційним обліком із гарантованим щодобовим зчитуванням даних з лічильників за фактично спожиту електричну енергію, за 1 кВт*год без ПДВ у розрахунковому періоді визначається таким чином:

Ц пік = Ц пік.сер. на ринку + Н постач

Н постач = Ц пік.сер. на ринку * 7 %;

Ц напівпик = Ц напівпик сер. на ринку + Н постач

Н постач = Ц напівпик сер. на ринку * 7 %;

Ц ніч = Ц ніч сер. на ринку + Н постач

Н постач = Ц ніч сер. на ринку * 7 %, де

Ц пік середня на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на ринку електроенергії на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у піковий період часу доби з урахуванням вартості розподілу небалансів та акцизного податку, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, плата за послуги Оператора ринку, послуги на диспетчеризацію Оператору системи передачі та всіх обов`язкових податків (крім ПДВ, що обліковується окремо), зборів та платежів, що передбачені законодавством та іншими нормативними документами;

Ц напівпик сер. на ОРЕ - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на ринку електроенергії на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у напівпіковий період часу доби з урахуванням вартості розподілу небалансів та акцизного податку, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, плата за послуги Оператора ринку, послуги на диспетчеризацію Оператору системи передачі та всіх обов`язкових податків (крім ПДВ, що обліковується окремо), зборів та платежів, що передбачені законодавством та іншими нормативними документами;

Ц ніч середня на оре - середньозважена фактична ціна за розрахунковий місяць, яка склалася на ринку електроенергії на підставі щоденних погодинних обсягів купівлі електроенергії у нічний період часу доби з урахуванням вартості розподілу небалансів та акцизного податку, тарифу на послуги з передачі електричної енергії, плата за послуги Оператора ринку, послуги на диспетчеризацію Оператору системи передачі та всіх обов`язкових податків (крім ПДВ, що обліковується окремо), зборів та платежів, що передбачені законодавством та іншими нормативними документами.

Розмір оплати за фактичний обсяг електричної енергії розраховується з урахуванням розміру податку на додану вартість, що нараховується при проведенні операцій купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України.

Порівнюючи редакції додатку 2 до Договору № 56/13 від 02.01.2019 та від 01.07.2019, суд установив, що комерційною пропозицією № 12 від 01.07.2019 запроваджене врахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії для визначення ціни за електричну енергію, що і потягло за собою збільшення вартості 1 кВт*год електроенергії

Шляхом укладання додатку 2 до Договору - комерційної пропозиції № 12 від 01.07.2019 - у новій редакції сторони погодили новий механізм визначення ціни електричної енергії. Підписавши додаток 2 до Договору в редакції від 01.07.2019, позивач тим самим погодився на нові умови визначення ціни на електричну енергію за Договором.

Під час судового розгляду суд дослідив електронний доказ - офіційний веб-сайт Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія у мережі Інтернет і встановив, що 11.06.2019 відповідач розмістив на ньому комерційну пропозицію дифтариф № 12 для непобутових споживачів з дозволеною потужністю від 150 кВт до 1 МВт.

Зміст підписаної позивачем комерційної пропозиції від 01.07.2019 ідентичний змісту комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному веб-сайті відповідача.

Отже, вбачається, що інформацію про зміну умов Договору про постачання електричної енергії відповідач розмістив на своєму веб-сайті за 19 днів до дати початку їх застосування. Зокрема, згідно з частиною першою статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Оскільки інформація про комерційну пропозицію № 12 розміщена на офіційному сайті відповідача 11.06.2019, перебіг 20-денного строку почався з 12.06.2019. Дата початку застосування ціни, визначеної на підставі комерційної пропозиції № 12 - 01.07.2019. Відліковуючи 20-денний строк з 12.06.2019, суд установив, що до початку застосування нової ціни збігло 19 днів (з 12.06.2019 по 30.06.2019 включно). 01.07.2019 є двадцятим днем з дати оприлюднення інформації на сайті.

