Рішення

від 22.07.2019 по справі 642/2087/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"22" липня 2019 р.

Справа № 642/2087/19

Провадження №2/642/998/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Грінчук О.П.,

За участі секретаря Сузанського О.І.,

Представника позивача Прядко Л.В. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 , 3-я особа Державний реєстратор Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженська Галина Валентинівна про скасування державної реєстрації прав та визнання свідоцтва недійсним,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування державної реєстрації прав та визнання свідоцтва недійсним, вказуючи, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради є самостійним органом, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території м.Харкова. Так, до відділу обстеження земельних ділянок Департаменту територіального контролю ХМР надійшла заява ОСОБА_2 про проведення обстеження за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно щодо житлового будинку загальною площею 186 кв.м., житловою площею 60,8 кв.м., літ. К-2, навіс літ. Л, ворота літ. №3, огорожа літ.№4 по АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_4 від 22.03.2018. Підставою для державної реєстрації є довідка від 16.03.2018 №456/01-30, видана Другою ХДНК, витяг про реєстрацію В Спадковому реєстрі від 16.03.2018 №51262026, виданий Другою ХДНК, довідка від 09.11.2017 №1026376, видана КП Харківське міське БТІ ХМР , дозвіл Ленінської районної ради м.Харкова від 07.09.1999 №221/5, довідка від 21.03.2018 №46, видана ТОВ Київська проектна компанія , рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 30.04.1999 по справі №2-1079/99, технічний паспорт від 19.01.2010, виданий Харківським міським БТІ. Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 30.04.1999 по справі №2-1079/99 встановлено факт родинних зв`язків та визнано право власності за ОСОБА_4 на житловий будинок з прибудинковими спорудами в порядку спадкування. Згідно листа КП ХМБТІ ХМР №1026376 від 09.11.2017, реєстрацію права власності житлового будинку літ. А-1 з надвірними будинками по АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 проведено КП ХМБТІ ХМР за ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 30.04.1999, справа №2-1079/99. Обстеженням від 19.01.2010 встановлено, що житловий будинок літ А-1 з надвірними будівлями знесено та побудовано житловий будинок літ. К-2 . Реєстрація права власності на житловий будинок літ. К-2 за ОСОБА_4 не проводилась. Згідно інформації з Державного реєстру зазначений об`єкт у подальшому було набуто ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.05.2018 №1-118, видане Другою ХДНК. Викладене свідчить про те, що право власності зареєстроване на не прийнятий до експлуатації об`єкт будівництва, який набуто ОСОБА_2 без правових підстав, тому Харківська міська рада звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 29.03.2019 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Крім того, 29.03.2019 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, а саме до закінчення розгляду даної цивільної справи по суті і набрання остаточним судовим рішенням у даній справі законної сили заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави та ін.) щодо житлового будинку літ. К-2, навісу літ. Л, ворот літ. №3, огорожа літ. №4 по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1515413163101).

23.04.2019 від представника відповідача надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, яку судом в підготовчому засіданні 23.04.2019 задоволено, підготовче засідання відкладено.

24.05.2019 представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого вбачається, що відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 ОСОБА_2 є дружиною померлого і прийняла спадщину, подавши державному нотаріусу Другої ХДНК Гончаренко Л.А. відповідну заяву. Згідно приписів п.66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та на підставі наданих ОСОБА_2 документів державним реєстратором Неженською Г.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким за померлим ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на житловий будинок літ. К-2 загальною площею 186 кв.м., житловою площею 60,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1515413163101. Другою ХДНК 08.05.2018 видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 1-118. Право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1515413163101ареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40994457 від 08.05.2018. Отже, реєстрація права власності на спірний будинок як за померлим, так і за ОСОБА_2 здійснено згідно чинного законодавства. Крім того, рішенням ХМР від 17.04.2019 №1550/19 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м.Харкова за адресою: АДРЕСА_1 . Право приватної власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 22.04.2019. Таким чином, з 22.04.2019 територіальна громада м.Харкова в особі ХМР не є власником цієї земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт, а тому порушення відповідачем прав ХМР як власника земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна - відсутні. Тому просить відмовити в задоволенні позову Харківської міської ради.

30.05.2019 представником позивача подано до суду заперечення на відзив, в якому він вказує, що ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_4 незаконно набули у власність спірний будинок, оскільки, рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 30.04.1999 за ОСОБА_4 визнано право власності на будинок літ А-1 по АДРЕСА_1 , який у подальшому був ним знесений і на його місці побудований будинок літ. К-2 . Тому зазначене рішення суду не може бути підставою набуття права власності на будинок літ. К-2 , оскільки стосувалось буд. Літ. А-1 , який в реальності вже не існує. При цьому ОСОБА_4 жодних дозвільних документів на проведення будівельних робіт не отримував, новозбудований будинок в експлуатацію не ввів та у встановленому порядку не зареєстрував. Для державної реєстрації ОСОБА_2 не надано реєстратору КП Добробут Литвинівської селищної ради Неженській Г.В. документ, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно. Тому рішення, прийняте державним реєстратором Неженською Г.В. про реєстрацію права власності за померлим ОСОБА_4 прийняте з порушенням закону. Крім того, зазначає, що виконавчий орган міської ради - Інспекція є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та на прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на території м.Харкова. Згідно ст. 18-1 ЗУ Про місцеве самоврядування орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, звертатись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Тому реєстрація права власності на об`єкт містобудування є одним з етапів будівництва об`єктів містобудування, контроль за дотриманням якого законодавством покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію та її територіальні органи, органи місцевого самоврядування, які здійснюють делеговані повноваження. Тому цей позов подано ХМР, яка здійснює делеговані повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

