Рішення

від 10.07.2019 по справі 480/1235/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. Справа № 480/1235/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Високос Я.С.

представника позивача - Джепа Г.В., представника відповідача Четвертак Л.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" до управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" звернулося до суду з позовом до управління з питань праці Сумської міської ради (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову від 26.03.2019 № ОМС-СМ846/1140/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2019 уповноваженою особою відповідача складено акт інспекційного відвідування, відповідно до якого встановлено порушення позивачем Порядку проведення індексації грошових доходів, а саме не зазначено індексацію грошового доходу за грудень 2018 по трьом працівникам.

Позивач не погоджується з висновками перевірки, оскільки в управління з питань праці Сумської міської ради відсутні повноваження щодо застосування штрафних санкцій на підставі ст. 295 КЗпП України, так як управління не є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. При цьому положення про управління з питань праці Сумської міської ради взагалі не передбачає повноважень щодо накладення штрафів.

Також позивач не погоджується із підставою застосування штрафних санкцій, а саме порушення мінімальних державних гарантій оплати праці. Так, на думку позивача, індексація не є мінімальною державною гарантією, а тому притягнення ТОВ "Нафтагарант" до відповідальності на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є протиправним.

Крім того позивач вказує на те, що акт, складений за результатами інспекційного відвідування, складено з порушенням законодавства, оскільки на момент проведення відвідування відповідачем не була затверджена уніфікована форма акта, яка б відповідала вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342.

Представником відповідача було надано відзив на вказаний позов, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні. Зазначив, що право накладення штрафів у разі виявлення порушень вимог законодавства про працю керівникам виконавчих органів міських рад міст обласного значення надано постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" управління з питань праці Сумської міської ради є виконавчим органом Сумської міської ради, що також підтверджується п. 1.1 Положенням про управління з питань праці Сумської міської ради, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.07.2017.

У ході проведення інспекційного відвідування ТОВ "Нафтагарант" було встановлено порушення позивачем ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці", а саме за період з січня по грудень 2018 не проводилась індексація грошових коштів працівників ТОВ "Нафтагарант" - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Із пояснень директора ТОВ "Нафтагарант" встановлено, що з 01.01.2018 по 01.12.2018 посадові оклади працівників не підвищувались, на підставі чого зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Висновок щодо належності індексації заробітної плати до мінімальних державних гарантій в оплаті праці підтвердив Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 справа № 816/2325/16.

Індексація заробітної є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

ТОВ "Нафтагарант" не заперечує факт того, що ним в порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці", ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація заробітної плати за грудень 2018 року працівникам підприємства не проводилась, про що свідчить виконання припису від 07.03.2019 № ОМС-СМ 846/1140/АВ/П та підписаний без заперечень акт інспекційного відвідування № ОМС-СМ 876/1140/AB.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Наказом Міністерства Соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів" було затверджено уніфіковану форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

На підставі викладеного відповідач вважає, що ним доведено правомірність прийняття спірної постанови та накладення штрафу на ТОВ "Нафтагарант".

На вказаний відзив позивачем була надана відповідь, у якій ТОВ "Нафтагарант" зазначає, що правління з питань праці Сумської міської ради може здійснювати державний нагляд та контроль виключно на підставі Закону, що виключає можливість застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295.

ТОВ "Нафтагарант" вважає необґрунтованими посилання відповідача на норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 щодо наявності у нього повноважень накладати штрафи, оскільки ст. 265 КЗпП України передбачає, що штрафи можуть накладатися виключно Держпраці та її територіальними органами.

Також позивач зазначив, що в акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а саме не зазначено індексацію грошового доходу за грудень 2018 року. Однак спірна постанова винесена за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці про що взагалі не було вказано в акті перевірки.

Ухвалою від 09.04.2019 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 20.05.2019 судом вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови. Ухвалою від 12.06.2019 закрито підготовче провадження, призначено судовий розгляд справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу управління з питань праці Сумської міської ради від 27.02.2019 № 32, з метою здійснення контролю з питань дотримання трудового законодавства в частині додержання мінімальних гарантій в оплаті праці за грудень 2018 управлінням з питань праці Сумської міської ради видано направлення від 06.03.2019 № ОМС-СМ 846/28 на проведення інспекційного відвідування (а.с. 20).

Підставою для здійснення заходу державного контролю зазначена інформація Сумського об`єднаного управління ПФУ від 19.06.2019 № 3858/08-14 щодо страхувальників у яких протягом року не підвищувалась заробітна плата або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації за грудень 2018.

За результатами такого відвідування управлінням з питань праці Сумської міської ради складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 07.03.2019 № ОМС-СМ 846/1140/АВ (а.с. 22-25).

Так, в акті від 07.03.2019 № ОМС-СМ 846/1140/АВ зафіксовано порушення ТОВ "Нафтагарант" п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а саме:

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості за грудень 2018 року по працівнику ОСОБА_1 нараховано 6000,00 грн.; КТУ (коефіцієнт трудової участі) 6000,00 грн.; разом нараховано 12000,00 грн.; видача авансу 4830,00 грн., утримання прибуткового податку 2160,00 грн. утримання 1,5% військового збору - 180,00 грн. Разом утримано 7170 грн. Індексація грошового доходу по працівнику в розрахунково-платіжній відомості не зазначена.

По працівнику ОСОБА_2 нараховано 5000,00 грн.; КТУ (коефіцієнт трудової участі) 5500,00 грн.; разом нараховано 10500,00 грн.; видача авансу 4226,25 грн., утримання прибуткового податку 1890,00 грн., утримання 1,5 % військового збору - 157,50 грн. Разом утримано 6273,75 грн. Індексація грошового доходу по працівнику в розрахунково-платіжній відомості не зазначена.

