Ухвала

від 26.07.2019 по справі 461/4510/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4510/19

Провадження № 1-кс/461/6414/19

У Х В А Л А

26.07.2019 року.

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 розглянувши клопотання прокурора Прокуратури Львівської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000303,-

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2019 року до суду надійшло відповідне клопотання прокурора, в якому останній просить накласти арешт на речі, документи та грошові кошти, які вилучені під час обшуку у філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод». Свої вимоги прокурор мотивує тим, що працівниками Філії Концерну «Техвоєнсервіс» «Львівський автомобільний ремонтний завод» здійснюється вивіз запасних частин, металоконструкцій, які в подальшому реалізовуються у незаконні пункти прийому металобрухту, що у м. Львові. Крім того, прокурор зазначає, що 20 червня 2019 року на підставі ухвали про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук філії «Львівський автомобільний ремонтний завод», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 152, в ході якого було вилучено грошові кошти, автомобіль УАЗ, змиви, обезолені фільтри, гумові рукавиці та документи.

Перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя враховує наступне.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Частиною 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 10ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В той же час, нормами ч. 2 ст. 171 КПК України встановлені вимоги до клопотання слідчого чи прокурора про арешт майна. Таке зокрема має містити:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

На переконання слідчого судді , прокурором при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги кримінального процесуального закону. Зокрема, матеріали клопотання у порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України не містять документу або інших конкретних доказів, які підтверджують право власності (володіння, користування чи розпорядження) фізичної чи юридичної особи на автомобіль марки УАЗ, який вилучений у ході обшуку. Більш того, у клопотанні не зазначено жодних ідентифікуючих ознак цього транспортного засобу (номер кузова, рами, державний реєстраційний номер, колір, рік випуску тощо).

За таких обставин, з урахуванням невідповідності клопотання прокурора вимогам КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути таке до органу прокуратури.

Керуючись ст. ст. 242-244, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Прокуратури Львівської області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019140000000303 повернути до Прокуратури Львівської області.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1