05.06.2019 представником відповідача подано до суду заперечення, в яких він вказує, що твердження позивача, що в 2012 ОСОБА_4 було здійснене самочинне будівництво нічим не підтверджується. Крім того, станом на 2012 рік у ХМР були відсутні власні або делеговані державою повноваження з прийняття до експлуатації об`єктів, а Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР взагалі не існувало. Тому саме позивач повинен доводити факт самочинного будівництва. Наголошує також на тому, що права ХМР як власника земельної ділянки не порушені, адже з 22.04.2019 власником земельної ділянки зі спірним об`єктом нерухомості є ОСОБА_2 . Звертає увагу, що у відповіді на відзив представник позивача змінює підстави звернення до суду з позовом, вказуючи, що ХМР звертається до суду з позовом, адже порушено інтереси ХМР, яка здійснює делеговані повноваження державного архітектурно-будівельного контролю та засвідчує готовність об`єктів до експлуатації. В такому разі, спір про право між позивачем та відповідачем відсутній, а представник позивача стверджує, що між Інспекцією та ОСОБА_2 існує спір у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку із виконанням вказаним виконавчим органом позивача владних управлінських функцій в межах делегованих державою в особі Інспекції повноважень. Тому ХМР є неналежним позивачем, а справа підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвалою суду від 07.06.2019 в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, так як спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства - відмовлено.

Крім того, ухвалою суду від 07.06.2019 витребувано у ОСОБА_2 копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.05.2018 №1-118,виданого Другою ХДНК, підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, посилаючись на викладені в позовній заяві, відповіді на відзив обставини.

Відповідач та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві та в запереченнях на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.01.2019, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.05.2018, серія та номер 1-118, виданого Другою Харківською державною нотаріальною конторою після померлого чоловіка ОСОБА_4

Ні підставі наданих ОСОБА_2 документів, державним реєстратором Неженською Г.В було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 40304003 від 26.03.2018, згідно з яким за померлим ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на житловий будинок літ. К-2 , загальною площею 186,00 кв.м., житловою площею 60,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1515413163101.

08.05.2018 Другою ХДНК видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 1-118. Право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1515413163101 зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40994457 від 08.05.2018.

Підставою звернення до суду з позовом Харківська міська рада зазначає те, що право власності зареєстроване на не прийнятий до експлуатації об`єкт будівництва, який набуто ОСОБА_2 без правових підстав.

Оскільки прав на земельну ділянку під спірним об`єктом у забудовника не було, вказана земельна ділянка у власності держави або в приватній власності не перебуває, отож вона, згідно змісту позовної заяви є комунальною, а тому Харківська міська рада з метою захисту свого порушеного права, як власника земельної ділянки, на якій розташований спірний об`єкт, просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом.

Суд не може погодитись з викладеним з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на час звернення Харківською міською радою з позовною заявою до суду та на момент відкриття провадження у справі, земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт перебувала в комунальній власності територіальної громади м.Харкова.

Згідно ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в якій зазначено, що об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Так, рішенням ХМР від 17.04.2019 №1150/19 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м.Харкова (кадастровий номер НОМЕР_1 ), площею 0,600 га для обслуговування житлового будинку та присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.66, лицьова та зворотна сторона).

22.04.2019 ОСОБА_2 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на вказану земельну ділянку. (а.с.67)

Таким чином, з 22.04.2019 вказана земельна ділянка зі спірним об`єктом нерухомості не є комунальною власністю територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім цього, право на звернення до суду згідно ст. 4 ЦПК України наділена особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

З урахуванням норм статті 4 ЦПК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Таким чином, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею цим Кодексом.

Згідно до ч. 2, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним, зобов`язаний довести, яким чином наявність такого свідоцтва та державної реєстрації прав на спірний житловий будинок порушує його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, зобов`язаний перевірити доводи та покази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і, в залежності від встановленого, вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

З огляду на правила розподілу тягаря доказування, саме на позивача покладено обов`язок з доведення факту дійсного порушення його прав, яке, на його думку, полягає у позбавленні можливості вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, так і ту обставину, що його права порушені і вони можуть бути захищені у визначений ним спосіб.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права, інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача

Позивачем не надано доказів того, що здійснення дій з реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , порушує його права як власника земельної ділянки земельної ділянки, враховуючи, що таким власником є відповідач по справі, ОСОБА_2 , а тому відсутні докази наявності спору між Харківською міською радою та ОСОБА_2

Отримання у власність земельної ділянки відповідачем відбулося з дотримання вимог чинного законодавства та не спростовано позивачем.

Таким чином, представником позивача не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав.

Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що спір між позивачем в особі ХМР та ОСОБА_2 відсутній, оскільки не вбачається порушення відповідачем прав позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги Харківської міської ради (м. Харків, майдан Конституції, 7 ЄДРПОУ 04059243) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ), 3-я особа Державний реєстратор Комунального підприємства Добробут Литвинівської сільської ради Неженська Галина Валентинівна ( Київська обл. с. Литвинівка, Вишгородський район, вул. Тараса Шевченка ,1 корпус А, РНОКПП не відомий) про скасування державної реєстрації прав та визнання свідоцтва недійсним - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.07.2019.

Головуючий: