Рішення

від 22.04.2019 по справі 280/857/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року 17:12Справа № 280/857/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представників:

позивача Денисенко Т.М., Івніцького В.М.,

відповідачів Лактіонової О.М., Козиряцької Н.М.,

розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (вул. Рекордна, буд. 26-А, кімн. 201, м. Запоріжжя, 69035), в особі адвоката Денисенко Тетяни Миколаївни (пр. Дмитра Яворницького, бу. 34 , оф . 5 , м. Дніпро, 49044 ), до Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (далі - позивач) в особі адвоката Денисенко Тетяни Миколаївни до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2; визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065.

Позивач обґрунтовує свої вимоги таким.

18.01.2019 позивачем для проведення митного оформлення поставленого товару (запасні частини до інженерних машин) була оформлена в електронному вигляді та направлена відповідачу вантажна митна декларація № 112080/2019/001498, згідно з якою митна вартість товару (запасних частин до інженерних машин) позивачем визначена за основним (першим) методом. 22.01.2019 після надання позивачем додаткових пояснень відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2 за резервним методом та, відповідно, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065.

Позивач вважає, що на підтвердження обґрунтованості заявленої в декларації митної вартості товару ним було надано всі документи із урахуванням додатково поданих пояснень, визначені ст. 58 Митного кодексу України (далі - МК України). Зазначені документи не мають ознак підробки, містять дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та інформацію щодо його ціни. У свою чергу, витребування відповідачем додаткових документів, на переконання позивача, було здійснено ним поза межами повноважень та підстав, визначених митним законодавством. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 04.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 03.04.2019.

22.03.2019 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки при виконанні митних формальностей за МД від 18.01.2019 № 112080/2019/001498 спрацювала форма контролю системи управління ризиками. У подальшому, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості декларованого позивачем товару уповноваженими особами відповідача була виявлена інформація щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а саме: для товару № 1 - 6,15$ за кг (МД від 18.01.2019 № UA125040/2019/210520); для товару № 2 - 1,94$ за кг (МД від 14.01.2019 №/2019/000502). Дані обставини обумовили обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товарів до прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару. Також, представник відповідача зауважив, що подані у подальшому позивачем відповідні додаткові документи (платіжні доручення в іноземній валюті, банківські виписки, заяви про купівлю іноземної валюти, листи, прибуткові накладні) не були засвідчені уповноваженою особою банківської установи належним чином. З огляду на викладене вище, представник відповідача вважає правомірними оскаржувані рішення про коригування митної вартості від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

01.04.2019 судом отримано відповідь на відзив, у якій представник позивача зауважив, що на підтвердження числового значення ціни вказаних у митній декларації запасних частин до інженерних машин позивач надавав відповідний Контракт від 20.08.2018 № CNUA-0830/18-01, Інвойс від 07.11.2018 № DZCM07111801 та платіжні доручення. На думку представника позивача, зі змісту вказаних документів чітко вбачається вартість товару, що була сплачена позивачем на користь компанії-нерезидента DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND CO., LTD у розмірі 58218,92$. Також, представник позивача наголосив на відсутності у контролюючого органу обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, а також на правильності складових числового значення митної вартості товару. Щодо твердження представника відповідача про неприйняття платіжних доручень в іноземній валюті, банківських виписок, заяв про купівлю іноземної валюти, листів, прибуткових накладних з огляду на їх неналежне засвідчення представник позивача пояснив, що Положенням про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів (далі - Положення) не встановлено вимог стосовно засвідчення копій документів у разі надання їх третім особам. При цьому, факт здійснення позивачем оплати товару за ціною, зазначеною у декларації від 18.01.2019 № 112080/2019/001498, не ставиться під сумнів. Крім іншого, представник позивача зазначив, що використання контролюючим органом інформації, що міститься у МД від 18.01.2019 №/2019/210520 та МД від 14.01.2019 №125040/2019/000502, є невиправданим, оскільки в даному випадку розмитнювався не аналогічний запасним частинам до інженерних машин товар.

