Постанова

від 13.07.2007 по справі 16/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/22

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2007 р.                                                     Справа № 16/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Гансецького В.П.

при секретарі Байдала І.Г.

за участю представників сторін

від позивача  Васільєва Т.П., дор.№ 545/04 від 16.01.07р.

від відповідача Ткаченко В.М., дов. від 10.10.06р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира (м.Житомир)  

до Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (м.Житомир)

про стягнення 4084,87 грн.

Позивачзвернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 4084,87грн. боргу по відшкодуванню суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91р. № 1977-ХІІ. 

Представник позивача позов підтримала.

Відповідач у відзиві від 13.02.07р. № 02-56 на позовну заяву проти заявлених вимог заперечував, просив в позові відмовити. Зокрема зазначив, що не є науково-дослідною або науково-технічною установою, його колишній працівник Козирацький Л.А. не займався науковою діяльністю, а тому відповідач не повинен відшкодовувати позивачу відповідну різницю у виплаті Козирацькому Л.А., а після його смерті його дружині Козирацькій Т.Ю., пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зокрема зазначив, що "наукова" пенсія Козирацькому Л.А. позивачем виплачувалась на підставі довідки відповідача, яку сам відповідач вважає такою, що не відповідає дійсності. Представник звертав увагу суду на лист відповідача від 15.03.05р. № 02-85, яким він повідомив позивача про те, що зазначена довідка про наукову діяльність Козирацького Л.А. була видана з порушенням, проводиться розслідування, у зв'язку з чим просили позивача нарахування суми витрат відстрочити.

На підставі вказаної довідки, представник відповідача позовні вимоги позивача визнав тільки за період до 15.03.05р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до окремих положень ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91р. № 1977-ХІІ, держава встановлює    для   наукових   (науково-педагогічних) працівників,  які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні,  що  забезпечує  престижність  наукової  праці  та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:

чоловікам -  за  наявності стажу роботи не менше 25 років,  у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;

жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років,  у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам   призначаються   в   розмірі  80  відсотків  від  сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається  відповідно  до  статті  23  цього  Закону та частини другої  статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування" та  на  яку  відповідно  до законодавства  нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Різниця між  сумою  пенсії,  призначеної  за цим Законом,  та сумою пенсії,  обчисленої відповідно до інших законодавчих  актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових   (науково-педагогічних)  працівників  державних бюджетних  наукових  установ,  організацій  та  вищих   навчальних закладів  III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових   (науково-педагогічних)    працівників    інших державних  підприємств,  установ,  організацій та вищих навчальних закладів  III-IV  рівнів  акредитації  -  за  рахунок  коштів  цих підприємств,  установ,  організацій  та  закладів,  а також коштів державного бюджету  в  порядку,  визначеному  Кабінетом  Міністрів України.  При  цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам  оплачується  з  розрахунку  на одну  особу  50  відсотків  різниці  пенсії,  призначеної  за  цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних)  працівників  недержавних наукових установ,   організацій   та   вищих  навчальних  закладів III-IV рівнів  акредитації  -  за  рахунок  коштів  цих установ, організацій та закладів.

Положення цієї  статті  поширюються  також  на пенсіонерів із числа наукових працівників,  яким пенсія  призначена  до  набрання чинності цим Законом.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника),  які  були  на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі:

80 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника - на трьох і більше непрацездатних членів сім'ї;

60 відсотків - на двох непрацездатних членів сім'ї;

40 відсотків - на одного непрацездатного члена сім'ї.

Право на  призначення  пенсії  відповідно  до  цього   Закону поширюється  на  всіх  осіб,  які  вийшли  на  пенсію  до набрання чинності цим Законом та мають стаж наукової  роботи, передбачений частиною другою цієї статті.  

З матеріалів справи вбачається, що на підставі довідки від 27.01.03р. № 02-39 Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) (а.с.57), згідно якої Козирацький Л.А., працюючи на посаді голови президії облради УТМР, заступника голови облради в період з 17.03.86р. по 30.12.2000р. займався науковою роботою, яку поєднував з виконанням своїх прямих обов'язків, Управлінням ПФУ в Богунському районі м.Житомира цій особі була призначена та виплачувалась так звана "наукова", тобто підвищена пенсія.

