Рішення

від 09.07.2019 по справі 757/47008/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47008/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Ясеновенко К.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та на її утримання і половину додаткових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з матір`ю. Разом з тим, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі в їх вихованні не приймає, не піклується про його здоров`я. Оскільки, відповідач ухиляється в добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання сина, позивач з урахуванням заяви про збільшення частини позовних вимог та заяви про зменшення іншої частини вимог просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання сина, у твердій грошовій сумі у розмірі 13 500,00 грн., щомісячно, починаючи з 11 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 11 серпня 2017 року і по 18 березня 2018 року та половину розміру додаткових витрат на утримання їх неповнолітнього сина в сумі 54 332,85 грн.

Ухвалою судді від 13 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

У відповідності до п. 11 ч. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 22 травня 2018 року вирішено перейти у підготовче засідання, а ухвалою суду від 12 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Вислухавши представника позивача, яка в судовому засідання вимоги позову з урахуванням заяви про збільшення частини позовних вимог та заяви про зменшення іншої частини вимог підтримала та просила задовольнити, а також заслухавши представника відповідача, який проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, суд, дослідивши матеріали справи, зміст заяв по суті, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який у встановленому законом порядку було розірвано.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записом у свідоцтві про народження - серії НОМЕР_1 від 25 квітня 2017 року зареєстрованим Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Вбачається, що син сторін зареєстрований та проживає за зареєстрованим місцем проживання матері.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У відповідності зі ст.ст. 11, 15 вказаного Закону, кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї разом з батьком або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 1 ст. 182 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 ст. 184 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. (ч. 2 ст. 184 СК України)

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення ч. 1 ст. 182 СК України, при цьому виходячи з того, що належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність постійного заробітку (доходу) відповідача; наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також даних, які свідчать про неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі суду не надано і такі дані матеріали справи не містять, у зв`язку з чим, вважає наявними підстави відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 13 500,00 грн., починаючи з 11 серпня 2017 року, оскільки такий розмір є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні зазначеного розміру аліментів суд виходить із встановлених обставин справи а також того, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини. Серед іншого суд, враховує стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є молодим працездатним чоловіком. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано.

Посилання відповідача на те, що він не має стійкого регулярного доходу, що у свою чергу не може бути підставою для стягнення аліментів у розмірі визначеному позивачем, судом до уваги не приймаються, оскільки право визначати спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі належить виключно стягувачу аліментів у відповідності з ч. 3 ст. 181 СК України.

Разом з цим, суд вважає за належне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону, а також роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

За вказаних обставин вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання її матері, починаючи з 11 серпня 2017 року по 18 березня 2018 року підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення додаткових витрат слід зазначити наступне.

Частина 1 ст. 185 СК України закріплює правило, відповідно до якого, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

За ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

За умовами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вказано у ч.ч. 1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України покладає обов`язок доведення на кожну сторону тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження цих вимог, позивачем до позовної заяви додано копії фіскальних чеків, платіжних доручень, квитанцій про витрати на дитину (а.с. 79-103).

Оцінюючи надані позивачем в обґрунтування зазначених вимог докази на предмет їх допустимості та повноти, суд приходить до висновку про задоволення позову у в цій частині у повному обсязі, оскільки позивачем доведено належними засобами доказування понесення нею додаткових витрат на утримання дитини.

В той же час, відповідач заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі, в тому числі і в цій частині не надав суду, будь-яких доказів на спростування тверджень позивача.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 920,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 180-184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 273, 274, 275, 279, 280-283, ст.ст.352, 354,430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 13 500,00 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11 серпня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання останньої у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 11 серпня 2017 року і по 18 березня 2018 року .

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) половину розміру додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 54 332,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у дохід держави судовий збір у розмірі 1920,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 липня 2019 року.

Суддя В. А. Писанець