Ухвалою від 03.04.2019 позовну заяву після відкриття провадження у справі було залишено без руху та зобов`язано позивача надати документ про доплату судового збору у розмірі 7 889,76 грн.

Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.

17.04.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.04.2019.

У судовому засіданні 22.04.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу 11.08.2015 (а.с.17-19). Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 06.11.2014.

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.31); оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (46.61); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (33.12) (а.с.17).

30.08.2018 між фірмою DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND CO., LTD та позивачем було укладено Контракт № CNUA-0830/18-01 (далі - Контракт від 30.08.2018 №/18-01, а.с.35-37), за яким фірма DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND CO., LTD передає, а позивач приймає та оплачує запасні частини до інженерних машин (далі - Товар) згідно з специфікаціями, що є невід`ємною частиною даного Контракту. Відповідно до п. 2.1 Контракту від 30.08.2018 №/18-01 його сума орієнтовно складає 55 000,00$ та включає в себе: вартість товару в країні продавця, експортну упаковку, маркування, транспортування згідно з умовами поставки. У вартість товару також включені всі видатки продавця, пов`язані з оплатою податків, мита, отриманням ліцензій на експорт товару. За приписами п. 5.1 Контракту від 30.08.2018 №/18-01 умови оплати за товар узгоджуються в Специфікаціях (додатках), що є невід`ємними частинами даного Контракту. Пунктом 11.2 Контракту від 30.08.2018 №/18-01 визначено, що він вступає в силу тільки після підписання та діє до 31.12.2019 (а.с.35-37).

Відповідно до Специфікації № 1 до Контракту від 30.08.2018 №/18-01 товаром, що поставляється, є: 1) каток опорний однобортний Kamatsu D355С у кількості 33 шт.; 2) каток підтримуючий Kamatsu D355С у кількості 28 шт.; 3) болт башмака Kamatsu D355С у кількості 392 шт.; 4) гайка башмака Kamatsu D355С у кількості 392 шт.; 5) каток опорний двобортний Kamatsu D355С у кількості 28 шт.; 6) сегмент Kamatsu D355С у кількості 36 шт.; 7) гусениця Т-130, Т-170 зібрана у кількості 2 шт.; 8) каток двобортний Т-130, Т-170 у кількості 45 шт.; 9) каток однобортний Т-130, Т-170 у кількості 71 шт.; 10) каток підтримуючий Т-10 у кількості 12 шт. Загальна сума товару згідно з Специфікацією № 1 становила 51 870,24$ (а.с.34-35).

07.11.2018 між позивачем та фірмою DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND CO., LTD було підписано дві додаткових угоди, а саме:

1) додаткову угоду № 1, якою було викладено Специфікацію від 30.08.2018 № 1 до Контракту від 30.08.2018 №/18-01 у такій редакції: 1) каток опорний однобортний Kamatsu D355С у кількості 33 шт.; 2) каток підтримуючий Kamatsu D355С у кількості 28 шт.; 3) болт башмака Kamatsu D355С у кількості 392 шт.; 4) гайка башмака Kamatsu D355С у кількості 392 шт.; 5) каток опорний двобортний Kamatsu D355С у кількості 28 шт.; 6) сегмент Kamatsu D355С у кількості 36 шт.; 7) гусениця Т-130, Т-170 зібрана у кількості 2 шт.; 8) каток двобортний Т-130, Т-170 у кількості 45 шт.; 9) каток однобортний Т-130, Т-170 у кількості 71 шт.; 10) каток підтримуючий Т-10 у кількості 12 шт. Загальна сума товару за додатковою угодою від 07.11.2018 № 1 становила 58218,92$ (а.с.33).