По працівнику ОСОБА_3 нараховано 4000,00 грн.; КТУ (коефіцієнт трудової участі) 2000,00 грн.; разом нараховано 6000,00 грн.; видача авансу 2415,00 грн., утримання прибуткового податку 1080,00 грн., утримання 1,5 % військового збору - 90,00 грн. Разом утримано - 3585,00 грн. Індексація грошового доходу по працівнику в розрахунково-платіжній відомості не зазначена.

Директор ТОВ "Нафтагарант" надав пояснення та зазначив, що посадові оклади працівників ТОВ "Нафтагарант" установлені 01.01.2018 за період 01.01.2018 по 31.12.2018 не збільшувались. Вони складають по кожному окремому робітнику ОСОБА_1 - директор - 6000,00 грн.; ОСОБА_2 - головний бухгалтер 5000,00 грн.; ОСОБА_3 - завскладом - 4000,00 грн.

Також відповідачем було видано припис від 07.03.2019 № ОМС-СМ 846/1140/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с. 28).

Спірною постановою від 26.03.2019 № ОМС-СМ846/1140/АВ/П/МГ-ФС за порушення ТОВ "Нафтагарант" у грудні 2018 ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці", а саме не нарахування індексації заробітної плати працівників підприємства, на підставі ст. 265 КЗпП України, на позивача накладено штраф в розмірі 125190,00 грн.

Обґрунтовуючи протиправність спірної постанови, ТОВ "Нафтагарант" зазначає про відсутність в управління з питань праці Сумської міської ради повноважень застосовувати штраф.

Суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

За абз. 3 частини 2 вказаної статті юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 265 КЗпП України).

Таким чином, повноваження щодо накладення штрафів має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 утворено Державну інспекцію України з питань праці. Відповідно до розділу IV Указу діяльність Державної інспекції України з питань праці як Центрального органу виконавчої влади, спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

В даному випадку штраф за порушення законодавства про працю накладено управлінням з питань праці Сумської міської ради, який не може вважатися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, оскільки входить до структури органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать: 1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; 2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (п. 3 Порядку).

Рішенням Сумської міської ради від 26.07.2017 № 2381-МР затверджено Положення про управління з питань праці Сумської міської ради (а.с. 95-97).

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 Положення основними завданнями управління, серед іншого, є реалізація державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю щодо своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин.

Відповідно до п.п. 3.2.3 управління здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю, шляхом проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності. а також фізичних осіб, які використовують найману працю на відповідній території відповідно до вимог чинного законодавства.

Розділ ІV зазначеного Положення визначає права управління, однак права накладення штрафів за порушення законодавства про працю вказаний розділ не містить.

Заперечуючи проти позовних вимог та обґрунтовуючи наявність повноважень для накладення штрафів, представник управління зазначає, що п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Однак, суд вважає такі заперечення необґрунтованими, оскільки ч. 6 ст. 265 КЗпП України прямо передбачає повноваження щодо накладення штрафів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку норми ст. 265 Кодексу Законів про Працю України є спеціальними нормами, які передбачають як підстави відповідальності за порушення законодавства про працю так і санкції, які підлягають застосуванню за такі порушення.

При цьому частина 6 ст. 265 КЗпП України чітко визначає право накладати штрафи за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці та її територіальні підрозділи).

Відповідачем була надана копія посадової інструкції начальника управління з питань праці Сумської міської ради, в пункті 2.2.21 якої вказано, що начальник накладає у порядку, визначеному законодавством, штрафи за порушення законодавства, повноваження зі здійснення державного контролю за яким віднесені до повноважень управління (а.с. 90).

Суд зазначає, що посадова інструкція не може надавати начальнику управління з питань праці повноваження на застосування штрафів, оскільки посадова інструкція це документ, який передбачає права та обов`язки відповідної посадової особи, визначені законодавством і не може збільшувати обсяг прав такої особи, всупереч вимог нормативного акту вищої юридичної сили, яким у даному випадку є Кодекс Законів про Працю України.

Аналогічним чином норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 не можуть суперечити нормам Закону та надавати відповідному суб`єкту права та повноваження, які за законом належать іншим суб`єктам контролю у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Слід зазначити, що в даному випадку, відповідач мав право проводити перевірку, зафіксувати висновки проведеної перевірки у відповідному акті, але у відповідача, як органу місцевого самоврядування відсутні механізми визначення розміру штрафу за порушення, враховуючи вищевикладене, оскільки право визначати суму штрафу в КЗпП України на підставі ст. 265 надано лише центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що індексація не відноситься до мінімальних державних гарантій.

Так, поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці міститься у ст. 12 Закону України "Про оплату праці", частиною першою якої передбачено, що норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Отже, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація заробітної плати працівникам нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, що не мають разового характеру. До індексованих доходів належить оплата праці працівників установ, організацій, що включає оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних розцінок (окладів), доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №816/2325/16.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, з огляду на відсутність в управління з питань праці Сумської міської ради повноважень на застосування штрафів за порушення законодавства про працю на підставі ч. 6 ст. 265 КЗпП України, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Нафтагарант" та вважає за необхідне скасувати постанову від 26.03.2019 № ОМС-СМ846/1140/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" до управління з питань праці Сумської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову Управління з питань праці Сумської міської ради про накладення штрафу від 26.03.2019 № ОМС-СМ846/1140/АВ/П/МГ-ФС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління з питань праці Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагарант" (м. Суми, вул. Ковпака, 4, і.к. 32185637) суму судового збору в розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.07.2019.

Суддя С.М. Гелета