Як суд зазначив вище, підписаною сторонами комерційною пропозицією № 12 від 01.07.2019 запроваджене врахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії для визначення ціни за електричну енергію.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії на II півріччя 2019 року був установлений постановою НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП НЕК УКРЕНЕРГО на ІІ півріччя 2019 року на рівні 347,43 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).

Постанова набрала чинності 01.07.2019 - з дати початку дії нового ринку електричної енергії згідно із Законом України Про ринок електричної енергії .

Також, з метою з`ясування обґрунтованості аргументів сторін, суд дослідив зміст відповідних судових актів адміністративного судочинства.

Так, ухвалою від 27.06.2019 у справі № 640/11330/19 за позовом Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанов від 07.06.2019 № 954 та № 955 Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив заяву Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів про забезпечення позову до подання позовної заяви та зупинив дію постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.06.2019 № 954 та № 955.

Ухвалою від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 Окружний адміністративний суд м. Києва змінив захід забезпечення позову, встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2019 року у справі № 640/11330/19, а саме: зупинив дію постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.06.2019 № 954 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ДП НЕК Укренерго на II півріччя 2019 року та від 07.06.2019 № 955 Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ДП НЕК Укренерго у відношенні до Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів, Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат , Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат та Акціонерного товариства Дніпроазот .

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.07.2019 № 1411 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ НЕК УКРЕНЕРГО та від 01.08.2019 № 1622 Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПРАТ НЕК УКРЕНЕРГО постанови від 07.06.2019 № 954 та № 955 визнані такими, що втратили чинність, з 01.08.2019.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2019 відповідач виставив позивачу до сплати рахунки за плановий обсяг електричної енергії на липень 2019 року № 56/13/7/1/П2 на суму 68559,50 грн з ПДВ та № 56/13/7/1/П1 на суму 43530,02 грн з ПДВ з розрахунку 2,19742 грн за 1 кВт*год.

З пояснень представників сторін суд установив, що у зв`язку з незгодою позивача з цими рахунками в частині вартості 1 кВт*год електричної енергії та наміром звернутися до господарського суду з позовом, до вирішення спору в суді, відповідач сформував та виставив позивачу рахунки від 01.07.2019 № 56/13/7/1/П2 на суму 57719,69 грн з ПДВ та № 56/13/7/1/П1 на суму 27270,29 грн з ПДВ з використанням вартості 1 кВт*год електроенергії, що діяла до 01.07.2019 (1,84999 грн/кВт*год), які позивач зобов`язався оплатити.

Згідно з частиною першою статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на наведене суд вважає цю обставину встановленою.

Платіжними дорученнями 15.07.2019 № 601 та № 546 позивач сплатив відповідачу грошові кошти згідно з рахунками від 01.07.2019 № 56/13/7/1/П2 та № 56/13/7/1/П1.

Отже, спір між сторонами виник у зв`язку з зміною умов Договору про постачання електричної енергії в частині збільшення ціни на постачання електричної енергії, що відбулося у зв`язку із новою редакцією комерційної пропозиції відповідача та прийняттям НКРЕКП постанови від 07.06.2019 № 954, дія якої зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019.

Суд застосував до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу України, Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Так, відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За нормами статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Стаття 634 Цивільного кодексу України передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пункт 1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), визначає, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно з пунктом 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком 5 до Правил, містить положення про те, що споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (пункти 5.1, 5.2 Договору).

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Частина перша статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини першої статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Цивільний кодекс України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, згідно із статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до презумпції правочину, закріпленої у частині першій статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

До предмету доказування у справі, що розглядається, відноситься наявність підстав для визнання недійсними змін до Договору постачання електричної енергії від 02.01.2019 № 56/13, які призвели до збільшення для позивача вартості 1 кВт*год електричної енергії з 01.07.2019.