2) додаткову угоду від 07.11.2018 № 2, якою було викладено у новій редакції п. 2.1 Контракту від 30.08.2018 №/18-01, а саме: Сума Контракту орієнтовно складає 59 000,00$ та включає в себе: вартість товару в країні продавця, експортну упаковку, маркування, транспортування згідно з умовами поставки. У вартість товару також включені всі видатки продавця, пов`язані з оплатою податків, мита, отриманням ліцензій на експорт товару (а.с.34).

На виконання умов Специфікації від 30.08.2018 № 1 (у редакції від 07.11.2018) позивачем було сформовано рахунок від 07.11.2018 та сплачено відповідну суму у розмірі 58 218,92$, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями трьох платіжних доручень (від 05.09.2018 № 171 на суму 14 854,00$, від 10.12.2018 № 197 на суму 18 455,00$, від 19.12.2018 № 200 на суму 24 909,92$) (а.с.31-32).

18.01.2019 для проведення митного оформлення поставленого позивачу товару (запасних частин до інженерних машин) за Контрактом від 30.08.2018 №/18-01 останнім на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 №112080/2019/001498 (а.с.27-28). Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена позивачем за основним (першим) методом за наступними рівнями 2,38$/кг та 3,19$/кг відповідно.

Разом з декларацією позивачем були подані відповідачу та, відповідно, задекларовані наступні документи: Контракт від 30.08.2018 №/18-01 (а.с.35-37); специфікація від 30.08.2018 № 1 (а.с.34); додаткова угода від 07.11.2018 № 1 (а.с.33); додаткова угода від 07.11.2018 № 2 (а.с.34); рахунок-проформа від 30.08.2018 № DZCM30081801; інвойс від 07.11.2018 №(а.с.29); пакувальний лист від 07.11.2018 (а.с.28); коносамент від 30.11.2018 №(а.с.30); CMR від 16.11.2018 № 426314 (а.с.30); платіжні доручення від 05.09.2018 № 171, від 10.12.2018 № 197, від 19.12.2018 № 200 (а.с.31-32); страховий поліс від 29.11.2018 № 66830030603201180005130; лист ДП Укрметртестстандарт від 27.12.2018 № 21-09/1977 (а.с.39); лист ТОВ ВКП Машсервіс від 17.12.2018 № 02.1712-18.

18.01.2019 після аналізу поданих позивачем документів відповідач дійшов висновку щодо необхідності витребування у нього додаткових документів, про що склав відповідне повідомлення (а.с.57). Повідомлення обґрунтоване наявністю сумнівів стосовно того, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

За наведених обставин відповідач запропонував позивачу надати на підтвердження митної вартості товару наступні документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.57).

18.01.2019 на виконання повідомлення відповідача позивач направив лист № 04.1801-19, яким повідомив контролюючий орган про наявність бажання подати додаткові документи. У подальшому, 21.01.2019 позивач надав відповідачу такі документи: платіжні доручення в іноземній валюті від 05.09.2018 № 171, від 10.12.2018 № 197, від 19.12.2018 № 200; банківські виписки за 19.12.2018, за 10.12.2018, за 05.09.2018, заяви про купівлю іноземної валюти від 04.09.2018 № 37, від 07.12.2018 № 45, від 18.12.2018 № 47, лист від 06.11.2018 щодо зміни ціни товарів, лист від 27.08.2018, прибуткові накладні.

21.01.2019 відповідач надіслав позивачу повідомлення, зі змісту якого вбачається, що додатково надані позивачем платіжні доручення в іноземній валюті не завірені уповноваженою особою банку, що не відповідає вимогам постанови Правління НБУ від 28.07.2008 № 216 Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів . Додатково надані банківські виписки також не завірені уповноваженими особами та не несуть додаткової інформації, оскільки дублюють дані з наданих до митного оформлення платіжних доручень. Додатково надані заяви про купівлю іноземної валюти не завірені уповноваженими особами. Також, у повідомленні відповідача зазначено, що 21.01.2019 позивачем надіслано електронне повідомлення, в якому він відмовився від надання у повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно з ч. 3 ст. 53 МК України (а.с.71).

