Окрема думка

від 17.07.2019 по справі 461/4510/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4510/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/538/19 Доповідач: ОСОБА_2

Окрема думка

17.07.19 м.Львів

Судді Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 у провадженні за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод» на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2019 року про накладення арешту на майно.

17 липня 2019 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за участю апелянта та прокурора, розглянувши вказану апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод», таку задоволено частково, ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2019 року, якою накладено арешт на вилучені 20 червня 2019 року в ході обшуку Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод» речі і документи, скасовано, клопотання про накладення арешту на вилучене 20 червня 2019 року в ході обшуку Філії Концерну«Техвоєнсервіс» «Львівськийавтомобільний ремонтнийзавод» речі ідокументи повернуто прокурорупрокуратури Львівськоїобласті ОСОБА_6 та встановлено строк 72 години з моменту отримання клопотання для приведення такого у відповідність до вимог ч.2 ст.171 КПК України.

З вказаним рішенням я не згідна, маю окрему думку та вважаю, що рішення слідчого судді відповідає вимогам закону та є обґрунтованим.

Як встановлено апеляційним судом, оскаржуваною ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 липня 2019 року клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 задоволено та накладено арешт на вилучені 20 червня 2019 року в ході обшуку Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод» речі і документи.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя, врахувавши правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, прийшов до переконання, що є достатні підстави вважати, що збереження речових доказів необхідне для здійснення належного досудового розслідування кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

На моє переконання, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , відповідає вимогам ст.171 КПК України, у такому містяться всі необхідні відомості, у тому числі обґрунтування підстав та мети накладення арешту на майно, вилучене 20 червня 2019 року в ході обшуку Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод».

Зокрема, як зазначено у клопотанні, арешт тимчасово вилученого майна, яке визнано речовими доказами, потрібний для систематизації, вивчення, аналізу та співставлення всіх вилучених в ході обшуку документів з іншими матеріалами кримінального провадження, з метою їх подальшого використання у доказуванні.

На моє переконання, клопотання містить у собі обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, зокрема, існує ризик спотворення, зміни, знищення документів, у тому числі службовими особами Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод», з метою уникнення їх від кримінальної відповідальності, а відтак є необхідним зберігати вказані документи у матеріалах кримінального провадження.

При розгляді вказаного клопотання, слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону та врахував правову підставу для арешту майна, можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб.

З огляду на зазначене, на моє переконання, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування відсутні.

Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2