Зокрема, доведенню підлягають обставини, на які сторони посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, в тому числі таке: підставність застосування відповідачем постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 за умови зупинення її дії ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва; обставина одностороннього чи двостороннього внесення змін до Договору № 56/13; спосіб встановлення за Договором № 56/13 ціни електричної енергії (чи встановлена ціна Договору як стала, чітко визначена величина у грошовому виразі, або ж як величина, що визначається на підставі узгодженого сторонами способу її визначення та залежить від зміни показників, що беруть участь у її формуванні); обставина дотримання 20-денного строку оприлюднення відповідачем на своєму офіційному веб-сайті комерційної пропозиції № 12 як нової редакції додатку 2 до Договору № 56/13 та її правове значення в контексті чинності внесених у Договір змін.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена як односторонність змін до Договору № 56/13 з боку відповідача, так і наявність підстав для визнання їх недійсними.

Суд не може прийняти аргумент позивача щодо односторонності внесення змін до Договору № 56/13 в частині визначення ціни електричної енергії.

Як суд зазначав вище, шляхом укладання додатку 2 до Договору - комерційної пропозиції № 12 від 01.07.2019 - у новій редакції сторони погодили новий механізм визначення ціни електричної енергії. Підписавши додаток 2 до Договору в редакції від 01.07.2019, позивач тим самим фактично погодився на нові умови визначення ціни на електричну енергію за Договором.

Отже, враховуючи, що комерційну пропозицію від 01.07.2019 № 12 підписали як відповідач, так і позивач без застережень, суд не має підстав вважати, що зміни до Договору внесені відповідачем в односторонньому порядку.

Також, дослідивши укладений сторонами Договір та додаток 2 до нього - комерційну пропозицію як в редакції від 02.01.2019, так і в редакції від 01.07.2019, суд установив, що сторонами в Договорі погоджено лише спосіб визначення ціни електричної енергії як товару, а саме: відповідно до умов комерційної пропозиції відповідача.

Договір не містить посилань на конкретні постанови НКРЕКП, тариф згідно з якими підлягає до застосування, або ціни у конкретному грошовому вигляді, а лише механізм визначення ціни на підставі переліку узгоджених сторонами показників.

Зазначене положення укладеного сторонами Договору відповідає вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, та затвердженого нею примірного договору про постачання електричної енергії споживачу.

На цій підставі суд не може прийняти аргумент позивача щодо того, що згідно з додатком № 2 до Договору від 02.01.2019 № 56/13 ціна електричної енергії була визначена саме як 1,84999 грн за 1 кВт*год.

Позивач посилається на лист відповідача від 15.01.2019 № 201, наполягаючи, що саме з урахуванням роз`яснень останнього у цьому листі ціна за Договором визначена як 1,84999 грн за 1 кВт*год.

Суд дослідив цей лист у сукупності з Договором та додатком № 2 - комерційною пропозицією - і зазначає, що цей лист містить реквізити конкретно визначеної постанови НКРЕКП, що підлягає застосуванню. Разом з тим, сторони не визначали цей лист як частину Договору.

Натомість у підписаній позивачем без застережень комерційній пропозиції № 12 чітко передбачений механізм визначення ціни електричної енергії, в якому не міститься посилань на реквізити будь-яких окремих постанов НКРЕКП, що встановлюють вартість 1 кВт*год електричної енергії.

Отже, суд не погоджується з доводом позивача про те, що сторони погодили ціну саме як сталу величину в сумі 1,84999 грн за 1 кВт*год. Суд вбачає, що сторони погодили ціну як умову Договору, що визначається з урахуванням показників, зазначених у комерційній пропозиції, до якої приєднався позивач.

Щодо аргументу позивача про недотримання відповідачем 20-денного строку повідомлення про майбутні зміни умов Договору про постачання електричної енергії як підставу визнання цих змін недійсними, суд зазначає таке.

Відліковуючи 20-денний строк з 12.06.2019, суд установив, що до початку застосування нової ціни збігло 19 днів (з 12.06.2019 по 30.06.2019). 01.07.2019 є двадцятим днем з дати оприлюднення інформації на сайті.