22.01.2019 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2 (а.с.72). Зазначене рішення мотивовано тим, що на вимогу відповідача надати додаткові документи позивач не надав їх у повному обсязі. Натомість, у відповідача, виходячи з цінової бази, наявна інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку: для товару № 1 - 6,15$/кг (МД від 18.01.2019 № UA125040/2019/210520); для товару № 2 - 1,94$ за кг (МД від 14.01.2019 №/2019/000502), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та, як наслідок, прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів (а.с.72-73).

22.01.2019 відповідачем також було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 № UA112000/2019/00065 (а.с.74) з огляду на наявність рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №/2019/000003/2. У картці відмови відповідачем було зазначено про необхідність подання позивачем нової митної декларації.

29.01.2019 позивач подав відповідачу нову митну декларацію №UA 112080/2019/003028 із урахуванням вимог рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №/2019/000003/2, яку останнім було прийнято до митного оформлення та випущено у вільний обіг товари шляхом надання гарантій.

Оцінюючи правомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2 та картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065, суд виходить із такого.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, законодавцем регламентовано вичерпний перелік документів, що мають подаватись декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Крім того, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 ст. 58 МК України. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

У ст. 264 МК України законодавцем регламентовано, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Судом встановлено, що 18.01.2019 позивачем для проведення митного оформлення товару за Контрактом від 30.08.2018 №/18-01 на адресу відповідача було направлено електронною поштою ВМД форми МД-2 № UA 112080/2019/001498 (а.с.27-28). Митна вартість товару у зазначеній ВМД була визначена позивачем за основним (першим) методом за наступними рівнями 2,38$/кг та 3,19$/кг відповідно. Разом із митною декларацією форми МД-2 № UA 112080/2019/001498 позивачем було надано документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме: Контракт від 30.08.2018 №/18-01 (а.с.35-37); специфікація від 30.08.2018 № 1 (а.с.34); додаткова угода від 07.11.2018 № 1 (а.с.33); додаткова угода від 07.11.2018 № 2 (а.с.34); рахунок-проформа від 30.08.2018 № DZCM30081801; інвойс від 07.11.2018 №(а.с.29); пакувальний лист від 07.11.2018 (а.с.28); коносамент від 30.11.2018 №(а.с.30); CMR від 16.11.2018 № 426314 (а.с.30); платіжні доручення від 05.09.2018 № 171, від 10.12.2018 № 197, від 19.12.2018 № 200 (а.с.31-32); страховий поліс від 29.11.2018 № 66830030603201180005130; лист ДП Укрметртестстандарт від 27.12.2018 № 21-09/1977 (а.с.39); лист ТОВ ВКП Машсервіс від 17.12.2018 № 02.1712-18.

Однак, при виконанні митних формальностей за поданою даною митною декларацією в системі АСМО Інспектор спрацювала форма контролю системи управління ризиками (а.с.108-109). З метою сприяння захисту права інтелектуальної власності контролюючий орган 18.01.2019 повідомив позивача про необхідність надати додаткові документи для встановлення факту наявності (відсутності) торговельної марки на товарі (фото, графічні зображення, креслення, технічна документація, інші документи) (а.с.41). У той же день, у зв`язку з наявністю сумнівів щодо дійсної вартості декларованого товару відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.57).

На виконання вимог контролюючого органу, окрім копій з каталогу товарів, які містять детальні їх креслення, а також зображення товарів, 21.01.2019 позивач надав відповідачу такі документи: платіжні доручення в іноземній валюті від 05.09.2018 № 171, від 10.12.2018 № 197, від 19.12.2018 № 200; банківські виписки за 19.12.2018, за 10.12.2018, за 05.09.2018, заяви про купівлю іноземної валюти від 04.09.2018 № 37, від 07.12.2018 № 45, від 18.12.2018 № 47, лист від 06.11.2018 щодо зміни ціни товарів, лист від 27.08.2018, прибуткові накладні (а.с.57-63).

Суд встановив, що позивачем для проведення митного оформлення товару (запасні частини до інженерних машин) у встановленому законом порядку були подані відповідачу всі необхідні документи з дотриманням вимог ч. 2 ст. 58 МК України та пояснення до них. У свою чергу, розбіжності, про наявність яких контролюючий орган зазначав у своїх повідомленнях, на переконання суду, не є свідченням неправильності визначення позивачем числового значення складових митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Посилання ж відповідача в оскаржуваному рішенні на МД від 18.01.2019 №/2019/210520 та МД від 14.01.2019 №/2019/000502 як на джерело інформації суд вважає безпідставним, оскільки товар, що поставлявся за ними, не є ідентичним тому, що є предметом оскаржуваних рішень відповідача. Так, у МД від 18.01.2019 №/2019/210520 заначено диск колеса 38r до колеса ходової до сільськогосподарської техніки, а у МД від 14.01.2019 №/2019/000502 - гайки шестигранні з чорних металів з метричною різьбою по всій довжині отвору виробу оцинковані з діаметром отвору понад 12 мм. Крім того, суд виходить із того, товар за МД від 18.01.2019 №/2019/210520 та МД від 14.01.2019 №/2019/000502 поставлявся не за прямим контрактом, на відміну від даного публічно-правового спору.

Також, у контексті оцінки спірних правовідносин, суд виходить із того, що платіжні доручення від 05.09.2018 № 171 на суму 14 854,00$, від 10.12.2018 № 197 на суму 18 455,00$, від 19.12.2018 № 200 на суму 24 909,92$ від самого початку подавались позивачем контролюючому органу і у останнього не виникало жодних питань щодо дійсності відповідних документів. Також, суд приймає до уваги пояснення позивача відносно того, що у нього відсутня у власному розпорядженні витребувана відповідачем митна декларація країни відправлення, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс не має відношення до оформлення нерезидентом-постачальником спірного товару при його експорті.

З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були всі підстави здійснити митне оформлення товару за методом, визначеним позивачем у ВМД форми МД-2 № 112080/2019/001498 - основним методом, однак відповідач не вчинив цього та прийняв рішення про коригування митної вартості від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2. Отже, таке рішення, на переконання суду, є протиправним, а відтак, підлягає скасуванню.

Із урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2 є обґрунтованими.

Крім того, оскільки картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065 була видана відповідачем у зв`язку з прийняттям рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.01.2019 №/2019/000003/2, суд із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішення про коригування митної вартості від 22.01.2019 № UA112000/2019/000003/2, дійшов висновку, що вона є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065 є обґрунтованими, а, відтак, суд дійшов висновку, що в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду переконливих доказів на обґрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості від 22.01.2019 №/2019/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, обґрунтував та довів протиправність рішення про коригування митної вартості від 22.01.2019 №/2019/000003/2 та, відповідно, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2019 №/2019/00065.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 11731,76 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241, 243 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (вул. Рекордна, буд. 26-А, кімн. 201, м. Запоріжжя, 69035), в особі адвоката Денисенко Тетяни Миколаївни (пр. Дмитра Яворницького, бу. 34, оф . 5 , м. Дніпро, 49044 ), до Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, буд. 12, м. Запоріжжя, 69041) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA112000/2019/000003/2 від 22.01.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00065 від 22.01.2019, прийняті Запорізькою митницею ДФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (вул. Сергія Синенка, 12, м. Запоріжжя, 69041, код ЄДРПОУ 39477764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Машсервіс (вул. Рекордна, буд. 26-А, кімн. 201, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39944832) сплачений судовий збір у сумі 11731,76 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять одна гривня 76 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено в повному обсязі 22.07.2019.

Суддя Р.В. Кисіль