Матеріали справи також свідчать, що на підставі зазначеної ст.24  Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування" після смерті Козирацького Л.А. - 24.10.05р. "наукова" пенсія виплачується його дружині Козирацькій Т.Ю.

Відповідно до пунктів 1 та 2 "Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", цей  Порядок  визначає  механізм  фінансування різниці між сумою   пенсії,   призначеної   науковим (науково-педагогічним) працівникам    державних    небюджетних    підприємств,   установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із   Законом України "Про наукову  і  науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих  актів,  на  яку  мають  право  зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).

За  рахунок   коштів   державного   бюджету   фінансується 50 відсотків     різниці     у     розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств,  установ,  організацій  та  вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується   за   рахунок   коштів   цих  підприємств,  установ,організацій та закладів.

Згідно даних позивача, відповідач, внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків щодо фінансування зазначеної різниці між звичайною та "науковою" пенсіями, заборгував позивачу 4084,87грн., з яких 1725,76грн., виплачених у 2005 році Козирацькому Л.А. до його смерті та 2359,11грн., виплачених його вдові Козирацькій Т.Ю.  

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на свій лист від 15.03.05р. № 02-85, згідно якого він повідомив позивача про те, що зазначена довідка про наукову діяльність Козирацького Л.А., на підставі якої йому виплачувалась "наукова" пенсія, була видана з порушенням, проводиться розслідування, у зв'язку з чим просили позивача нарахування суми витрат відстрочити.

Вказуючи на дату довідки - 15.03.05р., відповідач (представник в судовому засіданні) вважає, що після цієї дати виплата позивачем "наукової" пенсії Козирацькому Л.А. та його вдові є безпідставними, оскільки він (відповідач) повідомив позивача про її недійсність.

Господарський суд вважає таку позицію відповідача помилковою та такою, що суперечить чинному законодавству, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91р.  № 1788-XII, підприємства    та    організації    несуть       матеріальну відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  громадянам  або   державі внаслідок  несвоєчасного  оформлення   або  подання    пенсійних документів,  а  також  за  видачу  недостовірних  документів,    і відшкодовують її.

Тобто, вказаний Закон однозначно встановлює обов'язок юридичної особи відшкодувати шкоду, завдану поданням до Пенсійного фонду недостовірних документів і не ставить цей обов'язок у залежність від будь-яких обставин, з приводу яких відбулось подання недостовірних документів.

Крім того, з вказаного листа відповідача від 15.03.05р. не вбачається незаперечний висновок про те, що відповідач відкликає свою довідку від 27.01.03р. № 02-39, на підставі якої нараховувалась та виплачувалась "наукова" пенсія Козирацькому Л.А., анульовує її, або визнає такою, що не підлягає врахуванню чи застосуванню (а.с.66).

Крім того, під час судового розгляду справи представниками сторін було повідомлено, що відповідач здійснював часткове фінансування різниці у пенсіях Козирацькому Л.А. та його вдові навіть після направлення Управлінню ПФУ в Богунському районі м.Житомира зазначеного листа від 15.03.05р. № 02-85.

Разом з тим, господарський суд погоджується з відповідачем, що він не є "науковою" установою в розумінні Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і, як наслідок, не повинен компенсувати позивачу різницю між пенсіями.

Але, оскільки Пенсійним фондом України в особі позивача понесені певні витрати з вини відповідача, то у останнього виникає обов'язок їх відшкодувати.

При цьому, відповідач не позбавлений права пред'явити цивільний позов в порядку регресу до особи, винної у виготовленні та підписанні недостовірної довідки.  

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не довів, що існують будь-які визначені законодавством підстави, які дозволяють йому не відшкодовувати позивачу різницю у пенсіях у зв'язку з направленням останньому листа від 15.03.05р. № 02-85.

У зв'язку з цим, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача належить до стягнення на користь позивача 4084,87грн. боргу по відшкодуванню суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91р. № 1977-ХІІ.

Судові витрати стягненню не підлягають відповідно до ч.4 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, 10029, м.Житомир, вул.Московська 42, ідентифікаційний код 03928300:

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі міста Житомира, 10003, м.Житомир, вул.Перемоги 55, ідентифікаційний код 20404900 - 4084,87грн. боргу по відшкодуванню суми витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.91р. № 1977-ХІІ.

Постанова господарського суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі заяви, а в разі складення постанови суду у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                         

 Дата виготовлення постанови в повному обсязі 13.07.07р.     

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам.