Постанова

від 13.05.2010 по справі 16/22-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2010 р. Справа № 16/22-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. , Шепітько І.І.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дор. від 30.11.2009 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. № 1241С/1-9) на рішення господарського суду Сумської області від 22 березня 2010 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-1", с. Обложки, Глухівського району, Сумської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-12", м. Харків

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 22 березня 2010 року (суддя Моїсеєнко В.М. ) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди № 1 від 01.06.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут-1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут-12". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут-12" трактор Беларус-1025, заводський номер 10303343, номер двигуна НОМЕР_1, реєстраційний номер 02071МК та комбайн КЗС-812-02 "Палессе GS812", заводський номер 0144, номер двигуна НОМЕР_2, реєстраційний номер 32461ВЕ передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Технолог-Лізинг". Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолог-Лізинг" 3419,44 гр. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Перший відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 22 березня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу 1-го відповідача без задоволення.

2-й відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представники 1-го та 2-го відповідачів в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа ( ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Відмітки на наявних в матеріалах справи процесуальних документах оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Таким чином, відповідачі належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, у зв'язку колегія суддів вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

12.05.2010 р. позивач заявив клопотання про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на трактор колісний БЕЛАРУС-1025, рік випуску 2008, заводський № 10303343, двигун № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_3 та комбайн зернозбиральний КЗС-812-02 "ПАЛЕССЕ-GS812", рік випуску, заводський № 0144, двигун № НОМЕР_2, реєстраційний номер 32461ВЕ, свідоцтво про реєстрацію АБ № 454628 шляхом проведення їх опису, вилучення та передання на відповідальне зберігання власнику - ТОВ "Техноторг-Лізинг".

Колегія суддів розглянула клопотання позивача та дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В даному випадку колегія суддів дійшла висновку, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову не може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, тому задоволення клопотання позивача не є доцільним.

Крім того, 12.05.2010 р. позивач заявив клопотання про залишення без розгляду апеляційної скарги 1-го відповідача.

Колегія суддів розглянула заявлене клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього в судовому засіданні представника позивача і встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2008 р. між ТОВ "Техноторг-Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Добробут-1" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 221, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався передати у користування лізингоодержувачу, за умови своєчасної оплати лізингових та інших передбачених договором платежів, трактор Беларус-1025, заводський номер 10303343, номер двигуна НОМЕР_1, реєстраційний номер № 02071МК, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти та своєчасно сплачувати передбачені договором платежі.

06.06.2008 р. між ТОВ "Техноторг-Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Добробут-1" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № 263, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався передати у користування лізингоодержувачу, за умови своєчасної оплати лізингових та інших передбачених договором платежів, комбайн КЗС-812-02 "Палессе GS812", заводський номер 0144, номер двигуна НОМЕР_2, реєстраційний номер 32461ВЕ, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти та своєчасно сплачувати передбачені договором платежі.

Позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо передачі у фінансовий лізинг 1-му відповідачу сільськогосподарської техніки, що підтверджується актами приймання-передачі № 221-1 від 10.04.2008 р. та № 263-1 від 17.07.2008 р. (а.с. 16, 23).

Крім того, 01.06.2009 р. між ТОВ "Добробут-1" (орендодавець) та ТОВ "Добробут-12" (орендар) був укладений договір оренди №1, на підставі якого вказана сільськогосподарська техніка була передана ТОВ "Добробут-1" у користування ТОВ "Добробут-12" (а.с. 26-28).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку.

Згідно зі ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму.

Ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передбачає, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлені договором або законом.

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, передача 1-м відповідачем 2-му відповідачу майна відбулася з порушенням укладених між позивачем та 1-м відповідачем договорів фінансового лізингу, оскільки п. 7.3 вказаних договорів фінансового лізингу передбачено, що до повного виконання зобов'язань за договором лізингоодержувач не має права здавати предмет договору в оренду третім особам.

Згідно зі свідоцтвами про реєстрацію серія АБ № 453102 та серія АБ № 454628 власником спірної сільськогосподарської техніки є ТОВ "Техноторг-Лізинг"(а.с. 24-25), який не давав дозволу 1-му відповідачу на передачу майна в оренду третім особам.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що трактор Беларус-1025 та комбайн КЗС-812-02 "Палессе GS812" були передана ТОВ "Добробут-1" у користування ТОВ "Добробут-12" за договором оренди без належних повноважень, тобто без згоди власника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, уклавши договір оренди сільськогосподарської техніки № 1 від 01.06.2009 р., відповідачі порушили права позивача, як власника спірного майна.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно в особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право позивача на повернення 1-м відповідачем майна, що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договорами № 221 від 02.04.2008 р. за та № 263 від 06.06.2008 р. встановлене також виконавчими написами нотаріуса № 1495 від 09.09.2009 р. та № 1497 від 09.09.2010 р. (а.с. 15, 22).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, 1-й відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 91, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

У задоволенні клопотань позивача про забезпечення позову та залишення апеляційної скарги без розгляду відмовити.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22 березня 2010 р. у справі № 16/22-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Судді Камишева Л.М.

ОСОБА_2

Повний текст постанови підписаний 14.05.2010 р.