Суд шляхом дослідження електронного доказу - офіційного веб-сайту відповідача - на підставі статті 82 Господарського процесуального кодексу України, переконався, що інформація про комерційну пропозицію № 12, застосована з 01.07.2019, розміщена на офіційному веб-сайті відповідача за 19 днів до 01.07.2019. Але ця обставина не створює підстав для визнання змін до Договору, внесених цією комерційною пропозицією, недійсними, оскільки, незважаючи на 19-денний, а не 20-денний строк оприлюднення, позивач, підписавши комерційну пропозицію № 12, погодився із новою редакцією додатку 2 до Договору про постачання електричної енергії.

Разом із тим, позивач міг скористатися положеннями пункту 13.2 Договору щодо свого права не прийняти нові умови та розірвати Договір, але погодився на змінені умови, про що свідчить підписання позивачем додатку 2 в новій редакції від 01.07.2019 без зауважень та оформлення заяви-приєднання від 27.06.2019 до договору про постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції відповідача № 12.

У зв`язку з цим суд не приймає посилання позивача на недотримання відповідачем пункту 13.2 Договору з огляду на згоду позивача з новими умовами, висловлену шляхом приєднання до комерційної пропозиції № 12.

Оцінюючи підставність посилання позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.06.2019 про застосування заходу забезпечення позову у виді зупинення дії постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 в обґрунтування протиправності використання її під час виставлення відповідачем рахунків від 04.07.2019, суд виходить з такого.

За змістом статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову в адміністративному судочинстві допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Позов може бути забезпечено, серед іншого, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

З вищенаведеного вбачається, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.01.2015 у справі № 21-295а14.

За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Станом на дату розгляду справи, що розглядається, спір між Акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг продовжує перебувати на розгляді в суді першої інстанції.

Частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Встановлення факту протиправності або ж навпаки правомірності постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 у судовому порядку ще триває.

Водночас постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 визнана постановою НКРЕКП від 12.07.2019 № 1411 з 01.08.2019 такою, що втратила чинність без наведення причин та підстав такого рішення.

Тобто станом на дату виставлення відповідачем спірних рахунків позивачу (04.07.2019) у розрахунковому періоді в цілому (липень 2019 року) постанова НКРЕКП від 07.06.2019 № 954 фактично була чинною.

Пункт 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору (справа Смірнова проти України, заява № 36655/02, пункт 66).

Суд бере до уваги ту обставину, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 змінений захід забезпечення позову Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанов від 07.06.2019 № 954 та № 955, а саме: встановлено вичерпний перелік осіб, щодо яких зупинена дія цих постанов, і позивач з відповідачем до цього переліку не входять. Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19 набрала законної сили у день її постановлення і станом на час розгляду справи № 915/1765/19 судами вищих інстанцій не переглянута.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що постанова НКРЕКП є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на всіх учасників спірних правовідносин, і якщо дія нормативно-правового акту зупинена відповідним судовим рішенням, такий акт не діє щодо всіх учасників врегульованих ним правовідносин. Разом з тим, зупинення дії нормативно-правового акта є тимчасовим заходом захисту прав учасників спірних правовідносин до розгляду конкретного адміністративного позову.

Забезпечення позову як тимчасовий захід перестав діяти щодо позивача та відповідача з прийняттям ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2019 у справі № 640/12695/19, не скасувавши прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами з 01.07.2019 на підставі двосторонньо підписаної комерційної пропозиції № 12 та постанови НКРЕКП від 07.06.2019 № 954.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, та з метою забезпечення права учасників справи на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), що передбачає, серед іншого, право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі № 915/1765/19 до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанов від 07.06.2019 № 954 та № 955. Так само відсутні підстави для відкладення розгляду справи або оголошення перерви. До того ж, учасники справи не заявляли відповідних клопотань.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена наявність підстав для визнання недійсними змін зі збільшення ціни на постачання електричної енергії в додаток 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2019 № 56/13, у зв`язку із чим позовні вимоги заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство Санта Україна (55211, Миколаївська область, місто Первомайськ, вул. Андрія Чернецького, 108; ідентифікаційний код: 00309571).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія (54017, місто Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; ідентифікаційний код: 42129888).

Повне рішення складено та підписано судом 09.10.2019.

Суддя О.Г. Смородінова